Рішення № 32785710, 29.07.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5498/13-ц

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Неганової Н. В. ,

при секретарі - Онопченко О. А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування права власності на 1/2 частину будинку і відновлення становища, що існувало до порушення права,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що у 1925 році його сім»ї була виділена під забудову земельна ділянка по АДРЕСА_1. Домоволодніння сім»єю позивача, у тому числі прапрабабусею ОСОБА_3 було збудовано в 1927 році. ОСОБА_4 у 1940 році не могла побудувати цей будинок, ніякої участі у його будівництві не приймала. У 1953 році судом було помилково прийнято рішення про передачу у користування ОСОБА_5 1/2 частини зазначеного будинку. Відповідачка, яка є спадкоємицею ОСОБА_5, у спірному будинку не мешкає, була виселена до державної квартири у 1984 році. Частина будинку, що належить відповідачці, була знесена і на сьогодні її не існує. Позивач просить скасувати право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, і відновити становище, яке існувало до порушення права.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з тих же підстав, просив позов задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову. В останнє судове засідання не з»явились, відповідачка просила розглядати справу за її відсутності.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на підставі рішення Народного суду восьмої дільниці Подільського району м. Києва від 27.12.1953 року (а.с.15 - копія рішення).

Між спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 14.05.1982 року укладено договір конкретного користування будинком, посвідчений державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори.

ОСОБА_2 належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.1997 року, виданого державним нотаріусом П»ятнадцятої київської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №4-3057 (а.с. 14 - копія свідоцтва). Майно відповідачка успадкувала після померлого чоловіка ОСОБА_7, який прийняв спадщину після померлої матері ОСОБА_6, але не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29.04.1996 року належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1. Договір посвідчено державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №3-664 (а.с.13 - копія договору).

Позивач в судовому засіданні стверджував, що відповідачка незаконно отримала право власності на половину будинку, адже ОСОБА_5 цей будинок не будувала. Тому він вважає, що необхідно скасувати право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 і відновити його порушене право, оскільки вважає себе власником всього будинковолодіння.

Суд вважає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того, його твердження спростовуються рішенням Народного суду восьмої дільниці Подільського району м. Києва від 27.12.1953 року, яким визнано право власності на половину спірного будинку за ОСОБА_5 Рішення набрало чинності, на даний час не скасоване.

Також на даний час не скасоване і є чинним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.08.1997 року, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом П»ятнадцятої київської державної нотаріальної контори.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06.12.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.04.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.08.2012 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та перерозподіл часток спільної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 99-109).

Крім того, позивачем невірно обраний спосіб захисту цивільного права, оскільки скасування права власності чинним законодавством не передбачено. Судом пропонувалось позивачу уточнити свої позовні вимоги, однак позивач не скористався цим своїм правом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні не доведений, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст. 316, 319, 321, 328, 356 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про скасування права власності на 1/2 частину будинку і відновлення становища, що існувало до порушення права - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова