Постанова № 32765616, 31.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4558/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ТОВ «Південенергоземпроект» Левицька І.Д. - за довіреністю від 10.06.2013 року б/н.

Від відповідача: ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Павлова В.О.- за довіреністю від 08.07.2013року №25274/9/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенергоземпроект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0000622240 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14196,00грн., та №0000612240 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 21294,00грн., в частині залишення його без змін рішенням ДПС в Одеській області від 15.04.2013р. №835/10/10-2007, а також рішення Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013р. №3047/6/99-99/10-01-15, зобов'язання відновити у реєстрах, які ведуться у Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, суми валових витрат та суми податкового кредиту, які зняті податковим органом Актом перевірки від 31.01.2013р. №501/22-4/36502829 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південенергоземпроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.», та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південенергоземпроект» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 14.02.2013р. №0000622240 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14196,00грн., та №0000612240 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 21294,00грн., в частині залишення його без змін рішенням ДПС в Одеській області від 15.04.2013р. №835/10/10-2007, а також рішення Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013р. №3047/6/99-99/10-01-15, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси відновити у реєстрах суми валових витрат та суми податкового кредиту, які зняті податковим органом Актом перевірки від 31.01.2013р. №501/22-4/36502829 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південенергоземпроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.», та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенергоземпроект» положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, на які податковим органом, зокрема, наголошено, в Акті перевірки №501/22-4/36502829 від 31.01.2013р., оскільки при здійсненні господарських операцій із платником податків ПП «Віайпі Груп» не були допущені порушення податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для заниження суми податку на прибуток у загальному розмірі 17035,20грн., у т.ч. по періодах: 4 квартал 2010р. - у сумі 17035грн., а також завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 11356,67грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2010р. - у сумі 4720грн., за грудень 2010р. - у сумі 6636,67грн., т.я. господарські операції з контрагентом - ПП «Віайпі Груп», проведені з повним дотриманням законодавчих вимог, та належним оформленням необхідних документів бухгалтерського обігу.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 10.07.2013р. вхід.№19959/13), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0000622240 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14196,00грн., та №0000612240 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 21294,00грн., в частині залишення його без змін рішенням ДПС в Одеській області від 15.04.2013р. №835/10/10-2007, з огляду на те, що господарські операції між ТОВ «Південенергоземпроект» та ПП «Віайпі Груп» здійснені без мети настання реальних економічно важливих наслідків, у зв'язку з чим мають ознаки нікчемності, та є нікчемними в силу припису закону, у зв'язку з чим встановлено порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та занижено суму податку на прибуток у загальному розмірі 17035,20грн., у т.ч. по періодах: 4 квартал 2010р. - у сумі 17035грн., а також встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено податковий кредит з ПДВ на суму 11356,67грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2010р. - у сумі 4720грн., за грудень 2010р. - у сумі 6636,67грн.

У судовому засіданні 26.07.2013р., з урахуванням приписів ст.52 КАС України, судом здійснено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, яку утворено внаслідок проведення відповідної реорганізації системи державних податкових органів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 18.01.2013р. по 24.01.2013р. згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 16.01.2013р. №134, та направлення на перевірку від 16.01.2013р. №000100/105, виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Саєнко Ю.О., було проведено документальну позапланову виїзну перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенергоземпроект» з питань щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби складений Акт №501/22-4/36502829 від 31.01.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південенергоземпроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.», у висновках якого наголошено, що в результаті встановлення фахівцями податкового органу під час проведення перевірки порушення Підприємством вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено суму податку на прибуток у загальному розмірі 17035,20грн., у т.ч. по періодах: 4 квартал 2010р. - у сумі 17035грн., а також вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит з ПДВ на суму 11356,67грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2010р. - у сумі 4720грн., за грудень 2010р. - у сумі 6636,67грн.

На підставі складеного Акта перевірки №501/22-4/36502829 від 31.01.2013р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби 14.02.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000622240 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14196,00грн., та №0000612240 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 21294,00грн.

Не погодившись із винесеними Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями від 14.02.2013р., ТОВ «Південенергоземпроект» звернулось до ДПС в Одеській області зі скаргою про їх скасування (від 26.02.2013р. №6), за результатами розгляду якої ДПС прийняла рішення «Про результати розгляду первинної скарги» №835/10/10-2007 від 15.04.2013р., яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013р. №0000612240, а первинну скаргу директора ТОВ «Південенергоземпроект» Курганова В.М. - без задоволення, та також скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013р. №0000622240 в частині донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2839,00грн., та штрафних санкцій по податку на прибуток у сумі 710,00грн., а перинну скаргу директора ТОВ «Південенергоземпроект» Курганова В.М., в цій частині, задовольнила, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, первинну скаргу директора ТОВ «Південенергоземпроект» Курганова В.М. - без задоволення.

Судом встановлено, що 19.04.2013р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, на підставі Акта перевірки №501/22-4/36502829 від 31.01.2013р., та рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №835/10/10-2007 від 15.04.2013р., винесено податкове повідомлення-рішення №0001182240 зодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 17745грн., з яких 14196грн. - основний платіж, 3549грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, ТОВ «Південенергоземпроект» звернулось з повторною скаргою до ДПС України (вихід.№11 від 25.04.2013р.), за результатами розгляду якої податковим органом 20.05.2013р. прийнято рішення №3047/6/99-99/10-01-15 «Про результати розгляду скарги», яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013р. №0000612240, №0000622240, з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 14.02.2013р. №0000612240, №0000622240, та від 19.04.2013р. №0001182240, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування, та зобов'язання податкового органу відновити у реєстрах, які ведуться у Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, суми валових витрат та суми податкового кредиту, які зняті податковим органом Актом перевірки від 31.01.2013р. №501/22-4/36502829 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південенергоземпроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.», та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013р. №0000612240, №0000622240, та від 19.04.2013р. №0001182240, винесені контролюючим органом правомірно, ґрунтовно та з урахуванням положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для викладених ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС у Акті перевірки від 31.01.2013р. №501/22-4/36502829 висновків щодо порушення ТОВ «Південенергоземпроект» вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено суму податку на прибуток у загальному розмірі 17035,20грн., у т.ч. по періодах: 4 квартал 2010р. - у сумі 17035грн., а також вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено податковий кредит з ПДВ на суму 11356,67грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2010р. - у сумі 4720грн., за грудень 2010р. - у сумі 6636,67грн., слугували, зокрема, правовідносини щодо здійснення господарських операцій між позивачем - ТОВ «Південенергоземпроект» та ПП «Віайпі Груп».

Так, судом з'ясовано, що між ТОВ «Південенергоземпроект» (Замовник) та ПП «Віайпі Груп» (Виконавець) був укладений Договір про надання послуг №1 від 04.10.2010р., згідно з п.п.1.1, 1.2 якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з комп'ютерної обробки матеріалів для виготовлення технічної документації та передати їх за актом здачі-приймання робіт Замовнику. Замовлення про надання послуг можуть надаватись як у письмовому, так і в усному вигляді. Згідно з п.п.3.1-3.4 означеного Договору загальна вартість послуг, які надаються не обмежується. Вартість конкретного замовлення визначається при замовленні та відображається в акті здачі-приймання робіт. Форма розрахунків: за усною домовленістю сторін, готівкова чи безготівкова. Сплата відбувається шляхом перерахування грошових коштів банківським переводом на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше одного місяця з дня надання акта здачі-приймання робіт

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з приписами п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 вказаного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Між тим, судом встановлено, що надані позивачем - ТОВ «Південенергоземпроект» та наявні у матеріалах справи первинні документи, зокрема, на підтвердження реальності та фактичності виконання господарських операцій з контрагентом - ПП «Віайпі Груп», а саме: податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки зі змісту документів, не можливо встановити в якому, зокрема, обсязі, виконані роботи, та яким чином визначалися та вираховувалися їх вартісні показники.

До того ж, судом встановлено, що надані позивачем та наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти здачі-приймання робіт (надання послуг), у порушення приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять посад повноважних осіб ТОВ «Південенергоземпроект» та його контрагента ПП «Віайпі Груп», їх прізвищ та ініціалів, що відповідно унеможливлює ідентифікувати осіб, котрими вони підписані.

Також, згідно Висновку щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП "Віайпі Груп", за результатами виходу на юридичну адресу Підприємства - м.Одеса вул.Південна,26, 12, Підприємство не встановлено, у зв»язку з чим складено акт про незнаходження №553 від 24.02.2012р., також основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено, а тому операції мають ознаки безтоварності. Також, встановлено взаємовідносини із підприємствами з ознаками «фіктивності» у відношенні посадових осіб яких порушені кримінальні справи, а саме: ПП «Агротон-Південь» (у відношенні гр.ОСОБА_5 порушена кримінальна справа №201201100048 за ознаками злочину передбаченого ст.27 ч.5, ст.212 ч.3. ст.205 ч.2 КК України), а також з ПП «Клин-Маркет», директор та засновник якого гр.ОСОБА_6 надав свідчення, що зареєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду та не має причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства. За адресою реєстрації: АДРЕСА_1, гр.ОСОБА_7 встановити не надається можливим, оскільки всіляко ухиляється від спілкування, за місцем реєстрації не мешкає, зі слів доньки - ОСОБА_8, мати навмисно переховується від працівників міліції, де мешкає їй не відомо. Колишній чоловік - гр.ОСОБА_9, 02.04.1968р.н. також не знає про місцезнаходження гр.ОСОБА_7 Про те що гр.ОСОБА_7 є директором та засновником ПП "Віайпі Груп" ОСОБА_9 та ОСОБА_8 нічого невідомо, та зазначили, що ОСОБА_7 ніколи не була посадовою особою на підприємствах та немає досвіду та освіти для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Протоколу допиту свідка від 10.01.2013р., складеного старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області, капітаном податкової міліції ОСОБА_10, керівник ПП "Віайпі Груп" - ОСОБА_7 пояснила, що фінансово-господарською діяльністю ПП "Віайпі Груп" вона не займалась, жодних бухгалтерських документів даного підприємства, у тому числі договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, рахунків вона не підписувала та нікого на це не уповноважувала. Податкової звітності ОСОБА_7 не складала, не підписувала та не здавала. Розрахунковими рахунками підприємства не керувала, кредитів у банку не отримувала, грошових коштів готівкою в банку не знімала та нікому не доручала. У період часу з 2008р. по 2011рік за проханням людей за винагороду допомагала їм по домашньому господарству.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Віайпі Груп», податкові накладні, які слугували підставою для формування позивачем - ТОВ «Південенергоземпроект» податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, а відтак виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської Міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, дають суду змогу дійти висновку, що господарські операції між позивачем - ТОВ «Південенергоземпроект» та ПП «Віайпі Груп», не мали реального характеру, а їх виконання оформлено лише документально, без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби ТОВ «Південенергоземпроект» податку на прибуток у загальному розмірі 17035,20грн., а також податку на додану вартість у загальному розмірі 11 357грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенергоземпроект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0000622240 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14196,00грн., та №0000612240 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 21294,00грн., в частині залишення його без змін рішенням ДПС в Одеській області від 15.04.2013р. №835/10/10-2007, а також рішення Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013р. №3047/6/99-99/10-01-15, зобов'язання відновити у реєстрах, які ведуться у Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, суми валових витрат та суми податкового кредиту, які зняті податковим органом Актом перевірки від 31.01.2013р. №501/22-4/36502829 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південенергоземпроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.», та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 320грн. 00коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.4 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенергоземпроект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0000622240 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 14196,00грн., та №0000612240 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 21294,00грн., в частині залишення його без змін рішенням ДПС в Одеській області від 15.04.2013р. №835/10/10-2007, а також рішення Міністерства доходів і зборів України від 20.05.2013р. №3047/6/99-99/10-01-15, зобов'язання відновити у реєстрах, які ведуться у Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, суми валових витрат та суми податкового кредиту, які зняті податковим органом Актом перевірки від 31.01.2013р. №501/22-4/36502829 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південенергоземпроект» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Віайпі Груп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2010р., грудень 2010р.», та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 31 липня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.