Ухвала суду № 32776252, 29.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/681/13-к

Провадження № 11-кп/779/71/13

Категорія ч.1 ст.115 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лущак Н.І.

Суддя-доповідач Дячук В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Дячука В.М.,

суддів Гриновецького Б.М., Кавацюка М.Ф.,

секретаря с/з Шандаловича А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11- кп/779/71/13 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, за ч.1 ст.115 КК України ( далі КК ) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки АДРЕСА_2, за ч.1 ст.122 КК, за участю учасників судового провадження: прокурора Шишка Є.А., потерпілої ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_6, засудженої ОСОБА_4, захисника ОСОБА_7,

в с т а н о в и л а :

вироком Тлумацького районного суду від 28 травня 2013 року визнані винуватими:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, непрацюючий, інвалід ІІ групи, згідно ст.89 КК не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК та призначено йому покарання 7 ( сім )

років позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка та жителька АДРЕСА_2, громадянка України, непрацююча, з середньою освітою, розлучена, раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК та призначено їй покарання 1 ( один ) рік

позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Початок строку відбування покарання рахується з 20 березня 2013 року, тобто з часу його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередньо обраний - домашній арешт.

Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Як встановлено вироком злочин вчинено за наступних обставин.

19 березня 2013 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 прийшли додому до свого знайомого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, по місцю його проживання, за адресою АДРЕСА_3, де спільно розпивали спиртні напої.

20.03.2013 року близько 03:00 год. між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на грунті ревнощів виник конфлікт, під час якого останній наніс ОСОБА_4 удар фарфоровим горщиком в область лівого коліна, а також декілька ударів рукою по обличчю.

ОСОБА_3 обурив факт побиття ОСОБА_8 жінки і він вирішив заступитися за неї, а тому втрутився у даний конфлікт. ОСОБА_3 схопив ОСОБА_9 руками за одяг та повалив його на диван. Для того, щоб не дати можливості ОСОБА_8 підвестись та продовжити побиття ОСОБА_10, ОСОБА_3 схопив потерпілого рукою за шию та притиснув до поверхні дивану.

У цей час ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір помститися ОСОБА_8 за своє побиття, не будучи об'єднаною єдиним умислом з ОСОБА_3 на позбавлення життя ОСОБА_8, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, схопила зі столу скляну попільничку вагою 912 грам та умисно нанесла нею 6-8 цілеспрямованих ударів в область голови ОСОБА_8

У результаті отриманих вказаних ударів ОСОБА_8 почав чинити активний фізичний опір ОСОБА_11, оскільки мав на меті вирватись та продовжити побиття ОСОБА_4

ОСОБА_3, будучи обуреним поведінкою ОСОБА_8, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з непрямим умислом на позбавлення життя потерпілого, із значною фізичною силою обома руками стиснув потерпілому шию, заподіявши перелом під'язикової кістки справа, що спричинило механічну асфіксію, яка стала безпосередньою причиною смерті, тобто умисно вбив ОСОБА_8

Згідно висновку експерта №124 від 20.04.2013 року ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: механічної асфіксії з переломом під'язикової кістки справа, синцями в ділянці шиї зліва, крововиливами в м'які тканини шиї зліва і справа, які виникли в результаті здавлення органів шиї рукою, незадовго до настання смерті, і є небезпечними для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого.

При цьому ОСОБА_3 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав настання смерті ОСОБА_8 і хоча прямо не бажав, але свідомо припускав це.

ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритої черепно-мозгової травми з забійною раною в лобній ділянці зліва, крововиливами в м'які покриви голови, з обмеженими крововиливами під м'які мозкові оболонки, переломів кісток носа, чотирьох синців та одного садна в ділянці обличчя, які утворилися незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмета, яким могла бути і попільничка.

У подальшому ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4, пробувши у даній квартирі до ранку 20.03.2013 року, покинули місце вчинення злочину.

У апеляційних скаргах:

- захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 покликається на суворість

призначеного їй покарання. Зазначає, що суд належним чином не врахував всіх пом'якшуючих покарання обставин та даних про особу обвинуваченої. Просить вирок змінити та обрати покарання, не пов'язане з позбавленням чи обмеженням волі, застосувавши ст.69 або ст.75 КК;

- прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області Грищук В.І., не оспорюючи

доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинувачених, ставить питання про зміну вироку, покликаючись на неправильне вирішення питання про стягнення процесуальних витрат за проведення експертиз.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу, вказавши на допущені судом порушення закону, що стали підставою для призначення ОСОБА_4 надто суворого покарання; - обвинувачена ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу захисника та просить пом'якшити призначене їй покарання;

- прокурор просить змінити вирок та стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави, а не на користь НДЕКЦ при УМВС України в області, як про це зазначив суд першої інстанції у вироку;

- потерпіла ОСОБА_5 та її представник адвокат ОСОБА_6 заперечили доводи апеляції захисника ОСОБА_7 та просять залишити вирок в частині призначення покарання ОСОБА_4 без зміни.

З'ясувавши всі обставини кримінального провадження, обговоривши доводи і мотиви апеляційних скарг, вислухавши доводи учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтується на досліджених доказах, яким дана належна оцінка.

Фактичні обставин справи та правильність кваліфікації неправомірних дій обвинувачених в апеляційних скаргах не оспорюється, тому відповідно до вимог ст.404 КПК України вирок суду в цій частині не переглядається.

Апеляційний суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_7 про суворість призначеного ОСОБА_4 покарання.

Так, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст.122 КК , у повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Зокрема враховано як її щире каяття, так і вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням даних про особу та обставин, за яких було вчинено злочин, суд прийшов до обґрунтованого висновку, про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання саме у вигляді позбавлення волі. Менш суворий вид покарання з числа передбачених у санкції ч.1 ст.122 КК буде недостатній для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Наявність неповнолітньої дитини, про що йдеться в апеляції захисника, на думку колегії суддів, не є визначальною підставою для можливості пом'якшення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК чи ст.75 КК, так як матеріалами кримінального провадження встановлено, що рішенням Тлумацького районного суду від 17.07.2012 року ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав.

Підстав для пом'якшення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 колегія суддів не встановила.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора, то вони є слушними.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 процесуальних витрат за проведення експертиз, суд постановив стягнути їх на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, тобто установи, експерти якої проводили експертизи у кримінальному провадженні. Проте таке рішення суду суперечить вимогам закону.

За змістом ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта на користь держави.

Таким чином, суд при постановленні вироку повинен був прийняти рішення про стягнення процесуальних витрат за проведення експертиз на користь держави, а не на розрахунковий рахунок експертно-криміналістичного центру.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405, 407, 408, 409, 418, 376, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ОСОБА_7 залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Грищука В.І. задовольнити.

Вирок Тлумацького районного суду від 28 травня 2013 року в частині стягнення процесуальних витрат змінити: стягнути на користь держави з ОСОБА_3 2745,60 грн. та ОСОБА_4 2353,60 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

В решті вирок - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку учасниками судового провадження шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий В.М. Дячук

Судді: Б.М. Гриновецький

М.Ф. Кавацюк