Ухвала суду № 32775761, 24.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р.Справа № 820/3517/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 820/3517/13-а

за позовом Приватного підприємства "Юнісофт"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

29.04.2013 року Приватне підприємство «Юнісофт» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 21.01.2013р. № 0000190221, № 0000210221, № 0000200221.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.06.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ «ПІК ПРОМ» та ТОВ «Остек систем груп».

Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватного підприємства «Юнісофт» за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складений акт від 04.10.2012 р. № 3243/22-104, яким встановлено порушення позивачем п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.138.1., п.138.2, п.138.8, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 326285,97 грн.; ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 134650,45 грн. та завищено суму від'ємного значення у загальній сумі 149080 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001510221 від 05.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 402193,17 грн., у тому числі за основним платежем - 326285,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75907,2 грн.; № 0001520221 від 05.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 168291,95 грн., у тому числі за основним платежем - 134650,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33641,5 грн.; № 0001530221 від 05.11.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 149080 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначених рішень Державною податковою службою у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000190221 від 21.01.2013 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 353630,67 грн. (основний платіж - 287435,97 грн., штрафні (фінансові) санкції - 66194,7 грн.; № 0000200221 від 21.01.2013 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 89 грн. (основний платіж - 88 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.; № 0000210221 від 21.01.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19775 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ «ПІК ПРОМ» та ТОВ «Остек систем груп».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Фактичною підставою висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкових норм при формуванні податкових зобов'язань стала інформація щодо відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ПІК ПРОМ» та ТОВ «Остек систем груп», що спричиняє юридичну дефектність відповідних первинних документів з цими контрагентами, і як наслідок, не дозволяє формувати дані податкового обліку учасникам відповідної операції, що обґрунтовується незнаходженням вказаних контрагентів за юридичними адресами, неможливістю встановити наявність або відсутність у останніх складських приміщень, виробничих потужностей та власного автотранспорту через ненадання цими підприємствами документів, відсутністю у ПП «Юнісофт» документів на підтвердження транспортування (перевезення) товарів, отриманих у ТОВ «ПІК ПРОМ» та ТОВ «Остек систем груп».

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п. 200.2. ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п. 200.3. ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судовим розглядом встановлено, що протягом 2011 року Приватне підприємство «Юнісофт» придбало у ТОВ «ПІК ПРОМ» поліграфічні послуги на загальну суму 530,73 грн., у тому числі ПДВ - 88,45 грн., та товар (картон) на загальну суму 117655,2 грн., у тому числі ПДВ - 19609,2 грн., що підтверджується актом виконаних робіт б/н від 31.01.2011 року та видатковими накладними № 49 від 16.05.2011 року на загальну суму 33660 грн., у т.ч. ПДВ 20% 5610 грн., № 51 від 17.05.2011 року на загальну суму 33660 грн., у т. ч. ПДВ 20% 5610 грн., № 53 від 19.05.2011 року на загальну суму 27540 грн. у т.ч. ПДВ 20% 4590 грн., № 56 від 20.05.2011 року на загальну суму 18360 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3060 грн., № 112 від 06.12.2011 року на загальну суму 4435,2 грн., у т.ч. ПДВ 20% 739,2 грн.

Придбаний товар було доставлено на виробничий об'єкт позивача за адресою: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 13 Б транспортним засобом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.05.2011 р., 17.05.2011 р., 19.05.2011 р., 20.05.2011 р., 06.12.2011 р. та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АХ 8169 СА.

Отже, витрати Приватного підприємства «Юнісофт» на придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ПІК ПРОМ» склали: у 1 кварталі 2011 року - 442,27, грн.; у 2 кварталі 2011 року - 94792,27 грн.; у 3 кварталі 2011 року - 94792,28 грн.; у 4 кварталі 2011 року - 98488,28 грн.

За фактом проведеної поставки товарів (робіт, послуг) ТОВ «ПІК ПРОМ» виписало та надало позивачу наступні податкові накладні: № 13101 від 31.01.2011р. із сумою 530,73 грн. у т.ч. ПДВ 88,46 грн.; № 42002 від 20.04.2001р. із загальною сумою 33966 грн. у т.ч. ПДВ - 5661 грн.; № 51701 від 17.05.2011р. із загальною сумою 33354 грн. у т.ч. ПДВ - 5559 грн., № 51901 від 19.05.2011р. із загальною сумою 27540 грн. у т.ч. ПДВ - 4590 грн.; № 52001 від 20.05.2011р. із загальною сумою 18360 грн. у т.ч. ПДВ - 3060 грн.; № 120601 від 06.12.2011р. із загальною сумою 4435,2 грн. у т.ч. ПДВ - 739,2 грн.

На підставі зазначених податкових накладних Приватним підприємством «Юнісофт» сформовано податковий кредит: у січні 2011 року - 88,45 грн.; у квітні 2011 року - 5661 грн.; у травні 2011 року - 13209 грн.; у грудні 2011 року - 739,2 грн.

Отримані від ТОВ «ПІК ПРОМ» в повному обсязі поліграфічні послуги та картон оплачено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1515 від 02.02.2011 р. на суму 530,73 грн.; № 3732 від 08.02.2012 р. на суму 4435,2 грн.; № 2033 від 20.04.2011 р. на суму 33966 грн.; № 2331 від 08.06.2011 р. на суму 23776,2 грн.; № 2435 від 25.06.2011 р. на суму 10000 грн.; № 2468 від 04.07.2011 р. на суму 10477,8 грн.; № 2487 від 07.07.2011 р. на суму 15000 грн.; №. 2566 від 21.07.2011 р. на суму 20000 грн.

Матеріали справи свідчать, що основним видом діяльності позивача є поліграфічна діяльність. Отже, і придбання товару у ТОВ «ПІК ПРОМ» здійснено з метою друкування поліграфічної продукції (книжок), зокрема обкладинок, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що сума ПДВ у розмірі 19697,65 грн. підтверджується податковими накладними та первинним документами, та правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Також встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Остек систем груп» комп'ютерні комплектуючи на загальну суму 999 грн., у тому числі ПДВ - 166,5 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-1405-5 від 14.05.2012 р.

Придбаний товар доставлений за місцезнаходженням позивача власним автотранспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.05.2012 р. та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АХ 8158 СА.

Вартість комп'ютерних комплектуючих в повному обсязі оплачена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 4511 від 14.05.2012 р. на суму 999 грн. та рахунком на оплату № ЖК000384 від 14.05.2012 р.

За наслідками проведеної поставки ТОВ «Остек систем груп» надано позивачу податкову накладну № 1408 від 14.05.2012 р.

Отже, сума ПДВ в розмірі 166,5 грн. підтверджується податковою накладною та первинним документами, обґрунтовано віднесена позивачем до податкового кредиту.

Таким чином, висновки податкового органу про відхилення у зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість за травень 2012 року у сумі 166,5 грн. є безпідставними.

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за наслідками господарських відносин із вказаними контрагентами, в даному випадку, не вбачається.

Слід вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам також суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Стосовно заниження позивачем зобов'язання з податку на прибуток колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими під розділами, які не мають статусу юридичної особи.

У ході судового розгляду справи встановлено, що господарські зобов'язання позивача з контрагентами ТОВ «ПІК ПРОМ» та ТОВ «Остек систем груп» виконані належним чином.

Правочини, укладені позивачем з ТОВ «ПІК ПРОМ» і ТОВ «Остек систем груп», спрямовані на реальне настання правових наслідків, виконані у повному обсязі, господарські операції мали реальний характер, первинні документи оформлені належним чином, витрати за правочинами фактично понесені, а отримані за правочинами товари (роботи, послуги) використані в межах господарської діяльності, тобто фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «ПІК ПРОМ» і ТОВ «Остек систем груп» і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що податковим органом зазначено про наявну станом на 30.06.2012 р. у позивача дебіторську заборгованість по контрагенту ПП «Дверная служба» у сумі 1260000 грн., у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачем в порушення пп.14.1.11 п.14.1, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України завищені витрати в 2 кварталі 2012 року у сумі 1260000 грн.

В обґрунтування таких висновків відповідачем вказано, що відповідно до інформаційних баз даних ПП «Дверная служба» має стан платника «14» - визнано банкрутом; знято з обліку 30.10.12 по справі № 5023/9705/11; свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.07.2012р. (ліквідація банкрута); остання податкова звітність надана ПП «Дверная служба» за квітень 2012 року, а тому перерахована позивачем на користь ПП «Дверная служба» сума попередньої оплати у розмірі 1260000 грн. не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою і не повинна включатися до складу витрат позивача.

Колегія суддів зазначає, що зазначену суму позивачем було віднесено до витрат згідно положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як суму передплати. Через неналежне виконання ПП «Дверная служба» своїх господарських зобов'язань позивач в межах терміну позовної давності звернувся у Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» з позовною заявою про стягнення з ПП «Дверная служба» заборгованості за договором на виконання поліграфічних робіт № 1/01-09-10 від 01.09.2010р. у розмірі 1260000 грн.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 31.03.2011р. у справі № 5/10-2011 позов ПП «Юнісофт» задоволено повністю, стягнуто з поточного рахунку ПП «Дверная служба» на користь позивача 1260000 грн.

У виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області видано наказ від 16.06.2011р. у справі № 5023/2317/11 про стягнення з поточного рахунку ПП «Дверная служба» на користь ПП «Юнісофт» 1260000 грн.

24.06.2011року Позивач подав до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заяву про примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.06.2011р. у справі № 5023/2317/11.

Постановою Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 24.06.2011 р. ВП № 27283749 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 16.06.2011р. у справі №5023/2317/11.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, заборгованість ПП «Дверная служба» перед позивачем у розмірі 1260000 грн. не може бути віднесена до безповоротної фінансової допомоги, так як вона в межах строку позовної давності стягнута у судовому порядку.

Отже, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що позивач правомірно відніс її до складу витрат, а рішення податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 353630,67 грн. є неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 21.01.2013р. № 0000190221, № 0000210221, № 0000200221 такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 820/3517/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.