Ухвала суду № 32767700, 01.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-413/2011

Провадження № 22ц/779/1660/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло Олег Васильович

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Мелінишин Г.П.,

секретаря Турів О.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

05.10.2009 року ВАТ КБ «Надра» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору №227/2006, укладеного сторонами 26.04.2006 року, утворилась заборгованість у розмірі 7936,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 63177,65 грн. Оскільки ОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов'язання по договору кредиту, позивач просив стягнути з нього вищевказану заборгованість.

В процесі розгляду справи ПАТ КБ «Надра» збільшило позовні вимоги та просило стягнути з ОСОБА_2 128340,32 грн. заборгованості за договором кредиту.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2013 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 128340,32 грн. заборгованості за договором кредиту №227/2006 від 26.04.2006 року, 1283,40 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом не було взято до уваги того, що позивач не представив доказів того, що кредитні кошти були надані йому - ОСОБА_2 чи перераховані на р/р 26009000050001 ТзОВ «Універсал-Авто», як це було передбачено п. 3.3. договору кредиту, в доларах США. Натомість, зазначає апелянт, згідно листа ТзОВ «Універсал-Авто» від 04.10.2006 року на вищевказаний рахунок був здійснений перерахунок коштів в сумі 91548 грн. від громадянина ОСОБА_2

Також суд не врахував квитанцію від 21.04.2010 року про оплату ним кредиту в розмірі 3328,75 грн., а тому розмір заборгованості повинен був зменшитись на дану суму.

Апелянт вказує на те, що на неодноразові його звернення, позивачем, в порушення Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупності вартості кредиту, не було надано розрахунку суми сплачених і несплачених коштів, процентів та суми комісії за порушення зобов'язань за договором кредиту.

ОСОБА_2 не погоджується із розміром стягненої з нього судом заборгованості, оскільки згідно з його розрахунками на сьогоднішній день сума заборгованості перед позивачем становить 26210,99 грн.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, з мотивів наведених у ній.

Представник ПАТ КБ «Надра» апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №227/2006 на суму 17950 доларів США на придбання автомобіля марки Mitsubishi Colt 2006 року випуску, зі сплатою 9,5% річних (а.с.5, 6).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 28.04.2006 року між сторонами було укладено договір застави, предметом якого є автомобіль марки Mitsubishi Colt, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 11, 12).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 128340,32 грн., яка складається з наступного: 61614,12 грн. заборгованості по кредиту, 16141,86 грн. відсотків за користування кредитом, 26534,92 грн. пені, 14347,44 грн. штрафу та 1213,81 грн. комісії.

При таких обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що банк не подав доказів надання йому чи перерахування на розрахунковий рахунок ТзОВ «Універсал-Авто» кредитних коштів у доларах США, як це було передбачено умовами кредитного договору, а отже вимоги банку про повернення кредиту є безпідставними не заслуговують на увагу, враховуючи наступне.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Встановлено, що 28.04.2006 року сума 91545 грн. - еквівалент кредиту 17950 дол. США, була зарахована на депозитний рахунок відповідача, а після вихідних днів - 03.05.2006 року - зазначена сума була перерахована ТзОВ «Універсал-Авто» ( а.с. 112,113), тобто кредит був наданий відповідачу і останній придбав автомобіль.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи ОСОБА_2 про те, що сплачена ним сума 3328,75 грн. згідно квитанції від 21.04.2010 року не зарахована банком на погашення кредиту, оскільки еквівалент цієї суми - 388,14 доларів США зараховані на сплату прострочених відсотків в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, що підтверджено розрахунком заборгованості на а.с.105.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

Р.Й. Матківський

Г.П. Мелінишин