Рішення № 32768116, 16.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" липня 2013 р. Справа № 906/770/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Столярчук Г.В. - довір. №106/16 від 09.01.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирводбуд" (м. Житомир)

про стягнення 16631,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2009 в сумі 16631,08грн. за період листопад 2012 року - квітень 2013 року.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях №2864/16 від 15.07.2013, наданих в судовому засіданні. Повідомив, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача не змінилася та складає 16631,08грн., на підтвердження чого надав довідку про стан заборгованості №2868/16 від 16.07.2013.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції (а.с.41).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/теплопостачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирводбуд" (відповідач/споживач) договору купівлі-продажу теплової енергії №365 від 01.10.2009 (далі - договір, а.с.8-11), теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1).

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Так, статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Підпунктом 4.8 пункту 4 договору від 01.10.2009 сторони передбачили, що всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником. Споживач зобов'язаний здійснювати попередню оплату за теплову енергію перед початком опалювального сезону в розмірі місячної суми нарахувань опалювального періоду.

Згідно з пп.5.1 п.5 договору розрахунки по договору проводяться споживачем шляхом перерахування коштів в установлені договором строки на рахунок постачальника.

Також пп.5.2 п.5 договору визначено, що підставою для здійснення платежів по даному договору є виставлена постачальником платіжна вимога (квитанція).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаного договору, згідно виставлених позивачем рахунків з надання послуг з теплопостачання (а.с.12-17), позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 16631,08грн. Факт отримання рахунків відповідачем підтверджується записами, зробленими представниками ВАТ в журналі реєстрації платіжних вимог-доручень бюджетних та госпрозрахункових організацій КП "Житомиртеплокомуненерго" (а.с.33-35).

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків за визначений позивачем до стягнення період (листопад 2012 року - квітень 2013 року) не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 16631,08грн.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, на дату звернення до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за отриману згідно договору від 01.10.2009 теплову енергію на суму 16631,08грн., що підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості №2868/16 від 16.07.2013 (а.с.36), витягом з книги реєстрації платіжних вимог-доручень бюджетних та госпрозрахункових організацій КП "Житомиртеплокомуненерго" (а.с.33-35), рахунками з надання послуг з теплопостачання (а.с.12-17), розрахунком нарахувань і оплат по ВАТ "Житомирводбуд" (а.с.7) та іншими матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач позов за підставами та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 16631,08грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирводбуд" (10001, м.Житомир, Богунський район, вул.Київська, буд.81, ідент. код 01036773)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, Корольовський район, вул.Київська, буд.48, ідент. код 35343771):

- 16631,08грн. - боргу за спожиту теплову енергію

- 1720,50грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.07.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.