Рішення № 32789171, 25.07.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №412/5750/2012

Провадження №2/201/1866/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Нижник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікронкепітал» про визнання права на цінні папери, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікронкепітал» про визнання за позивачем права на цінні папери, а саме: іменні акції ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну», що перейшли позивачці у спадщину від померлої матері ОСОБА_2

В обґрунтування заявлених вимог, позивачка посилається на те, що після смерті матері вона успадкувала майно, яке складається з 683 іменних акцій Акціонерного товариства ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну», на загальну суму 170 грн. 75 копійок, після чого, у 2012 році вона звернулася до ТОВ «Мікронкепітал», що здійснює професійну депозитарну діяльність по зберіганню цінних паперів. Однак у прийнятті свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено, оскільки, згідно відповіді в.о. директора ТОВ «МІКРОНКЕПІТАЛ», не співпадає найменування емітента цінних паперів (а саме «ВАТ» та «ПАТ»), що не дає змоги Зберігачу (ТОВ «Мікронкепітал») однозначно встановити, що спадкуванню підлягають саме цінні папери, які обліковуються на рахунку в цінних паперах спадкодавця. При цьому у позивачки в наявності є документи, які посвідчують право її померлої матері на саме ці цінні папери, а саме: витяг з протоколу про результати сертифікатного аукціону №48 від 27 травня 1999 року, який є стверджуючим документом, що мати є акціонером і тримачем акцій даного підприємства, і що вона придбала на свій сертифікат 683 акції. Також у витязі вказаний ідентифікаційний код юридичної особи «ВАТ ДМЗ ім. Комінтерну», а саме 05393062, що співпадає з теперішнім «ПАТ ДМЗ ім. Комінтерну». Крім того, у свідоцтві про право на спадщину за законом було вказано Акціонерне товариство «Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну» та що позивачка є спадкоємцем на спадкове майно, а саме на 683 іменні акції цього товариства. Наразі юридична особа має назву «Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну», внаслідок його перейменування за свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №061364 від 08 жовтня 2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи 05393062.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, згідно письмової заяви позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розгляд справи провести без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відповідно до письмової заяви просив суд розглядати справу без його участі, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст. 158 ч. 2 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини.

Дійсно, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29 жовтня 2001 року. У відповідності до свідоцтва про право на спадщину (а.с. 8) ОСОБА_1 успадкувала майно, яке складається з 683 іменних акцій Акціонерного товариства ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну». У 2012 році позивачка звернулася до ТОВ «Мікронкепітал», що здійснює професійну депозитарну діяльність по зберіганню цінних паперів, однак у прийнятті свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено, оскільки, згідно відповіді в.о. директора ТОВ «МІКРОНКЕПІТАЛ» від 14 серпня 2012 року (а.с. 13), не співпадає найменування емітента цінних паперів (а саме «ВАТ» та «ПАТ»), що не дає змоги Зберігачу (ТОВ «Мікронкепітал») однозначно встановити, що спадкуванню підлягають саме цінні папери, які обліковуються на рахунку в цінних паперах спадкодавця. При цьому у позивачки в наявності є документи, які посвідчують право її померлої матері на саме ці цінні папери, а саме: витяг з протоколу про результати сертифікатного аукціону №48 від 27 травня 1999 року (а.с. 11), який є стверджуючим документом, що мати є акціонером і тримачем акцій даного підприємства, і що вона придбала на свій сертифікат 683 акції. Також у витязі вказаний ідентифікаційний код юридичної особи «ВАТ ДМЗ ім. Комінтерну», а саме 05393062, що співпадає з теперішнім «ПАТ ДМЗ ім. Комінтерну». Крім того, у свідоцтві про право на спадщину за законом було вказано Акціонерне товариство «Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну» та що позивачка є спадкоємцем на спадкове майно, а саме на 683 іменні акції цього товариства. Наразі юридична особа має назву «Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну», внаслідок його перейменування за свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №061364 від 08 жовтня 2010 року (а.с. 9), ідентифікаційний код юридичної особи 05393062.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо урегульовані наступним чином.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, способом захисту якого, згідно до ст. 16 ЦК України, є зокрема визнання права.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно положень ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власних зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, особа має право пред'явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати нею документа, який засвідчує право власності.

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке, у відповідності до ст. 1217 ЦК України, здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1245 Цивільного Кодексу України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість позовної заяви ОСОБА_1, враховуючи, що позивачка дійсно успадкувала іменні акції ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» від своєї померлої матері, та те, що за умови визнання за позивачкою права власності на цінні папери, права третіх осіб не порушуються, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 158, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 3, 15, 16 316, 317, 319, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1245 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікронкепітал» про визнання права на цінні папери - задовольнити.

Визнати, що успадковані ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №617561, акції Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) акції є акціями Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) акції.

На рішення протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Рішення набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків, а якщо подана апеляційна скарга і рішення не скасоване, після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя:С.С. Федоріщев