Рішення № 32777151, 29.07.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/2254/13-ц

2/248/951/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року. Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Романенко Н.В.

за участю: представника позивача - відповідача Єрмак В.М.,

представника відповідача - позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харцизька Донецької області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк (надалі ПАТ КБ) «ПриватБанк» 19.03.2013р звернувся до суду з дійсним позовом, указуючи, що 14.05.2008р. між Банком та ОСОБА_3 - відповідачем у справі, був укладений кредитний договір № DOXCGK40000150, відповідно до якого останній наданий кредит в розмірі 21 885 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.05.2028р. Свій позов мотивує тим, що Банк свої зобов'язання по Договору як Позичальник виконав цілком. Однак, ОСОБА_3 свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 05.03.2013р утворилась заборгованість в загальній сумі 57 246,79 доларів США, що за курсом НБУ складає 457 401,83грн і яка складається з наступного: 22 549,54 доларів США- заборгованість за кредитом; 12 470,37 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 277,33 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 16 193,71 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафів: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 2 724,55 доларів США - штраф (процентна складова). Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися у наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № DOXCGK40000150 ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідач ОСОБА_3 14.05.2008р уклали договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_3 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, будинок загальною площею 49,90кв.м, житловою площею 33,70кв.м., вартістю 151 500грн.

Просить в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - вищевказаний житловий будинок, шляхом продажу ними вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 151500 гривен, шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» вказаного житлового будинку, розташованого на зазначеній земельній ділянці з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах,

підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ними всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Також просить виселити відповідача та інших осіб, зареєстрованих та/або проживаючих у вказаному житловому будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Єрмак В.М. повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення, аналогічні зазначеним у ньому, просила його задовольнити. У задоволені позову ОСОБА_3 просила відмовити за необґрунтованістю, зазначивши, що при укладанні даного кредитного договору Банк мав право видавати кредити у іноземній валюті. Також при укладанні цього договору ОСОБА_3 отримала усю необхідну інформацію від Банку про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки та інші умови, що вбачається з умов даного кредитного договору та Додатків-1, 2 до нього. Вказала, що до підписання кредитного договору, ОСОБА_3 складена анкета - заява на отримання кредиту за її підписом, в прикінцевих положеннях якої вона вказує, що ознайомлена та згодна з умовами кредитування, які їй були надані у письмовій формі, а також підтвердила факт про надання їй повної інформації про умови кредитування.

Відповідач ОСОБА_3 вимоги позову ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнала, звернулась до суду з позовною заявою до ПАТ КБ ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, указуючи, що дійсно 14.05.2008р між Банком та нею був укладений кредитний договір відповідно до якого вона отримала кредит в розмірі 26 985 доларів США та зобов'язалася повернути суму отриманого кредиту та сплатити належні за кредитним договором відсотки. Однак, на час укладення спірного кредитного договору курс долару США по відношенню до національної валюти дорівнював - 4,68 за 1 долар США, а на теперішній час, у зв'язку з підвищенням курсу долару до національної валюти України, дорівнює - 8,10 за 1 долар США, що виключає можливість погашення кредиту за таких умов. Вважає недійсним вищевказаний кредитний договір з підстав того, що хоча в договорі була зазначена сума кредиту в доларах США, але вона отримувала кредит в гривнях, так як Банку було відомо, що для розрахунку їй необхідна саме гривня, а не будь-яка інша валюта, та вона погодилася на це. Тому вважає, що при укладанні спірного кредитного договору не додержані вимоги, які є необхідними для чинності правочину, зокрема зміст договору суперечить правочину. Крім того, зміст кредитного договору суперечить ст.ст.11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ні перед укладенням договору, ні протягом його дії Банк не повідомив її у письмовій формі про всі умови надання кредиту, та не надав у повному обсязі інформації про умови кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, орієнтовану сукупну вартість кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, можливі коливання курсу валюти тощо. Крім цього, кредитний договір укладено з порушенням чинного законодавства України в частині дотримання істотних умов, які обов'язкові для кредитних договорів, чим були порушені її права. Також, вважає підставою для визнання кредитного договору недійсним те, що на момент його укладення вважала, що вказані в договорі положення не є завідомо їй не вигідними, а також, що сторони договору не порушують закону та діють у повній відповідності до чинного законодавства України, оскільки вона повністю довіряла Банку, як професійному надавачу певного виду споживчих послуг у сфері кредитування. Крім цього, вона не укладала би спірного правочину у разі, якщо Банк, як позивальник роз'яснив їй можливі ризики коливання курсу валюти у бік збільшення. Просила визнати недійсним спірний кредитний договір від 14.05.2008р, укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Представника відповідача - позивача ОСОБА_2 діючий від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, в судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову Банку та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3, так як вважає спірний кредитний договір укладений був у порушення ч. 1 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів», яким заборонено укладання споживчих кредитів у іноземній валюті, крім того, при укладені цього договору Банк не надав ОСОБА_3 повну інформацію про умови кредитування, а саме Банк не повідомив позивальника у письмовій формі наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між

ними, тип відсоткової станки, орієнтовану сукупну вартість кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, можливі коливання курсу валюти, що вважає порушення істотних умов, які обов*язкові для кредитних договорів, так як при укладені спірного договору ОСОБА_3 вважала умови визначені у договорі не є завідомо не вигідні для неї, а тому вважає що це є підставою для визнання такого договору недійсним. Підтвердив факт того, що дійсно ОСОБА_3 добровільно підписала кредитний договір та договір іпотеки.

Ухвалою Харцизького міського суду від 10 червня 2013 року обидві справи були об'єднані у одне провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши доказу у справі в їх сукупності, суд вважає позов ПАТ КБ «ПриватБанк» частково обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково, а позов ОСОБА_3- необґрунтованим та таким, що підлягає відмові у задоволенні виходячи з наступного.

Згідно п.8.1.кредитного договору № DOXCGK40000150 від 14.05.2008р ПАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_3 кредит у вигляді не поновлювальної лінії з яких - 21000 доларів США на придбання нерухомості; у розмірі 630 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту; 150 доларів США- страхування майна; 105 доларів США- особисте страхування, що складає суму в 21 885 доларів США, а також 5100 доларів США - на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених у п.п.2.1.3., 2.2.7 даного Договору, а в загальній сумі 26 985 доларів США. Строк дії договору з 14.05.2008р. по 14.05.2028р. Щомісячний платіж за Графіком склав 360,57 доларів США (Додаток-2). Ставка по кредиту складає 15% на суму залишку заборгованості по ньому (а.с.10, 16, 18 зв., 76, 82).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № DOXCGK40000150 від 14.05.2008р ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 14.05.2008р уклали нотаріально посвідчений Договір іпотеки, згідно з яким остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, будинок загальною площею 49,90кв.м, житловою площею 33,70кв.м., вартістю 151 500грн, посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1598 (а.с.13-15).

Судом встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 виконувала неналежним чином, в результаті чого станом на 05.03.2013р утворилась заборгованість в загальній сумі 57 246,79 доларів США, що за курсом НБУ складає 457 401,83грн і яка складається з наступного: 22 549,54 доларів США- заборгованість за кредитом; 12 470,37 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 277,33 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 16 193,71 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафів: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 2 724,55 доларів США - штраф (процентна складова) (а.с.10-11).

Відповідно до ст.526 ч.1 ЦК України та ст.525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,якщо інше не встановлено договором або законом.

Видами забезпечення виконання зобов'язання, відповідно до ст.546 ЦК України, є неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, зокрема у даному випадку іпотека. Саме з таким видом забезпечення виконання зобов'язання договору кредиту визначилися сторони.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому порядку.

Такі ж вимоги щодо прав та обов'язків іпотекодавця і іпотекодержателя закріплені в розділі 2 Договору іпотеки від 14.05.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, про що свідчить розмір заборгованості станом на 5 березня 2013 року, який значно перевищує заставну вартість предмету іпотеки, узгоджену сторонами на день укладання договору іпотеки.

Письмову вимогу про усунення порушень із зазначенням стислого змісту порушених зобов'язань, вимогою про їх виконання та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено рекомендованим листом 24.01.2013р за (реєстр на рекомендовані листи від 25.01.2013р) (а.с.19-22).

При цьому відповідачем не застосовано заходів щодо виконання зобов'язань та погашення заборгованості,що стало підставою для звернення до суду.

Таким чином, у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено діючим законодавством та договором іпотеки п.24, п.25 Розділу 3.

Із позовної заяви вбачається, що позивач, як іпотекодержатель, просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу ними вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ними всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Правилами ст.38 вищевказаного Закону України передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, порядок та процедуру такого продажу.

З урахуванням встановлених вищевказаних обставин та вимог закону, суд вважає необхідним позов ПАТ КБ „ПриватБанк" в частині звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити та в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № DOXCGK40000150 від 14.05.2008р в сумі 57 246,79 доларів США, що за курсом НБУ складає 457 401,83грн, звернути стягнення на житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,90кв.м, житловою площею 33,70кв.м, з початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі не менш 151500 гривен.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення,

а також згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, оскільки наявність осіб зареєстрованих у будинку, на який звертається стягнення, перешкоджатиме реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із найманого житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Разом з тим, у ч.1 ст.40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» установлений порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно,їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні,на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Згідно листа-вимоги ПАТ КБ „Приватбанк" від 24.01.2013р № 30.1.0.0/2-335 на ім'я відповідача ОСОБА_3 (а.с.19), вбачається,що ПАТ КБ „ПриватБанк", як іпотекодержатель, повідомив відповідача про необхідність добровільно звільнити житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,90кв.м, житловою площею 33,70кв.м, протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, та якщо мешканці не звільнять житлове приміщення у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення буде здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно Реєстру поштових відправлень ПАТ КБ „ПриватБанк" від 25.01.2013р (а.с.20) та поштового фіскального чеку „Укрпошти" від 26.01.2013р, вбачається,що позивачем було направлено претензію боржнику ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.

Ніяких доказів того, що після прийняття рішення Банком про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_3 отримала вимогу про виселення, суду позивачем не надано.

При таких обставинах, враховуючи, що суду не надано доказів отримання відповідачкою вказаної вимоги, позовні вимоги в частині виселення відповідача з усіма особами, які з нею проживають та зняття їх з реєстрації за вищевказаною адресою, не підлягають задоволенню, що не позбавляє позивача на звернення до суду з такими ж вимогами.

В зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу ПАТ КБ „ПриватБанк" у задоволенні його позовних вимог в частині виселення відповідача ОСОБА_3 з житлового будинку, який є предметом іпотеки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Банку за необґрунтованістю суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст.. 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст..19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

У судовому засіданні підтверджено письмовими доказами представником Банку про наявність документів, у відповідності до вище приведених норм законодавства, згідно з якими ПАТ КБ „ПриватБанк" мав права на час виникнення правовідносин між сторонами надавати кредити у іноземній валюті, а саме - Банківська ліцензія ( а.с.24, 73), дозвіл № 22-1 та Додаток до дозволу (а.с.74-75).

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно до аб.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється. Виходячи із закріпленого.1 ст.58 Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових, договір, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті, укладений лише після набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», за позовом заінтересованої особи може бути визнаний судом недійсним. Цей Закон не скасовує й не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.

Судом встановлено та сторонами не оскаржувалося, що спірний кредитний договір був укладений 14.05.2008 року, тобто до набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI, тому норми цього закону не розповсюджуються на виниклі правовідносини між його сторонами, а тому доводи ОСОБА_3 та її представника є хибними.

За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Твердження ОСОБА_3 та її представника, про те, що зміст спірного кредитного договору суперечить ст.ст.11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ні перед укладенням договору, ні протягом його дії Банк не повідомив її у письмовій формі про всі умови надання кредиту, та не надав у повному обсязі інформації про умови кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, орієнтовану сукупну вартість кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, можливі коливання курсу валюти тощо, суд також вважає необґрунтованими, що спростовується наданими Банком письмовими доказами, які власноруч підписані ОСОБА_3 а саме - анкета-заява, сертифікат, загальна вартість кредиту (а.с.81-84), з яких вбачається, що ОСОБА_3 засвідчила своїм підписом, що ознайомлена та згодна з умовами кредитування, які їй були надані у письмовій формі, а також підтвердила факт про надання їй повної інформації про умови кредитування.

Суд вважає, що кредит ОСОБА_3 Банком був правомірно наданий в іноземній валюті, і Банк виконав усі передбачені законом дії як перед, так і в час укладання даного кредитного договору, сторонами кредитного договору було досягнуто домовленості з усіх його умов, які добровільно засвідчили його своїми підписами , а тому такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору, у зв'язку з чим підстав для визнання цього кредитного договору недійсним у суду не має.

У відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь Банку підлягає стягненню відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 3441грн, оскільки позов задоволений частково.

Керуючись ст.ст.192, 203, 209, 210, 220, 526, 527, 530, 533, 577, 629, 640, 1050 ч.2, 1054 ч.2 ЦК України, ст.ст.12, 33, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.9, 109 Житлового кодексу України, Закону України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості в розмірі 57 246,79 доларів США, що із урахуванням офіційного курсу Національного банку України станом на 5 березня 2013 року складає 457 401 гривен 83 копійок, яка складається з саме: 22549,54 доларів США- заборгованість за кредитом; 12470,37 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3277,33 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 16193,71 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина); 2724,55 доларів США - штраф (процентна складова), за несвоєчасне виконання зобов'язання за кредитним договором №DOXCGК40000150, укладеним 14 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_3, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49,90кв.м, житловою площею 33,70кв.м, з початковою ціною продажу предмету іпотеки в розмірі 151500 гривен, передану в іпотеку ОСОБА_3, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) вказаного житлового будинку, розташованого на зазначеній земельній ділянці з укладанням від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Білоярівка Амвросіївського району Донецької області, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості,її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ними всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В частині позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та (або) проживають у житловому будинку АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку у територіальному органі Державної міграційної служби України - відмовити за необґрунтованістю.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Білоярівка Амвросіївського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, Код ЄДРПОУ 14360570, р/рахунок № 64993919400001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) судовий збір у сумі 3441 гривна.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, шляхом подання апеляційної скарги.

Повне рішення суду буде виготовлено 2 серпня 2013 року.

Суддя: