Постанова № 32782341, 31.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року Справа № 813/2405/13-а

18 год. 01 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

судді Мартинюк В.Я.,

судді Клименко О.М.,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - Іпатова О.І.

третя особа - не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дороховського О.М про скасування наказу № 305 -к від 12.02.2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці за участю третьої особи Дороховського О.М про скасування наказу № 305 -к від 12.02.2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди 50 000, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з травня 2010 року, позивач перебував на державній службі у Львівській митниці на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці. 12.02.2012 року Державною митною службою України прийнято наказ № 305-к про припинення перебування його на державній службі в митних органах України. Позивач вважає, що даний наказ в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України є незаконним та необґрунтованим оскільки спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припинення), до таких законодавчих актів належить, зокрема Митний кодекс України, Закон України від 06.09.2005 року № 2805-ІV «Про дисциплінарний статут митної служби України». Крім того, зазначає, що його було звільнено в період тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серія АВВ № 297085 від 11.02.2013 року. Позивач стверджує, що в спірному наказі вказано підставою подання про припинення перебування на державній службі стали результати перевірки, проведеної Львівською митницею, але не зазначено на підставі якого наказу чи розпорядження була проведена дана перевірка, хто її проводив, що стало підставами та приводами до такої перевірки, чому не було відібрано пояснення та чому ніхто не ознайомив позивача з результатами перевірки. Отже, дана перевірки була проведена всупереч Наказу ДМСУ від 13.08.2010 року № 918 «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України». Вважає, що 27.07.2012 року його було незаконно звільнено відповідно до п. 6. ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року № 2а- 7468/12/1370 наказ скасовано, як протиправний та поновлено на роботі. Наказом ДМС України № 251-к від 28.01.2013 року на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року позивача поновлено на роботі . Зазначає, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, в разі якщо порушення законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя. Вважає, що зазначеними вище неправомірними діями керівництва митниці йому було заподіяну моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 50 000, 00 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задоволити у повному обсязі.

Від відповідачів надійшли письмові заперечення проти позову, в яких вони просять в позові відмовити, посилаються на те, що підставою для внесення подання стали результати перевірки обставин пропуску на митну територію України вантажного автомобіля марки «Мерседес» з напівпричепом, з товаром без здійснення належного митного контролю. Як слідує із подання Львівської митниці, 29.03.2012 року о 13.00 год. У ході проведення спеціальних заходів, на виконання плану - завдання від 28.03.2012 року № 342, нарядом митної варти на митному посту «Городок» Львівської митниці було проведено переогляд товарів, оформлених на підставі ВМД № 209120000/2012/010402, що знаходились у вищевказаному вантажному автомобілі. У ході переогляду, крім задекларованого товару «Речі вживанні та дезінфіковані» виявлено не задекларовані та не оподатковані товари народного вжитку загальною вагою 3 745, 3 кг. За даним фактом 17.05.2012 року працівниками служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці було складено протокол про порушення митних правил № 0894/20900/12 за ознаками правопорушення передбаченого ст. 340 Митного кодексу України. Згідно з інформацією, наявною в АСМО «Інспектор - 2006», митний контроль та пропуск через державний кордон України вищевказаного транспортного засобу здійснював головний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_1 Таким чином, ОСОБА_1 28.03.2012 року при здійсненні митного контролю, митного оформлення та пропуску на митну територію України зазначеного вантажного автомобіля марки «Мерседес». У порушення вимог статей 40, 42 Митного кодексу України від 11.07.2002, здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу з товаром без належного митного контролю, що призвело до декларування товарів загальною кількістю 112 мішків, вагою 3 745, 3 кг. Вартість предметів правопорушення складає 66 851, 19 грн., сума недоборів митних платежів склала 26 938, 30 грн. Вказані вище порушення законодавства з питань митної справи стали можливими внаслідок несумлінного виконання ОСОБА_1 основних обов'язків державних службовців та своїх службових обов'язків, визначених пунктами 2.1, 2.2, 2.9, 2.18, 2.21, 2.40, 2.42 посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці. Вважають, що державна служба в митних органах є публічною службою. Законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу». Правове становище посадових осіб митної служби України визначається Митним кодексом, а в частині, не врегульований ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України. Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про державну службу», регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Посилання позивача в адміністративному позові на норми щодо обов'язкового проведення службового розслідування є невірним, оскільки положенням Закону України «Про державну службу» не передбачає обов'язковості проведення службового розслідування у випадку порушення посадовою особою Присяги державного службовця. Держмитслужба України вважає посилання позивача про те, що перебування його у стані тимчасової непрацездатності є підставою для визнання наказу про припинення перебування його на державній службі неправомірним, оскільки порядок проходження державної служби та її припинення регулюються спеціальним законом - Законом України «Про державну службу», яким встановлено, що крім загальних підстав передбачених КЗпП України, державна служба припиняється також з підстав, визначених у ст. 30 цього Закону, і в таких випадках норми КЗпП України не підлягають застосуванню, позаяк припинення державної служби не може кваліфікувати як звільнення з ініціативи адміністрації. Щодо стягнення з Держмитслужби України моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн., зазначають, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Державною митною службою України 28.01.2013 року видано наказ № 251-к «По особовому складу митних органів» на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі № 2а- 7468/12/1370, скасовано п. 1 наказу Державної митної служби України від 27.07.2012 року № 1562- к «По особовому складу Львівської митниці» в частині припинення 30.07.2012 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 та поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці.

Наказом Львівської митниці від 30 січня 2013 року № 220 - к оголошено наказ Державної митної служби України.

Наказом Голови комісії з реорганізації Державної митної служби України О.М. Дороховського від 12.02.2013 року № 305-к «Про припинення перебування на державній службі», за порушення Присяги державного службовця, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», припинено з 12 лютого 2013 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1.

В оскаржуваному наказі підставою для внесення подання стали результати перевірки обставин пропуску на митну територію України вантажного автомобіля марки «Мерседес» з напівпричепом, з товарами без здійснення належного митного контролю. Так перевіркою встановлено, що 29.03.2012 року о 13.00 год. у ході проведення спеціальних заходів, на виконання плану - завдання від 28.03.2012 року № 342, нарядом митної варти на митному посту «Городок» Львівської митниці було проведено переогляд товарів, оформлених на підставі ВМД № 209120000/2012/010402, що знаходились у вищевказаному вантажному автомобілі. У ході переогляду, крім задекларованого товару «Речі вживанні та дезінфіковані» виявлено не задекларовані та не оподатковані товари народного вжитку загальною вагою 3 745, 3 кг. За даним фактом 17.05.2012 року працівниками служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці було складено протокол про порушення митних правил № 0894/20900/12 за ознаками правопорушення передбаченого ст. 340 Митного кодексу України. Згідно з інформацією, наявною в АСМО «Інспектор - 2006», митний контроль та пропуск через державний кордон України вищевказаного транспортного засобу здійснював головний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_1 Таким чином, ОСОБА_1 28.03.2012 року при здійсненні митного контролю, митного оформлення та пропуску на митну територію України зазначеного вантажного автомобіля марки «Мерседес», у порушення вимог статей 40, 42 Митного кодексу України від 11.07.2002, здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу з товаром без належного митного контролю, що призвело до не декларування товарів загальною кількістю 112 мішків, вагою 3 745, 3 кг. Вартість предметів правопорушення складає 66 851, 19 грн., сума недоборів митних платежів склала 26 938, 30 грн. Вказані вище порушення законодавства з питань митної справи стали можливими наслідком несумлінного виконання ОСОБА_1 основних обов'язків державних службовців та своїх службових обов'язків, визначених пунктами 2.1, 2.2, 2.9, 2.18, 2.21, 2.40, 2.42 посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці.

В матеріалах справи наявний акт № 6 службового розслідування від 21.05.2012 року, метою даного службового розслідування є повне та всебічне з'ясування обставин здійснення посадовими особами Львівської митниці митного контролю та митного оформлення за вантажною митною декларацією від 28.03.2012 року за 209120000/2012/010402 товару «речі вживані», ввезеного на митну територію України транспортним засобом марки «Мерседес» р.н. DSR 14047, під час переогляду якого 28.03.2012 року виявлено товари, не заявлені в товаросупровідних документах.

За наслідками розгляду справи, суд вважає, що висновки ДМС України про порушення ОСОБА_1 Присяги державного службовця, викладені в наказі від 12.02.2013 року, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 571 Митного кодексу України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ) передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону № 3723-XII: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723-XII за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Згідно зі статтею 569 МК України правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Згідно преамбули Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» від 06.09.2005 року № 2805-ІV (далі - Закон № 2805-ІV, Статут), визначено суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII.

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення, можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.05.2013 року у справі № 21-403а12 та у постанові від 04.06.2013 року у справі № 167а13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Жодних обґрунтувань чому встановлені порушення не можуть бути визначені як дисциплінарний проступок, у чому полягає їх особлива тяжкість, а головне, доказів встановлення умисності допущених порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущеного порушення, у матеріалах справи немає.

Аналізуючи зміст Акту службового розслідування № 6 від 21.05.2012 року, який став підставою для видання оскаржуваного наказу вбачається, що висновки в акті перевірки стосуються старшого інспектора митного поста «Городок» Львівської митниці Черній Б.Р. під час здійснення митного контролю вантажу, зазначеного у ВМД № 209120000/2012/010402 від 28.03.2012 року та провідного інспектора оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Дорош В.І., однак жодних порушень в акті службового розслідування стосовно позивача не зазначено.

Оскільки доказів порушення позивачем Присяги державного службовця відповідачами не надано, звільнення позивача проведене всупереч вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».

Крім того слід зазначити, що під час винесення оскаржуваного наказу від 12.02.2013 року № 305-К позивач перебував на лікуванні з 11.02.2012 року, що підтверджується листком непрацездатності серії АВН № 297085.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно розрахункового листа Львівської митниці становила на день звільнення 1147, 00 грн., середньоденна заробітна плата - 54,62 грн., з врахуванням обов'язкової сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сума середньомісячної заробітної плати становить - 915,48 грн., а середньоденної - 43,59 грн.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 року №100, позивачу належить виплатити за період з 12.02.2013 року по 31.07.2013 року 5144,07 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування сум обов"язкових до сплати податків та внесків.

Згідно ч.1 ст.256 КАС України, в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць постанова суду виконується негайно.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Позивач не надав жодного доказу та не довів, що існує причинно-наслідковий зв'язок між моральними стражданнями та діями відповідача, не доведено, що саме дії відповідача призвели до заподіяння моральних страждань позивачу.

При вказаних обставинах, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди та не надано належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.

З врахуванням наведеного суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди належить відмовити. В іншій частині позов задовольнити, із зазначенням в резолютивній частині судового рішення про визнання протиправним спірного наказу та поновлення на роботі, як цього вимагає ст.162 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 7-14, 24, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 12.02.2013 року №305-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Краковець" Львівської митниці з 12.02.2013 року.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Краковець" Львівської митниці з 12.02.2013 року.

4. Стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 5144, (п"ять тисяч сто сорок чотири) гривні 07 коп. без врахування сум обов"язкових до сплати податків та внесків.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Звернути до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Краковець" Львівської митниці та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в сумі 915,48 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Карп'як О.О.

Суддя Клименко О.М.

Суддя Мартинюк В.Я.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 02 серпня 2013 року.