Постанова № 32787875, 31.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17:39

31 липня 2013 року 810/3855/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Акопян Е.Н.,

за участю представників сторін:

від позивача - Марченко М.І.,

від відповідача - Омельяненко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт"

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 № 0003781540, визнання дій незаконними та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.

Ухвалами суду від 23 липня 2013 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.07.2013.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 № 0003781540, визнати дії відповідача щодо збільшення розміру орендної плати на підставі даних Управління Держземагенства у місті Ірпені - незаконними та зобов'язати відповідача утриматися від дій щодо збільшення позивачу розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі даних Управління Держземагенства у місті Ірпені. Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідач оскаржуваним рішенням безпідставно та всупереч нормам чинного законодавства донарахував позивачу орендну плату понад розмір орендної плати визначеної у відповідному договорі оренди та лише у зв'язку із інформацією наданою Управлінням Держземагенства у місті Ірпені. Представник позивача вказав, що така зміна не є достатньою правовою підставою для збільшення розміру орендної плати позивачу за користування земельними ділянками і відповідно - для винесення оскаржуваного рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на висновки, викладені в акті камеральної перевірки позивача від 30.05.2013 № 656/15-4/24926794 та вказав, що у разі зміни нормативно-грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та Ірпінською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки від 27.06.2004 (далі - Договір оренди). Даний договір було зареєстровано у Ірпінському міському відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.06.2004 № 230. За умовами вказаного договору позивачу було надано в оренду земельну ділянку для обслуговування виробничої бази. Вказаний договір було укладено строком на 5 років.

Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору орендна плата за землю складає 23664,91 грн., в тому числі ПДВ 3944,15 грн. за рік і вноситься рівними частками по 1972,08 грн., в тому числі ПДВ 328,68 грн. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати розглядаються один раз у два роки.

26 червня 2009 року між позивачем та Ірпінською міською радою було укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 231.

8 липня 2009 року між ТОВ «Поліпласт» та Ірпінською міською радою було укладено договір про надання ТОВ «Поліпласт» в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення шістдесят шостої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради від 20.03.2009 № 2639-66-У для будівництва салону-магазину по продажу легкових автомобілів, яка знаходиться в м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе.

Відповідно до пункту 9 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 8% від грошової оцінки землі; грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою відділу земельних ресурсів у м. Ірпені від 13.04.2009 № 530 складає 8 638, 65 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 691, 09 грн. (при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведення індексації) на рахунок орендодавця.

Згідно з пунктом 10 вказаного договору, сума орендної плати за землю уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін та доповнень до цього договору. Розрахунок суми орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації переглядається фінансовим управлінням Ірпінської міської ради на підставі представленої довідки грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється із врахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 12 вказаного договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на два роки та у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; у інших випадках, передбачених законом.

Як слідує з матеріалів справи, 30.05.2013 відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача за березень 2013 року щодо виявлених помилок (порушень) в податковій звітності по орендній платі за землю з юридичних осіб, за результатами якої було складено Акт № 656/15-4/24926794.

У ході вказаної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-УІ, із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим встановлено, що у поданій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2013 № 9008442278 платник ТОВ «Поліпласт» допустив арифметичну помилку при визначенні суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за звітний період березень 2013 року, а саме: невірно вказано нормативно-грошову оцінку одиниці площі. Згідно даних Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області нормативно-грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки 2,1468 га складає 261,55 грн., а земельної ділянки 0,0600 га - 470,59 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.06.2013 № 0003781540 про стягнення збільшеного розміру орендної плати за землю та штрафних санкцій на загальну суму 23 827,58 грн.

Позивач не погоджуюсь із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет позову, а саме правовідносинам між сторонами з приводу визначення розміру та сплати позивачем орендної плати за землю, суд виходить з наступного.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту «б» статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЗК землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт «в» статті 12 ЗК).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», Істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно зі статтею 2 Закону України від 3 липня 1992 року № 2535-XIІ «Про плату за землю» (далі - Закон № 2535-XIІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом № 161-XIV, та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів. Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 13 Закону № 2535-XIІ є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону № 161-XIV зі змінами, внесеними Законом № 309-VI, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Водночас, відповідно до пункту 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, редакція якого також викладена в пункті розділу «Орендна плата» договорів оренди землі, укладених позивачем із селищною радою, передбачено перегляд розміру орендної плати у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 14 Закону України від

26 червня 1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», до загальнодержавних платежів належить такі податки і збори (обов'язкові платежі), як плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю віднесена до загальнодержавних зборів.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, до яких віднесений і відповідач, наділені функціями контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, єдиною юридичною підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Цією ж статтею передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Законом України «Про оренду землі» визначено, що відносини щодо оренди землі засновані на договорі та регулюються поряд з цим Законом і Цивільним кодексом України. Цивільним кодексом України визначені поняття та загальні засади договорів. Серед основних безумовних засад договорів є принцип свободи договору. Так, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до норм Податкового кодексу України наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами статей 12, 80, 83 ЗК, статті 21 Закону № 161-XIV, статті 30 Закону № 2535-XIІ наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є селищна рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, зміна умов договору щодо орендної плати, зокрема у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, можлива лише за умов взаємної згоди сторін договору оренди.

Суд звертає увагу сторін, що вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного суду України від 11.06.2013, у справі за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Відродження» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Однак, з матеріалів справи та пояснень представника відповідача слідує, що відповідач самостійно збільшив розмір орендної плати позивачу, керуючись даними отриманими від Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області (лист від 18.04.2013 № 01-06/259), а не умовами договору оренди щодо орендної плати, погодженими сторонами цього договору.

В судовому засіданні представник позивача також підтвердив, що позивач не давав згоди на збільшення розміру орендної плати в межах договірних відносин із Ірпінською міською радою, як розпорядником земельної ділянки.

Таким чином суд вважає, що відповідач, донараховуючи орендну плату позивачу понад розмір, визначений в договорі оренди та задекларований позивачем, діяв в порушення права позивача на погодження з орендодавцем за договором оренди розміру орендної плати та, відповідно, - в порушення принципу свободи договору. Окрім того, суд прийшов до висновку, що оскаржуваним рішенням відповідач порушив статтю 19 Конституції України, оскільки, визначаючи самостійно розмір орендної плати, діяв не в межах повноважень, передбачених для відповідача Конституцією та законами України, а відтак дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо збільшення розміру орендної плати на земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" на підставі даних від Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є незаконними.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню та дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо збільшення розміру орендної плати на земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" на підставі даних від Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є незаконними, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у даній частині.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання Ірпніської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби утриматися від дій, що порушують права позивача, а саме щодо збільшення розміру орендної плати на земельні ділянки позивачу на підставі даних від Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатись у дискрецію суб'єкта владних повноважень. Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні дотримання вимог права, а не в втручанні у дискреційні повноваження суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині зобов'язання Ірпніської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби утриматися від дій, що порушують права позивача, а саме щодо збільшення розміру орендної плати на земельні ділянки позивачу на підставі даних від Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - задоволенню не підлягають.

У зв'язку з зазначеним суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо збільшення розміру орендної плати на земельні ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" на підставі даних від Управління Держземагенства у місті Ірпені Київської області щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки - незаконними.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 №0003781540, прийняте Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт" судовий збір у розмірі 203 (двісті три) грн. 89 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 серпня 2013 р.