Постанова № 32779992, 31.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 904/694/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Рогач Л.І.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2013у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"допублічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Портний М.І. - дов. №31 від 01.01.2013;від відповідача:Масюк О.В. - дов. №2981 від 02.01.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 02.04.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Татарчук В.О.) позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами у сумі 51389,28 грн. задоволено.

Постановою від 03.06.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Прудніков В.В. - головуючий, Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.) рішення від 02.04.2013 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у відповідності до статті 119 Статуту залізниць України позивачем правомірно та обґрунтовано нараховано плату за користування вагонами, оскільки вагони у комерційному відношенні придатні для перевезення.

Не погоджуючись з судовими рішеннями публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема, ст. 397 Господарського кодексу України, ст.ст. 31, 119 Статуту залізниць України та п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги. При цьому, посилається на те, що при передачі спірних вагонів на під'їзну колію залишків раніше перевезеного вантажу не було виявлено, відповідні акти загальної форми ГУ-23 на виявлення неочищених вагонів на станції Рядова і Терни не складалися, тому залізницею правомірно нарахована плата за користування вагонами за відомістю №23079351.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 12.04.2007 державне підприємство "Придніпровська залізниця" та відкрите акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") уклали договір № ПР/М-07-2/14-НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці.

Пунктом 13 вищезазначеного договору сторони обумовили, що відповідач, як власник колії, сплачує позивачу плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ТехПД-2 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в липні 2012 за накладною №49029424 на під'їзну колію ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" під навантаження надані 60 порожніх вагонів власності ДП "Украспецвагон", які прибули на адресу ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та затримані на коліях станції Рядова, оскільки комбінатом вони не забрані, про що складено акти загальної форми №№ 1363, 1434, 1364, 1435, 1387, 1433, 1361, 1436. Акти підписані представниками обох сторін без заперечень, окрім акту №1363, в якому зазначено, що в вагонах є залишки раніш перевезеного вантажу.

23.07.2012 о 15:00 год. спірні вагони забрані на під'їзну колію комбінату.

Пам'ятка про подавання вагонів форми ГУ - 45 № 2109 та пам'ятка про забирання вагонів форми ГУ - 45 № 1757 підписані представниками відповідача без заперечень. Відомість плати за користування вагоном №23079351 відповідачем підписана також з запереченням: "з нарахованою сумою не згодні, оскільки вагони надійшли з залишками раніш перевезеного вантажу, у комерційному відношенні не придатні для навантаження окатишів".

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії.

Згідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п. 2 розділу I Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458 (далі - Правила) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно ч.1 ст.917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

За ч.5 ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно п.13.5.2 до Технологічного процесу роботи станції Рядова Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці, затвердженого наказом начальника Придніпровської залізниці від 26.08.2011 за № 646/н, здача вагонів на під'їзні колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" проводиться на прийомо - відправних коліях станції Рядова. З прибуттям поїзда на станцію Рядова, виконується огляд і їх передача в комерційному і технічному відношеннях, оглядачами вагонів і прийомоздавальниками вантажу та багажу станції - оглядачами вагонів і прийомоздавальниками вантажу і багажу під'їзних колій.

Результати технічного огляду вагонів, які подаються на під'їзну колію під навантаження, реєструються в Книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного огляду форми ВУ-14, яку веде прийомоздавальник вантажу та багажу. В книзі ВУ-14 проти кожного номера вагона зазначається можливий напрямок навантаження, рід вантажу, наявність технічного паспорту, країна - власниця. При наявності вагонів з технічними несправностями проти номера вагона ставиться відмітка "МР" або "ДР". На вагони з технічними та комерційними несправностями, які потребують відчеплення, оглядачі вагонів і прийомоздавальник вантажу та багажу відповідно наносять крейдову розмітку та сповіщають черговому по станції. По закінченню технічного та комерційного огляду прийомоздавальник вантажу та багажу по телефону або двосторонньому парковому зв'язку передає інформацію черговому по станції про розташування вагонів в складі поїзда для виконання розформування.

Відповідно до ст.123 Статуту залізниць України подача залізницею під навантаження неочищеного рухомого складу дозволяється лише за погодженням з вантажовідправником, портом.

Господарськими судами встановлено, що відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, зазначених у відомості користування вагонами.

Господарські суди дійшли висновку, що посилання ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на непридатність спірних вагонів у комерційному відношенні для перевезення окатишів є необґрунтованими, оскільки спірні вагони визнано придатними під навантаження окатишів згідно витягу з Книги пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного огляду форми ВУ-14. Акти загальної форми ГУ - 23 про виявлення неочищених вагонів не складались, також відповідач не відмовився від навантаження наданих вагонів.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій, що в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не підтверджено відповідними доказами наявність обставин, які звільняють його від плати за час користування вагонами.

Відповідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 03.06.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 904/694/13-г залишити без змін.

Головуючий В.С.Божок

Судді Т.Ф. Костенко

Л.І. Рогач