Рішення № 32788946, 22.07.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2717/13-ц

Провадження № 2/740/874/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Кобилецького І.Ф.,

при секретарі Павленко О.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

представників відповідачів Лаврінець В.М., Василенка С.В.,

представника третьої особи Наріжного Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Чернігівський обласний центр Держсанепідслужби України», ліквідаційної комісії Ніжинської міської санітарно-епідеміологічної станції про визнання незаконним звільнення та зобов"язання працевлаштувати ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду позовом до Державної установи «Чернігівський обласний центр Держсанепідслужби України», ліквідаційної комісії Ніжинської міської санітарно-епідеміологічної станції просить поновити пропущений строк звернення до суду з позовом, визнати незаконним звільнення з роботи та поновити на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з 01.04.2003 року вона працювала в Ніжинській санітарно-епідеміологічній станції на посаді помічника лікаря-гігієніста з гігієни праці. Згідно з Наказу №31 від 15.10.2012 року була ознайомлена про ліквідацію підприємства. З 05.11.2012 року по 10.03.2013 року знаходилась на лікарняному по вагітності та пологам.

Згідно Наказу №39 від 17.12.2012 року була звільнена у зв'язку з ліквідацією установи, відповідно до п. 1ст. 40 КЗпУкраїни.

Вважає такі дії незаконними, просить поновити її на роботі на рівнозначну посаду відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила зобов'язати Державну установу «Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» працевлаштувати її на рівнозначну посаду.

В судовому засіданні представник Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" Лаврінець В.М. позову не визнала, посилаючись на те, що відбулась ліквідація державних закладів та установ - санітарно-епідеміологічних станцій Міністерства охорони здоров'я України. Новостворені установи, зокрема "Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" не є правонаступником ліквідованих підприємств. Державна установа "Чернігівський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" не звільняла позивачку з роботи, і не може працевлаштовувати позивачку. Тому просила відмовити позивачці у поновленні пропущеного строку звернення з позовом до суду, так-як відсутні поважні причини пропуску цього строку, і просила відмовити позивачці у задоволенні позову.

Представник відповідача - ліквідаційної комісії Ніжинської міської санітарно-епідеміологічної станції Василенко С.В. позов не визнав та пояснив, що відповідно до наказу №176-0 Міністерства охорони здоров'я України була ліквідована вся система органів санітарно-епідеміологічної служби. Позивачка була звільнена з роботи дотримання вимог чинного законодавства. На даний час ліквідаційна комісія Ніжинської міської санітарно-епідеміологічної станції завершила свою роботу, проте ліквідаційний звіт ще не зданий державному реєстратору і організація не знята з обліку як юридична особа. Проте він, як голова ліквідаційної комісії, не має можливості працевлаштувати позивачу. Тому просив відмовити позивачці у задоволенні позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача - Ніжинського міськрайонного Управління Держсанепідслужби України у Чернігівській області Наріжний Ю.К. в судовому засіданні пояснив, що була ліквідована вся система органів санітарно-епідеміологічної служби і було створені дві нові установи. Ніжинське міськрайонне Управління Держсанепідслужби України у Чернігівській області не являється юридичною особою і не має права приймати на роботу працівників, а цим займається Державна установа "Чернігівський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України". Тому просив відмовити позивачці у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивачки, пояснення представників відповідачів та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 01.01.2003 року позивачка працювала на посаді помічника лікаря-гігієніста праці в Ніжинській санітарно-епідеміологічній станції, копією з трудової книжки позивачки (а.с. 12).

Згідно Наказу № 39 від 17.12.2012 року була позивачка була звільнена з роботи у зв'язку з ліквідацією установи, відповідно до п. 1ст. 40 КЗпП України ( а.с. 15).

З 05.11.2012 року по 10.03.2013 року позивачка ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному по вагітності та пологам, що підтверджується копіями листків непрацездатності (а.с. 10-11).

Позивачка ОСОБА_1 є матір'ю двох малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 13) та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 ( а.с. 14).

Указом Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну санітарно-епідеміологічну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 року №1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників Територіальних органів центральних органів виконавчої влади", постановлено, що Міністерству охорони здоров'я слід здійснити заходи щодо ліквідації бюджетних установ, працівники яких здійснюють функції, передбачені положенням про центральні органи виконавчої влади.

Міністерству охорони здоров'я разом з Державною санітарно-епідеміологічною службою слід забезпечити скорочення у 2012 році щокварталу не менше ніж 6 тисяч працівників установ і закладів державної санітарно - епідеміологічної служби, які функціонують у системі Міністерства охорони здоров'я, до досягнення затвердженої цією постановою граничної чисельності працівників територіальних органів Державної санітарно - епідеміологічної служби.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфер управління Міністерства охорони здоров'я України», прийнято рішення про ліквідацію закладів та установ, зокрема, Ніжинську міську санітарно-епідеміологічна станцію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року №1050 «Про деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби», постановлено Міністерству охорони здоров'я України з Державною санітарно-епідеміологічною службою України, з метою забезпечення проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, вирішити питання щодо утворення у встановленому порядку відповідних державних установ служби із загальною чисельністю працівників не більше як 22 461 осіб.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України, Наказом Державної санітарно - епідеміологічної служби України було створено Державну установу "Чернігівський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України", на яку покладено виконання функцій з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Відповідно до додатку до розпорядження КМУ від 01 лютого 2012 року № 221-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Держсанепідемслужби», Держсанепідемслужбі України в особі Головного управління Держсанепідемслужби України в Чернігівській області передано приміщення ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України» .

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зазначена норма передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з працівником трудового договору з ініціативи власника: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в ст.ст.80, 104, 110, 111 ЦК України, ст.ст. 62-66, 79-92 ГК України, ст.ст. 1-22 Закону України «Про господарські товариства».

Виходячи з аналізу норм ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наказом МОЗ України від 21 вересня 2012 року № 176-о ліквідовано юридичну особу - ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція».

Зі змісту наказу вбачається, що здійснено повну ліквідацію юридичної особи без правонаступництва.

Відповідно до ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Як установлено по справі, процедура ліквідації ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція» перебуває на стадії завершення.

Виходячи з вищевикладеного, Державна установа «Чернігівський обласний центр Держсанепідслужби України» не може бути відповідачем у даній справі.

В даному випадку відбулась ліквідація ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція», яка є такою формою припинення юридичної особи за рішенням органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припинила свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» є новоствореною юридичною особою, і яка не являється правонаступником прав та обов'язків ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція».

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.19 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суд має з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно з ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст.179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Відповідно до п.3 Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок, схваленої постановою ВРУ від 05 березня 1999 року №475 ХІV, держава захищає материнство та дитинство і визнає пріоритетність інтересів матері та дитини в суспільстві.

Згідно роз'яснень п.9 Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не було надано на тому самому або на іншому підприємстві іншої роботи, або запропоновано роботу від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція» та ліквідаційна комісія не вжили ніяких заходів щодо працевлаштування ОСОБА_1

Як слідує із змісту п.36 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ Розділ ХІV «Трудове право», Пленум ВС зазначає, що при невиконанні ліквідованим підприємством, установою, організацією обов'язку по працевлаштуванню його може бути покладено на юридичну особу, яка є їх власником або якій передано їх майно.

Оскільки ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» не є правонаступником ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція», тому на неї не можна покладати обов'язок по працевлаштуванню позивача.

Отже, трудові права ОСОБА_1 порушені та підлягають захисту шляхом зобов'язання ліквідаційної комісії ДЗ «Ніжинська міська санітарно-епідеміологічна станція» працевлаштувати останню на роботі, яка відповідає її рівню освіти.

Керуючись ст. 213-215, ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 80, 110 ЦК України, ст.ст. 36, 40, 42,184 Кодексу Законів про працю України ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.

Зобов"язати ліквідаційну комісію Ніжинської міської санітарно-епідеміологічної станції працевлаштувати ОСОБА_1 на рівнозначну посаду відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з ліквідаційної комісії Ніжинської міської санітарно-епідеміологічної станції 114 гривень 70 коп. судового збору.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Кобилецький І.Ф.