Рішення № 32759221, 30.07.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа № 923/846/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Орландо" м. Київ

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 57369грн. 05коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Зварич В.К.

від відповідача - не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орландо" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 51310грн. 03коп. основного боргу, 2565грн. 50коп. штрафу, 2911грн. 26коп. пені та 582грн. 26коп. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 254/11 від 07.02.2011р.

Ухвалою від 16.07.2013року розгляд справи відкладався.

Відповідач вдруге в засідання не прибув і витребуваних судом доказів не надав, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість прибуття в засідання суду через зайнятість в іншому судовому процесі.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки він не позбавлений права направити в засідання іншого представника. До того ж, у відповідача було достатньо часу для того, щоб подати до суду відзив.

Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Орландо" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) 07.02.2011року укладено договір поставки № 254/11, відповідно до якого позивач зобов'язався поставляти окремим партіями та передавати у власність відповідача за замовленнями товар, а відповідач зобов'язується приймати і оплачувати товар, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість зазначена у накладних на кожну окрему партію.

Пунктом 3.2 договору поставки від 07.02.2011року № 254/11 сторони узгодили, що підтвердженням приймання товару є підпис на товаро-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Згідно з п. 4.1, 4.2 договору поставки від 07.02.2011року № 254/11 вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) сторін на накладній. Накладні виконують функцію специфікації. Термін оплати 60 календарних днів з моменту приймання відповідачем товару.

Відповідно до п. 3.3 договору датою поставки товару є дата, зазначена у товаро-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в період з 08.10.2012 року по 21.01.2013року на виконання умов договору поставки від 07.02.2011року № 254/11 передав відповідачу товар на загальну суму 63346грн.90коп.

Факт поставки товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 12631 від 08.10.2012року на суму 7595грн. 34коп., № 13371 від 22.10.2012року на суму 5048грн. 69коп., № 14523 від 14.11.2012року на суму 7621грн. 13коп., № 15196 від 28.11.2012року на суму 8370грн. 58коп., № 15808 від 10.12.2012року на суму 22598грн. 24коп., № 16814 від 26.12.2012року на суму 7434грн. 86коп., № 540 від 21.01.2013року на суму 4678грн. 06коп. (арк. справи 12-18), які підписані сторонами та завірені печатками.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 1417грн. 79коп. Крім того, відповідачем було здійснено часткове повернення товару на суму 10619грн. 08коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями накладних на повернення від покупця № 31 від 09.01.2013 року на суму 196грн. 13коп., № 719 від 21.03.2013року на суму 3355грн. 93коп., № 720 від 21.03.2013року на суму 635грн. 47коп., № 721 від 21.03.2013року на суму 5482грн. 19коп., № 722 від 21.03.2013року на суму 200грн. 60коп., № 723 від 21.03.2013року на суму 89грн. 14коп., № 724 від 21.03.2013року на суму 534грн. 84коп., № 727 від 21.03.2013року на суму 124грн. 78коп. (арк. спр. 20-27).

Таким чином, заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 51310грн. 03коп.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також актом звірки розрахунків за 1 квартал 2013року (арк.спр. 57), відповідно до якого за даними первинного бухгалтерського обліку у відповідача обліковується заборгованість перед позивачем за отриманий товар (з урахуванням часткової оплати та повернення товару) в сумі 51310грн. 03коп.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 07.02.2011року № 254/11 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами, і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 51310грн. 03коп. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача розмір 3% річних становить 582грн. 26коп.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений товар доведено матеріалами справи, тому позовні вимоги в частині стягнення 582грн. 26коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу суд виходить із наступних правових підстав.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладенні договору поставки від 07.02.2011року сторони пунктом 5.3 передбачили сплату покупцем пені у разі затримки оплати за отриманий товар у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що сторона, яка не виконує належним чином умови договору, зобов'язана сплатити іншій стороні також штраф у розмірі 5% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (арк. спр. 8-9) сума нарахованої пені становить 2911грн.26коп., сума штрафу становить 2565грн. 50коп.

З огляду на викладене, на підставі вищезазначених вимог Закону та договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення оплати отриманого товару в розмірі 2911грн.26коп. та 2565грн. 50коп. штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 п/рахунок НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 350093, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орландо" м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, п/рахунок 2600600013583 в ПАТ "Банк "Контракт", МФО 322465, ідентифікаційний код 30867320 - 51310грн. 03 коп. основного боргу, 2565грн. 50 коп. штрафу, 2911грн. 26 коп. пені, 582грн. 26 коп. - 3% річних та 1720грн. 50коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01 серпня 2013 року.

Суддя З.І. Ємленінова