Ухвала суду № 32786469, 01.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1359/13-ц Провадження № 22-ц/772/1785/2013Головуючий в суді першої інстанції:Медяна Ю.В.Категорія: 34Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Денишенко Т.О., Луценко В.В.,При секретарі:Агеєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 3 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортною пригодою (далі-ДТП),

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 15 144 грн.84 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 350 грн. та 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 267 грн.49 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 913 грн.56 коп.

На таке рішення ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_7 до нього, стягнути з нього на користь позивача 15 144 грн.84 коп. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 913 грн.56 коп. витрат на правову допомогу, а також судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог, а в решті позовних вимог відмовити; посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 травня 2001 року приблизно о 19 год.45 хв. по вул. Юності, 16, у м. Вінниці, ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки ВАЗ -2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, зокрема, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Nissan Tida», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 червня 2011 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави. Дана постанова набула законної сили 17 червня 2011 року.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 160Е-03 від 22 квітня 2013 року розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «Nissan Tida», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_7 становить 15 144 грн.84 коп.

Вказаний розмір матеріального збитку визнаний сторонами, а тому не підлягає доказуванню згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 на час скоєння ДТП правомірно володів автомобілем марки ВАЗ -2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому саме він є особою, яка повинна відповідати за завдану позивачу матеріальну та моральну шкоду.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок ДТП позивачу завдані моральні страждання, яких він зазнав, у зв'язку з чим моральна шкода підлягає відшкодуванню на його користь.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 913 грн. 56 коп., суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана, у даному випадку, фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача, часу та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих зв'язках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегією суддів встановлено і не заперечується сторонами, що внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_6, було пошкоджено автомобіль марки «Nissan Tida», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_7

Розмір заподіяної матеріальної шкоди позивачу у розмірі 15 144 грн.84 коп. відповідачем ОСОБА_6 визнається та рішення суду у цій частині не оскаржується.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, оскільки суд врахував характер та ступінь моральних страждань позивача, зокрема, переживання за фізичний та психологічний стан здоров'я його малолітніх дітей, які знаходилися на задньому сидінні автомобіля під час ДТП та сильно перелякалися. Сам факт ДТП вже спричинив позивачу підвищене психологічне навантаження. Добровільно ОСОБА_6 матеріальну шкоду ОСОБА_7 не відшкодував, що змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав.

Також, у період з 11 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року ОСОБА_7 не міг користуватися автомобілем внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_6, що також вплинуло на психологічний стан потерпілого та змусило до зміни звичного способу життя.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув з нього на користь позивача витрати, понесені за проведення експертного дослідження ТОВ «Медикор» № 187П-06 від 20 червня 2011 року у розмірі 350 грн., хоча цей висновок не було взято судом до уваги, оскільки матеріли справи свідчать про те, що ОСОБА_7 поніс витрати за проведення експертних послуг, що підтверджується відповідною квитанцією № 61 від 04 липня 2011 року( а.с. 22а), а тому суд на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України обгрунтовано стягнув з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача вказані витрати.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права, а тому суд дійшов вірного висновку про наявність вини відповідача ОСОБА_6 в заподіяній моральній шкоді та необхідності покладення на нього обов'язку про її відшкодування.

За таких обставин, та в силу ст.308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді : (підписи)

З оригіналом вірно :