Справа № 2/262/1387/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Масендич В.В.
при секретарі Крисановій О.С.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника третьої особи Гараз А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» «про визнання особи такою, що втратила користування житловим приміщенням», -
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2013 року позивач звернулася до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовною заявою до відповідача, в обґрунтування якої зазначила, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.11.2011 року. У вказаному будинку зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_3 з 2003 року. ОСОБА_3 є племінником позивача, він ніколи не проживав у вказаному будинку, як вказано у позові. Факт реєстрації відповідача у будинку є додатковою підставою для нарахування платежів за комунальні послуги, які сплачує лише позивач і за відповідача, що є для неї матеріально скрутно. Сам ОСОБА_3 участі у сплаті комунальних послуг не приймає. Місце проживання відповідача на теперішній час позивачу не відомо. Просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі, також пояснивши, що вона намагалася у добровільному порядку вирішити спір, однак на теперішній час позивачу не відомо, де відповідач проживає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило. Суд, на підставі ст.224 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.
Представник третьої особи Гараз А.В., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, а також пояснив, що вказаний житловий будинок є приватною власністю позивача, а не комунальною власністю та будинок не знаходиться на балансі у КП Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька й ніколи не знаходився.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши надані суду документи та матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо житлових правовідносин.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має всі підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушення.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник май на має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути у примусовому порядку позбавлений житла не інакше як згідно законодавства за рішенням суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Згідно ст. 64 ЖК УРСР Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до наданої суду копії договору свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.11.2011 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Донецької державної нотаріальної контори за реєстровим №1-1340, зареєстрованого у КП БТІ м. Донецька за №33500001 від 12.12.2011 року власником житлового будинку з надвірними побудовами за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, тобто позивач у справі. (а.с.6,7,8-9)
У відповідності до копії домової книги для прописки громадян, які проживають у АДРЕСА_1, за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3 (а.с.14-19), що також підтверджується наданими суду відомостями адресно - довідкового підрозділу ДМС ГУДМС України в Донецькій області, відповідно до яких останній зареєстрований за вищевказаною адресою з 02.07.2007 року. (а.с.22)
Згідно з довідкою від 02.07.2013 року № 116, виданої органом самоорганізації населення комітету мікрорайону «Заводський» м. Моспине, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований, однак не проживає ОСОБА_3, який є племінником ОСОБА_1. (а.с.5), що також підтверджується довідкою дільничної. (а.с.10)
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який є сусідом позивача, пояснив, що з ОСОБА_1 він знайомий приблизно 15 років, оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_2, йому відомо. Що раніше за вказаною адресою разом з позивачем та її чоловіком проживали ще й батьки позивача, однак на теперішній час у будинку АДРЕСА_1 проживає лише позивач зі своїм чоловіком. ОСОБА_3 є племінником позивача, йому відомо, що останній зареєстрований за адресою проживання ОСОБА_1, однак ніколи в цьому будинку не проживав, комунальні послуги, зі слів ОСОБА_1, не сплачував, вселитися до будинку ОСОБА_3 ніколи не намагався. Він ніколи не повертався до спірного будинку, не цікавився цим будинком, особистих речей відповідача у будинку не має, перешкод у користуванні жилим приміщенням з боку позивача не було. Його теперішнє місце проживання йому не відомо.
Аналізуючи вищенаведене, та надані докази у їх сукупності приводить суд до висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215,224-226,294 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» «про визнання особи такою, що втратила користування житловим приміщенням «про визнання особи такою, що втратила користування житловим приміщенням» - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Моспіне, Донецької області, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1.
Заяву про перегляд цього заочного рішення може бути подано відповідачами протягом 10 днів з дня отримання його копії до Пролетарського районного суду м. Донецька.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В. Масендич
Судове рішення № 32772106, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька) було прийнято 02.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 262/4668/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: