Рішення № 32774520, 23.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2013 р. Справа № 911/2394/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Вишгород

про стягнення 26155,05 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Семенюк Д.М.

Від відповідача: Драчевська В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - відповідач) про стягнення 26155,05 грн.

Провадження у справі №911/2394/13 порушено відповідно до ухвали суду від 20.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 09.07.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 09.07.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 23.07.2013 року.

В судовому засіданні 04.07.2013 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 18.07.2013 року.

В судовому засіданні 23.07.2013 року позивач позовні вимоги підтримав та надав витребувані судом пояснення. Відповідач у наданих суду письмових поясненнях позовні вимоги визнав за вирахуванням франшизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

23.11.2012 року о 13 год. 5 хв. в м. Вінниця по вул. В.Порика, 33 мала сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Форд Скорпіо д/н 50080 ВІ під керуванням Деренька Анатолія Миколайовича та автомобіля Тойота Лендкрузер д/н ВТ 0040 КМ під керуванням Криська Ігоря Анатолійовича.

Внаслідок порушення Деренько А.М. Правил дорожнього руху було пошкоджено транспортний засіб Тойота Лендкрузер д/н ВТ 0040 КМ, власником якого є ТОВ «Тройка».

Автомобіль Тойота Лендкрузер д/н ВТ 0040 КМ (Застрахований автомобіль) був застрахований ТОВ «Тройка» (Страхувальник) у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «УНІКА» (позивач, Страховик) за Договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 022132/4008/0000458 від 04.10.2012 року.

Зазначену вище ДТП згідно Договору страхування № 022132/4008/0000458 від 04.10.2012 року визнано страховим випадком, про що складено Страховий акт № 00104420/1 від 10.01.2013 року, відповідно до якого сума страхового відшкодування склала 27 117,66 грн.

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного пошкодженням транспортного засобу № 11/11/12ВН, вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля з врахуванням зносу складає 27 155,05 грн.

Платіжним дорученням № 000989 від 14.01.2013 року позивач сплатив страхове відшкодування на користь Страхувальника в сумі 27117,66 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія транспортного засобу Форд Скорпіо д/н 50080 ВІ Деренька А.М. встановлена постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2012 року у справі № 232/3799/12.

Таким чином, позивач набув право вимагати від транспортного засобу Форд Скорпіо д/н 50080 ВІ Деренька А.М. суму в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Форд Скорпіо д/н 50080 ВІ, на момент скоєння ДТП була застрахована в ТзДВ «Страхова компанія «Провіта» згідно Полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/2758599, франшиза за яким складає 1000,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з ТзДВ «Страхова компанія «Провіта» 26 155,05 грн., тобто в сумі оціненої шкоди 27 155,05 грн. за вирахуванням франшизи 1000 грн.

Листом від 22.04.2013 року № 26 з метою досудового врегулювання даного спору позивач звертався з заявою до відповідача з проханням в добровільному порядку в п'ятнадцятиденний строк виплатити страхове відшкодування.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язковий ліміт відповідальності страховика, в межах якого страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із ст. 29 цього ж Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, також додаються витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Однак, право позивача на стягненням виплаченого страхового відшкодування виникає із правовідносин, що регулюються положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України «Про страхування», згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на норму ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати позивача, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, з огляду на норму ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем, зменшується на суму франшизи в сумі 1000 грн., яка відшкодовується винною особою, а не відповідачем.

Як встановлено судом, відшкодування заподіяної шкоди відбувається відповідачем у порядку та в межах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто в підтвердженому розмірі понесених витрат позивача в сумі 27117,66 грн. за вирахуванням франшизи 1000 грн., що складає 26117,66 грн., що визнається відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі виплаченого відшкодування за вирахуванням франшизи, що складає 26117,66 грн.

Відшкодування витрат на оплату судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-в, код 20033533) 26117,66 грн. суму страхового відшкодування в порядку регресу та 1718,04 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.