Рішення № 32783483, 24.07.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2013 р.Справа № 921/655/13-г/14Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Ласунка" вул. Поліська, 10, м.Тернопіль,46010

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" вул. Подільська, 38а, м.Тернопіль,46000

про cтягнення 147177.66 грн.

за участю представника позивача Пащенко В.В., довіреність №2032 від 28.11.2012 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина Ласунка" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача ТОВ "Торговий Світ" про cтягнення 147177.66 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення його контрагентом зобов'язань щодо оплати отриманої продукції , у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість з врахуванням трьох процентів річних та пені в сумі 147177,66 грн., яка і стала предметом спору у даній справі.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (повідомлення про вручення знаходяться в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався із підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Під час розгляду справи, представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01.01.2010 р. між ВАТ "Галичина", правонаступником якого є ТОВ "Галичина Ласунка" (Постачальник ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" (Покупець) укладено договір № 67 на поставку товарів (далі - Договір).

За умовами даного правочину, позивач зобов'язується поставити на користь відповідача товар, а саме: морозиво та інші продукти харчування, а Покупець, у свою чергу, - оплатити його вартість.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.3, договір поставки укладений на термін до 31.12.2010 р.У разі відсутності за один місяць до закінчення терміну дії договору клопотання про його припинення, останній вважається пролонгований ще на один календарний рік. Заяв про припинення дії договору від сторін не подавалось, відтак термін його дії продовжився до 31.12.2011 р.

Пунктом 2.4. договору його контрагенти погодили, що оплата вартості матеріальних цінностей проводиться на умовах відтермінування платежу на 30 календарних днів з дня отримання товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми наведені у ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач на виконання вищезазначеного правочину, відповідно до товарних накладних (копії яких знаходяться у справі) поставив контрагенту Товар на загальну суму 165654,45 грн.

Доказів, які б вказували на існування суперечок між учасниками договірних відносин щодо кількості та якості отриманого товару, матеріали справи не містять.

Водночас, вартість отриманих матеріальних цінностей ТОВ "Торговий Світ" оплачено лише частково в сумі 46923,44 грн., що є свідченням неналежного виконання покупцем п. 2.4 угоди.

Дана обставина засвідчується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також підписаним 03.11.2011 р. обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, сума основної заборгованості перед позивачем на час вирішення спору становить 118731,01 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, на адресу боржника було направлено 26.10.2012 р. та 08.11.2012 р. претензії про необхідність погасити існуючу заборгованість, однак ці вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів здійснення розрахунків, покупець зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу визначено пеню в сумі 23723,43 грн.

Всі обрахунки ТОВ "Галичина Ласунка" проведені за період з 18.01.2012р. по 15.05.2013р. (починаючи з наступного дня від останньої оплати).

За вказівками процесуального законодавства, предмет і підстави позову можуть формуватись виключно позивачем, і суд не вправі корегувати їх за власної ініціативи.

З наведеного та враховуючи п.2.1. ч.2 постанови пленуму Вищого господарського суду №10 від 29.05.2013 р., судом досліджується правильність обчислення спірних сум саме за період, яким визначений господарським товариством у позовній заяві.

При цьому суд констатує, що нарахування сум пені проведені позивачем без врахування п. 6 ст.232 ГК України (щодо порядку застосування штрафних санкцій).

З наведених підстав, за наслідками проведеного перерахунку, судом встановлено, що в межах заявлених позовних вимог, до стягнення підлягає пеня в розмірі 9010,26 грн.

Натомість, в частині стягнення пені в сумі 14713,17 грн. слід відмовити.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем порушено визначені цивільним законодавством строки проведення розрахунків за поставлений товар.

Згідно долученого ТОВ "Галичина Ласунка" до позовних матеріалів розрахунку, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання боржнику визначено 3% річних в сумі 4723,22 грн.

Оцінивши даний розрахунок суд констатує, що здійснені позивачем обчислення в повній мірі ґрунтуються на приписах ст.625 Цивільного кодексу України, з огляду на що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий світ" (вул. Подільська, 38а, м.Тернопіль,46000, ідентифікаційний код 30249693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Ласунка" (вул. Поліська, 10, м.Тернопіль,46010, ідентифікаційний код 00447238) - 118731 (сто вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 01 коп. основної заборгованості, 9010 (дев'ять тисяч десять) грн. 26 коп. пені, 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн. 22 коп. 3% річних та 2943 (дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 28 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 29.07.2013р.