Рішення № 32772367, 31.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6131/13-ц

Провадження № 2/344/3513/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретарі Кондратів Х.І., Хороша Е.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шкурашівського І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

До початку розгляду справи по суті позивач двічі збільшував позовні вимоги та остаточно просив суд про поновлення на роботі на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу з розрахунку 5729,92 грн. за місяць за період з 01 квітня 2013 року по 21 липня 2013 року в розмірі 19995,94 грн.

Третьою особою, яка не заявляє вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до справи ухвалою суду від 29 липня 2013 року залучена ОСОБА_3, яка підписала наказ про звільнення позивача, однак у судове засідання не з'явилась та не заявила про свою участь у справі.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог. Категорично заперечив проти зупинення розгляду справи для витребування згоди профспілки на звільнення, мотивуючи це порушенням свого права на розумні строки розгляду справи, хоча вказав, що був членом профспілкового комітету, оскільки після поновлення на роботі і автоматично був поновлений, як член профспілкового комітету. Суду пояснив, що у момент, коли був звільнений, хворів, що підтверджується листком непрацездатності. Вважає звільнення неправомірним. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданому ним суду письмовому запереченні, та суду пояснив, що позивач систематично не виконував службові обов'язки та знаходився на робочому місці у день звільнення, оскільки по часу видачі листка непрацездатності він захворів не з початку робочого дня. ОСОБА_1 умисно не повідомив керівництво про наявність непрацездатності, хоча був зобов'язаний це зробити. Вважає, що позивач не був членом профспілки після першого звільнення, оскільки після поновлення не вступав до неї. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли трудові правовідносини, а також про належну обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина про звільнення позивача 21 березня 2013 року з посади заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, оскільки визнається сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що на день видання наказу № 28 від 21 березня 2013 року, підписаного т.в.о. директора Івано-Франківського ОДОСП Н.М.Гаркава, позивач перебував у стані непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності АГЕ № 000961 від 21 березня 2013 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 22).

У зв'язку з цим суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 21 березня 2013 року у період його тимчасової непрацездатності було неправомірним з огляду на його непрацездатність у цей день, а тому наказ № 28 від 21 березня 2013 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи виданий з порушенням ч. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі, з якої він був незаконно звільнений - на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, з календарної дати, у яку він був звільнений - 21 березня 2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, позивачу відповідачу належить виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у період, про який позивач просить суд - з 01 квітня 2013 року по 21 липня 2013 року в розмірі 19995,94 грн., виходячи з таких розрахунків: 12133,78 грн. заробітна плата згідно довідки про доходи за січень-лютий 2013 року (а.с. 45) / 41 робочий день в січні та лютому 2013 року = 295,95 грн. (середній заробіток у день) х 18,5 днів (середня кількість робочих днів у місяцях періоду вимушеного прогулу) = 5475,08 грн. (середня місячна заробітна плата). Сума заробітної плати з 01.07.2013 року по 21.07.2013 року (15 днів) 5475,08 грн. / 23 дні х 15 днів = 3570,7 грн., + в період з 01.04.2013 року по 31.06.2013 року (5475,08 х 3) = 16425,24 грн. =) 19995,94 грн.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленим порушення відповідачем конституційного права позивача на працю та оплату праці, у зв'язку з чим для відновлення зазначеного права позивача позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача слід стягнути в дохід бюджету 229,40 грн. судового збору.

З урахуванням положень частини 5 статті 235 Кодексу законів про працю України, пунктів 2 та 4 частини 1 статті 367 ЦПК України, рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та присудження йому виплати заробітної плати не більше ніж за один місяць, тобто в розмірі 5475 грн. 08 коп., слід допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 8, 43, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 23, 1167 Цивільного Кодексу України, ч. 5 ст. 40, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 235 КЗпП України, ст. 27 Закону України «Про оплату праці»,

керуючись нормами цивільного процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, з 21 березня 2013 року на посаді заступника генерального директора по фінансах Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, код в ЄДРПОУ 00375409, місцезнаходження: вул. Княгинин, буд. № 44, м. Івано-Франківськ.

Стягнути з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, код в ЄДРПОУ 00375409, місцезнаходження: вул. Княгинин, буд. № 44, м. Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 19995 гривень 94 копійки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2013 року по 21 липня 2013 року.

Стягнути з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, код в ЄДРПОУ 00375409, місцезнаходження: вул. Княгинин, буд. № 44, м. Івано-Франківськ, в дохід держави в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 5475 грн. 08 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Бойчук О.В.