Ухвала суду № 32783186, 11.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12596/13-ц

Провадження №2/761/5504/2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Маліновська В.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна таким, що є особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач) про визнання майна таким, що є особистою приватною власністю, в якому просила: - "визнати за нею право особистої приватної власності на 3/10 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1".

Ухвалою від 22 травня 2013р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і позивачу надано строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Зокрема в ухвалі судді зазначено, що позивачем не зазначено доказів того, що кошти, за які придбано квартиру, є її особистою приватною власністю та визначено попередній розмір судового збору - 3 441,00грн., у зв'язку з чим позивачу пропонувалось усунути недоліки позовної заяви та доплатити суму судового збору у розмірі 2 120,25грн.

У визначений в ухвалі строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, не сплатив визначену суму судового збору і не направив до суду нової позовної заяви та документу про сплату судового збору.

При цьому в строк, визначений в ухвалі суду, до Шевченківського районного суду м.Києва 17.06.2013р. надійшло звернення ОСОБА_1, в якому звернуто увагу судді на певні положення Сімейного кодексу України та повідомлено, що в частині визначення розміру судового збору на ухвалу подано апеляційну скаргу.

18 червня 2013р. до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу судді від 22 травня 2013р., в резолютивній частині якої позивачка фактично просила скасувати ухвалу про залишення позову без руху вцілому.

У зв'язку з викладеним питання про відкриття провадження у справі не було вирішено та матеріали позову направлено до апеляційного суду.

Ухвалою судді апеляційного суду м.Києва від 25 червня 2013р. матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 повернуто до суду першої інстанції з посиланням на частину 2 статті 293 ЦПК України.

11 липня 2013р. суддею Шевченківського районного суду м.Києва постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів після закінчення строку, вказаного в ухвалі суду від 22 травня 2013р. до канцелярії суду від представника позивача 08 липня 2013р. надійшло клопотання, в якому зокрема ставилось питання про відстрочення доплати судового збору до моменту прийняття рішення у справі у зв'язку з матеріальним станом позивача.

На підтвердження майнового стану позивача представником до клопотання додано ксерокопію трудової книжки ОСОБА_1, в якій міститься запис про звільнення останньої з посади директора за угодою сторін на підставі наказу від 11.03.2013р. та акцентовано увагу на тому, що на утриманні позивача є двоє неповнолітніх дітей, копії про народження яких додавались до позовної заяви.

Вивчивши вказане клопотання суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 82 ЦПК України.

Разом з тим, суддя вважає, що позивачем не надано належного доказу, який підтверджує його матеріальний стан. Як до позовної заяви так і до клопотання позивачем не додано документу, що свідчить про отримані ним доходи чи їх відсутність, яким зокрема може бути довідка державної податкової інспекції. Копії трудової книжки та свідоцтв про народження дітей не підтверджують саме майновий стан позивача.

В частині клопотання представника позивача про поновлення строку на усунення недоліків, слід зазначити, що позивачем у визначений в ухвалі від 22 травня 2013р. строк, як зазначалось вище, було подано звернення, яке надійшло до суду 17 червня 2013р., а не уточнена позовна заява з зазначенням доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги (про те, що кошти, за які придбано квартиру, є її особистою приватною власністю).

Таким чином, позивачем не виконано вимог ухвали судді від 22 травня 2013р., якою позовну заяву залишено без руху, зокрема не доплачено судовий збір на не зазначено доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За частиною 5 цієї статті Кодексу повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна таким, що є особистою приватною власністю, - вважати неподаною та повернути позивачеві.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя