Рішення № 32759151, 01.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 р. Справа № 914/2598/13

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом:Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", м. Київ

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Галичина", м. Радехів, Львівська обл.

Про: стягнення 4257,21 грн.

В судове засідання з'явились:

Від позивача: Марушко Н.В. - представник за довіреністю;

Від відповідача: Квіткін Ю.М.-представник за довіреністю;

Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представника відповідача.

Суть спору: Позов заявлено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 4257,21 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою суду від 04.07.2013р. порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 23.07.2013р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 23.07.2013р. не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідмлений про час та місце розгляду спору.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 23.07.2013р. забезпечив, подав відзив на повну заяву №23/07-01 від 23.07.2013р., в якому зазначив, що про настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивача було повідомлено на третій робочий день після її настання, що в свою чергу свідчить про належне повідомлення позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, а відтак про належне виконання умов вказаного договору страхування.

Ухвалою від 23.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 01.08.2013р.

Позивач 26.07.2013р. через канцелярію суду подав заяву від 22.07.2013р. №1723/0/17-13 про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням відповідального юристконсульта на лікарняному.

В судове засідання 01.08.2013р. з'явилися представники сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з відомостей № 8667585 про обставини дорожньо-транспортної пригоди 16.08.2010 року в м. Києві по вулиці Саперно - Слобідська трапилась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер ВС 5235 ВЕ, що є об'єктом страхування відповідно до Полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів ВС/8070630 від 11.11.2009 року, укладеного між СК «НОВА» (далі - Страховик) та ЗАТ «Галичина» (далі - Страхувальник) під керуванням Панаса Євгена Ярославовича та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АІ2125 СЕ.

До Позивача 19.08.2010 року надійшло Повідомлення від Потерпілого про настання страхового випадку, в зв'язку з чим Позивач на підставі складеного страхового акту: № 250 від 01.04.2010 року та Ремонтної калькуляції, відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій Стрілець О.С. в розмірі 4257 (чотирьох тисяч двохсот п'ятдесяти семи) гривень 21 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 3068 від 05.04.2011 р.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.08.2010 року підтверджено факт визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення Панасом Євгеном Ярославовичем та притягнуто його до адміністративної відповідальності. Як вбачається з витягу з наказу «Про прийняття на роботу, звільнення, відпустку» №17/10/07 від 17.10.2007р. Панас Є.Я. є водієм на ПрАТ «Галичина».

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на ст. 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: пункт ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону», тобто невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди.

У зв'язку з цим, Позивач 25.04.2013 року направив до Відповідача Претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу вих. № 997/0/17-13. Вказана Претензія була отримана Відповідачем 30.04.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивач стверджує, що станом на 19.06.2013 року Відповідач не надав належної відповіді на претензію та не провів виплату страхового відшкодування.

Однак, як стверджує позивач, станом на 19.06.2013 року Відповідач не надав належної відповіді на претензію та не провів виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідною вимогою до суду.

У поданому відзиві від 23.07.2013р. вих.. № 23/07-01 відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема, зазначив, що позивач був повідомлений про настання страхового випадку потерпілим - Стрілець О.С., що підтверджується повідомленням від 19.08.2010р. (вх. № у позивача 17292 від 19.08.2010р.).

На думку відповідача, про настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивача було повідомлено на третій робочий день після її настання, що в свою чергу свідчить про належне повідомлення позивача про настання вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак про належне виконання умов вказаного договору страхування. На думку відповідача, редакція Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який діяв в редакції на момент вчинення ДТП, обов'язку здійснення такого повідомлення саме страхувальником не визначено. Натомість, такий обов'язок було покладено на учасників дорожньо-транспортної пригоди, яким і був потерпілий - Стрілець О.С.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що також передбачено ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір

процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

З наведених норм вбачається, що при настанні страхового випадку, страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що позивач у зв'язку з надходженням від Потерпілого повідомлення про настання страхового випадку, на підставі складеного страхового акту: № 250 від 01.04.2010 року та Ремонтної калькуляції, відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 4257 (чотирьох тисяч двохсот п'ятдесяти семи) гривень 21 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 3068 від 05.04.2011 р.

Позивач у своїх позовних вимогах просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» 4257,21 грн у зв'язку з невчасним повідомленням страхувальником страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди відповідно до ст. 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Відповідно до ст. 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:» пункт ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону».

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, з вказаної норми випливає, що страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово попередити страховика, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальност про настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, про настання страхового випадку ПрАТ «СК «Нова» було повідомлено потерпілою стороною, а саме: Стрілець Ольгою Семенівною. Однак, норма статті 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає обов'язок саме страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу впродовж трьох днів попередити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач не надав суду доказів повідомлення ним ПрАТ «СК «Нова» про настання страхового випадку.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого ст. 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо повідомлення страховико про настання ДТП у визначений законом строк, а, отже, позовні вимоги є обґрунтовані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

Судовий збір суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 9, 27 ЗУ «Про страхування», ст. 22, 33, 35, 38 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 28, 33 ,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галичина" (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, Код ЄДРПОУ:25553579) на кортисть Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, Код ЄДРПОУ: 31241449) - 4257,21 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.08.2013 р.

Суддя Запотічняк О.Д.