Рішення № 32778696, 23.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" липня 2013 р. Справа № 906/837/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Марків О.П. - довіреність від 26.06.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" (смт. Чемерівці, Хмельницька область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо" (с. Дубовий Гай Овруцький район)

про стягнення 12190,54 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 12190,54 грн. заборгованості згідно договору №447 на закупку худоби від 03.05.11р., з яких: 10400,00 грн. - основного боргу, 182,20 грн. - інфляційних, 1608,34 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 42,88 грн. - 3% річних, просив припинити провадження у справі в цій частині. Позовні вимоги з урахуванням даної заяви представник позивача підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку простої кореспонденції за 12.07.13р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.11р. між ТОВ «Оболонь Агро» (товаровиробник/позивач) та ТОВ «Овручм'ясо» (заготівельник/відповідач) було укладено договір №47 на закупку худоби (а.с. 13-14), відповідно до якого товаровиробник продає заготівельнику за договірними цінами живу худобу, що відповідає якості діючим і технічним умовам, ветеринарним вимогам для забійних тварин, по видам і в погодженні з заготівельником строки, а заготівельник приймає всю пред'явлену товаровиробником у відповідності з даним договором худобу (п.п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору визначено, що TOB «Оболонь Arpo» продає а TOB «Овручм'ясо» купує свині загальною вагою 6160,0 кг.

Відповідно до п.п. 2.7. договору оплата за худобу проводиться по цінам домовленості на момент здачі худоби на м'ясокомбінат із відрахуванням платежу на 10 банківських днів.

Згідно п.п. 2.8. договору передбачено, що при згоді товаровиробника проводити розрахунки матеріально-технічними ресурсами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу худобу, загальною вартістю 92400,00 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься прийомна квитанція №000079 від 03.05.2011 року. (а.с. 16), протокол погодження вільно-відпускних цін між TOB «Овручм'ясо» та продавцем до договору № 47 від 03.05.11р. (а.с. 15), довіреність на отримання товару видана TOB «Овручм'ясо» №204 від 29.04.11р. (а.с. 18), видаткова накладна №РЖ-0000080 від 03 травня 11р. (а.с. 17).

Відповідач TOB «Овручм'ясо» оплатив придбану худобу частково в сумі 82000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 39-53).

Таким чином внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день звернення до суду становила 10400,00 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 10400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір інфляційних складає 182,20 грн. (а.с. 9).

Разом з тим, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 10), з урахуванням обставин даної справи, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 1565,46 грн.

Як зазначалося раніше, представник позивача в судовому засіданні подав заяву, відповідно до якої відмовився від позову в частині стягнення 42,88 грн. 3% річних.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 1565,46 грн. Також суд приймає відмову представника позивача від позову в частині стягнення 42,88 грн. 3% річних та припиняє провадження в цій частині згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 12147,66 грн. - заборгованості, з яких: 10400,00 грн. - основний борг, 182,20 грн. - інфляційні, 1565,46 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд приймає відмову представника позивача від позову в частині стягнення 42,88 грн. 3% річних та припиняє провадження в цій частині згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо" (11103, Житомирська область, Овруцький район, с. Дубовий Гай, вул. Шевченка, 1, ід. код 34799239)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" (31600, Хмельницька область, смт. Чемерівці, Шосе Гусятинське, 2А, ід. код. 34222628) 12147,66 грн. - заборгованості, з яких: 10400,00 грн. - основний борг, 182,20 грн. - інфляційні, 1565,46 грн. - 3% річних, а також 1714,45 грн. - сплаченого судового збору.

3. Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі в частині стягнення 42,88 грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.07.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід).