Ухвала суду № 32785803, 31.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дністрян О.М.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року справа №249/2103/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Попова В.В.

при секретарі судового засідання: Куленко О.Д.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача : не з'явився

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Згідно акту про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на підставі рішення Петропавлівської сільської Ради народних депутатів від 3.06.1981р. № 43 ОСОБА_6 відведена земельна ділянка, площею 2500 кв.метрів, в АДРЕСА_1.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 173175 ОСОБА_7 на підставі рішення Орлово-Іванівської сільської ради від 19.07.2012р. № 6/18-182 є власником земельної ділянки, площею 0,1832 га., що розташована: АДРЕСА_2 (зареєстровано за№ 142520001000699).

Згідно рішення Орлово-Іванівської сільської ради від 18.10.2012р. № 6/20-205 вирішено визначити межові знаки присадибної знмельної ділянки, що знаходяться у користуванні ОСОБА_6 (зі сторони присадибної ділянки приватної власності ОСОБА_5.) по межовим знакам, що склалися роками (по існуючій дерев'яній огорожі).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 324 Цивільного кодексу України встановлено, що від імені Українського народу права власника на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

У відповідності до ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.ч.1-3 ст.126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Виключні повноваження сільських, селищних, міських рад визначені у статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року N 280/97-ВР (із змінами та доповненнями). Відповідно до п. 34 ст. 26 вказаного Закону, до цієї компетенції віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Повноваження сільських, селищних ради у галузі земельних відносин визначені ст. 12 Земельного кодексу України. Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж. Статтею 107 Земельного кодексу Украйни визначено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення межі не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Пунктом 12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, зокрема, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Оскаржуване рішення прийнято сільською радою в межах її повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суд правильно вважав, що позовні вимоги ОСОБА_6 необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, третя особа ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Шахтарського міськрайонного суду від 25 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 01 серпня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

В.В.Попов