ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2013 року Справа № 922/836/13-г
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж"на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р. у справі № 922/836/13-г господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лінксервіс"
до проПриватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" стягнення 44 460,00 грн. за участю представників:
ТОВ "Лінксервіс" - Ласько Л.О.;
ПАТ "Спецбудмонтаж" - не з'явилися;
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінксервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" 44 460,00 грн. заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору субпідряду № 27-12 від 01.03.2012 р. (а.с.4).
Відповідач у справі - ПАТ "Спецбудмонтаж" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- акт виконаних робіт, наданий позивачем в якості доказу належного виконання і прийняття робіт, підписаний неуповноваженою особою та не містить дати його підписання;
- позивачем не виконано передбачених п. 2.5 договору обов'язків щодо надання необхідних документів, які є підставою для оплати заборгованості (а.с.42-44).
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. позов задоволено повністю.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 44 460,00 грн. (а.с.65-69).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. залишено без змін (а.с.92-95).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а провадження у справі припинити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (а.с.106).
До початку розгляду касаційної скарги по суті від Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду касаційної скарги, у зв'язку з неотриманням Приватним акціонерним товариством "Спецбудмонтаж" ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження, яке відхилено касаційною інстанцією з тих підстав, що: з відмітки на зворотному боці ухвали Вищого господарського суду України від 12.07.2013 р. у даній справі, вбачається, що вказана ухвала направлена на адресу сторін 16.07.2013 р., тобто у строк, передбачений ст. 87 ГПК України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
01.03.2012 р. між сторонами у справі укладений договір субпідряду № 27-12, за умовами якого субпідрядник зобов'язався виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи по "Автоматизованій, централізованій системі змазки фірми "Linkoln GmbH" для вагоноопрокидувача ВРС-125 К, а підрядник зобов'язався передати проектно-кошторисну документацію, фронт робіт, прийняти та оплатити якісно виконані роботи згідно з умовами договору.
Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Зазначений договір, в силу ст. ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Умовами договору передбачено, що оплата підрядником вартості виконаних субпідрядником робіт здійснюється на підставі рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт форми КБ-2в, довідок форми КБ-3, що надаються до 25-го числа звітного місяця та узгоджених з замовником, довідки по послугам генпідряду, перевірених та підписаних підрядником. Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника протягом 45 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт та надання вище перелічених документів (п.2.5.).
Судами встановлено, що позивачем виконані роботи вартістю 46 800,00 грн., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписано акт прийому виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних робіт. Між тим, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.
При цьому, згідно п. 2.8. договору, оплата генпідрядних послуг здійснюється шляхом утримання підрядником їх вартості в розмірі 5 % від вартості виконаних робіт з грошових коштів, що підлягають перерахуванню субпідряднику.
На виконання вказаного пункту договору сторонами підписаний відповідний акт за травень 2012 р., згідно якого вартість генпідрядних послуг складає 2 340,00 грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, дійшов правильного висновку про те, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у визначений строк, допустивши заборгованість у розмірі 44 460,00 грн. (46 800,00 грн. - 2 340,00 грн.), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі є обгрунтованими.
Не приймаються до уваги твердження скаржника про невиконання позивачем обов'язку, передбаченого п. 2.5. договору, щодо надання необхідних документів, які є підставою для оплати виконаних робіт.
Так, судами встановлено, що позивачем надані копії документів, які згідно з п. 2.5 договору він повинен був надати відповідачу для здійснення оплати, а саме: акт здачі-приймання виконаних робіт, довідка форми № КБ-3, податкова накладна, рахунок на оплату.
За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р., відсутні.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р. у справі № 922/836/13-г господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спецбудмонтаж" - без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.
Судове рішення № 32779983, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 31.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/836/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: