Рішення № 32774585, 31.07.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р.

Справа № 926/619/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Христина», м. Бережани Тернопільської області,

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика», с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області,

про стягнення 58583,29 грн. заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Паскарь А. Д.

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача 58583,29 грн., в тому числі заборгованість по оплаті продукції в сумі 26013,40 грн., десять відсотків річних в сумі 725,07 грн., пені в сумі 556,62 грн. та штраф в сумі 31288,20 грн. за неналежне виконання умов укладеного сторонами договору поставки від 07.12.2012 № 110.

Відповідач позов не визнає, посилаючись, зокрема, на те, що замість підпису від імені позивача без попередньої письмової домовленості сторін на договорі застосовано факсиміле; представником відповідача договір не підписаний; в накладних відсутні посилання на довіреність відповідача, а в накладній від 27.12.2012 №2712/6 міститься посилання на інший договір, а саме від 17.01.2011 № 9.

До прийняття рішення у справі позивач зменшив розмір суми позову до 41143,92 грн. та заявив письмове клопотання про розгляд справі за його відсутності.

Відповідач, який про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, явку свого представника у судовому засіданні не забезпечив. Оскільки дана обставина не перешкоджає вирішенню спору, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на суму 41161,93 грн. з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2011 між ТОВ «Христина» та СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» укладений договір поставки № 9 (далі – договір №9), відповідно до пунктів 1.1 та 4.1 якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у власність на умовах стовідсоткової попередньої оплати продукцію власного виробництва та інші витратні матеріали, необхідні для виготовлення такої продукції (товар).

Разом з тим в пункті 5.3 договору №9 сторони передбачили, що у разі прострочення строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла під час такого прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також 10% річних від простроченої суми.

Строк дії договору сторонами був визначений до 31.12.2011, а у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору до 31.12.2011, він вважається продовженим на один рік на тих же умовах (пункт 8.1 договору №9).

Оскільки сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов, суд вважає, що договір №9 є вчинений, і, хоча у 2011 році позивач за договором не поставив відповідачеві товару, з урахуванням вимог його пункту 8.1 на день вирішення спору строк його дії, як й у 2012 році, не закінчився.

На виконання умов цього договору 27.12.2012 за видатковою накладною № 2712/6 ТОВ «Христина» поставило СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» без попередньої оплати товар (гофроящик) на загальну суму 34263,00 грн., який згідно платіжному дорученню від 13.02.2013 № 1708 був оплачений частково, лише на суму 28500,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача по оплаті товару за цією накладною складає 5763 ,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Незважаючи на свою назву, договір №9 за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, положення про який регулюються главою 54 ЦК України.

Згідно частини першої статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Із змісту частин першої та четвертої статті 538 ЦК України видно, що поставка відповідачеві товару за договором №9 є зустрічним виконанням зобов'язання позивача, яке у разі його здійснення тягне за собою обов’язок відповідача оплатити отриманий товар.

Імперативною нормою, яка міститься в статті 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з того, що на даний час відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, ним було порушено вимоги статей 525, 526 ЦК України, відповідно до яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У цьому зв’язку та на підставі пункту 5.3 договору № 9 позивач цілком правомірно нарахував відповідачеві пеню в сумі 1030,19 грн. та 10% річних в сумі 714,57 грн.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором №9, становить 7507,76 грн.

Крім того, 07.12.2012 сторони уклали між собою договір поставки № 110 (далі – договір №110), відповідно до пунктів 1.1 та 4.1 якого позивач зобов'язався передати відповідачеві у власність продукцію власного виробництва та інші витратні матеріали, необхідні для виготовлення такої продукції (товар), а відповідач зобов'язався оплатити кожну партію товару протягом 14-ти днів з моменту поставки.

В пункті 5.3 договору №110 сторони встановили, що у разі прострочення строків оплати товару покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла під час такого прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, а також 10% річних від простроченої суми.

На виконання умов договору за видатковою накладною № 1402/4 від 14.02.2013 позивач поставив відповідачеві товар (гофроящики) на загальну суму 22550,40 грн., з яких за платіжним дорученням від 16.05.2013 № 1938 відповідач перерахував позивачеві тільки 2300 грн.

З урахуванням заборгованості в сумі 20250.40 грн. та вимог пунктів 5.3, 5.5 договору № 110 позивач правомірно нарахував відповідачеві пеню в сумі 1264,37 грн., 10 відсотків річних в сумі 864,20 грн. та штраф в сумі 11275, 20 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з урахуванням наведених вище підстав за договором № 110 борг та штрафні санкції разом складають 33654,17 грн., а загальна сума, яка підлягає стягненню з відвідача на користь позивача становить 41161,93 грн.

Посилання відповідача на те, що договір № 110 його представником не підписаний є голослівним, оскільки відповідачем не пред’явлений суду свій примірник договору для дослідження цієї обставини.

Частиною першою статті 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Крім того, за змістом частини другої статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З огляду на те, що відповідачем товар позивача за вказаними договорами був прийнятий та частково оплачений суд вважає, що названі дії відповідача достеменно свідчать про те, що договори укладені, у зв’язку з чим посилання відповідача на те, що від імені позивача без попередньої домовленості сторін на договорі № 110 замість підпису відповідної особи застосовано факсиміле, а в накладних не вказано довіреності представників відповідача, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні обґрунтованих позовних вимог.

Неспроможним визнається судом також і твердження відповідача про те, що в накладній від 27.12.2012 № 2712/6 зроблено посилання на договір від 17.01.2011 № 9, оскільки, як зазначалося вище, такий договір сторонами дійсно укладався.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з покладенням судових витрат на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька птахофабрика» (вул. Леніна, 1-А, с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 32171745) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Христина», (вул. Замость, 4, м. Бережани Тернопільської області, ідентифікаційний код 14049168) заборгованість за договорами у сумі 26013,40 грн., пеню у сумі 2294,56 грн., 10 % річних у сумі 1578,77 грн., штраф в сумі 11275,20 грн. та судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Суддя А. Паскарь