Вирок № 32788411, 18.07.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/13852/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року колегія суддів Ворошиловського районного суду м. Донецька в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

суддів - Пруднікової Г.М., Цукурова В.П.

при секретарі - Мироненко В.П.

за участі прокурорів - Васенкова П.В., Веліканова А.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Брудне Щегровського району Курської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приблизно на початку липня 2002 року в місті Донецьк невстановлена слідством особа, з особистих мотивів, вирішила ініціювати заволодіння транспортним засобом та схилити до цього за грошову винагороду найбільш довірених осіб, як співучасників цього злочину. Потім, керуючи співучасниками, регулюючи, направляючи і фінансуючи їх діяльність, підготувати і скоїти даний злочин.

Утілюючи в дію злочинний намір, невстановлена особа схилила ОСОБА_3 підшукати співучасників для незаконного заволодіння транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_1, що належить ЗАТ КБ «Донкредитінвест», яким користувався ОСОБА_5, як один із співзасновників ЗАТ КБ «Донкредитінвест».

Після чого ОСОБА_3, виконуючи вказівки невстановленої особи, з наміром об'єднати інших співучасників та спрямувати їх зусилля на заволодіння транспортним засобом, обіцяючи ОСОБА_4 грошову винагороду, запропонував підшукати особу, яка зможе заволодіти автомобілем НОМЕР_1. Усвідомивши протиправність вказаних дій, але спонукуваний жадобою до наживи, ОСОБА_4 погодився брати участь у злочині і запропонував мешканцеві м. Костянтинівка Донецької області ОСОБА_6 за винагороду у розмірі 3 тис. доларів США заволодіти вказаним транспортним засобом.

У подальшому ОСОБА_3, переконавшись, що виконав вказівки невстановленої особи - відібрав співучасників для скоєння злочину, вступивши з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 у попередню змову, повідомив про це ініціатора злочину - невстановлену особу. Після цього невстановлена особа, виконуючи роль організатора злочину шляхом координації і спрямування дій співучасників, надала ОСОБА_3 інформацію про місце, де на деякий час залишають автомобіль НОМЕР_1. Далі ОСОБА_3, діючи за вказівкою невстановленої особи, використовуючи надану інформацію, відвіз ОСОБА_6 у двір будинку АДРЕСА_6 та повідомив, що саме тут знаходитиметься автомобіль НОМЕР_1, яким необхідно заволодіти, перегнати і сховати. Про час скоєння злочину він повідомить додатково.

Утілюючи в дію злочинну змову, діючи згідно з розподіленими ролями, ОСОБА_4, збираючи й узагальнюючи інформацію про час приїзду і від'їзду автомобіля, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_6, декілька днів здійснював візуальне спостереження за автомобілем НОМЕР_1.

09.07.2002р., вечірньої пори, ОСОБА_3, перебуваючи в АР Крим, отримав від невстановленої слідством особи інформацію про те, що ОСОБА_5 на автомобілі «Mercedes-Benz» виїхав з АР Крим та 10.07.2002 приблизно о 06.00 год. приїде до м. Донецька. Крім того, невстановлена особа, як організатор злочину, направляючи і координуючи дії співучасників, дала вказівку заволодіти цим автомобілем відразу після його приїзду до будинку. Діючи за вказівкою невстановленої особи, втілюючи в дію спільний злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 за допомогою мобільного зв'язку повідомив ОСОБА_6., що 10.07.2002р. о 06 год. об'єкт злочину прибуде до будинку АДРЕСА_6, і він повинен чекати на прибуття автомобіля, а потім вибрати зручний момент та заволодіти транспортним засобом. Після цього відігнати автомобіль у затишне місце та залишити на зберігання до подальших вказівок невстановленої особи. Крім того, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 та дав вказівку знаходитися на місці злочину і слідкувати за обстановкою, щоб у разі виникнення непередбачених обставин посприяти ОСОБА_6., або ж попередити його про небезпеку затримання працівниками міліції.

10.07.2002р., приблизно о 06 год., ОСОБА_6,. виконуючи відведену роль у злочині, прибув у двір будинку АДРЕСА_6, де дочекався приїзду автомобіля НОМЕР_1, який зупинився біля під'їзду № 8. Після чого з автомобіля вийшли ОСОБА_7, ОСОБА_8, та їх водій ОСОБА_9 і зашли до під'їзду № 8 вказаного вище будинку.

Зорієнтувавшись у ситуації, ОСОБА_6 зрозумів, що ОСОБА_5 і ОСОБА_8 залишаться у квартирі, а водій ОСОБА_9 буде переносити речі. Реалізовуючи спільний із ОСОБА_3, ОСОБА_4 і невстановленою слідством особою злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_6 зайшов до вказаного під'їзду, де дочекався водія ОСОБА_9 і скоїв на нього напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я, а саме завдав йому удару кулаком в обличчя, від якого останній впав, отримавши, згідно з висновком експертизи № 169 від 02.04.2010р. тілесні ушкодження у вигляді синців, садна лобової ділянки ліворуч, гематоми повік лівого ока, підшкірної гематоми лівої вилицюватої ділянки, рани слизової оболонки щоки, струсу головного мозку, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Після цього ОСОБА_6 заволодів ключами від автомобіля НОМЕР_1, та, вибігши з під'їзду будинку, використовуючи ключі, сів до салону зазначеного автомобіля, запустивши двигун, попрямував до м. Костянтинівки Донецької області, де сховав його у гаражі домоволодіння по АДРЕСА_4.

У цей час ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_6 і невстановленою слідством особою, перебував у дворі будинку АДРЕСА_6 і спостерігав за навколишньою обстановкою, тим самим забезпечуючи можливість утілити в дію спільний намір співучасників злочину.

У результаті ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і невстановлена особа, яка організувала злочин, керувала його підготовкою та забезпечила фінансування дій співучасників, за попередньою змовою групою осіб, своїми заздалегідь спланованими і погодженими діями, шляхом нападу на ОСОБА_9, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, незаконно заволоділи транспортним засобом «Mercedes - Benz 600 AMG», д.н. НОМЕР_1 , що належить ЗАТ КБ «Донкредитінвест», вартістю 223 809,6 гривень.

Після повернення з АР Крим до м. Донецька, ОСОБА_3 зустрівся з невстановленою особою й отримав винагороду за скоєний злочин, частину з якої, гроші в сумі 3000 доларів США, передав ОСОБА_6

22.07.2002р., вечірньої пори, ОСОБА_3 за вказівкою невстановленої особи, спільно із ОСОБА_4 прибув до домоволодіння за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, АДРЕСА_4, звідки останні забрали автомобіль НОМЕР_1, який перегнали до м. Донецька і залишили поряд з офісом ЗАТ КБ «Донкредитінвест» за адресою: м. Донецьк, проспект Титова, 8-Б, де вранці 23.07.2002р., автомобіль був виявлений представниками цього банку, у справному технічному стані, придатний для подальшої експлуатації.

Крім того, у вересні 2002 року в місті Донецьк невстановлена слідством особа, достовірно знаючи, що саме ОСОБА_10, який є головою наглядової ради ВАТ АКБ «АвтоКразБанк», успішно забезпечує роботу цієї установи у сфері банківських послуг, і тим самим ускладнює роботу ЗАТ КБ «Донкредитінвест», інтереси якого вона представляла, вирішила усунути конкурента шляхом його вбивства. Для втілення в дію злочинного наміру, невстановлена особа вирішила організувати вбивство ОСОБА_10, підшукавши виконавців злочину з числа довірених осіб й, ініціюючи перед ними цей злочин, схилити їх за грошову винагороду до його скоєння.

З цією метою невстановлена особа обіцянкою подальшого розвитку спільних бізнес-проектів, схилила ОСОБА_3 підшукати осіб, здатних за грошову винагороду, скоїти вбивство ОСОБА_10

Після цього, діючи за вказівкою невстановленої особи, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4. за грошову винагороду підшукати особу для скоєння вбивства ОСОБА_10 Усвідомлюючи тяжкість запропонованого ОСОБА_3 злочину, але у той же час спонукуваний жадобою наживи, ОСОБА_4 погодився стати співучасником вбивства голови наглядової ради ВАТ АКБ «АвтоКразбанка» ОСОБА_10 і запропонував ОСОБА_3 використати, як виконавця вбивства їх спільного знайомого ОСОБА_6

Зустрівшись в м. Донецьку з ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 запропонували йому за грошову винагороду скоїти вбивство ОСОБА_10

Усвідомивши тяжкість запропонованого злочину, ОСОБА_6 вирішив особисто не скоювати вбивство, а залучити як виконавця свого знайомого на ім'я ОСОБА_29. Останній прийняв пропозицію вчинити за грошову винагороду вбивство, але особисто виступити виконавцем вбивства не захотів і залучив для цього невстановлену особу, яка повинна прибути з м. Одеси.

Підшукавши виконавця вбивства, ОСОБА_6 повідомив про це ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також зазначив, що йому для скоєння злочину потрібні грошові кошти на його підготовку, а саме: на оренду квартир у м. Донецьку, харчування, заправляння автомобіля, а також необхідно знати адреси, де може перебувати об'єкт злочину, з метою вистежування маршрутів його пересування і вибору місця вбивства. При цьому ОСОБА_6 зажадав за скоєння злочину винагороду в сумі 40 тис. доларів США, частину з яких, в сумі 15 тис. доларів США, необхідно надати як передоплату до скоєння злочину.

У подальшому ОСОБА_3 прибув до ініціатора злочину та повідомив, що підібрав осіб, готових за грошову винагороду в сумі 40 тис. доларів США вчинити вбивство ОСОБА_10, і як передоплата для підготовки злочину потрібні 15 тис. доларів США.

Виконуючи роль замовника й організатора злочину, забезпечуючи його скоєння шляхом фінансування, невстановлена особа надала ОСОБА_3 можливість отримати 15 тис. доларів США, а також висловила вимогу замаскувати вбивство ОСОБА_10 під звичайний побутовий злочин.

Продовжуючи підготовку злочину, ОСОБА_12 і ОСОБА_4, за вказівкою невстановленої особи, зустрілися в місті Донецьку з ОСОБА_6 та, сприяючи підготовці злочину шляхом надання засобів й інформації, як передоплату за скоєння вбивства ОСОБА_10, передали йому 15 тис. доларів США. Крім того, повідомили, що ОСОБА_10 найчастіше може знаходитися у будівлі, розташованій на АДРЕСА_5, а також висловили побажання замовника злочину замаскувати вбивство під побутовий злочин.

Упродовж листопада - грудня 2002 року ОСОБА_6 спільно зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_29, а також знайомим останнього - невстановленою слідством особою, намагався вистежити ОСОБА_10 за адресою, яка їм була надана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Проте самостійно вистежити ОСОБА_10 не змогли, повідомивши про це ОСОБА_3, а той у свою чергу замовника злочину - невстановлену особу. Після чого невстановлена особа висловила невдоволення тим, що виконання замовлення на вбивство затягується, і дала вказівку ОСОБА_3 особисто звозити ОСОБА_6 до офісу ВАТ АКБ «АвтоКразБанк» і показати ОСОБА_10, а також забезпечити можливість вистежувати останнього від місця роботи.

Виконуючи вказівки невстановленої особи, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, сприяючи підготовці злочину шляхом створення умов для його скоєння, зокрема допомагаючи зібрати інформацію про об'єкт злочину, прибули разом із ОСОБА_6 до офісу ВАТ АКБ «АвтоКразБанк», розташованого у будівлі на АДРЕСА_5. Потім ОСОБА_3 і ОСОБА_4 показали ОСОБА_6 де розташований офіс ОСОБА_10, а також його самого, коли він виходив до автомобіля. Після цього ОСОБА_6 разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_29 почав стежити за офісом ОСОБА_10 та за його пересуваннями містом, з'ясувавши, що об'єкт злочину мешкає АДРЕСА_3.

Далі ОСОБА_6 зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_29, а також невстановленою особою, що прибула з м. Одеси, впродовж декількох днів вистежували ОСОБА_10 біля його будинку, і в результаті погодили, що найбільш оптимальним місцем вбивства ОСОБА_10 буде під'їзд № 1 будинку АДРЕСА_3, а час, коли останній повертатиметься додому, пізно ввечері.

Після цього ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що визначився з місцем злочину, а також уточнив місце, в якому на нього чекатимуть ОСОБА_3 після вбивства ОСОБА_10, для передачі частини винагороди у розмірі 25 тис. доларів США, що залишилася.

Приблизно на початку січня 2003 року, ОСОБА_3 повідомив невстановлену особу, що є замовником злочину, про готовність співучасників скоїти вбивство, та необхідність передачі суми винагороди, що залишилася, за вчинення вбивства голови наглядової ради ВАТ АКБ «АвтоКразБанка» ОСОБА_10 У свою чергу замовник злочину-невстановлена особа, підтвердила намір вбивства ОСОБА_10 та готовність виплатити винагороду за скоєння даного злочину, зажадавши прискорити його вчинення.

Після цього ОСОБА_3, отримавши від невстановленої особи 25 тис. доларів США, повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про необхідність прискорити виконання замовлення невстановленої особи - скоєння вбивства ОСОБА_10

14.01.2003р. приблизно о 21 год. знайомий ОСОБА_6. на ім'я ОСОБА_29 і невстановлена особа, що прибула з м. Одеси, прибули до будинку АДРЕСА_3, а ОСОБА_13 у цей час перебував у залі ігрових автоматів, розташованому на кінцевій зупинці тролейбусів по проспекту Гурова в м. Донецьку, щоб дочекатися виконавців злочину і, використовуючи свій автомобіль ВАЗ-2108, забезпечити їм швидке залишення місця злочину. Виконуючи свою роль у злочині, ОСОБА_3 чекав на ОСОБА_6 у домовленому місці на виїзді з м. Донецька, щоб передати йому частину винагороди у розмірі 25 тис. доларів США, яка залишилася.

Приблизно о 22год.15 хв. ОСОБА_10, повертаючись з роботи, ввійшов до під'їзду будинку № АДРЕСА_3. У цей же час невстановлена особа, не маючи особисто будь-яких причин для вбивства, діючи виключно за дорученням замовника злочину, з мотивів користі, за попередньою змовою з ОСОБА_6, його знайомим на ім'я ОСОБА_29, а також із ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з метою вбивства наніс ОСОБА_10 не менше 14 ножових ударів у життєво важливі органи, а саме: у ділянку голови, грудної клітки і живота, заподіявши йому, відповідно до висновку експерта №204 від 15.01.2003, тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення обличчя, колото-різаного поранення правого плеча, проникаючого ракоабдоминального поранення, шістьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки, трьох проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини, непроникаючих колото-різаних поранень передньої черевної стінки, непроникаючих колото-різаних поранень тулуба, садна на лобі ліворуч у лінії росту волосся.

Смерть ОСОБА_10 настала в результаті множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і живота з ушкодженням серця, аорти, лівої легені, печінки, кишечника, гострої крововтрати, що ускладнилася.

Після цього невстановлена особа, що безпосередньо скоїла вбивство ОСОБА_10, спільно з ОСОБА_29 і ОСОБА_6, отримали частину винагороди, що залишилася, від ОСОБА_3, і виїхали за межі м. Донецька.

У результаті ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_6, його знайомий на ім'я ОСОБА_29, не маючи особисто будь-яких причин для вбивства, діючи виключно за дорученням невстановленої особи, на виконання її замовлення, спонукувані жадобою до наживи, сприяючи невстановленій особі, що прибула з м. Одеси, наданням інформації про особу потерпілого, найбільш прийнятні місця скоєння злочину, наданням засобів для підготовки злочину, умисному створенню умов для скоєння злочину, і тим самим своїми погодженими, заздалегідь спланованими діями, сприяли умисному вбивству голови наглядової ради ВАТ АКБ «АвтоКразБанка» ОСОБА_10

В суді обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав та суду показав, що з ОСОБА_4 він знайомий давно, ОСОБА_4 у нього ремонтував автомобіль, ще тоді як він працював на СТО в м. Донецьку. На СТО він працював до 1997 року. З того часу у нього з ОСОБА_4 склались товариські відносини,вони приятелювали, спілкувалися сім»ями. Під час роботи на СТО він познайомився із ОСОБА_14, який у нього ремонтував свій автомобіль. Так як СТО закривалось, то він звернувся до ОСОБА_14 з проханням його працевлаштування. ОСОБА_14 влаштував його водієм. В 2002 році він працював водієм в КБ «Донкредитінвест», власником якого був ОСОБА_14 Між ним та ОСОБА_14 були добрі стосунки, ОСОБА_14 був його кумом.

На початку літа 2002 року ОСОБА_14 сказав йому, що необхідно провчити ОСОБА_5, який був одним із співзасновників банку, а саме викрасти його автомобіль, а потім його повернути. Сказав, що він за це заплатить. Про це він розповів ОСОБА_4, який познайомив його з ОСОБА_6 При зустрічі, на якій був ОСОБА_4, він та ОСОБА_6, він запропонував ОСОБА_6 викрасти автомобіль « Мерседес», на якому їздив ОСОБА_5. Автомобіль необхідно буде заховати, а коли він скаже, то повернути, при цьому з автомобіля нічого не повинно пропадати. ОСОБА_6 погодився вкрасти автомобіль за 3000 доларів США. Після чого він показав йому, де мешкав ОСОБА_15 ,це був будинок АДРЕСА_6. Після чого він сказав, що він йому зателефонує, коли це потрібно буде зробити. На початку липня 2002 року їздили в АР Крим відмічати день народження ОСОБА_14. В Крим їздили ОСОБА_14 з дружиною, ОСОБА_5 з дружиною, а також він. ОСОБА_5 був на службовому автомобілі « Мерседес». Після чого в один із днів ОСОБА_5 ввечері зібрався їхати додому, про що йому повідомив ОСОБА_14 і сказав , що ОСОБА_5 в Донецьк приїде вранці і, що саме зараз, поки вони знаходяться в Криму, зручно викрасти його автомобіль, так як на них не паде підозра. Після цього він зразу зателефонував ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ОСОБА_4 був повинен прослідкувати, щоб відбулось викрадення автомобіля.. Наступного дня від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 він дізнався, що автомобіль викрадено. Повернувшись в м. Донецьк, він зустрівся з ОСОБА_6 і віддав йому 3000долларів США, які йому дав ОСОБА_14 Приблизно через неділю ОСОБА_14 сказав йому, щоб автомобіль повернули. Після чого він з ОСОБА_4 приїхали в м. Констянтинівку, де забрали автомобіль «Мерседес», який забрали та вночі залишили біля офісу КБ «Донкредитінвест».

На початку осені 2002 року ОСОБА_14 покликав його до себе в кабінет, в ході розмови він сказав ОСОБА_14, що мало заробляє, а той сказав, що як хочеш більше заробляти, то потрібно знайти людей, які вб»ють ОСОБА_10- керівника « Автокразбанку», при цьому вбивство повинно виглядати як побутове. За вбивство він пообіцяв добре заплатити. Він погодився, так як хотів заробити грошей. Після цього він зустрівся з ОСОБА_4,запропонував йому заробити трохи грошей, розповів йому все і запитав чи не має в нього таких людей, які можуть скоїти вбивство. ОСОБА_4 погодився заробити грошей і сказав , що знайде таких людей. Через декілька днів він з ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6, якого йому запропонував ОСОБА_4, як особу, що може скоїти вбивство. Він запропонував ОСОБА_6 вчинити вбивство ОСОБА_10 ,або знайти людину, яка вчинить вбивство. ОСОБА_6 сказав, що подумає і через декілька днів вони знову зустрілись, ОСОБА_6 сказав, що він організує вбивство, а він повинен заплатити йому 40000 доларів США, половину віддати як аванс, а іншу після виконання вбивства. Після цього він поїхав до ОСОБА_14 і розповів йому, що знайшов людей, які виконають вбивство ОСОБА_10, за що потрібно буде заплатити 40000доларів США. ОСОБА_14 дав добро та сказав йому, що гроші він може отримати в касі банка, куди необхідно підійти і тільки назвати своє прізвище. Після чого він підійшов в касу банка, де назвав прізвище і йому видали гроші. Після чого він таким чином декілька раз брав гроші в касі банку, при цьому він ніде не розписувався. Того ж дня при зустрічі гроші в сумі 15000 доларів США він віддав ОСОБА_6 і сказав , що вбити потрібно ОСОБА_10 , який працює в «Автокразбанку». Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_6, який йому сказав, що вони не можуть встановити хто такий ОСОБА_10 і де він мешкає. Про це він повідомив ОСОБА_14, який йому сказав, що необхідно їм показати ОСОБА_10 і сказав, щоб він більше з цього питання до нього не звертався, так як він за це їм платить гроші. Після чого він сам поїхав в «Автокразбанк», де встановив ОСОБА_10, якого сам вперше побачив. Після чого зателефонував ОСОБА_16, з яким під»їхали до « Автокразбанку» , де дочекались поки вийде ОСОБА_10, якого він показав ОСОБА_16 Він не пам»ятає чи був присутній при цьому ОСОБА_4. Після чого вони ще декілька разів зустрічались з ОСОБА_6, де на зустрічах обговорювали якісь деталі скоєння вбивства. Після чого він сказав ОСОБА_6, щоб той зателефонував йому тоді , як все буде готово. 14.01.2003 року йому зателефонував ОСОБА_6 і вони зустрілись, на зустрічі був присутнім і ОСОБА_4. ОСОБА_6 сказав, що все готово і сьогодні буде виконано вбивство і показав місце на виїзді з Донецьку, куди він повинен привезти гроші. Після чого він в касі банку взяв гроші і чекав поки зателефонує ОСОБА_6. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_6, сказав, що роботу виконано. Після чого вони зустрілись і він передав йому гроші в сумі 25000 доларів США. Після чого він поїхав і повідомив ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_10 вбито. Через деякий час ОСОБА_14 сказав, що необхідно йому з ОСОБА_4 зникнути з м.Донецька, поки все затихне. Після чого він з ОСОБА_4 купили путівки до Тайланду і поїхали туди вдвох на дві неділі, де проживали в одному номері..

Ніколи він не був засновником ніякого банку, він працював на ОСОБА_14, був його підлеглим, хотів заробити грошей. Після того як ОСОБА_14 став народним депутатом України та переїхав жити в Київ, то він поїхав працювати з ним в Київ. Після чого також підтримував дружні стосунки з ОСОБА_4, який був його товаришем. Про все , що він робив знав ОСОБА_4, який йому допомагав це робити, допомагав скоювати злочини, так як він давав йому частину грошей, які йому давав ОСОБА_14Підстав для наклепу на ОСОБА_4 у нього не має. Щиро кається в скоєному.

В суді обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав та суду показав, що він знав з 90-х років минуло століття ОСОБА_3, так як він був його клієнтом, ремонтував у нього на СТО в м.Донецьку свій автомобіль. У нього з ОСОБА_3 склались спочатку приятельські стосунки. Після того, як ОСОБА_3 пішов працювати в банк, назви якого не знає, то між ними стосунки змінилися. ОСОБА_3 найняв його до себе водієм, складися стосунки як між керівником та підлеглим. Він часто возив ОСОБА_3 та обслуговував його сім»ю, возив дружину, доньку, за що ОСОБА_3 платив йому невеликі гроші. ОСОБА_3 став заможньою людиною, він не міг з ним рівнятися.

Ніяких злочинів він не вчиняв і не знав, що вини вчинюються. Він знав також і ОСОБА_6, який в нього в м. Констянтинівці, коли він там мешкав, ремонтував, ще в 90-х роках минулого століття свій автомобіль. Приблизно влітку 2002 року він з ОСОБА_3 заходили в магазин « Білий лебідь» в м. Донецьку, де він побачив ОСОБА_6, з яким поздоровався. Через деякий час ОСОБА_3 попросив його познайомити з ОСОБА_6, що він і зробив. Про, що вони розмовляли він не знає. Він ще декілька разів був присутнім, коли зустрічався ОСОБА_3 з ОСОБА_6, але в автомобілі вони розмов не вели, а виходили з автомобіля і розмовляли без його присутності.

Влітку 2002 року йому зателефонував ОСОБА_3 і сказав, щоб він пішов в один з дворів, назвавши адресу, та подивився коли приїде автомобіль « Мерседес» і коли він поїде, і щоб йому зателефонував. Що він і зробив. Приблизно через неділю ОСОБА_3 сказав, що необхідно поїхати в м. Констянтинівку та забрати автомобіль, що вони і зробили. Про те, що автомобіль було вкрадено він не знав. Про вбивство банкіра ОСОБА_10 він дізнався, коли дивився телевізор. Хто вчинив вбивство не знав. В кінці січня -на початку лютого 2003 він з ОСОБА_3 вдвох їздили відпочивати до Тайланду, де жили в одному номері. Поїхати в Тайланд йому запропонував ОСОБА_3, чому саме йому він не знає. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 його оговорюють, він ніяких злочинів не вчиняв.

Вина обвинувачених також підтверджується показами потерпілих та свідків.

Потерпілий ОСОБА_17 суду показав, що в 2002 році працював водієм в банку, на автомобілі « Мерседес-Бенз «, державний номер НОМЕР_1, возив одного з керівників КБ «Донкредитінвест» ОСОБА_18 В липні 2002 року він на цьому автомобілі з ОСОБА_18 та його дружиною їздили в Крим на декілька днів. Після чого вони повернулись в м. Донецьк. В м. Донецьк приїхали приблизно о 6 годині ранку, приїхали до місця проживання ОСОБА_18, до АДРЕСА_6. Після чого він з ОСОБА_18 та його дружиною зайшли в під»їзд будинку, він допомагав нести речі, ліфтом піднялись на 4 поверх. Після чого він повернувся, щоб забрати речі з автомобіля. Коли він вийшов з ліфта на 1 поверсі, то йому було нанесено сильний удар в обличчя, від якого він втратив тяму та впав. Коли він отямився, то виявив, що в нього пропали ключі від автомобіля, а коли вийшов на вулицю, то побачив, що автомобіль зник. Про те, що сталося він повідомив ОСОБА_18,який повідомив міліцію. Він декілька неділь знаходився на лікуванні в лікарні. А після того, як повернувся на роботу, то в кінці липня, коли йшов вранці на роботу, то біля банку побачив автомобіль « Мерседес», який було раніше вкрадено. Автомобіль не був пошкоджений і з нього нічого не пропало. Претензій він не має. ОСОБА_3 він бачив декілька разів, коли він заходив в банк, ОСОБА_4 він не знає.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він разом з матір»ю та відчимом мешкав в м. Констянтинівці Донецької області, де в 1995 році закінчив школу. Весь час він займався спортом. В 1998-1999рр. він познайомився з ОСОБА_4, у якого ремонтував свій автомобіль, з яким у нього склались добрі стосунки. Приблизно влітку 2002 році ОСОБА_4 познайомив його з ОСОБА_3, на зустрічі був також ОСОБА_4. ОСОБА_3 сказав йому, що хоче когось покарати і необхідно допомогти вкрасти в цієї людини автомобіль « Мерседес», який через деякий час необхідно буде повернути. За це він запропонував йому 3000 доларів США, на, що він погодився. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_3 чи ОСОБА_4, не пам»ятає хто, так як вони завжди були разом, та запропонували приїхати в м. Донецьк. В м. Донецьку він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були на автомобілі. На їх автомобілі поїхали в один з дворів багатоповерхівки в центральній частині м. Донецька,звідки необхідно буде викрасти автомобіль. В названий ОСОБА_3 час та день він прийшов в цей двір та став чекати,коли приїде автомобіль. Він бачив, що в цьому дворі знаходився і ОСОБА_4, але до нього він не підходив. Через деякий час приїхав автомобіль «Мерседес» , з якого вийшли два чоловіки та жінка, які направились в під»їзд будинку. Він пішов за ними та став чекати в під»їзді. Через декілька хвилин з ліфту вийшов один з тих чоловіків, який направився до виходу. Коли цей чоловік порівнявся з ним, то він наніс йому один удар кулаком в підборіддя, від цього удару чоловік впав, з руки у нього випали ключі та телефон. Він підняв ключі, за допомогою яких завів автомобіль, на якому поїхав в м. Констянтинівку, де заховав автомобіль в гаражі у одного свого знайомого. Наступного дня він приїхав в м. Донецьк, де зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 передав йому 3000доларів США. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_4 чи ОСОБА_3, які сказали, що необхідно привезти вкрадений автомобіль. Після чого він виїхав на автомобілі, але автомобіль заглох і він не зміг його завести, про, що він повідомив ОСОБА_3 чи ОСОБА_4, які йому сказали, щоб він залишив автомобіль на дорозі з ключами, а вони його самі на евакуаторі заберуть. Він все зробив так, як йому сказали.

Через деякий час йому знову зателефонував ОСОБА_4 чи ОСОБА_3,та запропонували йому зустрітися в м. Донецьку. Коли він з ними зустрівся, то ОСОБА_3запропонував йому здійснити вбивство якогось бізнесмена, при цьому сказав, що вбивство повинно виглядати, як побутове, тобто вбивати потрібно ножем чи топором. Сказав , що за це йому заплатять 15000 доларів США, на що він сказав, що подумає. Через деякий час вони знову зустрілись і він сказав, що не може вбити людину. Тоді ОСОБА_3 запитав чи не має в нього такої людини , яка б погодився на їх пропозицію. Він розказав їм ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4), що в нього є знайомий чеченець, якого звуть ОСОБА_29, який може погодитись. Восени 2002 року він зустрівся з ОСОБА_29 в м. Донецьку, якому запропонував скоїти вбивство. ОСОБА_29 відмовився, але сказав, що в нього є знайомий, що мешкає в м. Одесі, який може це зробити. Після чого він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким розповів про це. ОСОБА_3 сказав, що особа, яка замовляє вбивство заплатить виконавцю та посередникам по 15000 доларів США. ОСОБА_3 дав йому гроші, щоб зняли квартиру в м. Донецьку, так як потрібно було простежити за цим бізнесменом, назвав його прізвище та місце роботи, та сказав, що необхідно встановити місце його проживання. Вони довгий час не знали, де живе бізнесмен та як він виглядає. Потім ОСОБА_3 запропонував простежити за цим бізнесменом. Він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, на їх автомобілі проїхали до будинку побуту « Кальміус» в м. Донецьку, де стали чекати. Через деякий час з будинку вийшов чоловік, який сів в автомобіль з водієм і поїхав. ОСОБА_3 вказав йому на цього чоловіка, сказав, що це його треба вбити і, що за ним необхідно прослідкувати. Після чого він зателефонував ОСОБА_29 та передав інформацію. Після чого ОСОБА_29 прослідкував за машиною та встановив, де проживає той чоловік, якого хотіли вбити. Після чого , зі слів ОСОБА_29, йому відомо, що ОСОБА_29 зустрічався з чоловіком з м. Одеси, який підтвердив те, що він готовий скоїти вбивство. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_3, який повідомив, що через 1-2 години бізнесмен приїде додому, щоб вбивця чекав його на місці. Він передав цю інформацію ОСОБА_29. В той же день, в період з 22 години до 24 години йому зателефонував ОСОБА_29, який повідомив , що вбивство відбулось. Після чого він зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що замовлення виконано. Після чого він зустрівся з ОСОБА_3 на автовокзалі « Северний» м. Донецька, де ОСОБА_3 віддав йому 25000 доларів США, та сказав, щоб він на деякий час виїхав з України. Тієї ночі він зустрівся з ОСОБА_29, якому віддав гроші. Після чого на прохання ОСОБА_29 відвіз його та виконавця вбивства-чоловіка, обличчя якого не бачив, на своєму автомобілі в м. Слав'янск. Після чого сам виїхав в Росію, де знаходився деякий час. Потім він повернувся в Україну, де зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4,при зустрічі ОСОБА_3 запропонував йому скоїти вбивство в Прибалтиці, але він відмовився і це не сподобалось ОСОБА_3 Він почав переживати за своє життя, почав переховуватися, від знайомих йому було відомо, що ОСОБА_4 його розшукував, виясняв, де він може знаходитись. Він злякавшись за своє життя, виїхав з України за кордон, де і проживав до його затримання. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як правило, завжди були разом і вся питання при підготовці вчинення злочинів вони обговорювали разом. Гроші, які він тратив на підготовку вбивства ОСОБА_10 передавав йому як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що в 2002 році вона працювала касиром в «Донкредитінвестбанку». ОСОБА_3 вона знає, бачила його в банку, думає ,що він там працював. Вона, по вказівці свого безпосереднього керівника-завкасою, неодноразово видавала ОСОБА_3 в кінці 2002року-на початку 2003 року гроші з каси, всього вона видала приблизно 40000доларів США, при цьому ніякі документі не складалися. ОСОБА_3 ніде не розписувався за отримані гроші. Для яких цілей видавались гроші ОСОБА_3 їй не відомо. По вказівці завідуючої каси вона видавала таким чином гроші і іншим особам, але не на таку велику суму. Думає, що вказівки завідуючої каси видати гроші ОСОБА_3 та іншим особам давали керівники банку, за власною ініціативою вона не могла робити такі розпорядження.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що в 2002 році він був заступником голови наглядової ради банку « Донкредитінвест», а також був одним із засновників банку. ОСОБА_3 знав як одного з засновників цього банку, а також знав, що він є кумом власника банку ОСОБА_14 Чим займався ОСОБА_3 в банку йому невідомо, йому здавалось, що він був серйозною людиною, займався цінними паперами,він з ним часто спілкував, між ними були товариські відносини, вони були разом в ресторанах, відмічали дні народження.

На початку липня 2002 року він з дружиною на службовому автомобілі «Мерседес» під керуванням водія ОСОБА_17 їздили в Крим в м. Ялту , де відмічали 04 липня день народження ОСОБА_14. Там також була дружина ОСОБА_14 та був ОСОБА_3, який був один. Після чого вони повернулись в м. Донецьк, куди приїхали приблизно о 6 годині ранку, приїхали до будинку АДРЕСА_6, де він мешкав. Після чого він з дружиною піднялись в квартиру, ОСОБА_20 допомагав нести речі. Після чого вони залишились в квартирі, а ОСОБА_20 повернувся, щоб забрати речі з автомобіля. Він довго не повертався, а коли повернувся через 30 хвилин, то був побитий і розказав, що в під»їзді його вдарили, він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив, що немає ключів від автомобіля, а потім побачив, що немає і автомобіля. Після чого він повідомив начальника охорони банку, а той вже повідомив міліцію. Приблизно через 2 неділі автомобіль вранці побачили біля банку. Автомобіль не був пошкоджений і з нього нічого не пропало. Претензій він не має. Також йому відомо, що після того як ОСОБА_14 став народним депутатом України та переїхав жити в м. Київ, то в Київ з ним поїхав і ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що з квітня 1996 року до кінця 2003 року він працював головою правління банку « Донкредитінвест», де президентом банка був ОСОБА_14, який був власником банку. ОСОБА_5 був віце- президентом банка та одним з засновників банка. Йому невідомо чи був ОСОБА_3 серед засновників банка. ОСОБА_3 в штаті банка ніколи не перебував та в банку ніколи не працював, він був серед водіїв та охоронців ОСОБА_14 та поводився відповідно до свого статусу. Явних конфліктів між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 він ніколи не спостерігав, але чув від працівників банку, що була команда ОСОБА_14 ОСОБА_5 в банк не пускати. З приводу викрадення автомобіля « Мерседес» в 2002 році йому відомо, що ОСОБА_5 відпочивав в Криму і по приїзду в м. Донецьк вранці на водія напали, побили, забрали автомобіль, який через деякий час був повернутий. Хто і в зв»язку з чим скоїв злочин йому невідомо. Випадки видачі з каси банку грошей без документів йому невідомі. Він ніколи не давав розпоряджень видавати гроші без документів. Таке розпорядження міг дати тільки власник банку ОСОБА_14, але йому особисто ОСОБА_14 таких розпоряджень не давав.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що він працював в період часу приблизно з 1995-1997року по 2003 рік в банку « Донкредитінвест» спеціалістом по охороні, а фактично був водієм дружини власника банку ОСОБА_14. ОСОБА_3 знав, ким працював в банку він не знає, але думає, що він був одним із водіїв ОСОБА_14 Між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 були стосунки добрі, як між керівником та підлеглим. ОСОБА_14 вважає непорядною людиною, так як він погано відносився до людей. Приблизно 1-2 рази на тиждень за вказівкою дружини ОСОБА_14, він їздив в банк, де заходив в бухгалтерію і касир видавала йому гроші в розмірі 300-500 доларів США, які він відвозив дружині ОСОБА_14 При отриманні від касира грошей він ніде не розписувався і ніякі документі не пред»являв. Він ніколи не приймав участь в зборах засновників банку. Про те, що він є засновником банку він дізнався тільки в ході слідства по цій справі. Ніяких грошей чи майна він не передавав банку і нічого від банку не отримував.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що він знає ОСОБА_3 , з яким працював в 1990-1996, 1997 рр. на Донецькому « Автовазі» слюсарями. ОСОБА_3може охарактеризувати тільки з позитивної сторони, як одного з кращих слюсарів. Знає також ОСОБА_4, який був клієнтом ОСОБА_3, який ремонтував його автомобіль, з яким у того були хороші відносини. ОСОБА_4 був компанійською людиною. Чим займався ОСОБА_4 йому не відомо. Чим займався ОСОБА_3 після 1997 року йому невідомо.

Свідок ОСОБА_24 суду показав, що знав по роботі слюсарем ОСОБА_3, якого може охарактеризувати з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_25 суду показала, що ОСОБА_3 її колишній чоловік,з яким вона розірвала шлюб в 2001 році, якого охарактеризувала позитивно, як добру людину. ОСОБА_4 знає як товариша ОСОБА_3, між якими були добрі стосунки, вони завжди були разом, святкували свята, дні народження. ОСОБА_4 їй ніколи не подобався, так як він дуже корислива людина. Ніколи ОСОБА_4 не був підлеглим ОСОБА_3, вони були завжди на рівних. Водієм у неї ОСОБА_4 ніколи не працював. Були випадки коли ОСОБА_3 просив ОСОБА_4 підвезти їх доньку на тренування, а також був випадок коли ОСОБА_4 на своєму автомобілі возив її до батьків в село.

Також вина обвинувачених підтверджується матеріалами, кримінального провадження:

- висновком судово-медичної експертизи № 169 від 21.04.2010 року, відповідно до якої виявлені у ОСОБА_17 при зверненні за медичною допомогою синці, садна лобової ділянки ліворуч, гематоми повік лівого ока, підшкірної гематоми лівої вилицюватої ділянки, рани слизової оболонки щоки, струс головного мозку, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Локалізація тілесних пошкоджень не виключає можливості їх утворення і від одноразового застосування травмуючого предмета в область лівої половини обличчя. Вищевказані пошкодження могли утворитися при обставинах, вказаних зі слів ОСОБА_6, не являю загрозу для життя ( т.с. 1 а.с.156-159);

- висновком експерта № 33 від 12.04.2010року , відповідно до висновку якого вартість автомобіля моделі « Мерседес С 600» держномер НОМЕР_3( раніше держномер НОМЕР_1) на теперішній час складає 146886,60грн.( т.с.1 а.с. 243-246);

- протоколом огляду місця скоєння злочину від 14.01.2003р.( т.д.2 а.с. 87-92):

- висновком судово-медичної експертизи № 204 від 18.02.2003 року, відповідно до якого ОСОБА_10 було нанесено не менш 14 ножових ударів у життєво важливі органи, а саме; у ділянку голови, грудної клітки і живота, чим було заподіяно йому тілесні ушкодження у колото-різаного поранення обличчя, колото-різаного поранення правого плеча, проникаючого ракоабдоминального поранення, шістьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки, трьох проникаючих колото-різаних поранень черевної порожнини, непроникаючих колото-різаних поранень передньої черевної стінки, непроникаючих колото- різаних поранень тулуба, садна на лобі ліворуч у лінії росту волосся.

Смерть ОСОБА_10 настала в результаті множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і живота з ушкодженням серця, аорти, лівої легені, печінки, кишечника, гострої крововтрати, що ускладнилась ( т. с. 1 а.с. 122-136).

Вироком Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.06.2012 року суду ОСОБА_6 будо засуджено за ч. 6 ст. 19 ст. 94 КК України( в редакції 1960року), ч. 5 ст. 27, п.п. 6,11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України, до 10 років позбавлення волі.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не вчиняв злочинів, в яких він обвинувачується. Вважає його показання такими, які дані з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як його покази спростовуються показами ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які прямо вказують на нього як на учасника злочину.

Показами свідка ОСОБА_25., яка вказує, що її колишній чоловік ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були товаришами і ОСОБА_4 ніколи не працював водієм у ОСОБА_3,спростовуються покази ОСОБА_4 про те, що він працював водієм у ОСОБА_3

Крім того покази ОСОБА_4 містять протиріччя, так він вказує, що між ним та ОСОБА_3 в 2002-2003 рр. склались відносини: керівник-підлеглий, що він працював у ОСОБА_3 водієм, мав невелику зарплатню, в той же час на початку 2003 року він вказує, що разом з ОСОБА_3 відпочивали вдвох в Тайланді, де жили в одному номері, що спростовує його покази та підтверджує покази ОСОБА_3 про приятельські відносини між ними, та про те, що після скоєння злочину вони з метою зникнення на деякий час з м. Донецька виїхали в Тайланд , де перебували на відпочинку 2 неділі,проживали в одному номері .

Судом встановлено, що підтверджується показами обвинуваченого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_22, що за вказівкою президента банку «Донкредитінвест» ОСОБА_14 з каси банку були видані ОСОБА_26 гроші , якими він розрахувався з ОСОБА_6.за вчинене вбивство ОСОБА_10

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доведена їх дії правильно кваліфіковані за :

- ч. 3 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортним засобом , вчинене за попередньою змовою групою осіб,поєднане з насильством , небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ;

- ч. 5 ст. 27 і пунктами 6,11,12 ч. 2 ст. 115 КК України- як пособництво , шляхом надання інформації і засобів, умисного створення умов для скоєння злочину, сприяння вбивству, тобто умисному, протиправному спричиненню смерті іншій людині, з корисливих мотивів, скоєне за замовленням, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки скоєного злочину, обставини справи та особи винних.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий,не працював, характеризується за місцем проживання задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, не працював,за місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами , які пом»якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом»якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченим необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як їх виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням пом»якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 можливо призначити мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ст. 115 КК України, яке вважає необхідним та достатнім для його виправлення.

Цивільний позов по справі не заявлено

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289; ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 289 КК України - у вигляді 7( семи ) років позбавленні волі без конфіскації майна;

- за ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у вигляді 10 ( десяти) років позбавленні волі з конфіскацією всього йому належного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна , з відбування покарання в кримінально- виконавчій установі.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 15.07.2012 року.

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289; ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 289 КК України - у вигляді 8 ( восьми) років позбавленні волі без конфіскації майна;

- за ч. 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавленні волі з конфіскацією всього йому належного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього йому належного майна, з відбуванням покарання в кримінально- виконавчій установі.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 23.07.2012 року.

В строк покарання ОСОБА_4 зарахувати час знаходження під вартою з 16.01.2010 року по 14.05.2010 року

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий : Л.І. Лівочка

Судді: Г.М. Прудникова

В.П. Цукуров