Постанова № 32774194, 29.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв.

29 липня 2013 року Справа № 814/2443/13-а

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», м. Миколаїв

до відповідача Миколаївської митниці Міндоходів України, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

Від позивача: Мезінов О.Г.

Від відповідача: Ушаньов В.В.

Від прокуратури: Умрихін О.О.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.05.2013 року № 27.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.05.2013 року № 27, прийняте Миколаївською митницею.

Стягнути судові витрати в сумі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.) з Миколаївської митниці (код ЄДРПОУ 38623051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 року Справа № 814/2443/13-а

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», м. Миколаїв

до відповідача: Миколаївської митниці Міндоходів України, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О. Ф.

Секретар судового засідання Котенкова Л.В.

Представники:

від позивача: Мезінов О.Г.

від відповідача: Ушаньов В.В.

від прокуратури: Умрихін О.О.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.13 р. № 27, прийнятого Миколаївською митницею (надалі - відповідач).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідач порушив порядок проведення перевірки та порядок прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.05.13 р. № 27, зробив невірний висновок про неподання підприємством достовірних відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару та відповідно зробив помилковий висновок про заниження ним митної вартості товару.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні. Зокрема, зазначає, що перевірка була проведена правомірно, висновки щодо недостовірності рівня заявленої позивачем митної вартості є доведеними, тому визначені податкові зобов'язання донараховані правомірно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно контрактів поставки від 13.04.11 р., 20.04.11 р. та 05.09.11 р., укладених позивачем з компанією "Alumina Trade LLP" (м. Лондон, Великобританія) на адресу підприємства позивача було поставлено від не резидента України товар "Сода каустична рідка" в обсягах 5149712 кг, 5013291 кг та 5008595 кг відповідно.

Митне оформлення зазначеного товару було здійснено відповідачем на підставі вантажних митних декларацій від 19.04.11 р. № 504010000/2011/000726, від 28.04.11 р. № 504010000/2011/000788 та від 22.09.11 р. № 504010000/2011/001908, а також декларацій митної вартості (за ідентичними номерами та датою), в яких вказана митна вартість становила - 7426719,66 грн., 7210278,65 грн. та 5705188,25 грн. відповідно.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивач разом із ДМВ подав усі документи, передбачені пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.12.06 р. № 1766, чинною на час прийняття митних декларацій.

Судом також з'ясовано, що позивачем були надані зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи, що не спростовано представником відповідача та підтверджується доводами, наведеними у запереченнях на адміністративний позов.

Окрім того, подання всіх необхідних документів та відомостей позивачем при митному оформленні товарів підтверджується випуском товарів для вільного обігу на митній території України, що відповідно до підпункту 32 п. 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.05 р. № 314 в редакції, чинній на день прийняття митної декларації, підтверджується наявністю відбитка особистої номерної печатки посадової особи підрозділу митного оформлення на вантажній митній декларації.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач не скористався своїм правом на витребовування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, і вважає, що надані останньому документи та відомості були достатніми для визначення митної вартості товарів та нарахування податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.02 р. № 92-IV (надалі - МК України 2002 р.), митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Відповідно до частини 2 статті 78 МК України 2002 р. митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур відповідно до заявленого митного режиму.

Отже, відповідач здійснив митне оформлення шляхом випуску товару "Cода каустична рідка" для вільного обігу на території України.

Відповідачем в період з 04.04.13 р. по 22.04.13 р. була проведена документальна невиїзна перевірка правильності визначення митної вартості товару "Cода каустична рідка", ввезеного на митну територію України підприємством позивача у митному режимі "імпорт" за зазначеними вище митними деклараціями.

Як зазначено в запереченні відповідача на адміністративний позов необхідність проведення перевірки була визначена на підставі отриманої інформації, викладеної в листі Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина від 21.11.12 р. № В.21.0.ABD.0.01.01.00/724.01.03.UA/9736-6211/8132-10720, який надійшов до відповідача 02.01.13 р. листом Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Державної митної служби України від 26.12.12 р. № 20/1-21/014291.

За наслідками перевірки було складено Акт від 29.04.13 р. № Н/0016/3/504000000/0033133003 (надалі - Акт № Н/0016/3/504000000/0033133003), у якому зазначено про порушення позивачем статей 81, 88, частини 1 статті 264 МК України 2002 р., що призвело до заниження ним митної вартості товару та відповідно заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1163772,83 грн.

На підставі зазначеного Акту № Н/0016/3/504000000/0033133003 та висновків перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.05.13 р. № 27, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1163772,83 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 186293,87 грн.

Відповідно до статті 259 МК України 2002 р., митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно частин 2, 3 статті 266 МК України 2002 р., основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Інші методи визначення митної вартості товарів можуть бути застосовані виключно у разі неможливості застосування основного методу.

Відповідач у Акті № Н/0016/3/504000000/0033133003 та наданих суду запереченнях на адміністративний позов зазначив, що позивач при декларуванні товарів неправильно використав основний метод визначення митної вартості товарів, передбачений статтею 267 МК України 2002 р. (за ціною контракту). На думку відповідача цей метод не може бути застосований до вказаних вище операцій з поставки товарів, оскільки позивач та компанія "Alumina Trade LLP" є пов'язаними особами.

Пунктом 4 статті 15 Угоди про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 р., частини 5 статті 267 МК України 2002 р. визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких особи визнаються пов'язаними між собою. Однак, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача стосовно пов'язаності підприємства позивача та компанії "Alumina Trade LLP".

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У Акті № Н/0016/3/504000000/0033133003 відповідач зазначив, що митна вартість товарів була визначена на підставі документів, що стосуються відносин між двома юридичними особами - компанією "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) та компанією "RTI Limited" (Джерсі), а саме інвойсів, експортними деклараціями та коносаментами. Відповідач вважає, що компанія "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) направило на адресу позивача (Дніпро-Бузький морський порт) товар "Cода каустична рідка", оскільки між зазначеними компаніями існували господарські відносини за контрактами поставки 13.04.11 р., від 20.04.11 р., та 05.09.11 р.

Однак, такий висновок відповідача спростовується листом Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина від 21.11.12 р., відповідно до якого компетентними органами Туреччини не встановлено жодної інформації щодо контрактів від 20.04.11 р., 13.04.11 р. та 05.09.11 р., оскільки фірма "Petkim Petrokimya Holding A.S." не є в них стороною.

Саме за зазначеними контрактами поставки був імпортований товар "Cода каустична рідка" в Україну, що підтверджується копіями контрактів з поставки соди у яких сторонами поставки є позивач та компанія "Alumina Trade LLP".

Окрім того, відповідно до листа Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччина, між компаніями "Petkim Petrokimya Holding A.S." та "Alumina Trade LLP" не було укладено жодного контракту на поставку 15171598 кг каустичної соди, а компанія "Petkim Petrokimya Holding A.S." не надавала жодних рахунків для оплати компанією "Alumina Trade LLP".

Відповідно до зазначеного листа, експортні операції за контрактами купівлі-продажу каустичної соди між компаніями "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) та "RTI Limited" (Джерсі) були оплачені останньою, а не будь-якими третіми особами.

Таким чином, матеріалами справи, у тому числі наданими документами, спростовується висновок відповідача про наявність господарських відносин між позивачем та компанією "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S.".

Натомість, в матеріалах справи містяться надані позивачем при митному оформленні документи, які документально підтверджують митну вартість товарів, тобто вартість товарів, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, копії контрактів на поставки від 13.04.11 р, 20.04.11 р., 05.09.11 р, укладених між позивачем та компанією "Alumina Trade LLP", копії інвойсів від 18.04.11 р. № 1804/2011, від 25.04.11 р. № 2504/2011, від 19.09.11 р. № 19092011, копії платіжних доручень на оплату товарів за зазначеними інвойсами.

Частиною 10 статті 267 МК України 2002 р. встановлено, що використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Керуючись положеннями статей 70, 71 КАС України, суд вважає зазначені докази достатніми та належними для доказування правильності визначення митної вартості товару позивачем із застосуванням основного методу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємство позивача обґрунтовано застосувало основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору), тому висновки відповідача щодо заниження митної вартості товарів внаслідок використання неправильного методу визначення митної вартості товарів є помилковими.

Посилання відповідача на рішення Одеського окружного адміністративного суду та постанови Вищого адміністративного суду України, не можуть братися до уваги, оскільки фактичні обставини справ, за результатами розгляду яких прийняті зазначені постанови, не є подібними даному спору.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що для визначення митної вартості товарів відповідачем безпідставно застосував другий метод, передбачений МК України 2002 р., щодо визначення вартості товарів "за ціною договору щодо ідентичних товарів".

Відповідно до частини 12 статті 354 МК України 2002 р. податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до Акту перевірки.

Виходячи з положень пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається органом митного контролю на підставі висновків акту перевірки.

Як встановлено вище, застосування відповідачем другого методу визначення митної вартості товарів в було безпідставним. Отже, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 21.05.13 р. № 27 ґрунтується на неправомірних висновках Акту № Н/0016/3/504000000/0033133003 та, відповідно, не є законним.

Враховуючи викладене, та безпідставність застосування другого методу, суд не погоджується з доводами відповідача щодо визначення митної вартості на підставі документів, складених для оформлення поставки соди каустичної рідкої між компаніями "PETKIM PETROKIMYA HOLDING A.S." (Туреччина) та "RTI Limited" (Джерсі), оскільки зазначені документи могли бути використані лише при правомірному застосуванні другого або третього методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 3 в редакції МК України від 13.03.12 р. № 4495-VI, що набрав чинності 01.06.12 р., при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Тому, наведенні в запереченнях до адміністративного позову посилання відповідача на статтю 336 МК України 2012 р., як на підставу направлення листа від 08.02.12 р. до Державної митної служби України, на статті 57, 58 МК України 2012 р., як на підставу застосування методу визначення митної вартості товару не відповідають нормам чинного на день прийняття митних декларацій законодавства та не можуть братися судом уваги при вирішенні спору та прийнятті рішення.

Відповідно до пункту 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, окрім дотримання законодавства щодо повноважень відповідних органів на прийняття рішень, також і чи прийняті вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не були враховані усі обставин, що мали значення для прийняття правильного та обґрунтованого висновку, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.13 р. № 27, прийняте Миколаївською митницею.

Стягнути з Миколаївської митниці Міндоходів України, м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 38623051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 33133003) судові витрати в сумі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

01.08.2013 р.