Вирок № 32760554, 31.07.2013, Кельменецький районний суд Чернівецької області

31.07.2013

Справа №1-158/12

ВИРОК

Іменем України

31 липня 2013 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Дворському А.В.

з участю прокурора: Петричука О.А.

захисника підсудного ОСОБА_1.

адвоката: ОСОБА_11.

захисника підсудного ОСОБА_2.

адвоката: ОСОБА_12.

захисника підсудного ОСОБА_3.

адвоката: ОСОБА_13.

захисника підсудного ОСОБА_4.

адвоката: ОСОБА_14.

захисника підсудного ОСОБА_5.

адвоката: ОСОБА_15.

захисника підсудного ОСОБА_6.

адвоката: ОСОБА_16.

захисника підсудного ОСОБА_7.

адвоката: ОСОБА_17.

захисника підсудного ОСОБА_8.

адвоката: ОСОБА_18.

захисника підсудного ОСОБА_9.

адвоката: ОСОБА_19.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Чернівці справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Луківці Вижницького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, начальника варти відомчої воєнізованої охорони філії „Дирекція з будівництва" Дністровської ГАЕС публічного акціонерного товариства „Укргідроенерго", одруженого, раніше не судимого,

за ч.2 ст. 15, ч.4 і ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 і ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Луківці Вижницького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Сніжне Донецької області, жителя АДРЕСА_3, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,

за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого згідно вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2008 року за ст. 15 і ч.3 ст. 149, ст. 149 ч.3 КК України до трьох років двох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, покарання відбув повністю,

за ч.5 ст. 27 , ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_6, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, водія фірми „Рома", раніше судимого згідно вироку Садгірського районного суду м. Чернівці від 06 травня 2006 року за ст.ст. 296 ч.2, 186 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю 2 роки, згідно вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2008 року за ч.2 ст. 187 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків призначене у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, покарання відбував з 29 червня 2006 року по 09 квітня 2012 року, невідбутий строк покарання два місяці двадцять днів,

за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та жителя АДРЕСА_7, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2007 року за ст.. 304, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України, на підставі ст.. 70 КК України остаточне покарання призначене у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки шість місяців, згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2009 року за ч.2 ст. 190 КК України, остаточне покарання призначене на підставі ч.4 ст. 71 КК України у виді чотирьох років двох місяців позбавлення волі, відбував покарання з 18 жовтня 2009 року по 09 квітня 2012 року, невідбутий строк покарання один рік, вісім місяців 9 днів,

за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_8, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого згідно вироку Тернопільського міського суду від 01 серпня 1997 року за ч.2 ст. 140 КК України до двох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, з відстрочкою виконання вироку в частині основного покарання на підставі ст.. 46-1 КК України на два роки, згідно вироку Тернопільського районного суду від 01 грудня 1999 року за ч.3 ст. 142, ч.1 ст. 187 , ч.1 ст. 145, ст.. 42 КК України до шести років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, згідно ст.. 43 КК України частково приєднано невідбутне покарання за вироком Тернопільського міського суду від 01 серпня 1997 року і остаточно призначено покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, звільнений умовно-достроково 10 грудня 2004 року від відбування покарання на невідбутий строк один рік шість місяців 21 день,

за ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 187, ч.1 і ч.4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_9, румуна, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого згідно вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 1997 року за ч.3 ст. 142, ст. 17 і ст.. 142 ч.3 КК України, на підставі ст.. 42 КК України остаточне покарання призначене у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, згідно вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 21 серпня 1999 року за ч. 2 ст. 140 КК України на підставі ст.. 42 ч.3 КК України призначено покарання у виді дванадцяти років трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, згідно вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 15 жовтня 1999 року за ч. 3 ст. 140 КК України на підставі ст. 42 ч.3 КК України призначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, відбував показання з 02 січня 1997 року,

за ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_9, АДРЕСА_10, уродженця АДРЕСА_11, грузина, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст.. 89 КК України,

за ч.3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_8, АДРЕСА_12, уродженця та жителя АДРЕСА_13, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, студента третього курсу Вінницького національного аграрного університету, не судимого,

за ч.3 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_6. з метою підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, і яке надає права, з метою подальшого його використання, у невстановленому слідством місці і в часі підробив службове посвідчення третейського судді НОМЕР_1 від 08.02.2011 року, а саме виготовив його за допомогою копіювально-множильної техніки струменево-крапельним способом, зокрема вніс у посвідчення своє прізвище, ім'я та по-батькові, наніс печатку з написом „Постійно діючий третейський суд при асоціації „Асоціація підприємств оптово-роздрібної торгівлі „Український торгівельний союз" та вклеїв свою фотокартку, тобто підробив вказане посвідчення шляхом внесення в нього завідомо неправдивих даних.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6., достовірно знаючи про те, що службове посвідчення третейського судді НОМЕР_1 від 08.02.2011 року на прізвище ОСОБА_6. є підробленим, 13.11.2011 року, близько 10 години, знаходячись біля будинку № 27 по вул. Гродненській в м. Києві, діючи умисно, з метою використання завідомо підробленого документа, пред'явив ОСОБА_20. службове посвідчення третейського судді НОМЕР_1 від 08.02.2011 року, представившись суддею третейського суду, в такий спосіб використавши завідомо підроблений ним документ.

Крім того, 13.11.2011 року, біля 10 години, ОСОБА_6, знаходячись біля будинку № 27 по вул. Гродненській в м. Києві, діючи умисно, з метою заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, умисно наніс дерев'яною ручкою лопати удар по правій руці потерпілого ОСОБА_20., внаслідок чого спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді підголівчастих переломів 2-3 п'ясних кісток кисті, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

В середині грудня 2011 року підсудний ОСОБА_1. з метою особистого збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, повідомив свого племінника ОСОБА_2. про те, що в АДРЕСА_14 проживає заможній чоловік, який по місцю свого проживання зберігає гроші в сумі близько 10 000 000 гривень і запропонував ОСОБА_2. знайти осіб, які б могли вчинити крадіжку вказаних грошей з будинку потерпілого. ОСОБА_2. погодився на пропозицію ОСОБА_1. та пообіцяв підшукати осіб, які вчинять крадіжку. Таким чином ОСОБА_2. вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_1. з метою вчинення крадіжки грошей, поєднаної з проникненням у житло.

Через кілька днів ОСОБА_2. повідомив свого знайомого ОСОБА_3. про те, що в АДРЕСА_14 проживає заможній чоловік, який по місцю свого проживання зберігає гроші в сумі близько 15 000 000 гривень і запропонував ОСОБА_3. знайти осіб, які б могли вчинити крадіжку вказаних грошей з будинку потерпілого. ОСОБА_3. погодився з пропозицією ОСОБА_2. і пообіцявши підшукати осіб, які вчинять крадіжку. Таким чином ОСОБА_3. вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_2. з метою вчинення крадіжки грошей, поєднаної з проникненням у житло.

В кінці грудня 2011 року, ОСОБА_3. попросив ОСОБА_2. показати місцезнаходження будинку потерпілого в АДРЕСА_14. Після цього ОСОБА_2. зателефонував до ОСОБА_1. та повідомив про те, що знайшов людей для вчинення крадіжки, у зв'язку з чим необхідно показати виконавцю місцезнаходження будинку потерпілого в АДРЕСА_14. З цією метою ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на автомобілі „ВАЗ-21099", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., приїхали з м. Чернівці в АДРЕСА_1. В селі Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області ОСОБА_2. та ОСОБА_3. зустрілись з ОСОБА_1., після чого на автомобілі „ВАЗ-21099", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2., поїхали в АДРЕСА_14. В с. Коболчин ОСОБА_1. показав ОСОБА_2. та ОСОБА_3. будинок потерпілого ОСОБА_21., який розташований за адресою АДРЕСА_14. При цьому ОСОБА_1. повідомив, що власник вказаного будинку був головою колгоспу у вказаному селі та заробив великі кошти за продаж землі.

Після цього ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_4. про те, що в АДРЕСА_14 проживає заможній чоловік, який по місцю свого проживання зберігає гроші в сумі близько 20 000 000 гривень і запропонував ОСОБА_4. знайти осіб, які б могли вчинити крадіжку вказаних грошей з будинку потерпілого. ОСОБА_4. погодився з пропозицією ОСОБА_3., і пообіцяв підшукати осіб, які вчинять крадіжку. Таким чином ОСОБА_4. вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_3. з метою вчинення крадіжки грошей, поєднаної з проникненням у житло.

З метою недопущення викриття ОСОБА_2., як співучасника вчинення злочину, ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_4., що інформацію про об'єкт посягання отримав від особи на ім'я „ОСОБА_42".

11 січня 2012 року, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на автомобілі „СНЕRY QQ», д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3., поїхали в АДРЕСА_14, де ОСОБА_3. показав ОСОБА_4. місцезнаходження будинку потерпілого. ОСОБА_4. намалював на аркуші паперу детальний план місцезнаходження будинку потерпілого, шлях під'їзду до будинку потерпілого, а також шлях залишення вказаного села.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4. зателефонував до ОСОБА_10., який відбував покарання в Копиченській виправній колонії УДДУ ПВП у Тернопільській області № 112 та попросив останнього підшукати людей для вчинення на території Чернівецької області крадіжки з будинку грошей в особливо великих розмірах, а саме грошей в сумі близько 12 000 000 гривень. На цю пропозицію ОСОБА_10. погодився, тим самим вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_4. з метою вчинення крадіжки грошей, поєднаної з проникненням у житло. За допомогу у підшукуванні виконавців вчинення крадіжки ОСОБА_4. пообіцяв ОСОБА_10. частину викрадених коштів.

З метою підшукати виконавців вчинення крадіжки ОСОБА_10. надав вказану інформацію ОСОБА_5., який спільно з ОСОБА_10. відбував покарання в Копиченській виправній колонії і попросив ОСОБА_5. підшукати виконавців для вчинення на території Чернівецької області крадіжки з будинку грошей в сумі близько 12 000 000 гривень. На цю пропозицію ОСОБА_5. погодився, тим самим вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_10. з метою вчинення крадіжки грошей, поєднаної з проникненням у житло.

ОСОБА_5. зателефонував до ОСОБА_6. та повідомив про те, що в Чернівецькій області є людина, яка має інформацію про місцезнаходження об'єкту, звідки необхідно вчинити крадіжку грошей та передав ОСОБА_6. для зв'язку та подальшої зустрічі в м. Чернівці номер мобільного телефону ОСОБА_4., як особи, яка шукає виконавців вчинення крадіжки грошей.

ОСОБА_6. повідомив ОСОБА_7. про замовлення на вчинення крадіжки грошей, поєднаної з проникненням у житло та запропонував останньому поїхати в м. Чернівці для зустрічі з ОСОБА_4. з метою отримання інформації про об'єкт посягання, на що ОСОБА_7. погодився.

В двадцятих числах січня 2012 року, ОСОБА_6. та ОСОБА_7. приїхали в м. Чернівці та домовились по телефону про зустріч з ОСОБА_4. В ході зустрічі в кафе по вул. Ентузіастів в м. Чернівці, ОСОБА_6. та ОСОБА_7. повідомили ОСОБА_4. про те, що їх скерував в м. Чернівці на зустріч ОСОБА_5.

В цей час, ОСОБА_3., знаходячись на вул. Ентузіастів в м. Чернівці, спостерігав за зустріччю ОСОБА_4. з ОСОБА_6. та ОСОБА_7., маскуючись в автомобілі „СНЕRY QQ", д.н. НОМЕР_3.

Під час зустрічі ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_6. та ОСОБА_7. про те, що в АДРЕСА_14 проживає заможній чоловік, який по місцю свого проживання зберігає гроші в сумі близько 12 000 000 гривень. ОСОБА_6. та ОСОБА_7. погодились з пропозицією ОСОБА_4. на вчинення розбійного нападу, так як даний спосіб заволодіння грошима є найбільш вірогідніший, оскільки він не потребує пошуку грошей, так як господарі самі під час нападу вкажуть місцезнаходження коштів.

ОСОБА_4. мав показати ОСОБА_6. та ОСОБА_7. місцезнаходження будинку потерпілого в АДРЕСА_14. ОСОБА_4., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. домовились розподілити кошти здобуті злочинним шляхом наступним чином : ОСОБА_6. та ОСОБА_7. - 50 відсотків, та інших 50 відсотків - ОСОБА_4.

Після зустрічі ОСОБА_4. сповістив ОСОБА_3. про те, що згода з виконавцями досягнута і умови прийняті, в тому числі і про розподіл грошей здобутих злочинним шляхом. Далі ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_3., що їхня частка грошей з 50 відсотків буде поділена наступним чином: по 10 відсотків ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_1.; по 5 відсотків ОСОБА_10. та ОСОБА_5.

Не бажаючи бути поміченим в АДРЕСА_14, ОСОБА_4. домовився про зустріч ОСОБА_6. та ОСОБА_3. в м. Чернівці біля готелю „Буковина". В ході їх зустрічі ОСОБА_3. передав ОСОБА_6. намальований ОСОБА_4. детальний план місцезнаходження будинку потерпілого в АДРЕСА_14 із зазначенням шляхів під'їзду до будинку потерпілого, а також шлях залишення вказаного села. В подальшому, з метою обстеження місцевості та вивчення обстановки біля будинку потерпілого, ОСОБА_6. та ОСОБА_7. поїхали АДРЕСА_14, за допомогою плану, наданого ОСОБА_3. та ОСОБА_4., знайшли будинок потерпілого, визначили шляхи підходу та відходу від нього під час вчинення розбійного нападу.

Для організації та залучення інших учасників розбійного нападу, ОСОБА_6. та ОСОБА_7. прибули в м. Вінниця, де ОСОБА_7. залучив до вчинення розбійного нападу ОСОБА_9., ОСОБА_8. та невстановлену слідством особу.

ОСОБА_6. з м. Вінниця виїхав в м. Київ.

ОСОБА_7. знаходячись в м. Вінниця разом з ОСОБА_9., ОСОБА_8. та невстановленою слідством особою, здійснили підготовку до вчинення розбійного нападу, а саме учасники нападу приготували шапки - маски, які виготовили власноручно, змінну одежу, взуття, рукавички, від яких повинні були позбавитись відразу після учинення нападу. Для подолання опору з боку потерпілих під час вчинення нападу та для погрози застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілих, згідно попередньої домовленості ОСОБА_7. підготував ніж, а для їх зв'язування - липку стрічку (скотч). Для полегшення доступу під час проникнення до будинку потерпілих шляхом зламу дверей чи вікон, згідно попередньої домовленості учасники нападу підготували сокиру.

З метою вчинення розбійного нападу, 04.02.2012 року, близько 02 години 30 хвилин, ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_8. та невстановлена слідством особа, на автомобілі „ЗАЗ-Таврія", д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8., приїхали в АДРЕСА_14, де на головній дорозі залишили автомобіль.

Для проникнення в будинок ОСОБА_8. взяв з собою сокиру для зламу дверей або вікна. ОСОБА_7. озброївся ножем, для зв'язування потерпілих ОСОБА_9. взяв з собою липку стрічку (скотч). Учасники нападу оділи заздалегідь взяті з собою власноручно виготовлені маски з прорізями для очей та рукавички, після чого направились до будинку потерпілих. 04.02.2012 року, близько 03 години, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та невстановлена слідством особа, проникли на територію садиби потерпілих, яка розташована в АДРЕСА_14, провулок Аптечний,7, де ОСОБА_7. плечем, а ОСОБА_9. сокирою, вибили кожний по склу одного вікна будинку та усі проникли всередину.

Проникнувши в кімнату де спали потерпілі ОСОБА_23., 1941 року народження та ОСОБА_24, 1942 року народження, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та невстановлена слідством особа напали на них, та за допомогою липкої стрічки зв'язали їм руки. ОСОБА_7. наніс ОСОБА_23. декілька ударів рукою по обличчю та по тулубу, завдавши фізичного болю, а також приклав йому до горла ніж, тобто виразив погрозу застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.

Нападники пред'явили вимогу вказати місцезнаходження сейфу із вмістом грошей в сумі 10 000 000 гривень.

ОСОБА_23. та ОСОБА_24, усвідом люючи, що вони піддались нападу, та реально сприймаючи погрозу застосування до них насильства небезпечного для життя і здоров'я, вказали нападникам на шафу і диван, як на місця збереження грошей.

Під час вчинення розбійного нападу ОСОБА_7., за попередньою змовою з ОСОБА_8., ОСОБА_9., невстановленою слідством особою відкрито заволоділи наступним майном потерпілих, а саме грошима в сумі 7500 гривень, 621 долар США, що згідно курсу НБУ станом на 04.02.2012 року, із розрахунку 1 долар США - 7 гривень 98 копійок, становить 4955 гривень 58 копійок, акумуляторною батареєю мобільного телефону „Нокія 5320" вартістю 40 гривень, акумуляторною батареєю мобільного телефону „Нокія 6300" вартістю 40 гривень, підодіяльником вартістю 50 гривень, ключем від замка вхідних дверей, який не представляє для потерпілого матеріальної цінності, а всього майном потерпілих на загальну суму 12585 гривень 58 копійок.

ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. та невстановлена слідством особа, зв'язали ОСОБА_23. та ОСОБА_24 липкою стрічкою ноги, а також перерізали шнури стаціонарних телефонів з метою недопущення повідомлення про скоєний напад.

Повернувшись до автомобіля „ЗАЗ-Таврія", д.н. НОМЕР_4, усі учасники нападу поїхали в м. Вінниця, де по дорозі, з метою унеможливлення їх впізнання, позбавились від масок, рукавиць, сокири, липкої стрічки, акумуляторних батарей від мобільних телефонів, ключа від замка вхідних дверей та підодіяльника, викинувши їх у лісосмузі.

В м. Вінниця ОСОБА_7. на свій розсуд розділив гроші між учасниками нападу на п'ять рівних частин, передавши ОСОБА_8., ОСОБА_9. та невстановленій слідством особі по 1/5 частині від загальної суми викрадених коштів кожному, а 2/5 частини залишив собі, щоб в подальшому 1/5 частину передати ОСОБА_6.

Приїхавши в м. Київ, ОСОБА_7. передав ОСОБА_6. 1/5 частини від загальної суми викрадених коштів за організацію та участь ОСОБА_6. у вчиненні розбійного нападу.

Після вчинення розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_21, ОСОБА_1., згідно попередньої домовленості з ОСОБА_2., забажав отримати свою частину від викрадених коштів. З цією метою ОСОБА_1. повідомив ОСОБА_2. про необхідність передачі його долі від викрадених у сім'ї ОСОБА_21 коштів.

Після цього ОСОБА_2. зателефонував до ОСОБА_3. з вимогою передачі його долі від викрадених коштів.

ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_4. про вимогу передачі незаконно здобутих коштів.

ОСОБА_4., за допомогою ОСОБА_5. через послугу мобільного зв'язку „конференція", висунув вимогу ОСОБА_6. про передачу їх долі від незаконно здобутих коштів внаслідок вчинення розбійного нападу. Під час розмови ОСОБА_6. обурився не підтвердженням інформації про наявність великої суми коштів та заволодінням грошима тільки в сумі 7000 гривень та 700 доларів США, повідомив ОСОБА_4. про необхідність зустрічі.

Крім того, ОСОБА_1., у невстановленому слідством місці та при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав 10 патронів, які переніс до місця свого проживання і зберігав у сейфі у житловому будинку розташованому по АДРЕСА_17, не маючи передбаченого законом дозволу.

26.03.2012 року, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1. було виявлено та вилучено 10 патронів, які є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - 9мм пістолетними патронами „ПМ", призначеними для проведення пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм та придатні для стрільби.

Підсудний ОСОБА_1. вину в скоєному визнав повністю та дав суду показання про те, що під час розмови з ОСОБА_2. повідомив, що в АДРЕСА_14 живе чоловік, який має багато майна. Обсяги майна товариства яким керує цей чоловік 3- 7 мільйонів гривень. В подальшому ОСОБА_2. повідомив ОСОБА_1., що ця розмова зацікавила людей. ОСОБА_1. повторно розповів все ОСОБА_2. В грудні 2011 року до ОСОБА_1. в с. Білоусівка приїхав ОСОБА_2. та чоловік на ім'я ОСОБА_3. ОСОБА_1. поїхав з ними в с. Коболчин та показав їм господарство в якому проживав ОСОБА_21. ОСОБА_1. розповів ОСОБА_2., що загальний обсяг майна потерпілого зі слів жителів села становить біля 10 000 000 гривень. Свої покази на досудовому слідстві підтримує повністю. Вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнає повністю. Все зазначене в постанові про зміну обвинувачення в суді відповідає дійсності.

Підсудний ОСОБА_2. вину в скоєному визнав частково та дав суду показання про те, що під час розмови у 2011 році в м. Чернівці ОСОБА_1. розповів йому про чоловіка, який живе в с. Коболчин і має кошти. Про злочин вперше ОСОБА_2. та ОСОБА_1. говорили в грудні 2011 року. ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_3. їздили в с. Коболчин і ОСОБА_1. показав їм сарай у господарстві потерпілого в якому потерпілий міг зберігати гроші. Між ними була розмова про вчинення крадіжки. В січні 2012 року ОСОБА_2. на прохання ОСОБА_3. їздив в с. Романківці і забрав звідти ОСОБА_3 і ще одного чоловіка, оскільки у ОСОБА_3 в автомобілі було пошкоджене колесо. Покази на досудовому слідстві давав добровільно. В подальшому ОСОБА_2. роздумав вчиняти злочин і під час розмови з ОСОБА_3 сказав останньому , що у потерпілого є зброя і охоронець, а по сусідству живуть два працівники міліції. ОСОБА_2. вважає, що в його діях є незакінчений замах на вчинення злочину і добровільна відмова від вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_3. вину в скоєному визнав частково та дав суду показання про те, що ОСОБА_2. розповів йому, що в с. Коболчин є чоловік який має значну суму грошей і попросив знайти людей які б могли скоїти крадіжку. ОСОБА_3. попросив ОСОБА_4. знайти людей , які б скоїли крадіжку. ОСОБА_3. їздив з ОСОБА_2. в АДРЕСА_14 щоб подивитись на господарство у якому проживав потерпілий. По дорозі вони взяли ще одного чоловіка. ОСОБА_2. показав ОСОБА_3. господарство та сказав, що гроші є в сараї ї їх треба викрасти. ОСОБА_2. не називав ОСОБА_3. точну суму. ОСОБА_3. також не називав суму ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_3. возив ОСОБА_4. в с. Колболчин і показував йому господарство потерпілого. ОСОБА_4 намалював схему. На зворотній дорозі пошкодили колесо. ОСОБА_3. зателефонував до ОСОБА_2. і останній відвіз їх в м. Чернівці. ОСОБА_3. возив ОСОБА_4. на вул. Ентузіастів. ОСОБА_3. передавав ОСОБА_6. схему, яку намалював ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_3. зателефонував ОСОБА_2. і домовився про зустріч. При зустрічі ОСОБА_2. повідомив ОСОБА_3., що з потерпілим живе озброєний водій і попросив нічого не скоювати. Після цього ОСОБА_3. зателефонував до ОСОБА_6. і ОСОБА_6. повідомив йому, що вони відмовились від вчинення злочину. Після вчинення злочину ОСОБА_3. зателефонував ОСОБА_2. і запитав хто скоїв злочин і чи це ті люди з якими вони домовлялись. ОСОБА_3. вважає, що він добровільно відмовився від вчинення злочину. Під час допитів працівники міліції застосовували до ОСОБА_3 фізичну силу і зламали йому зуб. Будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, ОСОБА_3. відмовився написати письмову заяву про застосування щодо нього незаконних методів слідства.

Підсудний ОСОБА_4. вину в скоєному визнав частково та дав суду показання про те, що приблизно в грудні 2011 року ОСОБА_3. повідомив йому, що є заможний чоловік, який є директором сільськогосподарського підприємства, має землі, техніку, нерухомість, значні кошти, які можна викрасти. ОСОБА_4. вирішив когось знайти для вчинення злочину. Після новорічних свят ОСОБА_4. зателефонував до ОСОБА_10. і повідомив останнього, що є „тема", яку описав як наявність нерухомості та земельних паїв. ОСОБА_10. відповів, що йому це не цікаво. ОСОБА_10. повідомив, що біля нього є хлопець і може він щось знає. Конкретно про вчинення злочину ОСОБА_4. ОСОБА_10. не говорив. ОСОБА_4. думав, що якщо знайдуть людину, то можливо така людина погодиться на вчинення крадіжки. Через кілька днів ОСОБА_4. з телефонного номера яким користувався ОСОБА_10. надійшло „СМС" повідомлення з телефонним номером. ОСОБА_4. зателефонував до ОСОБА_10., однак телефон був вимкнений. Пізніше ОСОБА_4. запитав ОСОБА_3. де живе потерпілий. ОСОБА_3. погодився показати. В січні 2012 року ОСОБА_4. та ОСОБА_3. поїхали в с. Коболчин і ОСОБА_4. намалював схему. Подорозі назад вони пробили колесо. Через кілька днів до ОСОБА_4. зателефонував невідомий хлопець і запропонував зустрітись. ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_3., що приїхала людина і треба поговорити. ОСОБА_3. відвіз ОСОБА_4. на зустріч на вулицю Ентузіастів в м. Чернівці. Там ОСОБА_4. зустрівся з ОСОБА_6. та ОСОБА_7. і розповів їм, що є багатий чоловік, який є директором сільськогосподарського підприємства, має землі та інше майно, а також значну суму грошей і гроші можна викрасти. В який саме спосіб вони не говорили. Домовились про те, що будуть на зв'язку. Після цього ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_3., що згоди не дійшли. В подальшому ОСОБА_4. зателефонував до ОСОБА_6. та домовився про зустріч біля готелю „Буковина". На зустріч з ОСОБА_6. пішов ОСОБА_3. і передав ОСОБА_6. малюнок. Через деякий час ОСОБА_3. прийшов до ОСОБА_4. та повідомив, що не хоче брати участь у цій справі. ОСОБА_3. та ОСОБА_4. вирішили відмовитись від вчинення злочину. ОСОБА_4. зателефонував ОСОБА_6., однак зв'язку не було. Через деякий час до ОСОБА_4. зателефонував ОСОБА_3. та повідомив, що говорив з ОСОБА_6., однак ОСОБА_6. про вчинення злочину нічого не знає і знаходиться в м. Київ. Ще через деякий час зателефонував ОСОБА_3. та повідомив що скоєна крадіжка. ОСОБА_4. намагався зв'язатися з ОСОБА_6., однак не зміг. З метою зв'язатися з ОСОБА_6. ОСОБА_4. зателефонував до ОСОБА_10. ОСОБА_10. не приймав дзвінки. Тому ОСОБА_4. знайшов номер телефону хлопця, який відбував покарання разом із ОСОБА_10. Зателефонувавши до цього хлопця ОСОБА_4. запитав його чи знає він ОСОБА_5 який їздив в м. Чернівці. ОСОБА_5. повідомив, що знає і з'єднав ОСОБА_4. та ОСОБА_6. в режимі конференцзв'язку . ОСОБА_4. запитав ОСОБА_6. що йому відомо про вчинення злочину. ОСОБА_6. відповів, що нічого не знає і знаходиться в м. Київ. ОСОБА_6. сказав що немає часу говорити і вони поговорять потім. Через кілька днів ОСОБА_4. затримали працівники міліції. ОСОБА_4. визнає себе винним в тому, що готував вчинення крадіжки з проникненням у приміщення. ОСОБА_4. не повідомляв ОСОБА_10., що готує крадіжку. Під час зустрічі з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вони не говорили про спосіб вчинення злочину і про поділ грошей. Крім ОСОБА_6. та ОСОБА_7. ОСОБА_4. пропонував вчинити викрадення грошей ще одному своєму знайомому на ім'я „ОСОБА_25", з яким зустрічався в м. Чернівці. Свої покази на досудовому слідстві не підтримує. На досудовому слідстві до ОСОБА_4. застосовували психологічний тиск та фізичну силу. Покази під час досудового слідства давав читаючи їх з надрукованих аркушів, які передали працівники міліції. Схему ОСОБА_6. передав, щоб не їхати в с. Коболчин. До ОСОБА_10 і ОСОБА_5 колонію та до ОСОБА_6. телефонував вже знаходячись в приміщенні УМВС України в Чернівецькій області під контролем працівників міліції після затримання. Номер ОСОБА_5. знайшов через знайомих, а саме в присутності працівників міліції подзвонив до знайомого на прізвисько „ОСОБА_10", який відбував покарання в одній колонії з ОСОБА_10, і останній дав йому номер телефону ОСОБА_5, як знайомого ОСОБА_10. ОСОБА_3. не повідомляв ОСОБА_4. що саме викрадено. ОСОБА_4. повідомляв ОСОБА_5 суми і цифри, але ОСОБА_5 не розумів про що мова. Під час допитів працівники міліції вивозили ОСОБА_4. на річку Прут і в наручниках роздягали. Будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, ОСОБА_4. відмовився написати письмову заяву про застосування щодо нього незаконних методів слідства.

Підсудний ОСОБА_10. вину в скоєному не визнав та дав суду показання про те, що ОСОБА_4. телефонував йому та розповідав про розпад колгоспу, землю та нерухомість. ОСОБА_10. розповів ОСОБА_5 , що розпадається колгосп, показав ОСОБА_5 „СМС" повідомлення із цифрами і дав номер телефону ОСОБА_4. ОСОБА_4. просив знайти людину, яка розуміється в землі, в нерухомості і може розпаювати землю. ОСОБА_10 розповів ОСОБА_5, що телефонував чоловік, який шукає людину яка може зайнятися землею і нерухомістю, що розпадається колгосп. ОСОБА_5 сказав, що це цікаво і пішов кудись телефонувати. Після цього ОСОБА_10 з ОСОБА_5 на цю тему не розмовляв. Покази на досудовому слідстві читав та підписував, однак його зауваження не вносили до протоколів. На досудовому слідстві всі покази давав під тиском працівників міліції і ці покази неправдиві. Будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, ОСОБА_10. відмовився написати письмову заяву про застосування щодо нього незаконних методів слідства.

Підсудний ОСОБА_5. вину в скоєному не визнав та дав суду показання про те, що вкінці грудня або на початку січня до ОСОБА_10. зателефонував ОСОБА_4 і прийшло „СМС" повідомлення з цифрами, була велика сума грошей. ОСОБА_10 розповів ОСОБА_5, що є тема, а саме що розпадається колгосп. Через три дні до ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6. ОСОБА_5 розповів ОСОБА_6, що є людина, що щось розпадається, є сади і землі. ОСОБА_6 сказав, що зателефонує пізніше. Через тиждень ОСОБА_6 зателефонував. ОСОБА_5 відправив ОСОБА_6 номер телефону ОСОБА_4 , який йому залишив ОСОБА_10. Через кілька днів прийшов засуджений на прізвисько „ОСОБА_10" і передав номер телефону. Наступного дня ввечері зателефонував ОСОБА_4 і почав говорити, що серйозні люди насідають на нього і просив дати номер телефону ОСОБА_6. ОСОБА_4. щось казав за європейський рис. , а саме казав „п'ять тон рису євро, вісім тон американського рису і 300 тон українського рису". Вже в суді ОСОБА_4 пояснив, що мова йшла про 50 000 євро та інші гроші. ОСОБА_5 підключив в режиму конференцзв'язку ОСОБА_4 і ОСОБА_6. Вони поговорили. Потім зателефонував ОСОБА_6 і сказав дати його номер телефону ОСОБА_4 і що вони розберуться. Після цього ОСОБА_5 затримали і перевезли в м. Чернівці. Всі матеріали справи сфальсифіковані працівниками міліції. Документи під час досудового слідства підписував не читаючи.

Підсудний ОСОБА_6. вину у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 122 , ч.1 і. ч.4 ст. 358 КК України визнав повністю і від дачі показів щодо вчинення цих злочинів відмовився. Вину у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 187 КК України не визнав повністю. ОСОБА_6. дав суду показання про те, що в січні 2012 року ОСОБА_5 розповів йому, що розпадається колгосп і є сади. ОСОБА_5 „СМС" повідомлення переслав номер телефону. ОСОБА_6 зателефонував по цьому номеру ОСОБА_4. ОСОБА_4 сказав, що все розповість при зустрічі. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проїхали на зустріч в м. Чернівці. На вулиці ентузіастів в м. Чернівці зустрілись з ОСОБА_4. В кафе ОСОБА_4 розповів що в Сокирянському районі є чоловік, який „кинув" людей і з ним треба поговорити. Треба поїхати і поговорити з ним, бо люди просять повернути гроші. Є інформація що у цього чоловіка в підсобному приміщенні є велика сума грошей. Є інформація, що у нього в обігу біля 10 000 000 гривень. ОСОБА_4 сказав, що гроші можуть бути сховані в сараї. ОСОБА_6 відповів, що треба спочатку подивитись що це за чоловік. Домовились про зустріч наступного дня. Розмов про вчинення розбійного нападу не було. ОСОБА_4 говорив що треба „наїхати", а якщо вийде, то викрасти гроші. Розмова закінчилась тим, що вирішили поїхати і подивитись. Наступного дня ОСОБА_4 сказав, що бігає по лікарнях і запропонував зустрітись біля готелю „Буковина". Біля готелю „Буковина" ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_3 і ОСОБА_3 передав папірець. Потім зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що у нього померла мати. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 найняли автомобіль і поїхали в с. Коболчин. В селі Коболчин вони побачили автомобіль ДАІ і ще один автомобіль із синіми номерами. До будинку потерпілого не дійшли. Папірець із схемою розташування будинку потерпілого розірвали і викинули в с. Коболчин. В цей час ОСОБА_6 зателефонували з м. Київ. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вирішили поїхати в м. Вінниця. В м. Вінниця ОСОБА_7 попросив позичити йому 1500 гривень і сказав що поїде додому. Через три дні зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що не треба нічого робити, бо може бути підстава. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3, що вони нічого не будуть робити. Потім ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що телефонують з м. Чернівці з претензіями. ОСОБА_5 з'єднав ОСОБА_6 з ОСОБА_4. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що вони роз'їхались і нічого не робили. ОСОБА_6 взяв у ОСОБА_5 номер телефону ОСОБА_4 щоб внести його в „чорний" список. На досудовому слідстві ОСОБА_6 давав покази під тиском працівників міліції, а саме його купали в ополонці. В с. Коболчин ОСОБА_6 був лише один раз. Все придумали працівники міліції. ОСОБА_7. повернувся в м. Київ через тиждень. ОСОБА_7 поклав на стіл гроші і повідомив, що це те що він позичав і кілька сотень за квартиру. ОСОБА_7 не казав що це доля ОСОБА_6. Будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, ОСОБА_6. відмовився написати письмову заяву про застосування щодо нього незаконних методів слідства.

Підсудний ОСОБА_7. вину в скоєному визнав частково та дав суду показання про те, що в 2012 року він разом із ОСОБА_6. поїхав в м. Чернівці супроводжувати автомобіль з товаром. З ОСОБА_4. Зустрілись в кафе в м. Чернівці. ОСОБА_4 розповів, що є «куркуль» в Сокирянському районі, а саме колишній голова колгоспу, який обманув людей. ОСОБА_4 повідомив, що інформація ним отримана від водія та охоронників цього чоловіка. Домовленість про вчинення будь - яких дій вони не досягли. Наступного дня ОСОБА_6. ходив в місто і приніс схему на якій було зазначено де розташований будинок потерпілого. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирішили поїхати і поговорити із потерпілим. З цією метою ОСОБА_6. найняв автомобіль і поїхали подивитись на місце проживання потерпілого згідно плану. Зупинились на перехресті в селі . Помітили автомобіль ДАІ та інші автомобілі. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирішили що це „підстава". ОСОБА_7 взяв схему і сам пішов в село та знайшов будинок потерпілого. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернулись в м. Чернівці, а звідти поїхали в м. Вінниця, оскільки ОСОБА_6. хотів їхати в м. Київ. В м. Вінииця ОСОБА_7 сказав ОСОБА_6, що хоче поїхати додому і ОСОБА_6 дав йому 1500 гривень. В м. Вінниця ОСОБА_7 заїхав до свого знайомого ОСОБА_26 і запропонував йому поїхати разом з ним до потерпілого. ОСОБА_26 відмовився і запропонував свого брата. ОСОБА_7 пояснив, що не буде нічого кримінального. ОСОБА_9. погодився на пропозицію ОСОБА_7 і привів своїх знайомих, а саме ОСОБА_8. та ще одного чоловіка. Вночі вони вчотирьох на автомобілі „Таврія" яким керував ОСОБА_8 поїхали до потерпілого. З собою мали тільки запальнички. Маски виготовили із своїх шапок для того, щоб їх не впізнали. ОСОБА_7 їхав до потерпілого щоб поговорити з ним, і за цю розмову потерпілий мав йому подякувати, а саме дати гроші. Також була розмова, що якщо потерпілого не має вдома або він не вийде, то вони самі мали знайти гроші. Тобто їхали вчиняти крадіжку. ОСОБА_7 вирішив розбити вікно для того щоб ОСОБА_21 вийшов з будинку. Коли ОСОБА_7 розбив скло з будинку ніхто не вийшов, ОСОБА_7 почув крик в будинку і одразу через вікно заліз в будинок. В будинку ОСОБА_7. одразу заспокоїв ОСОБА_21 і відвів його в сторону. На ОСОБА_21 ОСОБА_7 кричав лише тому, що потерпілий тримав гроші в релігійній книзі. ОСОБА_7 оглянув будинок, оскільки шукав сейф. ОСОБА_7 двічі вдарив ОСОБА_21 пальцями руки по обличчю. ОСОБА_21 не погрожував і жодні предмети йому до горла не прикладав. Пропонував потерпілому поділитися грошима. ОСОБА_4 казав, що дід тримає гроші вдома і вони закопані. Мотолок випадково був в автомобілі і його з автомобіля звзяв ОСОБА_8 або ОСОБА_9 щоб ним ламати підлогу, коли будуть шукати гроші. Скочт також випадково був в автомобілі. Частину грошей, які знайшли у потерпілих ОСОБА_7 кинув під стіл. Після цього вони повернулися до автомобіля і поїхали в м. Вінниця. Гроші ОСОБА_7 не ділив. Гроші ділив ОСОБА_27. ОСОБА_7 говорив, що є ще один чоловік маючи при цьому на увазі ОСОБА_4. ОСОБА_7 не підтримує свої покази на досудовому слідстві. Покази підписував не читаючи. З справою не знайомився. Сам писав явку з повинною. ОСОБА_7 не погрожував ОСОБА_21. З собою під час вчинення злочину мав лише запальничку і щипці для нігтів. ОСОБА_8 мав діяти лише як водій.

Підсудний ОСОБА_9. вину в скоєному визнав частково та 30 квітня 2013 року дав суду показання про те, що в перших числах лютого 2012 року до них в м. Вінниця приїхав ОСОБА_7. Під час розмови ОСОБА_7. розповів що у Закарпатській області у нього є боржник і запропонував поїхати з ним і забрати гроші. Необхідний був автомобіль. ОСОБА_9. звернувся до свого знайомого на ім'я ОСОБА_27 і попросив знайти автомобіль та поїхати і забрати борг. Через кілька годин ОСОБА_27 зателефонував і сказав, що не може знайти автомобіль. Після цього ОСОБА_9. звернувся до ОСОБА_8. і попросив відвезти їх в Чернівецьку область. Ввечері приїхав ОСОБА_8. і вони поїхали . По дорозі ОСОБА_9. розповів ОСОБА_8. що вони їдуть забирати борг. ОСОБА_27 сказав, що треба зробити так щоб їх не впізнали. Приїхали в село. Далі пішки йшли до господарства потерпілих. Пробували відчинити двері в гараж і в малий будинок, але не змогли. ОСОБА_7. розбив вікно і заліз в будинок. Через десять хвилин ОСОБА_9 заліз через вікно в будинок за ОСОБА_7. В першій кімнаті нікого не було . В іншій кімнаті був ОСОБА_7 , дід та баба. ОСОБА_9 став коло баби і заспокоював її. Нікого не били і не погрожували. З собою мали маленький молоток, скотч, ліхтарики і маски. Сокири та ножа не мали. Об скло у вікні ОСОБА_9 порізав руку. В будинок проникли всі. Коли ОСОБА_7 говорив з дідом, ОСОБА_8 обрізав телефонні дроти. ОСОБА_7 вимагав щоб дід віддав гроші. Суму ОСОБА_7 не називав. Баба сказала, що гроші за диваном. Там було 6000-7000 гривень. В шафі було 630 доларів США. Руки потерпілим зв'язали скотчем. З будинку потерпілих вийшли через двері. В м. Вінниця гроші поділили. ОСОБА_9 дали біля 3000 гривень. Маску ОСОБА_9 виготовив собі сам із шапки прорізавши в ній отвори вже в автомобілі, коли їхали в с. Коболчин. Розмова про крадіжку виникла в автомобілі, коли їхали в с. Коболчин. Скотч і молоток були в автомобілі випадково. В судовому засіданні 25 липня 2013 року ОСОБА_9. змінив покази і дав суду показання про те, що на пропозицію ОСОБА_7 їхали забрати борг. Мали постояти біля ОСОБА_7, щоб у боржника з'явився страх. ОСОБА_27 який був з ними, це знайомий ОСОБА_9 з яким вони разом вчинились в інституті. Подорозі ОСОБА_7 розповів, що їдуть до людини з якою він має розмову і ця людина дасть гроші. Вікно розбили щоб чоловік вийшов з будинку, а не для того щоб залізти. Але чоловік не вийшов і довелося залізти. Коли ОСОБА_7 розмовляв з дідом і вимагав гроші за продану техніку і землю, дід розповів, що купив „яблучний" завод і грошей немає. До вчинення злочину ОСОБА_7 розповідав, що має поділитись грошима ще з одним чоловіком. Гроші щоб заправити автомобіль дали ОСОБА_7 і ОСОБА_9. Потерпілим не погрожували, ОСОБА_7 лише один раз штовхнув або вдарив діда. Покази на досудовому слідсві давав під тиском працівників міліції . Будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, ОСОБА_9. відмовився написати письмову заяву про застосування щодо нього незаконних методів слідства.

Підсудний ОСОБА_8. вину в скоєному не визнав та 24 квітня 2013 року дав суду показання про те, що в лютому 2012 року він на прохання ОСОБА_9. погодився відвезти людей. Куди саме він не уточнював. Через кілька днів на прохання ОСОБА_9. ОСОБА_8. під'їхав до будинку в м. Вінниця в якому проживав ОСОБА_9. До автомобіля сіли ОСОБА_9. та ще два чоловіки. Сказали їхати в Сокирянський район. Повідомили, що їдуть забрати гроші, а саме борг. Приїхали в с. Коболчин. Дорогу показував ОСОБА_7. ОСОБА_8. мав чикати в автомобілі, але він не захотів чикати і пішов разом із усіма. Підійшли до господарства потерпілого. ОСОБА_8 сказали одіти маску. ОСОБА_8. зрозумів, що може бути крадіжка. ОСОБА_8. почув як розбили скло у вікні і хтось кричить. ОСОБА_8. через вікно заліз у будинок. В кімнаті він побачив чоловіка та жінку, а також ОСОБА_9 і ще двох чоловіків яких він привіз. Хтось сказав ОСОБА_8. відкрити шафу і взяти книгу. У книзі було 600 доларів. Ці гроші сказали забрати. Після цього ОСОБА_8. побачив телефон і обрізав дроти. Жінці в цей час стало погано. ОСОБА_8. ключем відчинив двері з будинку і пішов до автомобіля. Через деякий час до автомобіля повернутись ОСОБА_9 , ОСОБА_5 і третій чоловік. Повернулись в м. Вінниця. ОСОБА_8. дали 100 доларів і біля 1000 гривень. За якою саме сумою йшли до потерпілих ОСОБА_8. не знав. Погроз та насильства щодо потерпілих ОСОБА_8. не бачив. Зброї, ножа та сокири у них з собою не було. Чи був скотч ОСОБА_8. не пам'ятає. В подальшому ОСОБА_8. змінив свої покази і 25 липня 2013 року дав суду покази про те, що в село Коболчин їхали по карті, яка була у нього. Визнає вину в скоєнні грабежу, а не в скоєнні розбою.

Разом з тим, вина підсудних у скоєнні злочинів стверджується їх показаннями, показаннями свідків, письмовими матеріалами справи, речовими доказами які були досліджені судом.

Свідок ОСОБА_28. дав суду показання про те, що в березні 2012 року він проводив обшук у житловому будинку ОСОБА_1. в АДРЕСА_15. В присутності потятих у одній з кімнат під час обшуку виявив сейф. Ключ від сейфа приніс син ОСОБА_1. В сейфі виявив пістолет, 10 патронів схожих на патрони від пістолета Макарова та інші речі.

Свідок ОСОБА_29. дав суду показання про те, що він був присутній у якості понятого під час проведення обшуку у житловому будинку в якому проживав ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. В одній з кімнат працівники міліції виявивли сейф. Ключі від сейфа приніс син ОСОБА_1. Сейф відчинив син ОСОБА_1. поняті все бачили. В сейфі слідчий ОСОБА_28. виявив пістолет, телефони і патрони. Син ОСОБА_1. повідомив, що це сейф ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_30. дав суду показання про те, що він був присутній у якості понятого під час проведення обшуку у житловому будинку в якому проживав ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. В одній з кімнат працівники міліції виявили сейф. Ключі від сейфа приніс син ОСОБА_1., який перед цим телефонував до матері щоб вона сказала де ключі від сейфа. В сейфі виявили травматичний пістолет, маленькі касети і 10 патронів. Син ОСОБА_1. повідомив, що це сейф ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_31. дала суду показання про те, що вона була присутня у житловому будинку в якому проживає ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. Свідок бачила як працівник міліції дістав з сейфу патрони.

Свідок ОСОБА_32. дала суду показання про те, що вона є дружиною підсудного ОСОБА_1. після затримання ОСОБА_1. вона заховала ключі від сейфа. Ніхто не знав де вона зберігає ключ. Вранці 26 березня 2012 року вона оглядала сейф і патронів у коробці в якій їх виявили під час обшуку не було. Під час обшуку не була присутня . по телефону сказала де ключ від сейфа сину. Сейфом у відсутності ОСОБА_1. крім ОСОБА_32. ніхто не користувався .

Свідок ОСОБА_33. дав суду показання про те, що він є сином підсудного ОСОБА_1. і був присутній під час обшуку у житловому будинку в якому проживає ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. На вимогу працівників міліції ОСОБА_33. зателефонував до матері, дізнався де ключ від сейфа і передав ключ працівникам міліції. Працівник міліції відчинив сейф і дістав з сейфа патрони. Вранці цього дня ОСОБА_33. оглядав сейф і патронів там не було. Коли працівник міліції відчинив сейф ОСОБА_33. відтіснили від сейфа і він не бачив як саме працівник міліції дістав патрони. Вперше патрони побачив вже в руках у працівника міліції.

Свідок ОСОБА_34. дав суду показання про те, що він працює на посаді оперативного уповноваженого кримінальної міліції у справах неповнолітніх Сокирянського РВ УМВС. В березні 2012 року свідок був присутній під час обшуку у житловому будинку в якому проживав ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. Під час обшуку в будинку знайшли сейф. Син ОСОБА_1. відчинив сейф. З сейфа слідчий дістав пістолет, газовий балончик, мобільні телефони, сім-картки і біля 10 патронів. Все вилучене слідчий при понятих склав в пакети і опечатав.

Свідок ОСОБА_35. дав суду показання про те, що він працює на посаді оперативного уповноваженого карного розшуку Сокирянського РВ УМВС. Свідок був присутній під час обшуку у житловому будинку в якому проживав ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. Під час обшуку в будинку знайшли сейф. Син ОСОБА_1. дав ключ і відчинив сейф. З сейфа слідчий дістав коробку від бінокля у якій було біля 10 патронів для пістолета „ПМ", пістолет та інші речі. Поняті все добре бачили. Все вилучене слідчий при понятих склав в пакети і опечатав.

Свідок ОСОБА_36. дав суду показання про те, що він працює на посаді першого заступника начальника Сокирянського РВ УМВС. Свідок був присутній під час обшуку у житловому будинку в якому проживав ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. Під час обшуку в будинку знайшли сейф. Син ОСОБА_1. дав ключ і відчинив сейф. З сейфа слідчий дістав чохол від бінокля у якому було біля 10 патронів, пістолет „ПМ", телефони і сім-картки. Поняті все добре бачили. Все вилучене слідчий при понятих склав в пакети і опечатав. Поняті все бачили.

Свідок ОСОБА_37. дав суду показання про те, що він працює на посаді оперативного уповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Сокирянського РВ УМВС. Свідок був присутній під час обшуку у житловому будинку в якому проживав ОСОБА_1. в АДРЕСА_1. Під час обшуку в будинку знайшли сейф. Син ОСОБА_1. дав ключ і відчинив сейф. З сейфа слідчий дістав невелику коробку у якій було біля 10 патронів схожих на патрони для пістолета „ПМ". Все вилучене слідчий при понятих склав в пакети і опечатав. Син ОСОБА_1. пояснив, що це сейф батька.

Свідок ОСОБА_38. дав суду показання про те, що він працював на АЗС №21 в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області. Одного дня коли він був на зміні зателефонував ОСОБА_1. і попросив допомогти його племіннику. ОСОБА_38. дав вказівку ОСОБА_39 накачати колеса. ОСОБА_39 повідомив, що не може накачати колесо цим людям. Біля 03 години ночі на АЗС заїхав інший автомобіль, який вони не обслуговували. В 07 годині ранку коли ОСОБА_38. здавав зміну автомобіль у якому треба було накачати колесо ще стояв на території АЗС. Це був невеликий легковий автомобіль червоного кольору.

Свідок ОСОБА_39. дав суду показання про те, що він працює на посаді оператора другого розряду АЗС №21 товариства „Альфа Петрол" в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області. Восени 2011 року або взимку оператор ОСОБА_38. повідомив йому, що телефонував ОСОБА_1. і поросив накачати колесо людям. Ввечері або вночі під'їхав автомобіль імпортного виробництва червоного або коричневого кольору. На прохання чоловіків які були в автомобілі ОСОБА_39. пробував качати колесо, колесо було пробите і не накачувалося. Двоє чоловіків які були в цьому автомобілі залиши автомобіль на майданчику АЗС.

Свідок ОСОБА_40. дав суду показання про те, що 04 лютого 2012 року біля 08 години йому зателефонував ОСОБА_23.і повідомив, що вночі невідомі особи вчинили напад на нього і забрали гроші. Приїхавши додому до потерпілого свідок бачив розбите скло вікна на підлозі в кімнаті літньої кухні.

З протоколу огляду місця події від 04 лютого 2012 року (а.с. 91 т.1) вбачається, що 04 лютого 2012 року під час огляду місця події, а саме господарства ОСОБА_21. розташованого в АДРЕСА_14 було виявлено та вилучено фрагмент тканини з плямами бурого кольору , що знаходилась на столі на кухні в кімнаті №3.

З висновку молекулярно-генетичної експертизи №20-218 від 28 квітня 2012 року (а.с. 228-230 т.1) вбачається, що генетичні ознаки слідів крові на фрагменті тканини виявленої та вилученої на столі на кухні під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_14, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_9. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак , виявлених у зразку крові ОСОБА_9. та на фрагменті тканини складає 4,1 х 10-21. Сукупність генетичних ознак встановлених у вказаних об'єктах , зустрічається не частіше ніж у 1 з 243 квінтильйонів осіб.

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_21. від 05 лютого 2012 року (а.с. 5-14 а. с. 2) вбачається, що біля 03 години 04 лютого 2012 року до кімнати житлового будинку який розташований в АДРЕСА_14 у якій спав потерпілий ОСОБА_21. та його дружина ОСОБА_24 забігло четверо незнайомих потерпілому чоловіків у масках з тканини чорного кольору. Нападники зв'язали липкою стрічною руки та ноги ОСОБА_21. і руки ОСОБА_24 Під час цього один із нападників порізав собі руку і з руки текла кров. Один із нападників приставив до горла ОСОБА_21. ніж і вимагав гроші , а саме сказав, що їм відомо про те, що ОСОБА_23. взяв за продаж землі 10 „лімонів". ОСОБА_23. повідомив нападникам де знаходяться гроші в сумі 12 000 гривень і 621 долар США. Один з даних чоловіків вимагав віддати йому гроші і наніс ОСОБА_21. по одному удару своєю лівою рукою кулаком, потім правою рукою два удари в задню частину голови біля вух, у також один удар в грудну клітину з лівою сторони. Ніж який приставляв нападник до горла ОСОБА_21. належав нападникам, так як вони різали „скотч". Нападники викрали з будинку потерпілих 7500 гривень, 621 долар США, дві акумуляторні батареї від мобільних телефонів „Нокіа 6300" та „Нокіа 5320" вартістю по 40 гривень, підодіяльник зі слідами крові одного з нападників, два ключі від замка, які не представляють цінності для потерпілих.

З протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_21. від 25 березня 2012 року (а.с. 15-17 т.2) вбачається, що всього під час нападу було викрадено майна потерпілих на загальну суму 12585 гривень 58 копійок, розбите скло вікна вартість відновлення якого склала 150 гривень, відрізано шнури до двох стаціонарних телефонів вартість відновлення яких становила 50 гривень. .

З протоколу допиту потерпілої ОСОБА_24. від 05 лютого 2012 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_24. дала показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_21. потерпіла оцінює викрадений підодіяльник у 50 гривень.

З висновку експерта №16/е від 20 січня 2012 року (а.с. 60-62 т.2) вбачається, що у потерпілого ОСОБА_20. на момент звернення за медичною допомогою 13 листопада 2011 року о 11 годині 30 хвилин було виявлене тілесне ушкодження у виді закритої травми правої кисті: підголівчаті переломи 2-3 п'ясних кісток кисті. Це тілесне ушкодження могло утворитися 13.11.2011 року від дії тупого предмету, не є небезпечним для життя і за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_20. від 08 грудня 2011 року (а.с. 74-76 т.2) вбачається, що 13.11.2011 року він вийшов на роботу на будівельний майданчик розташований по АДРЕСА_16. Біля 10 години на будівельний майданчик на автомобілі марки „Мерседес" білого кольору д.н.з. НОМЕР_5 приїхав незнайомий потерпілому чоловік, якого начебто звали ОСОБА_6. Цей чоловік підійшов до ОСОБА_41. і почав його ображати. Потерпілий заступився за ОСОБА_41 і зробив зауваження ОСОБА_6. ОСОБА_6 спробував вдарити ОСОБА_20. сокирою, однак ОСОБА_20. вибив сокиру з рук ОСОБА_5. Після цього ОСОБА_20. сказав що викличе міліцію, однак ОСОБА_6 дістав з кишені куртки якесь посвідчення червоного кольору і сказав, що він працівник міліції. Після цього ОСОБА_6 сказав що він зараз візьме пістолет і застрелить ОСОБА_20. і взяв з автомобіля якийсь предмет. ОСОБА_20. сховався за кутом будівлі. Коли ОСОБА_6 пробігав повз ОСОБА_20., потерпілий поставив йому підніжку і схопив за руки, внаслідок чого ОСОБА_6 впав на пісок. Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_6 заспокоївся і ОСОБА_20. його відпустив. ОСОБА_20. повернувся до роботи. В цей час потерпілий почув як з правої сторони до нього наближається якийсь предмет. Повернувшись та прикриваючи голову рукою ОСОБА_20. побачив, що ОСОБА_6 наніс йому удар по правій руці металевою частиною штикової лопати. ОСОБА_6 спробував знову нанести удар лопатою, однак потерпілому вдалося вибити лопату з рук ОСОБА_5. Потерпілий викликав працівників міліції і „Швидку допомогу". Після приїзду медичної допомоги було з'ясовано, що у ОСОБА_20. травмована права рука якою він захистив голову від удару лопатою, а саме перелом кисті правої руки.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 січня 2012 року (а.с. 80 т.2) вбачається, що потерпілий ОСОБА_20. на фото №2 впізнав особу яка 13.11.2011 року нанесла йому тілесні ушкодження.

З довідки до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 січня 2012 року (а.с. 82 т.2) вбачається, що при впізнанні як фото №2 було пред'явлене фото ОСОБА_6 1977 р.н.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13 лютого 2012 року (а.с. 89-91 т.2) вбачається, що потерпілий ОСОБА_20. в присутності понятих показав на АДРЕСА_16 як ОСОБА_6. заподіяв йому тілесні ушкодження.

З протоколу огляду від 03 січня 2012 року (а.с. 128 т.2) вбачається, що під час огляду у ОСОБА_6. було вилучено посвідчення третейського судді на прізвище ОСОБА_6. №0108.

З висновку експерта №238 від 12 березня 2012 року (а.с. 142-143 т.2) вбачається, що бланк Посвідчення третейського судді , ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ПРИ АСОЦІАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВО-РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ «УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГОВИЙ СОЮЗ» на ім'я «ОСОБА_6" виготовлений за допомогою копіювально-множильної техніки, струменево-крапельним способом.

З листа Головного управління юстиції у Луганській області №34/11/3220 від 24.02.12 року вбачається, що до списку третейських суддів Суду, затвердженого рішенням зборів учасників АСОЦІАЦІЇ "АСОЦІАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВО-РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ "УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ" ОСОБА_6 не входить.

З протоколу добровільної видачі від 22.02.2012 року (а.с. 165 т.2) вбачається, що ОСОБА_4. добровільно видав свій мобільний телефон марки „Соні Еріксон К330" ІМЕІ НОМЕР_6 чорного кольору з сім- картою оператора „Діджус" НОМЕР_7.

З протоколу явки з повинною ОСОБА_4. від 23 лютого 2012 року (а.с. 166-168 т.2) вбачається, що ОСОБА_4. повідомив працівників міліції про те, що ОСОБА_3. розповів йому про те, що є грошова пропозиція, а саме про те, що в с. Коболчин Сокирянського району проживає дід у якого є 20 мільйонів гривень. ОСОБА_3. сказав ОСОБА_4., що в останнього повинні бути знайомі, які допоможуть залізти в будинок до цього чоловіка і забрати гроші. ОСОБА_3. повідомив, що є можливість залізти в будинок коли діда небуде дома, однак ОСОБА_4. відповів, що немає сенсу йти коли діда немає вдома, оскільки вони не знайдуть гроші , тому краще йти коли господар буде вдома. ОСОБА_4. та ОСОБА_3. домовились про те, що візьмуться за цю справу, а саме ОСОБА_3. повинен був дізнатись де живе цей чоловік, а ОСОБА_4 знайти людей які залізуть в будинок і заберуть гроші. На початку січня 2012 року ОСОБА_4. зателефонував до свого знайомого на ім'я ОСОБА_10 який відбував показання у колонії №112 і повідомив останньому, що є ситуація і можна заробити гроші, однак немає кому піти щоб забрати гроші. Через кілька днів ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_4. і розповів, що є люди які зможуть пограбувати цього чоловіка. Через кілька днів до ОСОБА_4. зателефонував чоловік і сказав, що він від „ОСОБА_10" і приїде в м. Чернівці для зустрічі. В подальшому ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_4. що їздив в с. Коболчин і бачив де живе чоловік якого необхідно пограбувати. 11 січня 2012 року ОСОБА_3. та ОСОБА_4. поїхали в с. Коболчин. ОСОБА_3. показав ОСОБА_4 будинок потерпілого і ОСОБА_4 намалював план розташування будинку і як під'їхати до цього будинку. Через кілька днів до ОСОБА_4. зателефонував чоловік і повідомив що він від ОСОБА_10 і запропонував зустрітись. На домовленому місці на вул. Ентузіастів ОСОБА_4. зустрівся з чотирма людьми. ОСОБА_4, чоловік на ім'я ОСОБА_6 та ще один чоловік зайшли в кафе і ОСОБА_4. розповів їм, що є чоловік у Сокирянському районі у якого є 20 мільйонів гривень і можна пограбувати. На цю пропозицію чоловік погодився і сказав що їм 50 %. Після цього вони розійшлись. ОСОБА_4. розповів про розмову ОСОБА_3. ОСОБА_3. повинен був зустрітись з цими людьми, передати їм схему і розказати де розташований будинок діда. На початку лютого 2012 року ОСОБА_4. зателефонував ОСОБА_3. і повідомив, що до чоловіка в який живе у Сокирянському районі прийшли люди з якими вони домовлялися і забрали гроші. ОСОБА_3 розповів, що зі слів „ОСОБА_42" йому відомо, що забрали 7 мільйонів гривень, 50 000 доларів США та 10 000 Євро. Через два тижні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почало цікавити чому з ними ніхто не зв'язується, оскільки з боку „ОСОБА_42" якийсь чоловік і „ОСОБА_42" просили віддати частину коштів, а саме їх долю. В подальшому через „ОСОБА_43" який відбував покарання разом з „ОСОБА_44" ОСОБА_4 зумів поговорити в режимі „конференцзв'язку " з ОСОБА_6. ОСОБА_6 повідомив, що коли зайшли в будинок і почали запитувати у чоловіка і жінки де гроші, то вони віддали тільки 7000 гривень і 600 доларів США.

З протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4. із застосуванням відеозапису від 23 лютого 2012 року (а.с. 186-193 т.2) вбачається, що під час допиту у якості підозрюваного ОСОБА_4. підтвердив обставини викладені ним у явці з повинною. ОСОБА_4. додатково пояснив, що викрадені гроші мали поділити наступним чином: 50% з викраденого заберуть люди які будуть безпосередньо скоювати злочин, по 10% ОСОБА_4. і ОСОБА_3., 20% „ОСОБА_42" і знайомому „ОСОБА_42", 10% ОСОБА_10 та ОСОБА_7. ОСОБА_3. надав інформацію про потерпілого і передав схему ОСОБА_6. ОСОБА_10 знайшов людей які можуть вчинити розбійний напад. ОСОБА_4. знайшов людей які вчинять злочин і передав їм інформацію. Люди з Києва безпосередньо вчинили розбійний напад.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосування відеозапису з участю підозрюваного ОСОБА_4. від 25 лютого 2012 року (а.с. 195-199 т.2) вбачається, що під час відтворення ОСОБА_4. дав покази про те, що він з ОСОБА_3. їздив в с .Коболчин Сокирянського району Чернівецької області і ОСОБА_3 показував йому будинок потерпілого. В АДРЕСА_14 ОСОБА_4. показав будинок потерпілого, напрямок руху. В с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області ОСОБА_4. показав автозаправку на якій він та ОСОБА_3. зупинились коли пробили колесо і з якої їх забрав ОСОБА_2.

З протоколу явки з повинною ОСОБА_2. від 24 лютого 2012 року (а.с. 5-9 т.3) вбачається, що ОСОБА_2. повідомив працівників міліції про те, що в середині грудня 2011 року в м. Чернівці ОСОБА_1. повідомив йому, що мешканець с. Коболчин має велику суму грошей, а саме близько 10 000 000 гривень і зберігає зазначені кошти за місцем проживання в житловій добудові. ОСОБА_1. сказав, що треба підшукати серйозних людей, які б могли проникнути в приміщення та забрати гроші. ОСОБА_2. відповів ОСОБА_1., що поговорить з людиною, яка може підшукати відповідних людей. ОСОБА_2. зателефонував до ОСОБА_3. і повідомив останнього про те, що є інформація про те, що в с. Коболчин Сокирянського району є особа, яка має по місцю свого проживання велику суму грошей , а саме від 3 000 000 до 7 000 000 гривень і запропонував ОСОБА_3. підшукати надійних людей, які можуть вчинити крадіжку цих грошей. Через 3-4 дні ОСОБА_3. зателефонував до ОСОБА_2. і повідомив, що необхідно поїхати і подивитись на будинок з приводу крадіжки. Вкінці грудня 2011 року ОСОБА_2. зателефонував до ОСОБА_1. та повідомив, що і вони їдуть до нього. ОСОБА_2. та ОСОБА_3. приїхати в С. Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області і зустрілись там з ОСОБА_1. Втрьох вони поїхали в с. Коболчин і ОСОБА_1. показав їм житловий будинок цього чоловіка. При цьому ОСОБА_1. був впевнений, що в будинку (сараї) є гроші у великій кількості. ОСОБА_1. також говорив, що гроші можуть бути закопаними. Після цього вони відвезли ОСОБА_1. в с. Білоусівка, а ОСОБА_2. та ОСОБА_3. повернулися в м. Чернівці. Через тиждень ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_2., що знайде людей для вчинення злочину з іншої області. При цьому ОСОБА_3. просив взнати точну суму грошей. ОСОБА_2. повідомив, про таку суму, як повідомили його. В десятих числах січня 2012 року , біля 21 години ОСОБА_3. зателефонував до ОСОБА_2. і повідомив, що у нього вийшло з ладу колесо і він знаходиться на АЗС в с. Романківці Сокирянського району. ОСОБА_2. зателефонував до ОСОБА_1. і попросив його допомогти ОСОБА_3, який знаходився на АЗС в с. Романківці. ОСОБА_2. приїхав на АЗС в с. Романківці і забрав в м. Чернівці ОСОБА_3. та ще одного чоловіка на ім'я ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_2. вирішив, що не варто вчиняти злочин і почав переконувати ОСОБА_3 не шукати людей які б мали вчинити крадіжку. ОСОБА_3 відповід, що люди вже є і вони „задньої" не дадуть. 7 або 8 лютого 2012 року до ОСОБА_2. зателефонував ОСОБА_1. і повідомив, що чоловіка в с. Коболчин пограбували. Після цього ОСОБА_2. зателефонував до ОСОБА_3. і останній повідомив , що люди „сіли на дно" і будуть через місяць. Про це ОСОБА_2. повідомив ОСОБА_1.

З протоколу допиту ОСОБА_2. як підозрюваного від 24 лютого 2012 (а.с. 18-21т.3) вбачається, що будучи допитаним у якості підозрюваного ОСОБА_2. підтвердив обставини викладені ним у явці з повинною.

З протоколу додаткового допиту ОСОБА_2. із застосуванням відеозапису від 25 лютого 2012 року вбачається, що під час додаткового допиту ОСОБА_2. підтвердив обставини викладені ним у явці з повинною та під час допиту у якості підозрюваного.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису з участю підозрюваного ОСОБА_2. від 25 лютого 2012 року вбачається, що під час відтворення ОСОБА_2. дав покази про те, що його дядько ОСОБА_1. проживає в с. Білоусівка Сокирянського району. Згідно попередньої домовленості у двадцятих числах грудня 2011 року, біля 01 години дня, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. зустрілись в с. Білоусівка з ОСОБА_1. Всі разом вони поїхали в с .Коболчин Сокирянського району Чернівецької області і ОСОБА_1. показував йому будинок потенційних потерпілих. В АДРЕСА_14 ОСОБА_2. показав будинок потерпілих. В с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області ОСОБА_2. показав автозаправку з якої він у десятих числах січня 2012 року забрав ОСОБА_3. та його знайомого ОСОБА_4.

З протоколу допиту ОСОБА_1. у якості підозрюваного із застосуванням відеозапису від 26 лютого 2012 року (а.с. 81-84 т.3) вбачається, що ОСОБА_1. дав показання про те, що влітку 2011 року ОСОБА_1. повідомив ОСОБА_2. що є такий ОСОБА_21. і він обманним шляхом заволодів великою сумою грошей. Восени, в м. Чернівці на розі вулиць Гайдара і Стасюка ОСОБА_2. сказав ОСОБА_1. , що ця тема зацікавила других людей. ОСОБА_4 запитав скільки може мати ця людина грошей. ОСОБА_1. повідомив, що зі слів жителів села близько 7 000 000 гривень. На початку січня 2012 року ОСОБА_2. та ОСОБА_3 приїхали до ОСОБА_1. і попросили щоб ОСОБА_1. показав їм будинок. ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3 поїхали в с. Коболчин і проїхали повз господарство потерпілого. Після цього ОСОБА_1. відвези в с. Білоусівка. В подальшому ОСОБА_2. сказав ОСОБА_1. що з Києва приїхали серйозні люди і вони хочуть заволодіти коштами потерпілого. Про вчинення злочину ОСОБА_1. дізнався від працівників міліції. ОСОБА_1. зателефонував і повідомив ОСОБА_2.

З протоколу допиту у якості підозрюваного ОСОБА_3. від 26 лютого 2012 року (а.с. 122-131 т.3) вбачається, що ОСОБА_3. дав показання про те, що 2-3 місяці назад до нього підійшов ОСОБА_2. та запропонував знайти людей для того щоб проникнути в помешкання одного жителя с. Коболчин. ОСОБА_2. сказав, що у цьому будинку десь до 12 чи 15 мільйонів гривень. Після цього ОСОБА_3. звернувся до ОСОБА_4. і повідомив про таку пропозицію. ОСОБА_4 сказав, що попитає своїх знайомих. Через деякий час до ОСОБА_3. зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що є якісь хлопці і їх це зацікавило. Про це ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_2. ОСОБА_4 пізніше розповів ОСОБА_3, що номер телефону по якому він зізвонювався з цими хлопцями йому дав знайомий, який зараз сидить в тюрмі. За попередньої домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхали на зустріч і ОСОБА_4 пішов на зустріч з цими людьми. Після зустрічі ОСОБА_4 сказав, що ці люди погодилися. Ці люди були згідні взяти 50%, а 50% залишити для них. Це було в грудні 2011 року. Через кілька днів ОСОБА_4 сказав ОСОБА_3, що треба зустрітися з одним із цих людей на ім'я „ОСОБА_6" і передати йому схему яку намалював ОСОБА_4, показати де знаходиться будинок. Зустріч ОСОБА_4 і „ОСОБА_6" відбулася на розі вулиць Герцена і Головної. Під час зустрічі ОСОБА_3 передав малюнок де було намальовано де розташований будинок. „ОСОБА_6" звонив і просив дізнатись прізвище, ім'я і по-батькові потерпілого. ОСОБА_3 телефонував до ОСОБА_2. ОСОБА_2. відповів, що не знає. Перед цими подіями ОСОБА_2. возив ОСОБА_3. в с. Коболчин і якийсь чоловік віком сташе 30 - ти років показував їм будинок потенційного потерпілого. Через кілька днів ОСОБА_3. возив та показував цей будинок ОСОБА_4. Вони пробили колесо і в м. Чернівці їх привіз ОСОБА_2. В подальшому під час зустрічі ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_2., що хлопці вже хочуть їхати в с. Коболчин. ОСОБА_2. сказав ОСОБА_3. гальмувати все. Про це ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4. Дерез деякий час ОСОБА_3. зателефонував ОСОБА_2. та повідомив, що в хату залізли і винесли 7 000 гривень. Про це ОСОБА_3. повідомив ОСОБА_4. ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_3. що винесли 7000 гривень і ще долари.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису з участю підозрюваного ОСОБА_3. від 26 лютого 2012 року (а.с. 138-141 т.3 ) вбачається, що ОСОБА_3. під час відтворення показав куди саме ОСОБА_3. та ОСОБА_2. приїхали в с. Білоусівка, як проїхали в с. Коболчин та оглядали будинок потерпілого, де саме пробили колесо повертаючись з с. Коболчин.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 27 лютого 2012 року (а.с. 195-196 т.3) вбачається, що ОСОБА_4. впізнав ОСОБА_7. як особу з якою він вкінці січня 2012 року на вул. Ентузіастів в м. Чернівці обговорював пограбування в АДРЕСА_14.

З протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_7. із застосування відеозапису від 01 березня 2012 року (а.с. 202-216 т.3) вбачається, що ОСОБА_7. дав показання про те, що він приїхав в м. Чернівці разом із ОСОБА_6. У місці Чернівці в кафе зустрілись з особою на ім'я ОСОБА_3. З ОСОБА_3 була розмова про пограбування голови колгоспу, 8-10 мільйонів гривень. Потім ОСОБА_6 приніс план будинку який йому передав ОСОБА_3. ОСОБА_6. сказав, що цей будинок знаходиться в с. Коболчин Сокирянського району і у потерпілого мало бути 8-10 мільйонів. Вчиняти злочин пішли вчотирьох. В будинок потерпілого проникли шляхоми розбиття скла у вікні. У будинку були дід та бабуся. Діда зв'язали скотчем. Гроші знайшли під диваном. Після вчинення злочину ОСОБА_7 передали його долю викраденого, це були 2000 гривень купюрами по 100 і 250 доларів. Ці гроші ОСОБА_7 та ОСОБА_6 витратили спільно.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису від 02 березня 2012 року (а.с. 218-225) вбачається, що ОСОБА_7. показав куди саме треба було під'їхати в АДРЕСА_14, де розташований будинок потерпілих, через яке вікно проникли в будинок. ОСОБА_7 дав покази про те, що з ОСОБА_4 була розмова з приводу поділу викрадених грошей. 50 % мали дістатись ОСОБА_4 і ще двом людям, а 50% ОСОБА_7 і ОСОБА_6. ОСОБА_4 пропонував вчинити розбійний напад.

З протоколу додаткового допиту ОСОБА_7. як обвинуваченого вбачається, що ОСОБА_7. дав показання про те, що після невдалої спроби вчинити напад на будинок потерпілого з хлопцями з Дніпропетровська він разом і з ОСОБА_6 та ОСОБА_45 поїхали в м. Вінниця. З м. Вінниця ОСОБА_6. поїхав в м. Київ, а ОСОБА_7 залишили на залізничному вокзалі. При цьому ОСОБА_6. залишив ОСОБА_7 1500 гривень ОСОБА_7. сказав ОСОБА_6., що вчинить цей розбій. Наступного дня ОСОБА_7. пішов до свого знайомого ОСОБА_26. і запропонував йому вчинити розбій. ОСОБА_26. відмовився і запропонував поговорити з його братом ОСОБА_9. ОСОБА_7. у відсутності ОСОБА_26 запропонував ОСОБА_9 вчинити розбій пояснивши, що дід і баба пенсіонери мають вдома біля 12 мільйонів гривень. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_9 знайти двох чоловік для вчинення розбою і щоб хтось з них мав автомобіль. На цю пропозицію ОСОБА_9 погодився. Через день або два ОСОБА_9 сказав, що підшукав двох хлопців. До ОСОБА_9 прийшов його знайомий ОСОБА_8, який вже знав що вони мають вчинити розбій. При цьому ОСОБА_7. сказав ОСОБА_8, що будинок потерпілих в с. Коболчин Чернівецької області і там має бути 12 мільйонів гривень. ОСОБА_8 був за кермом автомобіля „ЗАЗ Таврія" синього кольору. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 поїхали ще за одним знайомим ОСОБА_9. В м. Вінниця вони взяли ще одного хлопця на ім'я ОСОБА_27, який також знав що вони їдуть вчиняти розбійний напад. В с. Коболчин приїхали біля 01-02 години ночі. ОСОБА_7 виготовив з панчох три маски і одну маску з шапки. З особою мали скотч та молоток із цвяхосмиком. Підійшли до будинку потерпілих. ОСОБА_7. молотком розбив вікно, відкрив раму і вони залізли в будинок. В будинку ОСОБА_7. підбіг до діда і схопив його за руки. Діду зв'язали руки. ОСОБА_7. почав вимагати у діда гроші. ОСОБА_7. один раз вдарив діда долонею по щоці. Дід і баба сказали що мають гроші у шафі і під диваном. Було 620 доларів і 7000 гривень. ОСОБА_7. сказав діду що це не ті гроші, а потрібні інші гроші, велика сума. Дід сказав, що більше грошей не має. ОСОБА_7. сказав діду, що у них є його племінник і якщо він хоче щоб з ним нічого не сталося , то має віддати гроші. Дід все одно казав, що грошей не має. ОСОБА_7. та ОСОБА_27 одягнули діда і вивели на вулицю, однак дід мовчав. Тоді діда завели назад в будинок. Бабі зв'язали руки та ноги. Зняли акумулятори з мобільних телефонів діда і баби, забрали гроші і закривши двері на ключ пішли до автомобіля. Ключ забрали. В будинку ОСОБА_9 порізав руку і повідомив про це ОСОБА_7. ОСОБА_7 ножницями вирізав частину одягу баби на якій була кров, а також забрав наволочку та простирадло з слідами крові. Крім того, ОСОБА_7. прикладав до горла діда металеві кусачки і погрожував його порізати, вимагав гроші. ОСОБА_7. поділив гроші на п'ять частин. Дві частини взяв собі, а три віддав хлопцям.

З протоколу допиту ОСОБА_7. в якості обвинуваченого від 12 червня 2012 року (а.с. 253 т.3) вбачається, що ОСОБА_7. дав покази про те, що свої попередні покази в частині участі у вчиненні злочину ОСОБА_4 , ОСОБА_6, його, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та хлопця та ім'я ОСОБА_27 повністю підтверджує.

З протоколу допиту ОСОБА_6. у якості підозрюваного із застосуванням відеозапису (а.с. 24-30 т.4) вбачається, що ОСОБА_6. дав показання про те, що йому зателефонував ОСОБА_5. і повідомив, що є можливість заробити грошей в м. Чернівці. ОСОБА_5. передав ОСОБА_6 номер телефону ОСОБА_4. ОСОБА_6. зателефонував до ОСОБА_4 і вони домовились про зустріч в м. Чернівці. ОСОБА_6. разом із ОСОБА_7. приїхали в м. Чернівці і зустрілись з ОСОБА_3. ОСОБА_3 під час зустрічі пояснив, що є голова колгоспу і у нього є 10 або двадцять мільйонів, які можна вкрасти. Вони домовились продовжити розмову наступного дня. ОСОБА_3 мав знайти автомобіль і показати. Зустріч не відбулася. Через кілька днів ОСОБА_3 позвонив і сказав, що ОСОБА_6 позвонить його знайомий і дещо передасть. Наступного дня ОСОБА_6 зателефонував чоловік, представився ОСОБА_3 від ОСОБА_4. Під час зустрічі він передав ОСОБА_6 конверт в якому була намальована схема. Цю схему ОСОБА_6 показав ОСОБА_7. Наступного дня ОСОБА_7 сказав ОСОБА_6, що є люди які цим займуться. ОСОБА_6 відповів, що це їхні проблеми. В подальшому до ОСОБА_7. приїхали люди, а саме троє чоловік, які цікавились пропозицією ОСОБА_4. Ці люди з ОСОБА_7 їздили подивитись по отриманій схемі, але нічого не знайшли. Після цього ОСОБА_6 через Вінницю поїхав у Київ, а ОСОБА_7 залишився у м. Вінниця. Через кілька днів приїхав ОСОБА_7 і кинув на стіл гроші , а саме гривні по 100 гривень і 250 або 200 доларів. ОСОБА_7. сказав, що зробили „тему". Яку конкретно тему ОСОБА_7 не розповів. В подальшому зателефонував ОСОБА_5. з тюрми і повідомив, що звонять люди з Чернівців, що роботу зробили, долю не віддали. Потім позвонив ОСОБА_5. і з'єднав ОСОБА_6 з ОСОБА_3. ОСОБА_3 повідомив, що взяли 50 000 євро, 10 000 доларів, більше 100 000 гривень. ОСОБА_7 чув цю розмову і сказав, що не гроші а воші, не мільйони а копійки. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що у людей будуть до них претензії і він грошей не бачив.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 27 лютого 2012 року (а.с. 31-32 т.4) вбачається, що ОСОБА_4, впізнав ОСОБА_6. як особу з якою він зустрічався на ринку по вул. Ентузіастів. Під час зустрічі був Присутній ОСОБА_6. і ще троє осіб. Обговорювали пограбування в с. Коболчин.

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 27 лютого 2012 року (а.с. 33-34 т.4) вбачається, що ОСОБА_3. впізнав ОСОБА_6. як особу з якою він зустрічався на розі Герцена та Головної. Під час зустрічі ОСОБА_3. передав ОСОБА_6. схему де знаходилось помешкання в. Коболчин , яку намалював ОСОБА_4. Коли ОСОБА_3. передавав схему ОСОБА_6. запитав чи може він поїхати з ними, на що ОСОБА_3 відповів що не може поїхати, так як був на роботі.

З протоколу допиту ОСОБА_6. у якості обвинуваченого (а.с. 45-46 т.4) вбачається, що ОСОБА_6. дав показання про те, що він винен в тому, що зустрів хлопців з м. Дніпропетровськ, влаштував їх на нічліг у готелі, їздив в АДРЕСА_14 спільно з ОСОБА_7. та хлопцями з м. Дніпропетровськ, знаходився в с. Коболчин коли ОСОБА_7. з хлопцями з м. Дніпропетровськ ходили до будинку потерпілого вчиняти розбійний напад, в м. Чернівці отримав від ОСОБА_4 конверт з картою розташування будинку потерпілого і передав його ОСОБА_7. Після невдалої справи ОСОБА_7. з хлопцями з м. Дніпропетровськ знайти будинок потерпілого, наступного дня вони всі в п'ятьох поїхали в с. Коболчин, ОСОБА_7. і ОСОБА_46 пішли шукати будинок потерпілого, а ОСОБА_6. , ОСОБА_27 та ОСОБА_47 поїхали в м. Новодністровськ. Приблизно через годину повернулись в с. Коболчин, забрали ОСОБА_7 та ОСОБА_46 і поїхали в м. Вінниця. Наступного дня біля 14 години ОСОБА_7., ОСОБА_46, ОСОБА_27 та ОСОБА_47 поїхали в с. Коболчин. Біля 18 години зателефонував ОСОБА_7. і сказав забрати його з с. Коболчин. ОСОБА_6. та ОСОБА_45 приїхали в с. Коболчин і зустрілися з хлопцями. Між хлопцями була розмова, що ОСОБА_27 розповість про події в міліції. ОСОБА_6, ОСОБА_45 і ОСОБА_7 поїхали в м. Вінниця. Хлопці з м. Дніпропетровськ поїхали у невідомому напрямку. У м. Вінниця ОСОБА_6. сів на потяг і поїхав в м. Київ. В суботу 04 лютого 2012 року в м. Київ прихав ОСОБА_7., який мав з собою 2000 гривень і 250 доларів США. ОСОБА_7. не пояснював звідки гроші. Коли ОСОБА_7. залишався в м. Вінниця ОСОБА_6. залишив йому 1200 гривень. Приблизно через 20 днів зателефонував ОСОБА_4 з м. Чернівці і спитав коли вони, тобто ОСОБА_4 з хлопцями з м. Чернівці отримають свою частку з злочину скоєного в с. Коболчин. ОСОБА_4 сказав, що викрадено 50 000 євро, 10 000 доларів США та більше 100 000 гривень. ОСОБА_6 відповів, що йому невідомо чи вчинений злочин в с. Коболчин і він нічого з цього не має. ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_7. чи було вчинено злочин, а що ОСОБА_7. відповів , що прийде час і вони розберуться.

З протоколу допиту ОСОБА_6. у кості підозрюваного від 03 січня 2012 року (а.с. 61-64 т.4 ) вбачається, що ОСОБА_6. дав показання про те, що 13 .11.2011 року, біля 08 години приїхав на будівельний майданчик який розташований в м. Києві по вул. Гродненська, на якому працювали підлеглі ОСОБА_6. будівельники ОСОБА_27, ОСОБА_48 та ОСОБА_6. Коли ОСОБА_6. розмовляв з ОСОБА_27 та ОСОБА_6 до них підійшов невідомий чоловік який був агресивно настроєний та почав кричати, що дані чоловіки не раби і не будуть працювати на ОСОБА_6. На запитання ОСОБА_6. цей чоловік відповів , що він на цьому об'єкті кладе кладку, а саме паркан. ОСОБА_6. сказав цьому чоловіку щоб він йшов геть. У відповідь чоловік підійшов до ОСОБА_6. і штовхнув його руками у груди і відповів, що з ОСОБА_6 ніхто не поїде. Після цього ОСОБА_6. взяв у руки дерев'яний держак від лопати. Чоловік віддійшов і взяв у руки металеву „труту" розміром 1,5-2 метри. Між ОСОБА_6. і цим чоловіком почалася бійка. , яка тривала приблизно 30 секунд, в ході бійки чоловік наніс ОСОБА_6. один удар металевим прутом по великому пальцю лівої руки, а ОСОБА_6. наніс чоловіку один удар по металевій палиці, можливо, в цей час палиця зісковзнула цьому чоловіку по руці. Після цього вони розійшлися. В м. Бровари ОСОБА_6. звернувся в лікарню де йому повідомили, що палець зламаний і наклали гіпс. ОСОБА_6. сказав чоловікові, щоб він викликав працівників міліції і показав, що має посвідчення третейського судді.

З протоколу очної ставки від 03 січня 2012 року між ОСОБА_20. та ОСОБА_6. (а.с. 65-68 т.4) вбачається, що під час ставки віч - на віч ОСОБА_49. пояснив, що саме ОСОБА_6. 13.11.2011 року близько 09 годині 30 хвилин на будівельному майданчику по АДРЕСА_16 наніс йому металевою штиковою лопатою в область правої руки.

З протоколу допиту ОСОБА_6. у якості обвинуваченого від 01 лютого 2012 року (а.с. 84-87 т.4) вбачається, що ОСОБА_6. підтвердив покази, які він дав допитаний у якості підозрюваного. ОСОБА_6. підтвердив, що він показував особі з якою в нього був конфлікт посвідчення третейського судді з метою заспокоїти його.

З висновку експерта №222/е від 15 лютого 2012 року (а.с. 101-103 т.4) вбачається, що у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , на момент звернення за медичною допомогою 13 листопада 2011 року, о 12 годині 30 хвилин, були виявлені тілесні ушкодження у виді: закритої травми першого пальця лівої кисті: перелом основної фаланги першого пальця лівої кисті та садна лівого колінного суглоба. Вищевказані тілесні ушкодження утворились від тупих предметів найбільш вірогідно 13 .11.2011 року, кожне з яких не є небезпечним для життя. За ступенем тяжкості тілесне ушкодження у виді перелому основної фаланги першого пальця лівої кисті відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, садно лівого колінного суглоба відноситься до легкого тілесного ушкодження.

З протоколу допиту ОСОБА_6. у якості обвинуваченого від 05 червня 2012 року (а.с. 124 т.4) вбачається, що ОСОБА_6. вину в скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 і ч.3 ст. 358 КК України визнав повністю та дав суду показання про те, що приблизно рік тому знаходячись в інтернет-клубі по вул. Вижгородська в м. Києві, на одному із сайтів він побачив бланк посвідчення третейського судді. ОСОБА_6. вирішив роздрукувати цей бланк для того щоб використати це посвідчення. З цією метою він вписав у бланк посвідчення свої дані і роздрукував його. Приблизно через тиждень ОСОБА_6. купив книжечку червоного кольору з написом „Посвідчення" і вклеїв туди бланк посвідчення судді. На бланк ОСОБА_6. приклеїв свою фотокартку та голограму з гербом, яку також купив. ОСОБА_6. домалював відбиток печатки на фотографії. Це посвідчення ОСОБА_6. носив із собою з метою використати при нагоді. Вказане посвідчення використовував лише один раз 13.11.2011 року біля 10 години по АДРЕСА_16 , показавши посвідчення ОСОБА_20. та представившись суддею третейського суду.

З протоколу допиту в якості підозрюваного ОСОБА_9. від 10 березня 2012 року та відеозапису (а.с. 155 т.4) вбачається, що ОСОБА_9. дав показання про те, що орієнтовно 2 лютого 2012 року до них в гості приїхав ОСОБА_7., який розповів, що є чоловік в селі який зберігає біля 12 000 000 гривень. ОСОБА_9. та ОСОБА_7. обговорили це. Стало зрозуміло, що два чоловіка для цього мало. ОСОБА_7. повідомив, що там живуть бабуся і дід похилого віку. ОСОБА_7. повідомив, що бити їх не буде потрібно і сказав, що у нього є один компромат. ОСОБА_9. зрозумів, що не хватає ще двох чоловік. ОСОБА_9. розповів про цю справу ОСОБА_8. Після цього ОСОБА_9. запропонував своєму знайомому на ім'я ОСОБА_27. Від ОСОБА_27 була необхідна підтримка в тій ситуації, оскільки у чоловіка і жінки в квартирі ще була рушниця. ОСОБА_27 ОСОБА_9. повідомив, що була велика сума коштів. Під час розмови ОСОБА_9. та ОСОБА_27 був присутній ОСОБА_8. Ввечері на автомобілі „Таврия" синього кольору ОСОБА_8, ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_8 і ОСОБА_27 поїхали в Сокирянський район. Раніше ОСОБА_7., ОСОБА_9. та знайомий ОСОБА_7 на автомобілі „Опель" сірого кольору вже їздили дивитись на будинок потерпілих. Злочин не скоїли, оскільки знайомий ОСОБА_7. відмовився. В день коли було скоєно розбійний напад ОСОБА_7. у машині виготовив маски з панталонів. Крім масок з собою мали печатки, скотч, сокиру. У ОСОБА_7. можливо ще був ніж. В ОСОБА_7. була запальничка з ліхтариком. У ОСОБА_8 був ліхтарик. Автомобіль залишили біля зупинки. Взяли з собою скотч, ніж, два ліхтарика, маски. Від траси до будинку було приблизно 1,5 км. Ці події були у дванадцятій або одинадцятій годині, можливо пізніше. Будинок обійшли з городу, перелізли через хвіртку. Таким чином опинились біля дверей де ночували хазяї. ОСОБА_7. вирішив заходити. ОСОБА_7. і ОСОБА_9. розбили вікно і ОСОБА_7. першим проник у будинок. ОСОБА_9. та інші також проникли в будинок. ОСОБА_7. взяв діда. ОСОБА_9. став біля бабки і взяв її за голову. Всі були в масках. ОСОБА_7. говорив з дідом, а саме сказав, що прийшли за грошима, що знають що є гроші. Бабка сказала де гроші, а саме в шафі і під диваном. Було 7000 гривень і біля 600 доларів. ОСОБА_7. взяв ці гроші і сказав що прийшли не за цими грошима. Діду зв'язали руки і ноги. Бабусі зв'язали руки. ОСОБА_7. кілька разів вдарив чоловіка. ОСОБА_9. порізав палець коли залазив у вікно. На плечі у жінки була кров ОСОБА_9. ОСОБА_7. вирізав кусок на якому була кров. ОСОБА_9 взяв підодіяльник. Далі ОСОБА_7. сказав одягати діда , що їдуть до його племінника. Вийшли на вулицю. Дід вів себе впевнено. ОСОБА_8 пішов першим. З будинку потерпілих забрали куски які були вирізані на плечі у потерпілої і підодіяльник, 7000 гривень з копійками і до 600 доларів. Після цього приїхали у Вінницю. ОСОБА_7. поділив викрадені кошти на п'ятьох. ОСОБА_7. сказав, що чоловік який розповів про це теж у долі. ОСОБА_9. дали 200 доларів і приблизно дві тисячі сто гривень.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису від 10 березня 2012 року та відеозапису (а.с. 173 т.4) вбачається, що ОСОБА_9. показав місце розташування будинку потерпілих в АДРЕСА_14, показав та розказав як він разом із ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_27 проникли в будинок і заволоділи коштами потерпілих.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 10 березня 2012 року (а.с. 179 т.4) вбачається, що ОСОБА_9. впізнав на фото ОСОБА_7. як особи разом з якою він вчинив розбійний напад в АДРЕСА_14.

З протоколу допиту ОСОБА_9. в якості обвинуваченого від 11 червня 2012 року (а.с. 208 т.4) вбачається, що ОСОБА_9. дав показання про те, що вину у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 187 КК України визнає повністю. Дійсно він, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та знайомий ОСОБА_9 йшли вчиняти розбійний напад з метою заволодіння 12 000 000 гривень, про що кожен з них знав.

З протоколу допиту ОСОБА_8. у якості підозрюваного від 10 березня 2012 року та відеозапису (а.с. 218 т.4) вбачається, що ОСОБА_8. дав показання про те, що ОСОБА_9. запропонував йому заробити гроші, а саме поїхати до людей і забрати в них гроші. Через день після розмови ОСОБА_9., ОСОБА_8., ОСОБА_5 та інший чоловік поїхали в с. Коболчин на автомобілі ОСОБА_8. марки „Таврія". Приїхали приблизно від часу до двох ночі. Підійшли до будинку цих людей. У будинок проникли розбивши вікно. Перша кімната була пута. В другій кімнаті були жінка та чоловік. Чоловіку зв'язували руки скотчем. Вимагали гроші. З чоловіком більше всього говорив ОСОБА_7. Були погрози. Жінка сказала що гроші у шафі. ОСОБА_8 дістав з шафи книжку і знайшов гроші в розмірі 600 доларів. Потім ОСОБА_8 пообрізав дроти телефонів. Після цього ОСОБА_8 взяв ключ, відчинив двері і пішов до автомобіля. З собою мали маски виготовлені з колгот. За участь у злочині ОСОБА_8. передали 150 доларів і приблизно 1000 гривень.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 10 березня 2012 року (а.с. 225 т.4) вбачається, що ОСОБА_8. впізнав на фото ОСОБА_7. як особу з якою він вчинив розбійний напад в АДРЕСА_14.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису від 10 березня 2012 року та відеозапису (а.с. 227 т.4) вбачається, що від час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_8 показав будинок потерпілих в АДРЕСА_14, розповів і показав як проникли в будинок потерпілих, де він взяв гроші із шафи.

З протоколу допиту ОСОБА_10. у якості підозрюваного із застосування відеозапису від 06 квітня 2012 року (а.с. 13 т.5) та відеозапису вбачається, що під час допиту ОСОБА_10. дав показання про те, що коли він відбував покарання у КВК №112 в с. Копиченці Гусятинського району Тернопільської області , в січні або лютому 2012 року йому зателефонував ОСОБА_4 ОСОБА_4. ОСОБА_4. повідомив, що є „тема". Після цього ОСОБА_4. відправив ОСОБА_10. „SMS" повідомлення з цифрою 12 000 000. ОСОБА_4. знову зателефонував і повідомив, що треба людину. ОСОБА_4. дав зрозуміти, що людина необхідна для вчинення крадіжки, тобто просив знайти людину для того щоб вона вчинила крадіжку. Оговорювалася сума 12 000 000 гривень. ОСОБА_10. повідомив ОСОБА_4. що у нього немає такої людини. ОСОБА_5 сказав, що він взнає. ОСОБА_5. сказав, що якщо щось вдасться дадуть номер телефону і передзвонять ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_5. повідомив ОСОБА_10. що знайшов людину.

З протоколу допиту ОСОБА_10. у якості обвинуваченого від 06 квітня 2012 року (а.с. 25 т.5) вбачається, що ОСОБА_10,.В. дав показання про те, що в січні 2012 року до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_4. і попросив підшукати надійних людей для вчинення крадіжки з будинку в Чернівецькій області. ОСОБА_4. відправив ОСОБА_10. повідомлення з цифрою 12 000 000 гривень, яка повинна бути в будинку потерпілого. ОСОБА_4. пообіцяв за допомогу передати нормальну передачу. ОСОБА_10. сказав ОСОБА_4, що подумає. У ОСОБА_10. таких знайомих не було, тому він розповів цю розмову ОСОБА_5 ОСОБА_7. ОСОБА_5. сказав, що має таких знайомих. Через деякий час ОСОБА_10. дізнався від ОСОБА_5. про те, що він знайшов людину для вчинення крадіжки і передав йому номер телефону ОСОБА_4. Останні мали зустрітись і в подальшому вчинити крадіжку.

З протоколу допиту ОСОБА_5. у якості підозрюваного із застосуванням відеозапису від 30 березня 2012 року (а.с. 59 т.5) і відеозапису вбачається, що ОСОБА_5. дав покази про те, що коли він знаходився у виправній колонії №112 до нього підійшов ОСОБА_10. з проханням, щоб ОСОБА_10 здзвонився з своїм товаришем, оскільки у товариша ОСОБА_10 з Чернівців на ім'я ОСОБА_3 якійсь проблеми, мати помирає. Потрібні люди які допоможуть вирішити проблеми. ОСОБА_5. зателефонував до ОСОБА_6. і попросив його допомогти. ОСОБА_10. передав ОСОБА_5. номер телефону ОСОБА_4, який в свою чергу передав його ОСОБА_6. ОСОБА_10 ОСОБА_10 називав цифру 12 000 000. ОСОБА_5. через тиждень по телефону зв'язався з ОСОБА_6. і ОСОБА_6. розповів, що що він зустрівся з ОСОБА_3, повідомив, що є земельний участок, треба виїхати і подивися. ОСОБА_5. зрозумів, що мають вчинити крадіжку. Через деякий час до ОСОБА_5. зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що ОСОБА_6. пропав і не бере трубку. ОСОБА_3 сказав, що люди не задоволені. ОСОБА_5. зателефонував до ОСОБА_4 і з'єднав їх з ОСОБА_6 режимі „конференцзв'язок". ОСОБА_6 і ОСОБА_3 розмовляли про гроші. ОСОБА_5. сказав ОСОБА_6 та ОСОБА_4 нехай вони вирішують проблеми між собою самі. ОСОБА_5. пояснив, що зрозумів що направляє ОСОБА_6. в м. Чернівці для вчинення злочину коли в розмові з ОСОБА_6 дізнався що вони пішли дивитися земельний участок.

З протоколу допиту ОСОБА_5. у якості обвинуваченого від 06 квітня 2012 року (а.с. 73 т.5) вбачається, що ОСОБА_5. дав показання про те, що він знав що ОСОБА_10 просив ОСОБА_4 знайти осіб для вчинення крадіжки в Чернівецькій області, звідки необхідно викрасти 12 000 000 гривень. Цю інформацію ОСОБА_5. передав ОСОБА_6.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 березня 2012 року (а.с. 118 т.5) вбачається, що ОСОБА_51. впізнав ОСОБА_7., як особу яка спільно з ОСОБА_6 запропонувала йому та хлопцям які приїхали разом із Вчерашнім вчинити розбій в с. Коболчин Чернівецької області.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 березня 2012 року (а.с. 120 т.5) вбачається, що ОСОБА_51. впізнав ОСОБА_6., як особу яка зустріла їх в м. Чернівці і запропонувала вчинити розбій в с. Коболчин Чернівецької області.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 березня 2012 року (а.с. 144 т.5) вбачається, що ОСОБА_52. впізнав ОСОБА_7., як особу на ім'я ОСОБА_7, з яким він зустрічався в м. Чернівці з 28 по 31 січня 2012 року та який пропонував вчинити розбійний напад в селі біля м. Сокиряни.

З протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 03 березня 2012 року (а.с. 148 т.5) вбачається, що ОСОБА_52. впізнав ОСОБА_6., як особу яка зустріла їх в м. Чернівці і запропонувала вчинити розбій в селі біля м. Сокиряни.

З протоколу обшуку від 26 березня 2012 року (а.с. 190 т.5) вбачається, що під час обшуку житла ОСОБА_1. в АДРЕСА_1 із металевого сейфу було виявлено та вилучено десять набої з позначеннями „270" та „99".

З висновку експерта який провів судову балістичну експертизу №0428 від 29 березня 2012 року (а.с. 212-213 т.5) вбачається, що 10 патронів вилучених 26.03.2012 року під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_1. за АДРЕСА_18 являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 9мм пістолетними патронами „ПМ" призначеним для проведення пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм (ПМ, ІЖ-70-01 та інш). Патрони для стрільби придатні. Витрати на проведення експертизи становлять 176 гривень 40 копійок.

Зібрані докази у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що дії підсудного ОСОБА_1. слід кваліфікувати за ч.4 і ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв підбурення та пособництво у таємному викрадення чужого майна (крадіжці) вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникнення у житло. Крім того, дії ОСОБА_1. слід кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв носіння, зберігання, придбання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1. зайво кваліфіковані за ч.2 ст. 15 КК України.

Таким чином, вина підсудного ОСОБА_1. в скоєному стверджується його показаннями, показаннями свідків, письмовими доказами та висновком експертизи.

При призначенні підсудному ОСОБА_1. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує, що підсудний щиро розкаявся в скоєному та активно сприяв розкриттю злочинів, добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставинами, які пом'якшують відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір похилого віку, двох неповнолітніх дітей, має ряд хвороб.

Враховуючи наявність декількох вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудним ОСОБА_1. злочину, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, та з урахуванням особи винного, суд вважає, що при призначенні ОСОБА_1. покарання за ч.4 і ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 , ч.1 ст. 263 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях цих статей.

Остаточне покарання ОСОБА_1. слід призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Дії підсудного ОСОБА_2. слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв пособництво у крадіжці вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникнення у житло.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2. зайво кваліфіковані за ч.2 ст. 15 КК України.

Вина підсудного ОСОБА_2. в скоєному стверджується його показаннями, показаннями свідків, письмовими доказами.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує, що підсудний ОСОБА_2. щиро розкаявся в скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставинами, які пом'якшують відповідальність.

Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_2. позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір-інваліда похилого віку, та сестру - інваліда.

Дії підсудного ОСОБА_3. слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв пособництво у крадіжці вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникнення у житло.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3. зайво кваліфіковані за ч.2 ст. 15 КК України.

Вина підсудного ОСОБА_3. в скоєному стверджується його показаннями, показаннями свідків, письмовими доказами.

При призначенні підсудному ОСОБА_3. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує, що підсудний щиро розкаявся в скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставинами, які пом'якшують відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні батька похилого віку, неповнолітню дитину.

Суд вважає, що підсудні підлягають кримінальній відповідальності, оскільки згідно ч.2 ст. 31 КК України, не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється. В даному випадку підбурювач і пособники не відвернули вчинення злочину і не повідомили органи державної влади.

Враховуючи наявність декількох вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудними ОСОБА_2. та ОСОБА_3. злочинів, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, та з урахуванням осіб винних, суд вважає, що при призначенні ОСОБА_2. та ОСОБА_3. покарання за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та призначити їм основне покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 185 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_4. слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 187 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв пособництво у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Вина підсудного ОСОБА_4. в скоєному стверджується його показаннями, показаннями свідків, письмовими доказами.

Суд вважає, що показання ОСОБА_4. в суді про те, що він не знав який саме буде скоєно злочин є неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_4. спростовуються його показами та показами інших підсудних на досудовому слідстві.

При призначенні підсудному ОСОБА_4. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує як обставину, що обтяжує покарання те, що підсудний ОСОБА_4. вчинив новий умисний злочин маючи судимість за умисний злочин, тобто в його діях наявний рецидив злочинів.

Разом з тим, суд бере до уваги підсудний ОСОБА_4. добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, має матір похилого віку та неповнолітню дитину.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_4. та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ст. 187 ч.3 КК України та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Зібрані докази у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що дії підсудного ОСОБА_10. слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв пособництво у крадіжці вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникнення у житло.

Суд вважає, що дії ОСОБА_10. зайво кваліфіковані за ч.2 ст. 15 КК України.

Вина підсудного ОСОБА_10. в скоєному стверджується письмовими доказами.

Суд вважає, що показання ОСОБА_10. в суді про те, що він не знав що буде скоєно злочин є неправдими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_10. спростовуються його показами та показами інших підсудних на досудовому слідстві.

При призначенні підсудному ОСОБА_10. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує як обставину, що обтяжує покарання те, що підсудний ОСОБА_10. вчинив новий умисний злочин маючи судимість за умисний злочин, тобто в його діях наявний рецидив злочинів.

Разом з тим, суд бере до уваги, що підсудний ОСОБА_10. добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний посередньо характеризується за місцем проживання та відбування покарання, скоїв злочин знаходячись в місцях позбавлення волі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що підсудному ОСОБА_10. слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України.

Остаточне покарання за сукупністю вироків підсудному ОСОБА_10. слід призначити на підставі ст. 71 КК України у виді позбавлення волі шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2008 року.

Дії підсудного ОСОБА_5. слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 185 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв пособництво у крадіжці вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникнення у житло.

Суд вважає, що дії ОСОБА_5. зайво кваліфіковані за ч.2 ст. 15 КК України.

Вина підсудного ОСОБА_5. в скоєному стверджується письмовими доказами.

Суд вважає, що показання ОСОБА_5. в суді про те, що він не знав, що буде скоєно злочин є неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_5. спростовуються його показами та показами інших підсудних на досудовому слідстві.

При призначенні підсудному ОСОБА_5. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує як обставину, що обтяжує покарання те, що підсудний ОСОБА_5. вчинив новий умисний злочин маючи судимість за умисний злочин, тобто в його діях наявний рецидив злочинів.

Разом з тим, суд бере до уваги підсудний ОСОБА_5. добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний посередньо характеризується за місцем проживання та відбування покарання, скоїв злочин знаходячись в місцях позбавлення волі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що підсудному ОСОБА_5. слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України.

Остаточне покарання за сукупністю вироків підсудному ОСОБА_5. слід призначити на підставі ст. 71 КК України у виді позбавлення волі шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2009 року.

Дії підсудного ОСОБА_6. слід кваліфікувати за ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 187 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв пособництво у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.

Крім того, дії ОСОБА_6. слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він заподіяв потерпілому ОСОБА_20. умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Крім того, дії ОСОБА_6. слід кваліфікувати за ч.1 і ч.4 ст. 358 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем та використання завідомо підробленого документу.

Вина підсудного ОСОБА_6. в скоєному стверджується письмовими доказами та висновками експертиз.

Суд вважає, що показання ОСОБА_6. в суді про те, що він не планував вчиняти розбійний напад та не знав, що такий злочин буде вчинено є неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_6. спростовуються його показами та показами інших підсудних на досудовому слідстві.

При призначенні підсудному ОСОБА_6. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує як обставину, що обтяжує покарання те, що підсудний ОСОБА_6. вчинив новий умисний злочин маючи судимість за умисний злочин, тобто в його діях наявний рецидив злочинів.

Суд також враховує, що добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний посередньо характеризується, має на утриманні малолітню дитину.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, та з урахуванням особи винного, суд вважає, що ОСОБА_6. за ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 27 і ч.3 ст. 187 КК України слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За ч.1 та ч.4 ст. 358 КК України ОСОБА_6. слід призначити покарання у виді арешту.

Остаточне покарання ОСОБА_6. слід призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Дії підсудного ОСОБА_7. слід кваліфікувати за ч.3 ст. 187 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло.

Вина підсудного ОСОБА_7. в скоєному стверджується письмовими доказами.

Суд вважає, що показання ОСОБА_7. в суді про те, що він не бив потерпілого, не прикладав йому ніж до шиї і не погрожував насильством, є неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_7. спростовуються письмовими доказами по справі.

Суд також враховує , що покази ОСОБА_7. в суді є непослідовними і суперечливими.

При призначенні підсудному ОСОБА_7. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує як обставину, що обтяжує покарання те, що підсудний ОСОБА_7. вчинив новий умисний злочин маючи судимість за умисний злочин, тобто в його діях наявний рецидив злочинів.

Разом з тим, суд бере до уваги підсудний ОСОБА_7. добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний ОСОБА_7. посередньо характеризується за місцем проживання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ст. 187 ч.3 КК України та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Зібрані докази у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що дії підсудного ОСОБА_9. слід кваліфікувати за ч.3 ст. 187 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Вина підсудного ОСОБА_9. в скоєному стверджується письмовими доказами.

Суд вважає, що показання ОСОБА_9. в суді про те, що він не знав який злочин будуть вчиняти, в його присутності ніхто не бив потерпілого та не погрожував потерпілому, не прикладав ніж до шиї, є неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_9. спростовуються показами потерпілих та його показами на досудовому слідстві.

Суд також враховує , що покази ОСОБА_9. в суді є непослідовними і суперечливими.

При призначенні підсудному ОСОБА_9. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує, що підсудний ОСОБА_9. добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ст. 187 ч.3 КК України та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Зібрані докази у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що дії підсудного ОСОБА_8. слід кваліфікувати за ч.3 ст. 187 КК України, оскільки в ході судового слідства встановлено, що він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Вина підсудного ОСОБА_8. в скоєному стверджується письмовими доказами.

Суд вважає, що показання ОСОБА_8. в суді про те, що він не знав який злочин будуть вчиняти, в його присутності ніхто не бив потерпілого та не погрожував потерпілому, не прикладав ніж до шиї, є неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Такі показання ОСОБА_8. спростовуються показами потерпілих та його показами на досудовому слідстві.

При призначенні підсудному ОСОБА_8. покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Зокрема суд враховує, що підсудний ОСОБА_8. добровільно відшкодував шкоду заподіяну злочином, що є обставиною, яка пом'якшує відповідальність.

Суд таж враховує, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

На підставі ч.2 ст. 66КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною молодий вік підсудного.

Суд враховує роль підсудного ОСОБА_8. у вчиненні злочину.

Враховуючи наявність декількох вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а саме добровільне відшкодування шкоди, молодий вік підсудного, та з урахуванням особи винного, суд вважає, що при призначенні ОСОБА_8. покарання за ч.3 ст. 187 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 187 КК України та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таке покарання є необхідним та буде достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення підсудними нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує роль кожного із підсудних у вчиненні злочинів.

Суд враховує, що менш суворі види покарання будуть недостатніми для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.4 і ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання:

- за ч.4 і ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 25 лютого 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с.73 т.3).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру УМВС України в Чернівецькій області 176 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення балістичної експертизи. (а.с. 212,213 т.5)

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з 24 лютого 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с.14 т.3).

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 відраховувати з 26 лютого 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с.118 т.3).

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відраховувати з 26 лютого 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с. 208 т.2).

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк його затримання в якості підозрюваного з 23 по 25 лютого 2007 року.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_10 остаточне покарання за сукупністю вироків частково приєднавши до покарання призначеного за новим вироком невідбуту частину покарання призначеного згідно вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2008 року, у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_10 відраховувати з 09 квітня 2012 року, тобто з моменту обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою (а.с. 28 т.5).

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків частково приєднавши до покарання призначеного за новим вироком невідбуту частину покарання призначеного згідно вироку згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду від 30 грудня 2009 року, у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 відраховувати з 09 квітня 2012 року, тобто з моменту обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою (а.с. 76 т.5).

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст.27 ст. 187 ч.3, ст. 122 ч.1 , ч.1 і ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.5 ст.27 ст. 187 ч.3 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності;

- за ст. 122 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі

- за ч.1 ст. 358 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.

- за ч.4 ст. 358 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років позбавлення волі з з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 відраховувати з 27 лютого 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с. 17 т.4).

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести місяців) позбавлення волі з з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 відраховувати з 27 лютого 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с. 186 т.3).

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 відраховувати з 10 березня 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с. 151 т.4).

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 відраховувати з 10 березня 2012 року, тобто з моменту його затримання у якості підозрюваного у вчиненні злочину (а.с.214 т.4).

Речові докази по справі: мобільні телефони „Soni Ericsson K330", „Nokia 6303i", „Nokia 1600", „Nokia 6500", „SAMSUNG SGH-E600" , „Nokia 7610", „SAMSUNG T-1182", стартові пакети НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11,НОМЕР_12,НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, - конфіскувати в доход держави, гіпсовий зліпок, 9 фрагментів стрічки, полімерний вазон, 7 уламків скла, деревяну палицю, врагмент тканини, зразки крові ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., 5 патронів, 5 гільз, посвідчення судді - знищити. (а.с.11-14 т.6, а.с. 244, 245 т.1, а.с.225, 226 т.5, а.с. 157 т.2).

Арешт накладений на автомобіль „ВАЗ 21099020" державний номер НОМЕР_2 - скасувати. (а.с. 227 т.6)

Міру запобіжного заходу засудженим - до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб: засудженими з моменту вручення кожному з них копії вироку, іншими учасниками судового розгляду з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.

Суддя:/підпис/

Копія. З оригіналом згідно:

Примітка: на момент видачі цієї копії вирок суду не набрав законної сили.