Ухвала суду № 32771353, 30.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"30" липня 2013 р. Справа № 806/3820/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Беспризванного А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" червня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з УМВС України в Житомирській області 124715,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обгрунтвання позову зазначив, що при звільненні з державної служби 07.09.2011 р. не отримав вихідної допомоги. Після неодноразових звернень, отримав вихідну допомогу лише 30.04.2013 р. Посилаючись на ст. 117 КЗпП вважає, що відповідач зобов'язаний виплатити середній заробіток з 07.09.2011 р. по 30.04.2013 р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 5385,55 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати та постановити нову.

Апеляційна скарга позивача обґрунтовується тим, що період затримки розрахунку складає з 07.09.2011 р. по 30.04.2013 р., а не 19 календарних днів, як визначив суд першої інстанції.

Апеляційна скарга УМВС України обґрунтована тим, що затримка розрахунку з позивачем відбулась з його вини, оскільки після його звільнення позивач мав намір поновитися на роботі, а тому звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з відповідним позовом, в задоволенні якого йому було відмовлено. В подальшому, зазначав представник відповідача, сам позивач зволікав з отриманням суми вихідної допомоги, яка була йому нарахована.

Позивач та його представник в судовому засіданні доводи та вимоги своєї апеляційної скарги підтримали. Просили задовольнити. Щодо задоволення апеляційної скарги УМВС України в Житомирській області заперечували.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги УМВС України в Житомирській області підтримав. Просив задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 просив відмовити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу УМВС в Житомирській області слід задовольнити.

Суд встановив, що ОСОБА_3, працював на посаді начальника відділу капітального будівництва УМВС України в Житомирській області і був звільнений з займаної ним посади 06.09.2011 року за п.1 ст.40 КЗпП України (у зв'язку із скороченням штатів).

Після звільнення з роботи позивач не отримав вихідну допомогу, що не заперечується позивачем та представником відповідача.

В подальшому, позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звертався до суду з позовом про поновлення на роботі.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, в задоволенні його позову відмовлено.

В червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки її виплати. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року позовна заява була залишена без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення з позовом до суду.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 р. вказана ухвала залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2013 р. ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 р. залишені без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Отже, ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. набрала законної сили 01.08.2012 р.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що вже після ухвалення судом рішення про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду, відповідач з невідомих причин визнав свій борг перед ним, виплатив 29.04.2013 р. заборгованість, а отже має місце затримка розрахунку в 19 робочих днів.

Колегія суддів не погоджується з вищевикланеною позицією суду першої інстанції з огляду на те, що вихідна допомога не входить до структури оплати праці, оскільки є одноразовою виплатою при звільненні, а тому неї не поширюються норми статті 117 КЗпП України.

Окрім того, як видно зі зведеної відомості розрахунків по грошовому утриманню штатного персоналу, позивачу була нарахована вихідна допомога в розмірі 5960,44 грн. в квітні 2012 р. Тож позивач мав і раніше можливість отримати вихідну допомогу, про що його повідомляв відповідач ще в 2012 році.

Колегія суддів також зазначає, що застосування судом першої інстанції аналогії зі статтею 267 ЦК України є недоречним, оскільки відповідачем здійснена виплата належної позивачу вихідної допомоги, а не виконання зобов'язання після спливу позовної давності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" червня 2013 р. в частині стягнення з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_3 5385,55 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" серпня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий Бульвар,5/37, м.Житомир,10008