Рішення № 32781687, 31.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3397/13-ц

Провадження №2/761/3354/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.

При секретарі Михнюк В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності та витребування майна.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 02.02.2012 року на ім'я ОСОБА_2, яка являлась співмешканкою позивача, надійшло повідомлення від бухгалтера Лінійного відділу на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Паук Т.П. про необхідність з'явитися в бухгалтерію відділу для отримання речових доказів, а саме ланцюжка з кулоном жовтого кольору, які були в неї викрадені 22.08.2011 року в поїзді № 25 на ст. Жмеринка.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач проживав з померлою ОСОБА_2 однією сімєю без шлюбу, про що свідчить рішення Червоноградського міського суду Львівської області.

Даний речовий доказ, а саме ланцюжок з кулоном, були придбані позивачем, а згодом, в період спільного проживання з ОСОБА_2 були їй подаровані.

05.10.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вищезазначеного речового доказу, на що відповідач 16.10.2012 року направив відповідь про те, що для повернення цих речових доказів необхідне відповідне рішення суду.

Враховуючи вищевикладені обставини позивач, у своїй позовній заяві, просив визнати за ним право власності на золотий ланцюжок та кулон, який як речовий доказ, зберігається в лінійному відділі на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у своїй позовній заяві позивач просив розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та пояснив те, що 22.08.2012 року в поїзді № 25 на ст. Жмеринка у ОСОБА_2 були викрадені золотий ланцюжок та кулон, згодом на ім'я ОСОБА_2 надсилались повідомлення від бухгалтера Лінійного відділу на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про необхідність з'явитися в бухгалтерію відділу для отримання речових доказів, а саме ланцюжка з кулоном жовтого кольору, які були в неї викрадені 22.08.2011 року в поїзді № 25 на ст. Жмеринка.

Згодом на адресу Лінійного відділу на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці надійшла заява від ОСОБА_1 про повернення даних речових доказів, у якій він зазначив про смерть ОСОБА_2

16.10.2012 року лінійним відділом на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці на адресу позивача було направлено лист про те, що повернути вищезазначені речові докази не можливо, так як для цього необхідне відповідне рішення суду. На даний час справа по викраденню була закрита, а речові докази перебувають у Лінійному відділі на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

02.02.2012 року на ім'я ОСОБА_2, яка являлась співмешканкою позивача, надійшло повідомлення від бухгалтера Лінійного відділу на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про необхідність з'явитися в бухгалтерію відділу для отримання речових доказів, а саме ланцюжка з кулоном жовтого кольору, які були в неї викрадені 22.08.2011 року в поїзді № 25 на ст. Жмеринка.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 30.12.2011 року (а.с. 5).

Позивач проживав з померлою ОСОБА_2 однією сімєю без шлюбу, що підтверджується рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.12.2012 року (а.с. 13).

Даний речовий доказ, а саме ланцюжок з кулоном, були придбані позивачем 23.06.2009 року, про що свідчить товарний чек, який був наданий позивачем до позовної заяви. Згодом, в період спільного проживання позивача з ОСОБА_2 даний ланцюжок з кулоном були їй подаровані.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вищезазначеного речового доказу.

Листом від 16.10.2012 року Лінійний відділ на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці повідомив позивач про те, що повернути вищезазначені докази не можливо, так як для їх повернення необхідно відповідне рішення суду.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконності набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на підставі спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (ч. 1 ст. 57 СК України).

Суд приходить до висновку, що доводи позивача відносно того, що дані речові докази належать йому на праві власності заслуговують уваги, оскільки вони підтверджуються відповідними доказами, а саме: товарним чеком на придбання позивачем даного ланцюжка від 23.06.2009 року.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В даному випадку суд приходить до висновку, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону, а тому таке визнання позову заслуговує на увагу суду.

Таким чином, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити, визнати за позивачем право власності та повернути золотий ланцюжок з кулоном жовтого кольору, який був викрадений у ОСОБА_2 22.08.2011 року в поїзді № 25 на ст. Жмеринка.

Керуючись ст. ст. 328 ЦК України, ст. 57, 60 СК, ст. ст. 10, 59, 60, 174, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на золотий ланцюжок з кулоном жовтого кольору, який належав ОСОБА_2 та який зберігається як речовий доказ в Лінійному відділі на ст. Жмеринка Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.

Зобов'язати Управління МВС України на Південно-Західній залізниці повернути золотий ланцюжок з кулоном жовтого кольору ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя