Постанова № 32768580, 24.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 903/478/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Капаловска Н.Є., Федечко В.Р.

від відповідача: Овчаров А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" на ухвалу господарського суду Волинської області від 10 червня 2013 року в справі № 903/478/13 (суддя Пахолюк Валентина Анатоліївна)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари"

про стягнення 4 693 029,27 грн..

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10 червня 2013 року в справі № 903/478/13 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галпін» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» (надалі - Відповідач) про стягнення 4693029 грн. 27 коп.; а.с. 39-40) провадження у справі № 903/478/13 зупинено до розгляду господарським судом Львівської області справи № 914/1966/13 за позовом Відповідача до Позивача про визнання недійсної угоди про погашення заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 62-65), у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справи на розгляд до місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема частини 1 статті 79 (щодо зупинення провадження у справі) та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.

В судовому засіданні від 24 липня 2013 року представники Позивача підтримали доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні від 24 липня 2013 року представник Відповідача заперечив проти доводів Позивача, висвітлених в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників Позивача, представника Відповідача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду Волинської області залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою (а.с. 2-4), просив стягнути з Відповідача 4 693 029 грн. 27 коп., з яких 4 441 164 грн. 81 коп. сума основного боргу та 251 864 грн. 46 коп. 3 % річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на укладену з Відповідачем 30 червня 2010 року Угоду про погашення заборгованості (надалі Угода - 1; а.с. 6-7), в силу дії якої Відповідач визнав власну заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 7 119 058 грн. 03 коп..

При цьому, за угодою-1 Відповідач зобов'язався оплатити всю суму заборгованості у строк з 15 липня 2010 року до 15 серпня 2012 року згідно узгодженого графіка.

Крім того, 30 червня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Угоду про погашення заборгованості (Угода - 2; а.с. 8) згідно умов якої Відповідач визнав власну заборгованість перед Позивачем за поставлений товар в сумі 657 525 грн. 32 коп. та зобов'язався оплатити всю суму заборгованості у строк з 15 серпня 2010 року до 15 лютого 2011 року, згідно узгодженого графіка.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем згідно умов Угоди - 1 та Угоди -2 становить 7 776 583 грн. 35 коп..

Відповідачем станом на 29 квітня 2013 року частково погашено заборгованість в сумі 3 335 418 грн. 54 коп., в зв'язку з чим борг становить 4 441164 грн. 81 коп.. На суму заборгованості Позивач Відповідачу нарахував штрафні санкції.

Водночас, колегія суду зауважує, що в матеріалах справи міститься клопотання Відповідача (вх.№ 01-29/6468/13 від 10 червня 2013 року) про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування даного клопотання Відповідач посилався на ухвалу господарського суду Львівської області від 27 травня 2013 року, котрою порушено провадження у справі № 914/1966/13 за позовом Відповідача до Позивача про визнання недійсними угоди про погашення заборгованості.

Дослідивши дане клопотання в сукупності з матеріалами справи колегія суду зауважує, що єдиною підставою для стягнення заборгованості у сумі 4 693 029 грн. 27 коп. є Угода-1 та Угода - 2, дійсність якої на даний час вирішується у справі № 914/1966/13, що підтверджує копією позовної заяви.

Як убачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду від 10 червня 2013 року про зупинення провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Рівненський апеляційний господарський суд зазначає, що зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Пунктом 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Приписами частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Іншим судом, про який йдеться у частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України.

Аналіз наведеної норми щодо зупинення провадження у справі свідчить про те, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення і унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Поряд з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними визначено, що: якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій грунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна), то наведене згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Колегія суду констатує, той факт, що зупинення провадження у справі, обумовлене тим, що даний господарський спір не може бути вирішений до розгляду спору у іншій справі № 914/1966/13 за позовом Відповідача до Позивача про визнання недійсної угоди про погашення заборгованості, а відтак і наявності підстав для стягнення боргу та штрафних санкцій. Крім того, рішення у справі № 914/1966/13 суттєво вплине на оцінку доказів у даній справі.

Враховуючи наведені положення законодавства в сукупності з дослідженими доказами, які свідчить про те, що справи є пов'язаними, при цьому судове рішення в справі № 914/1966/13 впливає на судове рішення № 903/478/13 (про стягнення в сумі 4693029 грн. 27 коп.).При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення суду, який розглядає справу № 914/1966/13, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини є такими, що мають значення для даної справи, оскільки є підставою та обгрунтуванням позовних вимоги про стягнення боргу та нарахування штрафних санкцій.

З огляду на усе зазначене вище Рівненський апеляційний господарський приходить до висновку про наявність законних підстав для зупинення провадження у даній справі. Відповідно, на переконання колегії суду, місцевим господарським судом законно та обгрунтовано зупинено провадження у справі № 914/1966/13 до розгляду справи за позовом Відповідача до Позивача про визнання недійсної угоди про погашення заборгованості.

Що ж стосується того, що справа № 914/1966/13 має розглядатися (на переконання апелянта) не в господарському суді Львівської області, а в господарському суді Волинської області, то колегія суду зауважує, що дані доводи мають розглядатися безпосередньо у тій справі, а не судом апеляційної інстанції в справі № 903/478/13.

Інші доводи апелянта є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним у даній судовій постанові, і до уваги апеляційним господарським судом не беруться.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Волинської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача-без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем за первісним позовом.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 10 червня 2013 року в справі №903/478/13 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 903/478/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.