Рішення № 32789346, 01.08.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 0544/12992/2012

Номер провадження 2/243/1131/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якуші Н.В.,

при секретарі Дручиніної О.О.,

за участю:

представника позивача - Лисенко В.О.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсності кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2012 року ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, опікуна ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності кредитного договору, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 07.06.2005 року між ОСОБА_2 та Відкритим Акціонерним Товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» укладено Кредитний договір №306. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_2 отримав у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 19600,00 доларів США під 17 % річних, та прийняв на себе зобов'язання повернути Кредит до 06.06.2008 року. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 07 червня 2005 року між ОСОБА_2 та Банком укладено іпотечний договір №К/306 відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передав в іпотеку Банку будинок. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2009 року по справі №2-о-1-2009 ОСОБА_2 визнано недієздатним. Опікуном ОСОБА_2 призначено ОСОБА_3. 20.07.2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області прийнято рішення по справі №2-33-11 за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, як опікун до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», Кредитний договір №306 від 07.06.2005 року та Іпотечний договір №К/306 від 07.06.2005 визнано недійсним. Ухвалою від 31.08.2011 року Апеляційного суду Донецької області і Ухвалою від 08.02.2012 року Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №2-33-11 залишено без змін. В результаті розгляду даної справи судами залишилось невирішеним питання про застосування наслідків недійсності правочину.

В процесі судового розгляду представник позивача декілька разів уточнював сторону відповдача, останній аз змінивши його на ОСОБА_2 та просив суд застосувати наслідки недійсності кредитного договору №306 від 07.06.2005 року та стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 9000 доларів США 00 центів, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати в сумі 834,07 грн.

В судовому засіданні представник позивача Лисенко В.О., який діє на підставі Довіреності від 10.12.2012 року №318 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, посилався на обставини, які викладені в уточненій позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог банку. Надав до суду письмові заперечення проти позову, з яких вбачалось, що оскільки кредитний договір №306 від 07.06.2005 року був укладений, коли він в силу свого захворювання не усвідомлював значення своїх дій, то на теперішній час він не може нести відповідальність за наслідки цього правочину, а навпаки вся вина в укладанні з ним цього правочину лежить на позивачі (а.с.224).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року (далі Закон № 2121-ІІІ) відповідно до статті 2 якого банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір, і відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно чинного законодавства кредитний договір набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч.1 ст. 638 ЦК України), якими є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Як вбачається з матеріалів справи 07.06.2005 року між ОСОБА_2 та Відкритим Акціонерним Товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» було укладено Кредитний договір №306. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_2 отримав у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 19600,00 доларів США під 17 % річних, та прийняв на себе зобов'язання повернути Кредит до 06.06.2008 року (а.с.5-7).

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2009 року по справі №2-о-1-2009 ОСОБА_2 визнано недієздатним. Опікуном ОСОБА_2 призначено ОСОБА_3.

20.07.2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області прийнято рішення по справі №2-33-11 за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, як опікун до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», Кредитний договір №306 від 07.06.2005 року та Іпотечний договір №К/306 від 07.06.2005 визнано недійсним. Ухвалою від 31.08.2011 року Апеляційного суду Донецької області і Ухвалою від 08.02.2012 року Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2011 року по справі №2-33-11 залишено без змін (а.с.20-27).

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2013 року ОСОБА_2 було поновлено цивільну дієздатність (а.с.201-202).

Таким чином, на теперішній час ОСОБА_2 є належним відповідачем по справі.

Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стаття 19 Конституції України у частині 1 передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а частинами 2 та 3 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суд України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 отримав кредит у позивача в розмірі 19600 дол. США, та на теперішній час сплатив 10600 дол. США.(а.с.8). На час отримання кредиту працював в ЧП «Ниром» на посаді директора(а.с.222, 223).

В судовому засіданні позивач наполягав, а відповідач не заперечував проти того, що у 2005 році отримав у позивача кредит у сумі 19600 дол. США, на теперішній час частково погасив заборгованість за кредитом в сумі 10600 дол. США та зазначав, що гроші йому були потрібні для «розкрутки» магазину, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо застосування наслідків недійсності кредитного договору №306 від 07.06.2005 року та стягнення з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 9000 доларів США 00 центів - підлягають задоволенню.

Розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача підтверджується Випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 №2203.0.010132783 та розрахунком заборгованості по кредиту, відповідно до яких грошова сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9000 доларів США 00 центів (а.с.9-18).

Щодо валюти виконання зобов'язання та ціни позову, то це обґрунтовується наступним. У відповідності до ч. 1 ст. 533 ЦК України - «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях». Але з цього правила є винятки і випадок із стягнення сум до них і відноситься. В підтвердження вищевикладеного слід зазначити, що винятки допускає сам Цивільний кодекс України. Так ч. З ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, що «використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом». Згідно з п. 1.6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з фізичними та юридичними особами, затвердженого постановою № 516 Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року -«Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) в нараховує за ним проценти: у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті». В даному випадку грошові кошти надані в доларах США, що підтверджується умовами договору. Відповідно позивач вимагає стягнути грошові кошти у тій валюті, в якій відповідач повинен був виконати зобов'язання, а саме - у доларах США.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» судовий збір у сумі 834 грн. 07 коп. (а.с.28, 163).

Керуючись ст.ст.202, 203, 215,216 ЦК України, ст. 19 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» до ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсності кредитного договору - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (ЄДРПОУ 19358767) грошові кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом складає 71937,00 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (ЄДРПОУ 19358767) судовий збір в сумі 834,07грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 серпня 2013 року.

Суддя

Словянського міськрайонного суду Н.В. Якуша