Ухвала суду № 32772444, 25.07.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8033/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/956/13 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Ходоровського М. В., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Дудіна Т.В.

з участю - представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, представника ПАТ "Універсал Банк" Савченка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 21 червня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Універсал Банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 164 034, 10 грн.

21 червня 2013 року ПАТ "Універсал Банк" звернувся із заявою про забезпечення позову, а саме з вимогою про накладення арешту на квартиру за АДРЕСА_1 та автомобіль марки ВМW 1996 року випуску.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 21 червня 2013 року заяву ПАТ "Універсал Банк" про забезпечення позову задоволено частково.

Забезпечено позов, шляхом накладення арешту на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, до ухвалення судового рішення.

У решті заявлених вимог щодо забезпечення позову - повернено заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із даною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що ухвала суду постановлена з порушенням чинного законодавства, що грубо порушує права та охоронювані законом інтереси права власності і підлягає до скасування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд розглядаючи заяву про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову і накладаючи арешт на ? частини квартири за АДРЕСА_2, суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, такий висновок суду необґрунтований, суд не зазначив, з яких підстав виходив, вважаючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, повертаючи заяву про накладення арешту на автомобіль, суд зазначив, що позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду та створювати обставини, які утруднять виконання рішення суду. Ухвала суду в цій частині сторонами не оскаржується.

Такі висновки суду є суперечливими та взаємовиключними.

Враховуючи зазначені вимоги закону, встановлені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 164 034 грн.

Згідно свідоцтва про право власності від 3 березня 1994 року на житло - квартиру за АДРЕСА_2, площею 49,3 кв.м , остання належить на праві спільної сумісної власності по ? ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Виходячи зі змісту норми ст. 151 ЦПК України та змісту позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для забезпечення позову, оскільки не має фактичних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по даній справі, або про те, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин оскаржена ухвала підлягає скасуванню і з даного питання слід постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ "Універсал банк" у вжитті заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 21 червня 2013 року в частині накладення арешту на ? частини квартири за АДРЕСА_1 скасувати.

У задоволенні заяви ПАТ "УніверсалБанк" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на на ? частини квартири за АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська