Рішення № 32763664, 22.07.2013, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 0816/1851/2012

Провадження № 2/321/23/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю представника позивача - Грицая В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначено, що 13 жовтня 2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 02016042614. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 75616 гривень, з терміном погашення до 10 жовтня 2015 року та сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 13,99 % річних від непогашеної суми кредиту. 18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ПростоФінанс» передало ТОВ «Кредитні ініціативи» право грошової вимоги до відповідача, в зв'язку з чим відбулась заміна кредитора у зобов'язанні. Відповідач свої зобов'язання за кредитом виконує не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, яка до теперішнього часу не погашена. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 85006 гривень 90 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 850 гривні 06 копійок.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач позов визнав частково в сумі тіла кредиту в розмірі 61189 гривень 17 копійок. В іншій частині позов не визнав, посилаючись на те, що банком була неправомірно, всупереч чинного законодавства змінена процентна ставка за кредитом, тому суму процентів за користування кредитом він не визнає. Дійсно, він отримав лист від банку в січні 2009 року, але протягом десяти днів після цього до банку не звертався, погашав кредит, а почав писати на адресу банку листи вже пізніше, коли розібрався в законах.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні, 13 жовтня 2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 02016042614. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в сумі 75616 гривень, з терміном погашення до 10 жовтня 2015 року та сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 13,99 % річних від непогашеної суми кредиту.

При укладенні договору відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути кредит в термін, встановлений договором, та сплачувати проценти за користування кредитом.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами в строк, в розмірі та в валюті, які визначені в договорі.

На виконання договору ТОВ «ПростоФінанс» здійснило видачу кредитних коштів відповідачу в сумі, визначеній у кредитному договорі, у повному обсязі, тим самим ТОВ «ПростоФінанс» повністю виконало свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором.

За умовами п.п. 1.1, 5.1.2 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму кредиту, сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, комісію за управління кредитом та виконати інші зобов'язання, передбачені цим договором, в повному обсязі, в строки та у порядку, що визначені цим кредитним договором.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що повна (загальна) заборгованість позичальника за цим кредитним договором складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, суми комісії за управління кредитом, суми комісії за надання кредиту. Заборгованість підлягає сплаті позичальником шляхом здійснення єдиних щомісячних платежів, кількість яких відповідає кількості платіжних періодів. Всі щомісячні платежі зазначаються в графіку платежів, який є додатком № 1 до цього кредитного договору та його невід'ємною частиною. Кожний щомісячний платіж включає в себе відповідну частину суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісію за управління, що підлягають погашенню позичальником у відповідному платіжному періоді.

Згідно п. 2.8.3 кредитного договору, у відповідності до вимог Цивільного кодексу України сторони домовились, що розмір процентної ставки за кредитним договором може бути змінено в наступному порядку: в сторону збільшення у випадку, якщо середньоарифметичне значення курсу національної валюти України по відношенню до долара США, встановленого Національним банком України, протягом одного місяця зросте більш ніж на три відсотки в порівнянні з курсом національної валюти до долара США, встановленого Національним банком України на момент укладення кредитного договору; в сторону зменшення у випадку, якщо середньоарифметичне значення курсу національної валюти України по відношенню до долара США, встановленого Національним банком України, протягом одного місяця зменшиться більш ніж на три відсотки в порівнянні з курсом національної валюти до долара США, встановленого Національним банком України на момент укладення кредитного договору. При цьому кредитодавець має право відповідно (пропорційно до зміни курсу національної валюти України до долара США) змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадку зміни розміру процентної ставки кредитодавець надсилає позичальнику письмове повідомлення про відповідну зміну розміру процентної ставки за кредитом та новий графік платежів, в якому зазначаються щомісячні платежі, розраховані за новою процентною ставкою. Кредитодавець надсилає зазначене письмове повідомлення та новий графік платежів поштою рекомендованим листом за адресою позичальника, що зазначена в цьому договорі. Відправлення кредитодавцем повідомлення на адресу позичальника, зазначену в договорі, вважається належним повідомленням позичальника щодо встановлення нового розміру процентної ставки за кредитом та новим графіком платежів. На протязі десяти календарних днів (з урахуванням трьох днів поштового пробігу на території України) з моменту направлення йому кредитодавцем повідомлення позичальник має право повідомити письмово кредитодавця про свою незгоду із розміром нової процентної ставки за кредитом. Неотримання кредитодавцем повідомлення про незгоду позичальника або здійснення позичальником чергового щомісячного платежу у розмірі згідно нового графіку платежів вважається наданням позичальником згоди на зміну процентної ставки за кредитним договором та на відповідну зміну графіку платежів.

Згідно повідомлення від 08 грудня 2008 року, направленого ТОВ «ПростоФінанс» на адресу відповідача, останнього повідомлено про збільшення розміру річної процентної ставки за кредитним договором до 20,93 %. Також до повідомлення доданий графік платежів в новій редакції від 26 грудня 2008 року, згідно якого змінена процентна ставка застосовується щодо щомісячних платежів, починаючи з 10 лютого 2009 року. Зазначене повідомлення та доданий до нього графік платежів в новій редакції були направлені на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, та отримані 19 січня 2009 року.

Крім того, 18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ПростоФінанс» відступило своє право вимоги за кредитним договором, укладеним із позичальником ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Таким чином, відбулась заміна кредитора у зобов'язанні та кредитором за кредитним договором є товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Однак, в порушення умов договору відповідач не виконав належним чином зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, має прострочену заборгованість, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.2 - 7.3 кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов цього договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати кредитодавцю неустойки (штрафу) в розмірі 20 % від повної суми щомісячного платежу. При цьому сторони усвідомлюють, що неповне виконання зобов'язання (виконання частини зобов'язання, часткова сплата щомісячного платежу) також є неналежним виконанням зобов'язання в повному обсязі (повна сплата щомісячного платежу). Сплата штрафу не звільняє позичальника від виконання зобов'язання в натурі. У випадку порушення позичальником зобов'язання щодо сплати простроченої заборгованості та/або усунення істотного порушення умов цього договору (чи договору забезпечення) після отримання вимоги кредитодавця про дострокове погашення заборгованості, в порядку, передбаченому в п.п. 5.1.6, 6.2.3 цього договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати кредитодавцю неустойки (штрафу) в розмірі 20 % від суми кредиту, який повинен бути сплачений достроково за вимогою кредитодавця. Сплата штрафу не звільняє позичальника від виконання зобов'язання в натурі.

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 15 серпня 2012 року має заборгованість - 85006 гривень 90 копійок, яка складається з наступного: сума в розмірі 61189 гривень 17 копійок - заборгованість за кредитом; сума в розмірі 18146 гривень 23 копійок - заборгованість за відсотками та комісії; сума в розмірі 5671 гривня 50 копійок - штраф.

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

При цьому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що процентна ставка була підвищена банком неправомірно, всупереч вимогам дійсного законодавства, а тому проценти відповідач повинен сплачувати за первісною відсотковою ставкою, оскільки такі посилання відповідача є безпідставними, так як згідно наданих документів вбачається, що кредитодавець повідомив позичальника про підвищення процентної ставки за кредитним договором, надіславши йому письмове повідомлення та новий графік платежів рекомендованим листом завчасно до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Відповідачем цей лист був отриманий, жодних письмових відповідей він на адресу банку не направляв, крім того, навіть здійснив черговий платіж за новим графіком. Зазначені обставини не заперечувались і самим відповідачем в судовому засіданні. Тому, в зв'язку із зазначеним, кредитодавець на власний розсуд збільшив розмір процентної ставки за укладеним кредитним договором. Всі зазначені дії кредитодавця прямо передбачені умовами кредитного договору, який був укладений між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем. Тому вбачається, що дії кредитодавця ТОВ «ПростоФінанс» щодо зміни розміру процентної ставки за кредитним договором є правомірними та такими, що відповідають як умовам укладеного кредитного договору, так і вимогам закону. А жодних доказів на підтвердження таких своїх заперечень відповідачем суду не надано. Відсутні такі докази й в матеріалах справи.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, взяті на себе зобов'язання виконує неналежним чином, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору, суд вважає необхідним суму заборгованості стягнути з відповідача.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі в розмірі 85006 гривень 90 копійок та судового збору в розмірі 850 гривень 06 копійок.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 629, 1046, 1047, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 59, 60, 88, 107, 208, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (р/р № 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, ЄДРПОУ 35326253) заборгованість за кредитним договором № 02016042614 від 13 жовтня 2008 року в розмірі 85006 (вісімдесят п'ять тисяч шість) гривень 90 копійок, а також судовий збір в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 06 копійок, а всього 85856 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 96 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

22.07.2013