Постанова № 32779669, 19.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3079/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс» про стягнення з рахунків відповідача податкового боргу по податку на додану вартість сумі 568505,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду за ТОВ «Чорномор’є плюс» рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 568505,38 грн., яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Позивач у судове засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про розгляд справи, разом з тим, 19.07.2013 року надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд розглядав справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Чорномор’є плюс» зареєстровано як юридична особа Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 14.05.2003 року за № 15311050001000123, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 5). Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач не перебуває у стані припинення (а.с.7-10).

ТОВ «Чорномор’є плюс» знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у Біляївському районі Одеської області з 21.05.2003 року за № 425, що підтверджується довідкою ДПІ у Біляївському районі Одеської області № 565 від 21.02.2005 року (а.с.11).

Як встановлено судом, ДПІ у Біляївському районі Одеської області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Чорномор’є плюс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Елітінтербуд-2004» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, про що складено акт від 28.05.2009 року № 68/23-80/32478489 (а.с.12-20).

Висновками зазначеного акту перевірки, встановлено порушення відповідачем вимог п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим податковий кредит ТОВ «Чорномор’є плюс» по взаємовідносинам з ПП «Елітінтербуд-2004» зменшено на 385562,0 грн., у тому числі за серпень 2006 року – 16080,00 грн., липень 2006 року – 220371,0 грн., вересень 2006 року – 43475, 0 грн., листопад 2006 року – 25069,0 грн., січень 2007 року – 80567,6 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 04.06.2009 року, яким ТОВ «Чорномор’є плюс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 578343 грн., з яких 385562 грн. - основний платіж та 192781 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 21).

З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 12.06.2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 21).

Як встановлено судом, ТОВ «Чорномор’є плюс» на вказане податкове повідомлення-рішення подано скаргу № 101/К від 19.06.2009 року до Державної податкової адміністрації в Одеській області, за наслідками розгляду якої ДПА в Одеській області прийнято рішення про залишення скарги без розгляду № 22780/10/25-0007 від 25.05.2009 року (а.с. 54).

Не погодившись із рішенням ДПА в Одеській області та правовими підставами для прийняття ДПІ у Біляївському районі Одеської області податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 від 04.06.2009 року, ТОВ «Чорномор’є плюс» оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення до Одеського окружного адміністративного суду, подавши відповідну позовну заяву.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року по справі № 2а-9376/09/1570 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є плюс» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000012301/0 від 04.06.2009 року задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області №00000123-01/0 від 04.06.2009р. (а.с. 75-76).

Судом встановлено, що на вказану постанову Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області подана апеляційна скарга.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2011 року, постановленою у відкритому судовому засіданні, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області задоволена повністю; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Чорномор’є плюс» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 04.06.2009 року відмовлено повністю (а.с. 73-74).

Разом з цим, як встановлено судом, ТОВ «Чорномор’є плюс» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду подано касаційну скаргу, однак касаційну скаргу ТОВ «Чорномор’є плюс» ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 року залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2011 року – без змін.

У відповідності до частин 3, 5 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова чи ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відтак, як вбачається з викладеного, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 04.11.2011 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.

При цьому, не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду.

Як вже зазначено судом, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2011 року, яка набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальність «Чорномор’є плюс» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012301/0 від 04.06.2009 року, в тому числі, на підставі якого позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості з ТОВ «Черномор’є плюс» відмовлено.

Згідно п.п.5.2.1. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення заборгованості) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (п.п. 5.2.2 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Процедура адміністративного оскарження закінчується:останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню (п.п. 5.2.4 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Відповідно до п.п.5.2.5 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

П.п. 5.2.4 п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України якого при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, суд зауважує, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 04.11.2011 року, з чого слідує, що у відповідності до норм п. 56.18 ст. 56 ПК України грошове зобов'язання відповідача з 04.11.2011 року є узгодженим.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк.

Отже, як вбачається з викладеного, сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні №0000012301/0 з моменту набрання постановою Одеського апеляційного адміністративного суду законної сили, є узгодженою сумою грошового зобов’язання, й відтак, оскільки відповідачем дана сума не сплачена у встановлені законодавством терміни, у ТОВ «Чорномор’є плюс» наявний борг з ПДВ у розмірі 578343 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Чорномор’є плюс» до ДПІ у Біляївському районі Одеської області подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2013 року, якою визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 1280 грн. (а.с.22-24), проте, згідно наданих позивачем документів вбачається, що вказана сума самостійно узгодженого відповідачем зобов’язання сплачена не була.

Отже, згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Чорномор’є плюс» (а.с. 27) податковий борг ТОВ «Чорномор’є плюс» з ПДВ утворився на підставі податкового повідомлення - рішення №0000012301/0, яким визначено суму грошового зобов’язання відповідача у розмірі 578343 грн. та на підставі податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 1280 грн. При цьому, згідно вказаного розрахунку, оскільки за відповідачем рахувалась переплата у розмірі 11117, 62 грн., загальна сума заборгованості ТОВ «Чорномор’є плюс» з ПДВ становить 568505,38 грн.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваженням якого, зокрема, на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості не погашена, що підтверджується обліковою карткою платника, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 58-69). Разом з цим, доказів сплати з боку відповідача податкового боргу станом на момент розгляду справи ТОВ «Чорномор’є плюс» до суду надано не було.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки ТОВ «Чорномор’є плюс» не сплачено суму податкового боргу у добровільному порядку, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області ДПС підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на вимоги підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд при приходить до висновку, що сума наявного податкового боргу з ПДВ підлягає стягненню з рахунків у банках ТОВ «Чорномор’є плюс».

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128,158 – 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс» про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс» (ідентифікаційний код 32478489) суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 568505,38 грн. (п’ятсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот п’ять гривень 38 копійок) на р/р 31118029700111, отримувач – Управління державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області, банк ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, з розрахункових банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс»: №№ 26006310778201, 26103310778201, які відкриті в АБ «Південний», МФО 328209; №№ 26007000057633,26008000057632, 26009000057631, які відкриті в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; № 26008290564, який відкритий в АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.М. Соколенко

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс» (ідентифікаційний код 32478489) суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 568505,38 грн. (п’ятсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот п’ять гривень 38 копійок) на р/р 31118029700111, отримувач – Управління державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області, банк ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, з розрахункових банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор’є плюс»: №№ 26006310778201, 26103310778201, які відкриті в АБ «Південний», МФО 328209; №№ 26007000057633,26008000057632, 26009000057631, які відкриті в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; № 26008290564, який відкритий в АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві.