Постанова № 32772713, 26.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4608/13-a

категорія 8.2.1

26 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Попової О. Г. ,

при секретарі - Халімончук С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Марк" до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000126222 від 11.06.2013 року,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Марк" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №000126222 від 11.06.2013 року про визначення суми податкового зобов"язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 12420,00 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акту перевірки на підставі якого винесено спірне рішення є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. Підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентом ПП "Металлпромінвест".

В судовому засіданні відповідача замінено на належного, а саме: Державну податкову інспекцію у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби замінено на Житомирську об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на підставі направлення №1036 від 16.05.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Марк" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Металлпромінвест", за результатами якої складено акт № 2633/22-2/33802271/0100 від 27.05.2013 року (а.с.7-17).

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- п. 198.1 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 8280,00 грн., в тому числі по періодам: вересень 2012 року - 6184,00 грн.; листопад 2012 року - 2096,00 грн в частині взаємовідносин з ПП "Металпромінвест".

Встановено, що позивачем в порядку ст. 86.7 Податкового кодексу України до податкового органу подано заперечення на зазначений акт перевірки разом з первинними документами по господарських операціях з контрагентом ПП "Металлпромінвест" (а.с.30-35).

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 000126222 від 11.06.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов"язання в сумі 12420,00 грн., в тому числі 8280,00 грн. - за основним платежем та 4140,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.6).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу, згідно акту перевірки, про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 8280,00 грн. стало безпідставне віднесення до складу податкого кредиту з ПДВ придбаних матеріалів у ТОВ "Металпромінвест", які не підтвердженні належним чином оформленими документами. Перевіркою встановлена дефектність первинних документів.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством "Металлпромінвест" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Марк" (Покупець) укладено договір №09/13 від 13.09.2012 року (а.с.18-21).

Предметом вказаного договору є поставка Постачальком у зумовлені строки Покупцеві товару, а Покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму в порядку, в строки та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов даного договору Постачальником виписувались податкові накладні (а.с.24-25), видаткові накладні (а.с.22-23).

Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення”.

На перезення товару від Постачальника до Покупця оформлені та заповнені у відповідності до "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 товарно-транспортні накладні (а.с.28-29).

Придбання товарів, а саме: профіль москітний, ручка під закатку прозора, куточок RAL 9016, кріплення імпосту, підтверджується платіжними дорученнями, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Марк" (платник) сплатило за вказані матеріали Приватному підприємству "Металлпромінвест" (отримувач) згідно рах. №125, №172, в тому числі ПДВ в сумі 8280,00 грн. (а.с.26).

Витрати позивача також підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю №63 за перевіряємий період (а.с.64-67).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АА №388080, основний вид економічної діяльності позивача виробництво будівельних виробів із пластмас (а.с.62,63), а тому матеріали, придбані позивачем у Приватного підприємства "Металлпромінвест", в подальшому використовувались ним у господарській діяльності підприємства.

Згідно п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу Украни, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

З урахуванням приписів вище вказаної норми права, висновки акту перевірки стосовно відсутності документів, які б засвідчували якість та походження ТМЦ, не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Щодо зазначеного в акті перевірки, що первинні документи на придбання послуг з виговлення металоконструкції від ТОВ "Металлпромінвест" оформлені з порушенням чинного законодавства, а відповідно з "дефектами", то жоден нормативний документ не містить визначення такого порушення, як дефектність документів.

Щодо посилання податкового органу на акт про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Металлпромінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Технопромгруп", то воно є безпідставними, оскільки в зазначеному акті не досліджувались питання взаємовідносин ПП "Металлпромінвест" з позивачем.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

За таких обставин добросовісний покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж позиція викладена в інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано .

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- решення Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №000126222 від 11.06.2013 року про визначення суми податкового зобов"язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 12420,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 31 липня 2013 р.