Ухвала суду № 32775750, 24.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р.Справа № 820/3389/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/3389/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

25.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айліс" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000932201, № 0000942201 від 19.04.2013 р.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.06.2013 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ПП "Укртехносплав", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Група стратегічного консалтингу", ТОВ "Києво Могилянська Бізнес Школа".

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Айліс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 10.04.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складений акт № 1265/22.1-07/30236129 від 05.04.2013 р., яким встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Айліс" з ПП "Укртехносплав" за березень, квітень 2012 р.; п.п. 138.8.1 п. 138.2, п.п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 240925 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2012 року на суму 80738 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму130526 грн.. за ІV квартал 2012 року на суму 29661 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 р. на суму 12547 грн.; п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України за незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення № 0000932201 від 19.04.2013 р., яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 361388 грн., з яких за основним платежем 240925 грн. та штрафні санкції 120463 грн.; № 0000942201 від 19.04.2013 р., яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18821 грн., з яких за основним платежем 12547 грн. та штрафні санкції 6274 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ПП "Укртехносплав", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Група стратегічного консалтингу", ТОВ "Києво Могилянська Бізнес Школа".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Фактичною підставою висновків податкового органу про допущені позивачем порушення стало твердження відповідача про неможливість обґрунтувати витрати, відповідно до яких сформовані надані консультаційні послуги (відсутні докази на підтвердження видів, змісту, обсягів наданих послуг, інформації щодо фактично понесених витрат на їх виконання та належного обґрунтування вартості цих послуг), підставою для висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2012 р. став акт перевірки щодо контрагента позивача, а саме акт ДПІ у м. Чернігові ДПС від 14.06.2012 р. № 10/22/37972501 про результати зустрічної перевірки ПП "Укртехносплав" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов"язання та податковий кредит за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року, у зв'язку з чим відповідач зазначив, що угоди, укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду з ПП "Укртехносплав" за квітень 2012 р. не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними.

У відповідності до ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Згідно зі ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судовим розглядом встановлено, що між ПП "Укртехносплав" - постачальник та ТОВ "Айліс" - покупець укладено договір поставки № 21 від 12.03.2012 р., згідно якого постачальник зобов'язується здійснити поставку та передати у власність покупця продукцію згідно специфікації (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

У підтвердження здійснення поставки товару надані видаткові накладні.

За результатами проведених господарських операцій позивачем від ПП "Укртехносплав" отримано податкові накладні № 120 від 23.03.2012 р., № 9 від 10.04.2012 р., № 10 від 10.04.2012 р., № 11 від 10.04.2012 р., № 127 від 26.03.2012 р., № 147 від 27.03.2012 р., № 165 від 28.03.2012 р., № 182 від 29.03.2012 р., № 214 від 30.03.2012 р.

Продукція доставлялась згідно з умовами п.2.1 договору поставки - силами та коштами постачальника.

Оплата товару позивачем здійснена у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученням та банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля.

В подальшому продукція оприбуткована на складі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за період березень-травень 2012 року та договорами поставки товару, придбаного у ПП "Укртехносплав" третім особам з видатковими накладними.

Також встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Айліс" укладено договір поставки № 01-04/11 від 01.04.2011 року, згідно якого постачальник зобов'язується виготовити, здійснити поставку та передати у власність покупця продукцію згідно специфікації (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар для подальшої реалізації на території Російської Федерації та держав СНД.

Розрахунок по договору проведений згідно з умовами п.3.1 договору поставки, а саме у безготівковій формі з розрахункового рахунку ТОВ "Айліс" на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1

У підтвердження господарської операції надані видаткові накладні №КИ-00000002 від 29.08.2012 р. на суму ПДВ 108144,53 грн. та №КИ-00000003 від 03.12.2012 р. на суму ПДВ 87554,24 грн., податкові накладні №1 від 29.08.2012 р.,№1 від 02.02.2012 р., №3 від 14.03.2012 р., №4 від 15.03.2012 р.,№5 від 19.03.2012 р., №6 від 27.03.2012 р., №7 від 30.03.2012 р.

Продукція доставлялась згідно з умовами п.2.1 договору поставки - силами та коштами покупця.

За придбаний товар позивачем здійснена оплата ФОП ОСОБА_1 у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученням наявними в матеріалах справи.

В подальшому продукція оприбуткована на складі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за період серпень-грудень 2012 року та договором поставки товару, специфікацією, рахунком-фактури, придбаного у ФОП "ОСОБА_1" третім особам з видатковими накладними.

Крім того встановлено, що між ТОВ "Айліс" - замовник, та ТОВ "Група стратегічного консалтингу" - виконавець, укладено договір №17/07/12 від 17.07.2012 року, згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консалтингові послуги з питань "Формування стратегії змін ТОВ "Айліс".

Відповідно до умов договору позивачем направлено начальника відділу поставок для отримання інформаційно-консультативних послуг до ТОВ "Група стратегічного консалтингу" (м. Київ).

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акт прийому - передачі виконаних послуг №1 від 18.09.2012 р.

За придбані послуги позивачем здійснена оплата ТОВ "Група стратегічного консалтингу" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями №771 від 09.08.2012 р. на суму 32000 та № 967 від 26.09.2012 року на суму 20000 грн., №979 від 03.10.2012 р. на суму 12000 грн.

Між ТОВ "Айліс" - замовник, та ТОВ "Група стратегічного консалтингу" - виконавець, укладено договір 08/10/12 від 08.10.2012 року, згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консалтингові послуги з питань "Підготовки до процесу формування стратегії розвитку компанії :вихід на масштаб".

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акт прийому-передачі виконаних послуг №2 від 11.10.2012 р.

За придбані послуги позивачем здійснена оплата ТОВ "Група стратегічного консалтингу" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №10 від 11.10.2012 р. на суму 36774.

Також встановлено, що між ТОВ "Айліс" - замовник, та ТОВ "Група стратегічного консалтингу" - виконавець, укладено договір №15/10/12 від 15.10.2012 року, згідно якого виконавець зобов'язується надати замовнику інформаційно-консалтингові послуги з питань "Стратегічне планування "Айліс".

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акт прийому-передачі виконаних послуг №б/н від 18.12.2012 р.

За придбані послуги позивачем здійснена оплата ТОВ "Група стратегічного консалтингу" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №0000000001 від 29.03.2013 р. на суму 80625 грн.

Крім того встановлено, що між ТОВ "Айліс" - замовник, та ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" - виконавець, укладено договір №SI02 від 16.05.2012 року, згідно якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги в період 07-09 червня 2012 року за напрямом "Стратегічна ідея в бізнесі".

Відповідно до умов договору позивачем направлено начальника відділу поставок для отримання інформаційно-консультативних послуг до ТОВ "Києво-Могилянсько Бізнес Школи" (м. Київ).

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт №947 від 09.06.2012 року.

Від ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" позивачем отримано податкову накладну № 629 від 22.05.2012 р.

За придбані послуги позивачем здійснена оплата ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №545 від 22.05.2012 р. на суму 6120 грн.

Також, між ТОВ "Айліс" - замовник, та ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" - виконавець, укладено договір №MML3-04/2011 від 14.10.2011 року, згідно якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги замовнику у строки та на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт. Від ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" позивачем отримано податкові накладні.

За придбані послуги позивачем здійснена оплата ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи.

Також встановлено, що між ТОВ "Айліс" - замовник, та ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" - виконавець, укладено договір №SI14 від 30.11.2012 року, згідно якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги замовнику в період 05-08 грудня 2012 року за напрямком "Стратегічна ідея в бізнесі".

На виконання умов зазначеного договору сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт № 1917.

За придбані послуги позивачем здійснена оплата у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №115 від 04.12.2012 р.

Факт відрядження працівника ТОВ "Айліс " до м. Києва для отримання інформаційно-консультаційних послуг у ТОВ "Києво-Могилянська Бізнес Школа" підтверджується наявними у матеріалах справи звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копіями квитків.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що угоди, укладені позивачем з ПП "Укртехносплав", ФОП ОСОБА_1 є чинними, не дійсними не визнані. Придбання позивачем за договорами поставки, укладеними із вказаними контрагентами, безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності ТОВ "Айліс, що направлена на отримання доходу.

Виконання угод між позивачем та контрагентами підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними, податковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Також позивачем надані всі належні документи, що підтверджують реальність та факт подальшого оприбуткування продукції на складі ТОВ "Айліс".

Стосовно відносин ТОВ "Айліс" з контрагентами ТОВ "Група стратегічного консалтингу", ТОВ "Києво Могилянська Бізнес Школа", а саме укладення відповідних договорів про надання інформаційно-консалтингових послуг та відповідно віднесення до валових витрат грошові оплати згідно зазначених вище договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. "г" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Відповідно участь у семінарах (конференціях), професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг для забезпечення господарської діяльності платника податку та відповідно оплата таких послуг включається до складу адміністративних витрат та повинна відображається у податковій декларації з податку на прибуток підприємства.

Встановлено, що позивачем дотримано всіх вимог Податкового кодексу України, що підтверджується відображенням в деклараціях адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством.

Отже, ТОВ "Айліс" відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України для обчислення об'єкту оподаткування враховані витрати операційної діяльності за господарсько-правовими договорами, укладеними з контрагентами - ПП "Укртехносплав", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Група стратегічного консалтингу", ТОВ "Києво Могилянська Бізнес Школа".

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за наслідками господарських відносин із вказаними контрагентами, в даному випадку, не вбачається.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємств-контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкових зобов'язань у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також, отримання податковим органом акту про проведення зустрічної звірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, колегія суддів вказує, що у ході судового розгляду не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Під час укладання спірних договорів та у момент їх виконання, сторони за спірними договорами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податкових зобов'язань від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000932201, № 0000942201 від 19.04.2013 р. року такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/3389/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.