Рішення № 32770861, 30.07.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2939/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"30" липня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої- судді Висоцької Г.А.

при секретарі- Радєвій Н.В.

за участю представника позивача- ОСОБА_4

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 240290 грн. та пені у розмірі 11988.17 грн. за договором позики від 09.11.2010 року.

Позивач зазначив, що відповідач, як позичальник свої зобов"язання по договору позики не виконав у встановлений строк, тому просив окрім боргу стягнути пеню відповідно до договору та положень ст. 625 ЦК України.

Ухвалою судді від 09.07.2013 року провадження по справі відкрито, вона призначена до слухання на 30.07.2013 року.

Ухвалою судді від 22.07.2013 року було накладенно арешт на рухоме майно - автомобілі: НОМЕР_1 та ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_2

В судове засідання позивач не з'явився, його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, уточнив вимог просив стягнути з відповідача не пеню у розмірі 11988.17 грн., а проценти відповідно до ст 625 ЦК України, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про визнання позову в порядку ст. 174 ЦПК України, зазначив, що за домовленістю з представником позивача він сплатить йому половину боргу, а протягом півроку, року залишок боргу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено, що 09.11.2010 року за договором позики грошових коштів, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 240 290,00 гривень, що на день укладення договору складає 30378,00 доларів США гривень, які відповідач мав повернути в строк до 09.11.2011 року, шляхом сплати щомісяця сум равними частками у розмірі 15 000,00 грн (а.с.6).

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених нормами ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості , що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

За приписами ст. 545 ЦК України, кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, на вимогу боржника повинен видати йому розписку про одержання виконання частково або у повному обсязі.

У разі якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документу кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні позови в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним обов'язку і, навпаки, знаходження такого документу у кредитора - засвідчує факти невиконання боржником зобов'язання.

Зважаючи на викладене та на положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову - з відповідача на користь позивача в порядку ст. 1049 ЦК України належить стягнути борг у розмірі 240290,00 грн.

Відповідно до ч 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до положень ст. 625 ЦК України.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 та ст. 631 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене та не повернення ОСОБА_2 суми позики, за період з 10.11.2011 року до 08.07.2013 року з відповідача необхідно стягнути три проценти річних від простроченої суми у розмірі 11988,17 грн( 240290 грн. х 3% : 365 дн. х 607 дн.)

Зважаючи на викладене вимога позивачки про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за договорами позики у розмірі 252 278,17 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно положень ст. 88 ЦПК України суд присуджує стороні, на користь якої ухвалено рішення, з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а у разі, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 :

- борг за договором позики від 09.11.2010 року у розмірі - 240290 грн.;

- 3 проценти річних від простроченої суми за період з 10.11.2011 року по 08.07.2013 року у розмірі 11988.17 грн.

- судовий збір у розмірі - 2522.78 грн., а всього 254800( двісті п»ятдесят чотири тисячі вісимсот ) грн. 95 коп.

Скасувати заходи забезпечення позову - накладені ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.07.2013 року по цивільній справі № 473/2939/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у вигляді накладення арешту на рухоме майно - автомобілі: НОМЕР_1 та ВАЗ-2107 державний номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Висоцька Г.А.