Справа № 1570/7123/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2013 року 10 год. 27 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Топор І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом центру зайнятості Суворовського району м.Одеси до Південної митниці Державної митної служби України про стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява центру зайнятості Суворовського району м.Одеси до Південної митниці Державної митної служби України в якій позивач просить стягнути з Південної митниці Державної митної служби України на користь центру зайнятості Суворовського району м.Одеси 3933 гривні 07 копійок та перерахувати кошти до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за наступними банківськими реквізитами: р/р 3717030490009, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 22500430, код 50040400;04.
В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено, що ОСОБА_1 31.01.2012 року зареєстрований в центрі зайнятості Суворовського району як шукаючий роботу. 07.02.2012 року йому надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. З останнього місця роботи - Південної митниці - ОСОБА_1 21.10.2011 року був звільнений за ст.30 п.6 ч.1 Закону України «Про державну службу». В період перебування на обліку в службі зайнятості ОСОБА_1 були надані соціальні послуги та виплачено матеріальне забезпечення по безробіттю на загальну суму 3933 гривень 07 копійок, а саме: сума виплаченого ОСОБА_1 матеріального забезпечення в період перебування на обліку в службі зайнятості становить - 2154,12 гривень; - вартість професійного навчання безробітного за період з 13.02.2012 року по 05.06.2012р. складає -1778,95 гривень. 17.07.2012 року до ЦЗ надійшла інформація про те, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року у справі №2а/1570/9918/2011 був задоволений позов ОСОБА_1 до Південної митниці, згідно з якою суд виніс рішення поновити ОСОБА_1 на роботі на державній службі в митних органах та зобов'язати Південну митницю виплатити йому заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 21.10.2011 року по день поновлення на посаді. За таких обставин сума матеріального забезпечення, виплачена службою зайнятості вказаному громадянину в період його перебування на обліку як безробітного, та вартість наданих йому соціальних послуг підлягає поверненню роботодавцем, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи. Роботодавець - Південна митниця - має відшкодувати та повернути до Фонду враховану та виплачену вказаним особам загальну суму матеріального забезпечення по безробіттю в розмірі 3933 гривні 07 копійок, оскільки зайві виплати стались з вини даної установи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо звернувшись до суду з клопотаннями про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
04.02.2013 року безробітним - ОСОБА_1 було складено заяву про вирішення питання щодо його працевлаштування, надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якій він зазначив, що не має іншого заробітку або інших передбачених законодавством доходів, не є найманим працівником або членом колективного сільськогосподарського підприємства, не укладав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований, як фізична особа - підприємець (копія а.с. 6). На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 було надано статус безробітного з 07.02.2012 року та призначено допомогу по безробіттю.
Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований, як безробітний у визначеному законом порядку.
Наказом від 13.07.2012 року №НТ12073 ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із поновленням на роботі за рішенням суду.
Судом встановлено, що 02.03.2012 року Одеським окружним адміністративним судом було прийнято постанову по справі №2а/1570/9918/2011 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 21.10.2011 року № 2322-к «Про припинення перебування на державній службі»; зобов'язання Державної митної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації митного контролю та роботи митних посередників Південної митниці з 21.10.2011 року та стягнення з Південної митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21.10.2011 року до моменту прийняття постанови по справі. Вказаною Постановою адміністративний позов було задоволено, позивача поновлено на посаді та зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу.
02.10.2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №2а/1570/9918/2011 апеляційні скарги Державної митної служби та Південної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року було залишено без задоволення, а саму постанову без змін.
15.02.2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України по вказаній вище справі касаційну скаргу Південної митниці залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Таким чином, в судовому порядку було визнано незаконність звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.
Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Як вбачається із матеріалів справи загальна сума грошових коштів, що витрачена позивачем на ОСОБА_1 складає 3933 гривні 07 копійок. Вказана сума включає в себе суму нарахувань отриману безробітним ОСОБА_1 за період з 07.02.2012 року по 07.07.2012 року в розмірі 2281 гривня 12 копійок та витрат на професійне навчання зазначеного безробітного за період з 13.02.2012 року по 05.06.2012 року в розмірі 1778 гривень 95 копійок, що підтверджується відповідними довідкою від 23.08.2012 року та розрахунком від 13.08.2012 року (копії а.с.18, 19).
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги центру зайнятості Суворовського району м.Одеси до Південної митниці Державної митної служби України про стягнення грошових коштів є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі зазначених норм законодавства та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов центру зайнятості Суворовського району м.Одеси до Південної митниці Державної митної служби України про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з Південної митниці Державної митної служби України (юридична адреса: 65078, м.Одеса, вул. Гайдара, 2-А) на користь центру зайнятості Суворовського району м.Одеси (юридична адреса: 65111, м.Одеса, вул. Добровольського, 145 «А», код ЄДРПОУ - 22500430) 3933 (три тисячі дев'ятсот тридцять три) гривні 07 копійок та перерахувати кошти до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за наступними банківськими реквізитами: р/р 3717030490009, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, ОКПО 22500430, код 50040400;04).
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текс постанови виготовлено та підписано суддею 31.07.2013 року.
Суддя С.М.Корой
31 липня 2013 року.
.
Судове рішення № 32768166, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1570/7123/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: