Постанова № 32781748, 01.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 липня 2013 року 12 год. 55 хв. № 826/7277/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправними дій і бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 травня 2013 року надійшов позов ОСОБА_1 (також далі - позивач, ОСОБА_1.) до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (також далі - відповідач, Подільське РУ) про:

1. визнання протиправними дій відповідача з надання ним недостовірної інформації про те, що Державтоінспекція здійснює контроль лише у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

2. визнання протиправною бездіяльності відповідача з:

- не прийняття та не реєстрації повідомлення про адміністративне правопорушення;

- не проведення перевірок дотримання норм, правил та стандартів на ділянці дороги, що розташована: місто Київ, Подільський район, внутрішньо квартальні проїзди проспекту Правди, 88, 88Б, 88А, 90, 80А, 80Б, 80В (також далі - ділянка дороги), за скаргою позивача від 04 липня 2012 року (також далі - скарга);

- не забезпечення безпеки дорожнього руху на ділянці дороги;

- не розгляду по суті скарги позивача;

- не розгляду по суті заяви позивача від 08 квітня 2013 року (також далі - заява) про притягнення до відповідальності особи, винної у: не реєстрації повідомлення про адміністративне правопорушення, викладеного у скарзі; не розгляді скарги; пересиланні скарги до комунального підприємства "Синьоозерне" (також далі - КП "Синьоозерне");

- не розгляду по суті заяви про повідомлення позивача, кого, коли, за яке порушення та до якої відповідальності притягнуто;

- не вибачення перед позивачем за допущення порушених прав;

- не проведення глибокого аналізу не вирішення питання позивача, що призвело до повторного звернення з того самого питання;

3. визнання протиправними дій відповідача з:

- неналежного розгляду заяви про забезпечення розгляду скарги з урахуванням рішення суду;

4. зобов'язання відповідача:

- надати достовірну інформацію про здійснення Державтоінспекцією контролю за безпекою дорожнього руху за межами відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

- розглянути по суті не розглянуту заяву з урахуванням рішення суду;

- розглянути по суті скаргу;

- прийняти та зареєструвати повідомлення про адміністративне правопорушення, яке міститься у скарзі;

- негайно забезпечити безпеку дорожнього руху на ділянці дороги та надати суду звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства (також далі - КАС України), встановивши термін його виконання згідно зі ст. 257 КАС України;

- публічно вибачитися перед позивачем за порушення його прав, які встановлені рішенням суду у справі № 2а-12000/12/2670;

- провести глибокий аналіз не вирішення порушених у зверненні позивача питань та надати суду звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 267 КАС України, встановивши термін його виконання згідно зі ст. 257 КАС України;

- притягнути до встановленої законом відповідальності осіб, винних у створенні тяганини та формалізмі, надати суду звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 267 КАС України, встановивши термін його виконання згідно зі ст. 257 КАС України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що протиправні діяння відповідача порушують право позивача на безперервні, безпечні та зручні умови дорожнього руху, гарантоване ст. 14 Закону України "Про дорожній рух".

Ухвалою суду від 03 червня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

До суду 27 червня 2013 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті судового рішення у справі по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача зі скаргою 04 липня 2012 року № СДР-12/65 (також далі - скарга), якою просив: перевірити викладені у скарзі факти, зокрема, провести обстеження ділянки дороги та скласти акт; скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (також далі - КУпАП) "Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць" стосовно посадової особи, яка відповідає за утримання та ремонт ділянки дороги; визнати позивача потерпілим; видати припис про вжиття заходів для усунення недоліків; копії вказаних акту, протоколу та припису направити позивачу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року у справі № 2а-12000/12/2670 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Подільського РУ, третя особа КП "Синьоозерне", про визнання протиправною дій і бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії, а саме:

1. Визнано протиправною бездіяльність Подільського РУ щодо не прийняття та не реєстрації повідомлення про адміністративне правопорушення, викладене у скарзі.

2. Визнано протиправною бездіяльність Подільського РУ щодо не розгляду скарги.

3. Визнано протиправними дії Подільського РУ щодо пересилання скарги до КП "Синьоозерне".

4. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до відповідача із заявою від 08 квітня 2013 року № СДР-12/65-09 (також далі - заява), якою просив: розглянути заяву окремо від інших, перевірити викладені у ній факти та надати їм правову оцінку; розглянути скаргу з урахуванням рішення суду; прийняти та зареєструвати скаргу як повідомлення про адміністративне правопорушення, повідомити позивачу реєстраційні дані; усунути порушення закону, пов'язане з пересиланням скарги до КП "Синьоозерне" шляхом вилучення скарги тощо; поновити порушені права позивача шляхом письмового (або публічного) вибачення; по суті звернення та про заходи, що були вжиті, повідомити позивача письмово.

Листом від 13 травня 2013 року № 55/П-841 (також далі - лист) відповідач повідомив позивача, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, не зобов'язує відповідача вчинити певні дії, а саме зареєструвати скаргу як повідомлення про адміністративне правопорушення та повторно розглянути її, а також вилучити скаргу у КП "Синьоозерне".

Відповідач також повідомив позивача, що скаргу зареєстровано у канцелярії відповідача за № П-1953, у зв'язку з чим відсутні необхідність та законні підстави для повторної її реєстрації.

В подальшому, скаргу направлено за належністю до КП "Синьоозерне", на яку вказаним підприємством надано обґрунтовану відповідь.

Станом на дату складання листа відповідачем отримано відповіді про проведення відповідних перевірок та наявності неналежного дорожнього покриття на зазначеній у скарзі дорожній ділянці, але відсутність фінансування унеможливлює усунення виявлених недоліків комунальними службами району.

Відповідач у межах своїх повноважень буде тримати питання забезпечення безпеки дорожнього руху на постійному контролі.

Суд погоджується з доводами позивача що наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви та зобов'язання відповідача розглянути заяву по суті, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст. 2, п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про міліцію", основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; виконання адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З викладених положень вбачається, що пересилання заяви позивача до КП "Синьоозерне", про що зазначено у листі, було б обґрунтованим тільки у випадку, якщо вирішення питань, порушених у заяві, не входило до повноважень відповідача. У разі відсутності вказаної обставини відповідач зобов'язаний об'єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти відповідне рішення та повідомити позивача про результати розгляду.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, відповідач після реєстрації заяви переслав її до КП "Синьоозерне", хоча наявність у відповідача повноважень щодо контролю у сфері безпеки дорожнього руху підтверджується змістом викладених вище ст.ст. 2, 10 Закону України "Про міліцію", а також ст. 52-1 Закону України "Про дорожній рух".

Зокрема, згідно зі ст. 52-1 Закону України "Про дорожній рух", до повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок, за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів.

При цьому, доказів, які б підтвердили наявність у КП "Синьоозерне" повноважень щодо розгляду звернень у сфері безпеки дорожнього руху, до суду не надано.

Крім того, до суду також не надано письмових доказів на підтвердження інформації, зазначеної у листі відповідача, а саме про отримання відповіді про проведення відповідних перевірок та наявності неналежного дорожнього покриття на дорожній ділянці.

Враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про неналежний розгляд заяви відповідачем.

Стосовно інших позовних вимог суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось вище, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, визнано протиправними бездіяльність Подільського РУ щодо не прийняття та не реєстрації повідомлення про адміністративне правопорушення, викладене у скарзі, її не розгляду, а також дії Подільського РУ щодо пересилання скарги до КП "Синьоозерне".

Зокрема, як зазначено у постанові Окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не припинення адміністративного правопорушення, не встановлення причини, що призвела до вчинення адміністративного правопорушення та зобов'язання припинити адміністративне правопорушення, а також щодо надання суду звіту про виконання рішення у цій частині, на думку суду, є необґрунтованими та передчасними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення на ділянці дороги, про вчинення якого повідомив позивач, зокрема, відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Так само необґрунтованими є позовні вимоги щодо не забезпечення відповідачем безпеки дорожнього руху на ділянці дороги з підстав не надання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги про встановлення повноважень відповідача щодо контролю за безпекою дорожнього руху на ділянці дороги, оскільки повноваження суб'єкта владних повноважень встановлюються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Законами України "Про міліцію" та "Про дорожній рух".

Відповідно до ч. 2 ст. 14, ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладені положення та обставини, а також той факт, що у ході судового розгляду справи до суду не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем прав позивача, які встановлені судовим рішенням у справі № 2а-12000/12/2670, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи позивач надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача та зобов'язання відповідача розглянути заяву по суті.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправними дій і бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на користь позивача здійснені ним судові витрати відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, що полягали у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 08 квітня 2013 року № СДР-12/65-09.

3. Зобов'язати Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2013 року № СДР-12/65-09 згідно з положеннями Законів України "Про звернення громадян", "Про міліцію" та "Про дорожній рух".

4. Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

5. Постанова підлягає негайному виконанню.

6. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин