Постанова № 32759228, 29.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2013 року Справа № 904/3167/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Прудніков В.В. (доповідач)

суддів: Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В.

Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

За участю представників сторін:

від відповідача: Селяков О.В., довіреність №82 від 01.01.13, представник;

представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.13р. у справі № 904/3167/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА", Луганська обл., м. Антрацит

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення вартості втраченого вантажу в сумі 5304,87 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012р. (суддя Колісник І.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" вартість втраченого вантажу у сумі 5 303,38 грн.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати, прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" явку представника в судове засідання не забезпечило, відзив на апеляційну скаргу не надало.

Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють розглянути скаргу по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутністю представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

16.10.12 року по залізничній накладній № 53540456 зі станції Карахаш Донецької залізниці на адресу вантажоотримувача Бердянського морського торгового порту (станція призначення Бердянськ (експ.) Придніпровської залізниці) відправлено залізничний напіввагон № 60505633 з вантажем - вугілля антрацит навалом, вантажовідправником якого є Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА".

При видачі вантажу на станції призначення виявлено нестачу у кількості 6000 кг. Відповідно до вимог ст. 129 Статуту залізниць України (далі - Статут), за даним фактом складено комерційний акт AQ№ 642754/11/555 від 17.10.12р. Відповідно до зазначеного комерційного акту, при прийнятті вантажу відбулось переважування вагону № 60505633 по відправці 53540456. За документом значиться тара 24000 кг, нетто 66000 кг, навантаження нижче рівня бортів, маркування вапном жовтого кольору. Фактично при переважуванні виявилась тара з документа 24000 кг нетто 60000 кг, тобто менше ваги, вказаної в документі на 6000 кг. Навантаження нижче бортів над 2-7 люками на 300 мм, над 1-м люком по ходу поїзду є поглиблення 2800х1700 мм до дна вагону, в місці поглиблення маркування відсутнє. Контрольне переважування проводилось на 150 тонних тензометричних вагонних вагах ст. Штерівка Донецької залізниці (держповірка 10.10.11р.) комерційним агентом Кукуишко Т.В. у присутності керівника станції Штерівка Марцинюка П.В.; оператора ОЛД Васитинської О.А.. При повторному переважуванні вагону в тому ж складі нестача підтвердилась.

Зазначений комерційний акт було складено в доповнення до актів загальної форми № №1671, 1672 від 17.10.12р. Відповідно до акту загальної форми №1671 від 17.10.12р. при комерційному огляді було виявлено сліди просипання вантажу, навантаження у вагоні нижче бортів на 300 мм, розрівнене над 2,3,4,5,6,7 люками, над 1-м люком по ходу поїзду поглиблення 2800х1700мм до дна вагона, маркування вапном жовтого кольору, в місці поглиблення маркування відсутнє. Відповідно до акту загальної форми №1672 від 17.10.12р., після усунення просипання, вагон був зважений на вагах. За документом значиться тара 24000 кг, нетто 66000 кг, брутто 90000. Фактично тара 24000 кг, нетто 60000, брутто 84000, тобто менше ваги на 6000 кг. Вагон поданий в ремонт.

Крім того, на станції Штерівка Донецької залізниці при огляді, було виявлено, що вагон мав експлуатаційній несправності. В акті про технічний стан вагону № 8 від 17.10.12р. міститься висновок про те, що можлива втрата вантажу в наслідок виникнення конструктивних зазорів розміром 20-25 мм, які вантажовідправник бачити міг, але заходів щодо усунення не прийняв.

Виходячи зі змісту вказаних комерційного акту, акту про технічний стан вагону, актів загальної форми, вбачається, що втрата вантажу мала місце в результаті просипання вугілля крізь наявні у вагоні конструктивні зазори розміром 20-25 мм, про що свідчить поглиблення над 1-им люком до дна вагону, відсутність маркування в місці поглиблення, наявність на вагоні слідів просипання вантажу.

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ч. 1 статті 31 Статуту залізниць України, п. 3.9 Роз'яснень Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008р., залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Залізницею порушено зазначену норму статуту, подано під навантаження вагон з наявністю зазорів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Згідно зі ст. 917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).

Частиною 5 ст. 31 Статуту визначено, що придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. По спірній відправці завантаження вагону здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити вантажовідправник.

Перед завантаженням відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення. У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п.6 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з комерційного акту AQ№ 642754 від 17.10.12р., акту про технічний стан вагону №60505633, вагон в технічному відношенні був справним, разом з тим, непридатним для перевезення спірного вантажу, про свідчить наявність конструктивних зазорів розміром 20-25 мм. Вантажовідправник міг бачити непридатність вагону для перевезення спірного вантажу, однак від завантаження вагону не відмовився, заходів, які б унеможливлювали втрату вантажу не здійснив.

Виходячи з викладеного, слід визнати, що втрата вантажу мала місце з вини як перевізника, який подав під завантаження вагон, непридатний для перевезення спірного вантажу, так і вантажовідправника, який не прийняв необхідних заходів для запобігання видуванню, просипанню вантажу, не відмовився від завантаження вагону, непридатного для перевезення вантажу у комерційному відношенні.

За даних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано покладено всю відповідальність за втрату вантажу на перевізника, оскільки, як зазначалось вище, недостача вантажу мала місце також з вини вантажовідправника, яким при відправці вантажу не було дотримано вимог діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.13р. зміні. З відповідача підлягає стягненню 50% вартості втраченого вантажу у сумі 2652, 44грн.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.13р. у справі № 904/3167/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.13р. у справі № 904/3167/13 - змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з ДП "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" 2652, 44грн. збитків, у зв»язку з втратою вантажу, а також 860, 25 грн. судового збору.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 430, 13 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суд Дніпропетровської області видачу наказів.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у строки та порядку визначеному ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Л. П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

02.08.13р.