Вирок № 32762044, 05.06.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 413/2961/13-к

Провадження № 1-кп/413/184/13

В И Р О К

Іменем України

29 травня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Бичкова І. Г.,

при секретарі Костенко О.С.,

за участю прокурора: Карпової І.А.,

за участю потерпілої ОСОБА_1,

за участю захисника: адвоката ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красний Луч Луганської області кримінальне провадження № 12012030210000501 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Красний Луч Луганської області, без визначеного місця проживання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого, освіта середня спеціальна, неодруженого, росіянина, громадянина України, засудженого 30.09.2008 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням на строк 1 (один) рік, засудженого 03.04.2013 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК України, до позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 71 КК України визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 місяць, невійськовозобов'язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням було встановлено, що в період часу з 23.01.2013 року до 07.02.2013 року, більш точної дати у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, шляхом підбору ключа, проник до квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2, та вчинив крадіжку майна з квартири, а саме: м'якої іграшки - лева, куртки жіночої болонєвої, дитячого рюкзака у формі м'якої іграшки ведмедя, вартість яких складає 275 гривень, згідно висновку товарознавчої експертизи № 58-8/7 від 26.04.2013 року, постільної білизни (полуторної) 4 комплекти, махрових рушників розміром 1,5 м на 1 м в кількості 5 штук, шапки-вушанки норкової чоловічої, м'ясорубки ручної, іграшки-автомобіля на дистанційному керуванні, штанів жіночих зимових болонєвих чорного кольору 2 штуки, ковдр сентипонових 2 штуки, пледу рожевого кольору, вартість яких складає 2614 гривень, згідно незалежному висновку про оцінку майна від 26.04.2013 року. Після чого ОСОБА_3 з місця події зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_1 на суму 2889 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиросердно кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що 23.01.2013 року приблизно о 18 годині 00 хвилин він підібрав ключ до квартири потерпілої та проникнув у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Із квартири потерпілої він забрав іграшку, куртку, речі, білизну. Він залишався в даній квартирі приблизно протягом 3-х днів, після чого пішов. Також він пояснив суду про те, що проникнув у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Йому не було відомо про те, чи перебував у той момент у даній квартирі хто-небудь чи ні. Він попередньо підбирав ключі до замкової щілини. У нього знаходилося три ключі, один із яких підійшов до замка квартири потерпілої. Він визнає, що ним викрадені всі речі в потерпілої, які зазначені в обвинувальному акті. Він не може сказати, чому він залишився протягом 3-х днів в квартирі потерпілої, напевно, тому, що йому не було де ночувати. Він залишився й усе. Він не боявся того, що хто-небудь може прийти. Але в результаті ніхто не прийшов. Після того, як він покинув квартиру потерпілої, то всі викрадені речі, крім іграшок (ведмедя та лева) , куртки, він продав раніше не відомому йому чоловіку на ринку м. Красний Луч. Іграшки, а саме: ведмедя та лева він подарував своїй знайомій ОСОБА_4. Він не говорив їй про походження даних речей. В момент вчинення злочину він був один, речі викрадав сам. Йому відомо про те, що потерпілого були повернуті іграшки, ведмідь та лев. Доля інших речей йому невідома. Собі він не залишив нічого. Викрадені ним речі він продав і одержав за них гроші в сумі 300 грн. . Він особисто з потерпілою не спілкувався, нічого з викрадених речей їй не повертав. Він підтвердив той факт, що саме він вчинив даний злочин. Вину він визнає в повному обсязі. В момент вчинення злочину він був один, речі викрадав сам. Він попередньо підбирав ключі до замкової щілини. У нього знаходилося три ключі, один із яких підійшов до замка квартири потерпілої. Але перш ніж увійти у квартиру потерпілої, він подзвонив у дверний дзвінок і йому ніхто не відкрив двері. Він зрозумів, що в квартирі нікого немає. Він не приховує від суду ніяких фактів, що мають відношення до даного злочину. Викрадені речі із квартири потерпілої він виносив протягом 3- х днів, не відразу. Дані речі він сховав за гаражами біля «хитрого» ринку м. Красний Луч. Речі він продав на «хитрому» ринку м. Красний Луч протягом одного дня, крім іграшок (лев і ведмедя) , які він подарував своїй знайомій. Від продажу речей він одержав 300 грн. . Він просив суд суворо його не карати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду про те, що востаннє вона була на своїй квартирі 23.01.2013 року. Вона проживає в Зеленому Гаю. Після відвідування своєї квартири вона знову відправилася додому в Зелений Гай. 07.02.2013 року її зять навідався на її квартиру. Він ранком заїхав на її квартиру спільно зі своїм сином. Двері квартири були відкриті. Всюди було безладдя, речі всюди були розкидані. Було помітно, що у квартирі виготовляли їжу, використовуючи при цьому її каструлі, сковорідки, вилки. Розетки були всі обірвані, речі перенесені, всі дроти з телевізора, холодильника, світильника були викрадені. Пральну машинку витягли. Усе було перевернено на балконі, під ліжком, у кімнатах. Вона вважає, що це не могла зробити одна людина. Винесли також дитячу машину велику вартістю 2000 грн. . Винесли багато постільної білизни, покривал, посуд, кришки. Вона всі ці речі наживала протягом всього свого життя. Про те, що вона не проживає в даній квартирі, знали її сусіди по квартирі, родичі. В квартиру навідувалася лише її дочка та зять. Ранком 07.02.2013 року її зять прийшов у квартиру, побачив що відбувається та відразу ж їй зателефонував. Він сказав їй щоб вона терміново приїхала у свою квартиру. Вона взяла таксі та приїхала. Крім того, у неї є роздруківка телефонних дзвінків з її стаціонарного телефону. Відповідно до даної роздруківки, з її міського телефону хтось дзвонив з 02.02.2013 року, а не з 23.02.2013 року, як затверджує обвинувачуваний, у м. Міусинськ, м. Петровське. Вона ніколи не дзвонила зі свого міського телефону, він просто перебуває в її квартирі. Вона користується мобільним телефоном. Крім усього, були ще викрадені речі її дочки, дитячі речі. Крім того, вона пояснила суду про те, що їй були повернуті іграшка у вигляді лева, куртка біла, дитячий рюкзак у вигляді ведмедя. Доля інших речей їй невідома. Вона просила суд призначити обвинувачуваному найсуворіше покарання, оскільки викрадені речі вона наживала протягом всього свого життя. Обвинувачуваний до неї не приходив, не намагався їй повернути належні їй речі, не просив прощення. Цивільний позов вона не заявляла, оскільки вона не знала, що можна заявити даний позов.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого злочину та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , суд дійшов до висновку про те, що вони повністю відповідають один одному.

Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, вчинений ОСОБА_3 , згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином: - має задовільний стан здоров'я (т. 2 а. с. 42 - 44) ; - переданий на облік військовозобов'язаних запасу 03.04.2009 року згідно ст. 18 п. 1 (у зв'язку з судимістю) , після отримання воєнного квитка на облік військовозобов'язаних не звертався (т. 2 а. с. 45) ; - засуджений 30.09.2008 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 3 (три) роки, із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України з випробуванням на строк 1 (один) рік, засудженого 03.04.2013 року Краснолуцьким міським судом Луганської області за вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК України, до позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 71 КК України визначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 місяць (т. 2 а. с. 46, 49 - 51, 53) ; - задовільно характеризується за місцем проживання (т. 2 а. с. 47) ; - не має постійного місця проживання (т. 2 а. с. 48) .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин; - повне визнання своєї вини у вчиненні злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає рецидив злочинів.

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк, і призначення остаточного покарання із застосуванням ст. 70 КК України.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 27.02.2013 року з 19 години 10 хвилин.

Цивільний позов у справі потерпілою ОСОБА_1 пред'явлений не був (т. 2 а. с. 9 - 13, 58, 116) .

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (т. 2 а. с. 21, 25, 26, 64, 69, 74, 75, 120) .

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта: - згідно довідці № 63 від 25.04.2013 року, пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок (т. 2 а. с. 90, 120) ; - згідно довідці № 58-8/7 від 26.04.2013 року, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок (т. 2 а. с. 93, 120) , слід відшкодувати за рахунок засудженого ОСОБА_3 на користь держави (№ рахунку: 31117115700039, одержувач: УДКСУ у м. Красному Лучі (м. Красний Луч) , 24060300, ідентифікаційний код одержувача: 37983618, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, 804013) .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 11.06.2010 року Краснолуцьким міським судом Луганської області щодо ОСОБА_3, слід залишити колишнім - тримання під вартою до набрання вироком законної сили (т. 2 а. с. 52, 56) .

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що 25.02.2013 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та був поміщений до ІТТ Краснолуцького МВ ГУМВС України в Луганській області (т. 2 а. с. 27 - 31) . Далі, 27.02.2013 року о 18 годині 00 хвилин за постановою слідчого СВ Краснолуцького МВ ГУМВС України в Луганській області капітана міліції Григорович Д. А. він був звільнений з-під варти (т. 2 а. с. 57) . Крім того, 27.02.2013 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий на підставі постанови судді Краснолуцького міського суду Луганської області Янцовської Т. М. від 14.01.2013 року, справа № 1211/4988/2012, провадження № 1/413/37/13, та був поміщений до ІТТ Краснолуцького МВ ГУМВС України в Луганській області (т. 2 а. с. 52) , після чого його вже не звільняли з-під варти. Тому суд дійшов до висновку про те, що в строк відбування покарання, остаточне визначеного судом за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, слід зарахувати час знаходження ОСОБА_3 під вартою в період часу з 25.02.2013 року з 21 години 30 хвилин до 27.02.2013 року до 18 години 00 хвилин.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України; ст. ст. 11, 12, 50-52, 63, 65-67, 70, 89, 185 КК України; ст. ст. 3, 17, 21, 24, 43, 100, 110, 124, 126, 366 - 371, 373 - 376, 392, 393 КПК України, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання в порядку ст. 208 КПК України, тобто з 27.02.2013 року з 19 години 10 хвилин.

Речові докази, а саме: м'яку іграшку лев, повернуту 09.02.2013 року потерпілій ОСОБА_1, рюкзак у вигляді м'якої іграшки ведмедика, болонєву жіночу куртку білого кольору, повернуті 04.03.2013 року потерпілій ОСОБА_1, вважати їй повернутими.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі не залучення експерта: - згідно довідці № 63 від 25.04.2013 року, пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок; - згідно довідці № 58-8/7 від 26.04.2013 року, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок, відшкодувати за рахунок засудженого ОСОБА_3 на користь держави (№ рахунку: 31117115700039, одержувач: УДКСУ у м. Красному Лучі (м. Красний Луч) , 24060300, ідентифікаційний код одержувача: 37983618, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, 804013) .

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 11.06.2010 року Краснолуцьким міським судом Луганської області щодо ОСОБА_3, залишити колишнім - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

В строк відбування покарання, остаточне визначеного судом за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати час знаходження ОСОБА_3 під вартою в період часу з 25.02.2013 року з 21 години 30 хвилин до 27.02.2013 року до 18 години 00 хвилин.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Краснолуцький міський суд Луганської області, який постановив вирок.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: