Рішення № 32790418, 31.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2013р. Справа № 905/3836/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р., яка станом на 21.05.2013р. складає 5 839 821,31 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2 500 430,14 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 39 391,17 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фролов І.О. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

31.07.2013р. з 10.40 год. по 10.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р., яка станом на 21.05.2013р. складає 5 839 821,31 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2 500 430,14 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 39 391,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 30.05.2013р. за вищевказаної позовною заявою порушено провадження по справі №905/3836/13.

В судовому засіданні 31.07.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2, станом на 07.05.2013р. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги надіслання господарським судом процесуальних документів на вищевказану адресу відповідача, які їх отримано ним власноруч, про що зазначено в повідомленнях про вручення поштових відправлень №№ 07115488, 07116441, суд робить висновок про належне виконання обов'язку його повідомити про час та місце розгляду справи №905/3836/13.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

11 січня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний комерційний банк» (далі - банк, правонаступником якого є позивач відповідно до п.1.1 статуту) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (далі - позичальник) укладений кредитний договір №К/07-01 від 11.01.2007р., відповідно до п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди №9 від 05.12.2007р.) банк протягом 5-ти днів після підписання цього договору при наявності ресурсів та оформлення належним чином застави, надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 3 300 000,00 грн. терміном з 11.01.2007р. по 11.01.2010р. зі сплатою відсотків згідно з п.3.2 цього договору за умови виконання п.4.1 цього договору. Кредитні кошти надаються позичальнику частинами (траншами) або цілком. Кредитні кошти надаються позичальнику з метою їх використання на поповнення обігових коштів шляхом зарахування їх на поточний рахунок позичальника (п.1.2 кредитного договору). При цьому згідно з п.2.5, кожен наступний транш надається позичальнику на підставі додаткової угоди, що укладається на підставі заявки від позичальника, наданої не менш ніж за 3 робочих дня до видачі траншу.

Згідно з п.3.2 (в редакції додаткової угоди №17 від 10.08.2009р.), позичальник зобов'язується сплачувати нараховані проценти в розмірі 19% річних за період користування кредитним коштами щомісячно в останній робочий день поточного місяця. При цьому, при сплаті процентів за користування кредитом за відповідний місяць, проценти нараховуються банком за попередній місячний період користування кредитом, без урахування дня, у який здійснюється така сплата процентів. Такий день сплати процентів буде включено у наступний місячний період.

За несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення будь-якою стороною своїх зобов'язань по цьому договору, винна сторона сплачує потерпілій пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості (п.6.3 кредитного договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №К/07-01 від 11.01.2007р. (з наступними змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до п.п.1.2, 2.5 кредитного договору позивач окремими траншами на підставі додаткових угод (а.с.а.с.14-21, 24-27, 29) надав відповідачу грошові кошти загальною сумою 3 300 000,00 грн., що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача (а.с.49). В свою чергу, позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед позивачем.

Як зазначає позивач, станом на 21.05.2013р. у позичальника за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р. наявна заборгованість за кредитом в сумі 3 300 000,00 та заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 2 500 430,14 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/3836/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн.

Водночас, проаналізувавши вищевказані документи, судом встановлено, що наразі на рахунках НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 обліковується заборгованість відповідача за відсотками в загальній сумі 206 750,69 грн. Крім того, 31.08.2011р. з рахунку НОМЕР_6 списано як безнадійну відсоткову заборгованість відповідача в сумі 378 936,99 грн. Як зазначає позивач у довідці №1281/7-ІІІ від 12.07.2013р. в подальшому облік заборгованості відповідача здійснювався поза межами відповідних рахунків другого класу.

Відповідно до п.7 постанови Правління Національного банку України №172 від 01.06.2011р., відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Згідно з довідкою №1313/7-ІІІ від 16.07.2013р. за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства позивача, станом на 21.05.2013р. заборгованість відповідача за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р. складається з заборгованості за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 2 500 430,14 грн.

З огляду на наведені обставини, суд вважає правомірними, обґрунтованими та доведеними належним чином вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 2 500 430,14 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням приписів наведених норм та п.6.2 кредитного договору позивачем за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами нараховано пеню за період з 21.05.2012р. по 20.05.2013р. в сумі 39 391,17 грн. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено його арифметичну правильність та відповідність вимогам закону, відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 39 391,17 грн. є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §3 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ", м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р., яка станом на 21.05.2013р. складає 5 839 821,31 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2 500 430,14 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 39 391,17 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20034231) за кредитним договором №К/07-01 від 11.01.2007р. заборгованість за кредитом в сумі 3 300 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 2 500 430,14 грн., пеню в сумі 39 391,17 грн., судовий збір в сумі 68 820,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

У судовому засіданні 31.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 05.08.2013р.

Суддя П.В. Демідова