Рішення № 32783032, 29.07.2013, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/5624/12

Провадження № 2/362/342/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Грибанової Ю.Л.

при секретарі Вакуленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на підставі ст.344 ЦК України,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, просить визнати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі ст. 344 ЦК України, посилаючись на те, що він з 1995 року добросовісно, відкрито та безперервно ним володів, ремонтував, сплачував земельні податки, страхував його, відповідачка за цей час вступити в право власності не намагалася, до суду не зверталася.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, доповнивши їх тим, що позивачу не було відомо про заповіт за життя матері, про нього він тимчасово дізнався в травні 1995 року, у їх матері ОСОБА_3 була ще одна хата, яку відповідач успадкувала і продала, спірний будинок він збудував власноруч з матір»ю та братом ОСОБА_4, заповіт матір»ю не підписувався.

Відповідач та її представник позов не визнали та пояснили, що ст.344 ЦК не може бути застосована, оскільки з часу введення в дію ЦК - з 2004 року десять років ще не пройшло, не може бути мови про добросовісність володіння, оскільки про заповіт на відповідача позивач знає з 1995 року, позивач сам заселився в будинок в 1997 році, винесене рішення про виселення позивача з будинку, є дійсне на даний час свідоцтво про право на спадщину на спірний будинок на ім»я відповідача, просять в позові відмовити.

Свідок ОСОБА_5 показав, що спірна хата куплена в 1955 році, перебудована матір»ю і вітчимом, позивач попросився пожити, поки збудує хату в с.Крушинка, а потім перестав допускати їх, інших дітей, до хати.

Згідно показів свідка ОСОБА_6 хату допомагав будувати позивач, ОСОБА_3 казала, що ця хата буде належати позивачу.

Як вбачається із показів свідка ОСОБА_7, позивач будував хату.

Свідок ОСОБА_8 показала, що мати купила стару хату, позивач привозив будівельні матеріали, вони разом перебудували хату, чула , що заповіт був на іншу хату.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що як вбачається із свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3. ОСОБА_1 та (ОСОБА_2) ОСОБА_2 є її дітьми.

Згідно заповіту від 10.10.1991 року ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.09.2012 року ОСОБА_2 є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі заповіту від 10.10.1991 року ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року , право власності зареєстроване в Васильківському МБТІ 13.09.2012 року.

У відповідності зі ст.344 Цивільного кодексу України 2004 року, на яку посилається позивач, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом, право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Посилання представника відповідача на те, що до даного спору не можуть застосовуватися вимоги ст.344 ЦК не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом (пункт 8), а позивач став володіти будинком якраз в межах цього строку.

Що стосується інших підстав для застосування набувальної давності, то суд вважає, що позивачем не доведено, що він добросовісно заволодів цим майном, оскільки він знав, що є заповіт на відповідача, оспорив його до суду, але рішенням Васильківського міськрайонного суду від 07.02.2012 року, яке набрало законної сили, йому відмовлено в позові про визнання заповіту недійсним.

Посилання на те, що відповідач не робила ніяких дій по оформленню права власності на будинок, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Крім того, на даний час є дійсне свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім.»я відповідача, є рішення Васильківського міськрайонного суду від 06.03.2013 року, яке набрало законної сили, про виселення позивача із спірного будинковолодіння.

Що стосується того, що у матері була інша хата і заповіт стосувався саме неї, то в заповіті зазначено, що спадкодавець заповідає все своє майно ОСОБА_2 Посилання позивача на його участь у будівництві будинку, теж не може бути прийняте судом до уваги, оскільки це не є предметом позову.

Тому із врахуванням всіх викладених обставин справи, доказів, суд вважає, що позовні вимоги задоволеними бути не можуть.

На підставі наведеного, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.3, 11, 212- 215, 292, 294 ЦПК України, с у д, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд.

СУДДЯ ГРИБАНОВА Ю.Л.