Ухвала суду № 32773705, 31.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/51/13-ц

Провадження № 22ц/779/1962/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації, Стратинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів про визнання незаконним звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

14.01.213 ОСОБА_2 пред'явив позов про визнання незаконним звільнення його з посади вчителя Стратинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на підставі п. 3 ч.1 ст. 41 КЗпП України.

Згідно з наказом № 270 від 25.12.2012 звільнення відбулось у зв'язку з систематичним вчиненням ОСОБА_2 - вчителем історії Стратинської ЗОШ І-ІІ ступенів аморальних проступків.

Позивач стверджує, що ніяких аморальних проступків він не вчиняв, жодних конкретних даних, з яких можна зробити висновки про такі проступки наведено не було, звільнення фактично відбулось з-за його принципової позиції стосовно організації навчального процесу, вимогливості до учнів, яким він не бажав ставити завищені оцінки. Через це проти нього були налаштовані як батьки учнів, так і керівництво школою. Крім того, він висловлював зауваження з приводу невиконання керівництвом школи та відділу освіти Рогатинської районної державної адміністрації своїх обов'язків по створенню в школі нормальних умов для роботи. Він виключно позитивно характеризується, систематично підвищує свій фаховий рівень. Факти, які покладені в основу його звільнення надумані, таких подій не було, насильства, грубощів чи брутальності ні по відношенню до учнів, ні по відношенню до батьків чи керівництва він не допускав. Саме звільнення відбулось із грубими порушеннями процедури: 26.12.2012 його не було допущено до занять. Повідомлено про звільнення, але наказ і трудову книжку директор не видала, чим порушила вимоги ст. 47 КЗпП України. Просив визнати його звільнення незаконним, скасувати наказ про його звільнення, поновити на роботі вчителя, визнати запис у трудовій книжці недійсним, рішення допустити до негайного виконання і стягнути 10000 грн. моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

ОСОБА_2 оскаржив рішення в апеляційному порядку, вважаючи його незаконним.

На думку апелянта суд першої інстанції не дослідив фактичні обставини справи, не надав принципової оцінки доказам, зайняв упереджену позицію по відношенню до нього. Згідно з Інструкцією з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІ ступенів від 23.06.2000, накази складаються на підставі ретельного та всебічного вивчення порушених у них питань. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення, зокрема, вчителя, за вчинення аморального проступку не може бути визнаним правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.

В основу незаконного наказу покладено те, що ніби він не зважаючи на прохання учениці ОСОБА_3 не відпустив останню в туалет. Цей факт не підтверджено конкретними даним щодо часу і місця. І учениця, і свідки, і керівництво райвідділом освіти та школи називали різні дати вказаної події, а істина в тому, що такої події не було. Про це свідчать документи, у яких вказано, що він не мав уроків у час, про який дають показання свідки. Припущення не можна класти в основу рішення. Він не вчиняв дій, які можна було б кваліфікувати як аморальні чи насильницькі. А тому рішення слід скасувати як незаконне. У результаті неправомірних дій відповідачів він зазнав душевних страждань, був у фельдшера, який викликав невідкладну медичну допомогу і його доставили в Рогатинську ЦРЛ, де поставили діагноз «Ситуативний невроз». Відповідно поряд з відшкодуванням 10113, 59 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідачі повинні сплатити моральну шкоду в сумі 10000 грн. Просив рішення суду скасувати і постановити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні апелянт і його представник апеляційну скаргу підтримали з наведених у ній мотивів, просили її задовольнити.

Представники відповідачів - Стратинської ЗОШ та відділу освіти Рогатинської РДА скаргу заперечили, просили її відхилити з огляду на законність рішення суду.

Заслухавши сторони, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчинив аморальний проступок, який є несумісним з продовженням виконання роботи вчителя, а саме: під час уроку вчитель ОСОБА_2 не відпустив ОСОБА_3 в туалетну кімнату, що завдало неповнолітній учениці фізичного болю, психологічних страждань. Цей висновок суду відповідає фактичним обставинам , які відповідно до ст.ст. 57 - 59 ЦПК України встановлені судом з показань свідків , письмових матеріалів справи, пояснень сторін. Такий поступок, на думку колегії суддів, виглядає як знущання над неповнолітньою особою, яка залежна від вчителя в силу формальних стосунків між ними.

Тому колегія суддів вважає, що поведінка вчителя в даному випадку була правильно кваліфікована судом першої інстанції саме як аморальна і несумісна з продовженням виконання виховних функцій, оскільки за змістом ст. 54 Закону України «Про освіту» учитель, як педагогічний працівник, повинен мати високі моральні якості.

Доводи апелянта про те, що з-за неточностей в поясненнях щодо часу та інших обставин події не можна достовірно визначити чи був взагалі такий факт, колегія суддів не приймає, оскільки відсутність точних даних щодо часу події не спростовує пояснення свідків та сторін про те, що така подія дійсно мала місце. Інші аргументи апелянта щодо того, що його звільнення це помста керівництва, батьків та учнів за принциповість та критику, нічим не підтверджені й обгрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Звільнення позивача відбулось на законних підставах у визначеному законом порядку, тому судом правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному об'ємі.

За наведених обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк