Постанова № 32789595, 23.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

23 жовтня 2012 р. 10:46 Справа №2а-10721/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Маргарітова М.В., суддів: Кисельової О.М., Кузнякової С.Ю., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю:

від позивача - представник за довіреністю Толчина О.В., Брагін О.В.,

від відповідача - представник за довіреністю Белущенко К.С.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати наказ СДПІ ВПП в м. Сімферополі №240 від 20.09.2012 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, визнати протиправними дії СДПІ ВПП в м. Сімферополі щодо проведення перевірки на підставі наказу та щодо складання акту №78/40-30/00153117 від 24.09.2012р., визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення №0000064030 та №0000074030 від 03.10.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки виданий за відсутності передбачених податковим законодавством підстав для проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі неправомірно проведеної перевірки та необґрунтованих висновків цієї перевірки, в ході якої було встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, внаслідок відсутності підтвердження сплати сум ПДВ до Державного бюджету України. Такі висновки позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать нормам податкового законодавства, оскільки господарські операції з контрагентами мали реальний характер, відповідна сума ПДВ перерахована на рахунок митного органу і позивач дотримався норм податкового та митного законодавства при формуванні податкового кредиту та отримав право на бюджетне відшкодування ПДВ у періоді, що перевірявся відповідачем.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказує, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам законодавства України, висновки акту перевірки щодо встановлених порушень норм податкового законодавства України є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.135).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (СДПІ ВПП в м. Сімферополі) 20.09.2012р. був виданий наказ №240 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (а.с.8).

Наказ був направлений на адресу позивача 21.09.2012р. рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки. Позивачем вказаний лист отриманий лише 24.09.2012р. (а.с.9).

СДПІ ВПП в м. Сімферополі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012р. За результатами перевірки складений акт № 78/40-30/00153117 від 24.09.2012р. (а.с.11-23).

На підставі проведеної перевірки, що оформлена актом, СДПІ ВПП в м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000064030 від 03.10.2012р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 605353936грн. (а.с.40) та податкове повідомлення - рішення №0000074030 від 03.10.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 617830784грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наказом відповідача від 20.09.2012р. №240 була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011р. № 213, при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.

Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 79 ПК України, наказ керівника органу державної податкової служби про призначення перевірки є єдиною та виключною підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. При цьому документальна позапланова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених п. 78.1 ст. 78 ПК України. За відсутності вказаних обставин керівник органу державної податкової служби не має повноважень на призначення відповідної перевірки в порядку ст. 79 ПК України. Рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки.

Наказ начальника СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 240 від 20.09.2012р. посилань на наявність обставин, встановлених статтею 78 ПК України не містить.

Зазначений наказ, в якості підстави його прийняття, містить посилання лише на ст. 79 ПК України та п. 200.11 ПК України, які мають відсильний характер та самостійно не визначають підстав та обставин для проведення перевірки. Під час розгляду судом даної справи інших підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем не зазначено.

Обов'язковою умовою для проведення перевірки в порядку ст. 79 ПК України є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Тобто до виконання приписів вказаної статті податковий орган не може приступити до проведення відповідної перевірки. Згідно зі штампом на конверті та вихідним номером на копії наказу, отриманого позивачем, наказ та повідомлення надіслані лише 21.09.2012р. (а.с.8-10).

Згідно з Наказом перевірка призначена з 21.09.2012р. терміном на 2 робочих дні. Таким чином, відповідачем порушений порядок повідомлення платника податків, встановлений ст. 79 ПК України. Надсилання повідомлення з наказом після початку проведення перевірки суперечить самій суті здійснення відповідних дій, адже метою надсилання повідомлення та наказу є інформування платника податків про здійснення в майбутньому щодо нього заходів податкового контролю для того, щоб платник податків знав про їх проведення та відповідно мав можливість надати документи або іншим чином підготуватись до перевірки. В іншому разі таке сповіщення платника податків не мало би значення.

Відповідно до вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Посилання на відповідне положення міститься також у повідомленні відповідача про дату початку та місце проведення перевірки.

В зв'язку з тим, що наказ та повідомлення були отримані позивачем в день закінчення перевірки, було порушено право останнього на надання первинних та інших документів на підтвердження законності та правильності ведення податкового обліку та усунення порушень, якщо такі мали місце.

Фактично перевірка була проведена відповідачем у період з 21.09.2012р. по 24.09.2012р., про що вказано в акті перевірки. Отже її проведення було розпочато до отримання позивачем копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, що суперечить вимогам ст. 79 Податкового кодексу України.

Таким чином, при проведенні перевірки відповідачем були порушені вимоги ст. 79 Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки та не надано доказів, на підставі чого було здійснено дану перевірку.

Вказані обставини свідчать про протиправність дій відповідача при проведенні перевірки.

Досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу, суд оцінює встановлені законом підстави для призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на день видання такого наказу.

Як було вказано, оскаржуваний наказ не містить, крім посилання на норми ст.79 та п.200.11 ст.200 ПК України, зазначення норм ПК України, які встановлювали б підстави призначення такої перевірки, зокрема посилання на відповідну норму ст. 78 ПК України, якою передбачений ряд підстав для проведення документальних позапланових перевірок.

Положеннями ст.200 ПК України, встановлено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 72 КАС України, не надано належних доказів наявності на час прийняття оскаржуваного наказу достатніх підстав, які свідчили б, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено позивачем з порушенням норм податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що на підставі п.п. 78.1.8 п 78.1 ст.78 та п. 200.11 ПК України СДПІ ВПП в м. Сімферополі раніше, а саме з 05.09.2012р. по 18.09.2012р. (за два дні до видання оскаржуваного наказу), вже проводилась документальна виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012р.

За результатами вказаної перевірки порушень податковим органом не виявлено, підтверджена сума бюджетного відшкодування за червень 2012р., про що СДПІ ВПП в м. Сімферополі була складена довідка №66/40-30/00153117 від 18.09.2012р.

Складання довідки свідчить про перевірку відповідачем достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012р., тобто проведення перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за той самій період на підставі той же самої податкової декларації, що досліджувалася при проведенні перевірки призначеної на 21.09.2012р.

У зв'язку з відсутністю надання відповідачем суду належних доказів для наявності у нього підстав застосування положень на п.200.11 ст. 200 ПК України при призначенні перевірки, суд оцінює факт складання довідки, як такий, що навпаки вказує на наявність у податкового органу даних про відсутність порушень платника податку з вказаного питання, що спростовує посилання, у якості підстави призначення перевірки, на п.200.11 ст. 200 ПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу відповідача, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню.

Оскільки оскаржуваний наказ є протиправним він не може бути підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Викладене свідчить про відсутність у відповідача встановлених ПК України підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, складання за її результатом акту перевірки.

Згідно з п. 58.1 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 86.1 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення приймається за результатами перевірки, яка, в свою чергу, оформлюється актом. Отже підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є обставини, викладені у акті перевірки.

В зв'язку з тим, що у СДПІ ВПП в м. Сімферополі не було встановлених підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», відповідна перевірка є незаконною, обставини встановлені під час проведення такої перевірки не мають доказового значення, складання акту за результатами такої перевірки є безпідставним, і він не є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і не являється носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Тому податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки та на підставі акту, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З приводу висновків відповідача про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 617 830 784 грн., зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 617 830 784 грн., завищення бюджетного відшкодування у розмірі 605 353 936 грн., викладених в акті перевірки № 78/40-30/00153117 від 24.09.2012, суд зазначає наступне.

У висновках акту перевірки № 78/40-30/00153117 від 24.09.2012р. (а.с.11-23) було встановлено, що перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за червень 2012 р. суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 605 353 936грн., а також, що на порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачем завищено суму податкового кредиту та залишок від'ємного значення за травень 2012р. у сумі 617830784грн.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та HIGHWAY INVESTMENT PROCESSING LLP 29.03.2012 був укладений контракт № 221 на поставку Самопідіймальної плавучої бурової установки В-312. Загальна вартість СПБУ згідно контракту 3 089 153 918,12 грн., в т.ч. ПДВ 617 830 783,62 грн.

Актом прийому-передачі від 01.05.2012р., а також платіжними дорученнями, наданими позивачем, підтверджується повне виконання сторонами зобов'язань за контрактом № 221. СПБУ пройшла процедуру митного оформлення на Кримській митниці у відповідності з вимогами митного законодавства, що підтверджується вантажною митною декларацією №600020000/2012/000908 від 15.05.2012р. (а.с.102).

Позивачем надано платіжне доручення №4973 від 15.05.2012р. у складі якого, у тому числі, сплачена сума ПДВ з товарів, ввезених на територію України у сумі 617 830 783,62 грн.

Відповідач не заперечує факту фактичного виконання операції.

Таким чином, судом встановлено, що вказаними первинними документами повністю підтверджується реальність здійснення господарської операції з постачання СПБУ В-312.

Єдиною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №0000064030 від 03.10.2012р., №0000074030 від 03.10.2012р. був висновок відповідача, викладений у акті перевірки № 78/40-30/00153117 від 24.09.2012р. про те, що Позивачем під час митного оформлення Самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 були сплачені послуги за митне оформлення товару за ВМД, а не суми ПДВ, які підлягають сплаті до Державного бюджету України під час імпортування товарів. Такого висновку відповідач дійшов на підставі того, що призначенням платежу в платіжному дорученні № 4973 від 15.05.2012 вказано: «передплата за митне оформлення по ВМД».

Відповідно, лише на підставі вказаного висновку відповідачем зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 617 830 784 грн., встановлено завищення бюджетного відшкодування у розмірі 605 353 936 грн. та нараховані позивачу штрафні санкції у розмірі 302 676 968 грн.

Згідно Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. № 615, за допомогою програмного забезпечення Кримською митницею ведеться оперативний облік руху коштів передоплати та сплати сум митних та інших платежів, що виникають під час реалізації митної справи.

Відповідно п.3.5 Наказу Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24 січня 2006 року № 25/44 Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 р. за № 64/11938 «Про затвердження Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

Відповідно до п.2 р.2 «Порядку ведення митними органами оперативного обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митних органів як передоплата (доплата), і сум митних та інших платежів, які сплачуються платниками податків під час митного оформлення товарів», у платіжних дорученнях на сплату митних та інших платежів за вантажною митною декларацією (далі - ВМД), уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - МД-1), у графі "Призначення платежів" має бути зазначено "Передоплата (доплата) за митне оформлення".

Кримська митниця на запит позивача від 28.09.2012 № 11/1-3830 повідомила листом №04-13/7674 від 15.10.2012р. (а.с.42), що митне оформлення самопідіймальної плавучої бурової установки В-312 було завершено 15.05.2012р. Нарахована та сплачена сума податку на додану вартість (відображено у графі 47 вантажної митної декларації № 600020000/2012/000908 від 15.05.2012) - 617830783,62 грн. Відповідно до діючого на період оформлення Класифікатора видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 грудня 2005 №1201 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2005 за № 1552/11832 податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності класифікується за кодом - 028. Також Кримська митниця зазначила, що вказана сума платежів у складі суми платіжного доручення Кримської митниці № 684 від 16.05.2012р. була перерахована до Державного бюджету.

До вказаного листа Кримської митниці додані платіжне доручення № 684 від 16.05.2012р. та засвідчена копія витягу з картки - особового рахунку позивача за період з 01.01.2012р. по 01.07.2012р., які підтверджують своєчасну сплату позивачем податку на додану вартість під час митного оформлення СПБУ В-312.

Згідно з п. 185.1 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

На підставі п. 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п. 201.12. ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктами 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 200.4. ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, згідно з Податковим кодексом України сума бюджетного відшкодування поточного періоду формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за попередні податкові періоди. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Отже Позивач під час митного оформлення товару діяв у рамках податкового та митного законодавства України, повністю виконав вимоги ст. 198 ПК України та отримав право на бюджетне відшкодування 605 353 936 грн. відповідно до положень ст. 200 ПК України. Відповідно висновки відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту на 617 830 784 грн. і, як наслідок, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на 617 830 784 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012р. на 605 353 936 грн. є необґрунтованими, безпідставними та суперечать приписам законодавства України.

За таких обставин, висновки відповідача, зроблені у ході проведеної перевірки є необґрунтованим, а прийняті на їх підставі податкове повідомлення-рішення № 0000064030 від 03.10.2012 та податкове повідомлення-рішення № 0000074030 від 03.10.2012 є протиправними і підлягають скасуванню.

На підставі п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем вимог вищевказаних положень податкового та митного законодавства України.

З урахуванням вказаного, суд вважає неспроможними доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова складена в повному обсязі 29.10.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 20.09.2012р. № 240.

3. Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення перевірки на підставі наказу начальника СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 20.09.2012р. № 240 та дії щодо оформлення акту №78/40-30/00153117 від 24.09.2012р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000064030 від 03.10.2012р.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000074030 від 03.10.2012р.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський 52/1, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000) 2178,19 грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Маргарітов М.В.

Суддя Кисельова О.М.

Суддя Кузнякова С.Ю.