Постанова № 32764174, 17.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2013 року Справа № 812/5874/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі судового засідання: Волковій С.О.

в присутності сторін:

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5766, 45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5766, 45 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, зареєстрований у Управлінні Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області і є платником єдиного внеску згідно ст.. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджене Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 боржником в січні 2013 року надано звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 року у сумі 4572, 42 грн.

В порушення ст.. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ПП ОСОБА_1 не сплатив до 20 січня 2013 року нарахований за себе єдиний внесок.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 (зі змінами) Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області здійснило розрахунок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць І квартал 2013 року та донарахувало єдиний внесок на суму 1194, 03 грн.

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року відповідач не сплатив у встановлені терміни ( до 20 січня 2013 рок, та до 20 квітня 2013 року) єдиний внесок до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області.

Станом на 01 травня 2013 року за підприємцем утворила заборгованість на загальну суму 5766, 45 грн. Відповідно до ст.. 25 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області направило на адресу боржника вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 10.05.2013 року № Ф-190 на суму 5766, 45 грн., яка до теперішнього часу залишається не сплаченою. Відповідач вимогу отримав, не оскаржив її та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму недоїмки.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5766, 45 грн.

У судове засідання не прибув позивач, від якого на адресу суду надійшов лист з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача.

У судове засідання не прибув відповідач, який був повідомлений про дату, час та місце слухання справи належним чином, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464- VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований в УПФУ в Біловодському районі Луганської області як платник страхових внесків.

Згідно п. 5 ст. 14 та п. 3 ст. 11 Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є застрахованими особами.

Пунктом 5 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 передбачено, що зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст. 18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону №1058).

Згідно ч. 6 ст. 18 Закону № 1058 законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до п. п. 4,8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом №1058. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску на кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковування доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно п.6 ч.2 ст. 17, п.6 ст. 20 Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які є страхувальниками в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду. Базовим періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є квартал.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.. 20 Закону № 1058, в тому числі обчислені територіальними органом Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону №1058, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", N 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські і інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідачем був наданий до УПФУ в Біловодському районі Луганської області звіт за 2012 рік з нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, в якому відповідачем встановлений розмір страхових внесків у сумі 4572, 42 грн., з яких фактично сплачено - 00, 00 грн. (а. с. 11-12).

Згідно розрахунку позивача за І квартал 2013 року відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1194, 03 грн.

Станом на 27 червня 2013 року відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5766, 45 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ( а. с. 8-9).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем було складено вимогу про сплату боргу від 10.05.2013 № Ф 190 на суму 5766, 45 грн. (а. с. 13), яка була надіслана позивачем на адресу відповідача (а. с. 13). Вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена, тобто є узгодженою.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як а позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, та позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення боргу у сумі 5766, 45 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 87, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5766, 45 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (адреса: 92800, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Леніна, 77, код ЄДРПОУ 21792488) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5766,45 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість грн. 45 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 22 липня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна