Постанова № 32781722, 15.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 р. Справа № 804/6026/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Бідник М.В., за участю представників: позивача - Будьонного Д.С., відповідача - Хоміч Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І. ГРУП ТРАНС»

до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.І. ГРУП ТРАНС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001570152 від 26.12.2012 року.

Під час судового розгляду справи задоволено клопотання про заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку податкових декларацій позивача по податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди - січень, квітень, травень, серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 5251/15-2/35042793 від 13.12.2012 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вони були прийняті всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою перевіряючи податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту, до призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 259170 грн. За наслідками встановлених порушень Державною податковою інспекцією у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим відповідач вважає, що підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши доводи сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, посадовою особою податкового органу, в приміщенні ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди - січень, квітень, травень, серпень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І. ГРУП ТРАНС», про що складено акт перевірки № 5251/15-2/35042793 від 13.12.2012 року.

Згідно висновків акту перевірки, позивачем порушено вимоги :

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, завищено суму податкового кредиту, до призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 259170 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки № 5251/15-2/35042793 від 13.12.2012 року ТОВ «С.І. ГРУП ТРАНС» подало до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення за вих. № 21-12/12 від 21.12.2012 року.

Рішенням останньої за вих. № 28945/10/15-232 від 26.12.2012 року заперечення до акту перевірки ТОВ «С.І. ГРУП ТРАНС» залишені без задоволення.

26.12.2012 року на підставі висновків перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення:

- № 0001570152, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 388755 грн., з яких за основним платежем - 259170 грн., за штрафними санкціями - 129585 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішення ТОВ «С.І. ГРУП ТРАНС» подало до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України скарги. Рішеннями останніх оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Суд вважає вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.І. ГРУП ТРАНС» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 16.04.2007 року та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Як вбачається з акту перевірки № 5251/15-2/35042793 від 13.12.2012 року податковим органом при проведенні даної перевірки були досліджені податкові декларації за січень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, серпень 2012 року.

При цьому, відповідач під час перевірки дійшов висновку, що ТОВ «С.І. ГРУП ТРАНС» не надало у граничний термін подання звітності до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язка уз придбанням товарів /послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів /послуг.

Судом встановлено, що ТОВ «С.І. ГРУП ТРАНС» подало у електронному до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області декларації з податку на додану вартість за січень, квітень, травень, серпень 2012 року та заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), а саме, декларація за січень 2012 року з додатком 8 подана 17.02.2012 року, за квітень 2012 року з додатком 8 подана 18.05.2012 року, за травень 2012 року з додатком 8 подана 19.06.2012 року, за серпень 2012 року з додатком 8 подана 20.09.2012 року.

У зв'язку з тим, що вказані декларації подавались у електронному вигляді, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів /послуг або копії первинних документів подавались до податкового органу пізніше у паперовому вигляді.

Згідно п.49.15 ст.49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

При цьому п.49.11 ст.49 цього Кодексу встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Разом з тим, згідно абз.2 п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Наведені норми кореспондуються з приписами Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011р. №1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228 (далі - Порядок №1492).

З огляду на наведені законодавчі норми, податкові декларації позивача разом із Додатком №8 до них, є прийнятою податковим органом.

Разом з тим, п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п.20 Розділу ІІІ Порядку №1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем дійсно не подавалися до податкового органу разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проте, п.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, встановлено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

З посиланням на зазначену норму Інструкції позивач зазначав, що, оскільки вся податкова звітність подається ним в електронному вигляді, в тому числі і Додаток №8 до Декларації з ПДВ за вищевказані періоди, позивач вищевказані документи на паперових носіях не подавав, а, отже, і не подавав паперові копії товарних чеків або інших розрахункових документів, копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на додаток до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Суд звертає увагу на те, що нормами чинного законодавства не передбачено порядок подання таких документів разом із Додатком №8, якщо він та вся звітність, невід'ємною частиною якої він є, подається в електронному вигляді.

Разом з тим, судом встановлено, що на момент здійснення перевірки у відповідача були всі передбачені законодавством документи, а саме, вчасно подані декларації з додатком № 8, подані в електронній формі, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання послуг позивачем від контрагентів.

При цьому, п.56.21 ст.56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Більш того, ненадання до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів/послуг, не є безумовною підставою для невизнання податковим органом права платника податків на включення сум ПДВ згідно таких накладних до податкового кредиту та про завищення цим платником податків сум податкового кредиту і заниження сум ПДВ, тим паче, що абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Разом з тим, відповідачем було зроблено висновки про завищення позивачем податкового кредиту та заниження суми, що підлягала по сплаті ПДВ, на підставі результатів саме камеральної перевірки, суть якої, як зазначалося вище, полягає в здійсненні перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, що саме по собі не дає можливості повно та всебічно дослідити питання про правомірність формування податкового кредиту згідно податкових накладних, не зареєстрованих контрагентом-постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, через що платником податків - покупцем подано відповідну заяву, однак, без надання до неї певних документів, що, в свою чергу, не свідчить про їх безумовну відсутність, а тому підлягає більш детальній перевірці і не може бути встановлено лише на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) цього платника податків.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, є необґрунтованим, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

Як підтверджується матеріалами справи, судові витрати позивача складають 2294 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність присудження з Державного бюджету України позивачу документально підтверджених судових витрат в сумі 2294 грн.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І. ГРУП ТРАНС» - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 000172206 від 28.12.2012 року.

Судові витрати в розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І. ГРУП ТРАНС» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 22.07.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 22.07.2013 року СуддяМ.В. Дєєв М.В.Дєєв