Постанова № 32781001, 02.08.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3528/11

02 серпня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі Кульчицькому Н.

за участю:

представника позивача Авдєєнко Л.В.

представника відповідача Свистун Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ТзОВ «Альпо» до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільскій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ :

ТзОВ «Альпо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільскій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судове засідання з»явився, позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити. В судових засіданнях пояснив, що на час проведення відповідачем перевірки у позивача були всі наявні підтверджуючі документи, які засвідчують правомірність здійснення витрат підзвітними особами, у зв»язку з чим висновки відповідного акту не ґрунтуються на дійсних обставинах справи. Крім того, вважає, що Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» на який як на підставу накладення штрафу здійснено посилання відповідачем, не має силу Закону.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, проти позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях. В судовому засіданні пояснив, що під час проведення фактичної перевірки встановлено, що підприємством проведено погашення авансових звітів без наявності оригіналів достовірних підтверджуючих документів, які б засвідчували оплату готівкових (підзвітних) коштів при виконанні ними цивільно - правової дії за дорученням підприємства на загальну суму 7359,09 грн.

Допитаний в якості свідка інспектор ОСОБА_1 в судововму засіданні пояснив, що під час проводення перевірки позивачем не надано оригіналів достовірних підтверджуючих документів, які б засвідчували оплату готівкових (підзвітних) коштів при виконанні ними цивільно - правової дії за дорученням підприємства на загальну суму 7359,09 грн. Дані порушення зафіксовані в акті перевірки, який підписаний без зауважень бухгалтером та директором товариства.

Допитані свідки бухгалтер ОСОБА_3 та директор ОСОБА_4 в судовму засіданні пояснили, що всі належні документи під час проведення перевірки працівникам відповідача були надані. Складений за результатами перевірки працівниками відповідача акт з встановленими порушеннями підписаний ними без заперечень, оскільки вважають, що подання заперечень до акту перевірки є їхнім правом а не обов"язком.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надано право податковим органам проводити перевірки платників податків у встановленому порядку.

Статтею 75 ПКУ визначено види перевірок, в тому числі -фактичні. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок регламентуються статтею 80ПКУ, порядок оформлення їх результатів статтею 86 ПКУ.

В результаті проведеної посадовими особами Тернопільської ОДПІ фактичної перевірки ТОВ «АЛЬПО», складено акт № 7/19/18/23/32549973 від 14.10.2011 року, яким встановлено порушення пункту 2.11 глави 2 пункту 7.39, пункту 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме - підприємством проведено погашення авансових звітів без наявності оригіналів достовірних підтверджуючих документів, які б засвідчували оплату готівкових (підзвітних) коштів при виконанні ними цивільно - правової дії за дорученням підприємства на загальну суму 7359,09 грн./

Зазначений акт підписаний позивачем без зауважень.

Відповідно до п. 86.1 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац четвертий п. 86.1).

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. Висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Таких зауважень чи застережень позивачем не надавалось.

Посилання позивача на наявність під час перевірки та надання податковому органу оригінали достовірних документів, які б засвідчували оплату готівкових коштів при виконанні ними цивільно-правової дії за дорученням підприємства на суму 7359,09 грн. не доведено у встановленому порядку належними доказами. Суд критично оцінює надані під час судового розгляду позивачем розхідні накладні та товарні чеки, оскільки на час перевірки такі документи подані не були. Згідно з п.44.6 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Подані позивачем суду копії документів не зазначені в акті перевірки, з яким ознайомився позивач.

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затверджено відповідне положення, згідно із п. 2.11. якого видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Належних доказів існування підтверджуючих документів, які б засвідчували оплату готівкових (підзвітних) коштів на дату перевірки суду не надано. Указ Президента України № 436 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачає відповідальність за вказане порушення та був підставно застосований відповідачем. Посилання позивача на те, що санкції за порушення в силу ст. 238 ГК України можуть накладатись лише нормами закону, не заслуговують на увагу. Зазначений Указ оскаржувався в судовому порядку, однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2008 р. незаконним визнаний не був.

Пунктом 22 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. Частиною 2 ст. 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08.06.95 р. N 1к/95 (втратив чинність згідно із Законом України від 28.06.96 р. N 254/96-ВР). Президент України був наділений повноваженнями видавати укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів. Пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України встановлено, що Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436" від 07.09.2001 р. N 802/2001, яким встановлені фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, тобто визначено склад правопорушення, яке за своєю правовою природою є адміністративним правопорушенням (є елементом адміністративного охоронного правовідношення, що виникає у сфері регуляторної політики), та відповідальність за нього, прийнятий поза межами строку, встановленого пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України. Таку ж позицію займає і Вищий адміністративний суд України, зокрема, у постанові від 01.11.2012 р. у справі N К-35446/10

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2 - 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ТзОВ «Альпо» до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільскій області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови виговлено 02.08.2013р.

Суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.