Постанова № 32757095, 01.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2013 р. справа №5009/4283/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Дучал.Н.М., Ушенко Л.В.за участю прокурора: представників сторін: Русланова Г.М. посвідчення НОМЕР_1 від позивача:Іванова Л.В. довіреність №114/16 від 10.01.2013р.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПершого заступника прокурора міста Запоріжжя, мЗапоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід05.12.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 06.12.2012р.)по справі№5009/4283/12 (суддя: Хуторной В.М.)за позовом:Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат», м. Запоріжжядо відповідача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області, м. Запоріжжяпровизнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Запорізький оліяжиркомбінат" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю вагової тропічної сировини, літера Б?, інвентарний номер 56502, балансовою вартістю 10008762,53 грн., розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Харчова, будинок №3.

Господарським судом Запорізької області 05.12.2012р. по справі № 5009/4283/12 прийнято рішення (суддя: Хуторной В.М.), яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за Публічним акціонерним товариством "Запорізький оліяжиркомбінат", м.Запоріжжя, право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю вагової тропічної сировини, літера Б?, інвентарний номер 56502, балансовою вартістю 10008762,53 грн., розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Харчова, будинок №3.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог та приписами ст. 376 ЦК України.

Перший заступник прокурора міста Запоріжжя, м. Запоріжжя звернувся в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою на рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5009/4283/12 від 05.12.2012р. (повний текст якого складено та підписано 06.12.2012р.), в якій просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, що рішення по справі прийнято без урахуванням приписів Закону України «Про основи містобудування» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. порушено апеляційне провадження по справі № 5009/4283/12.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Богатиря К.В. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя Склярук О.І., судді: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. до розгляду справи було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області.

22.07.2013р. від Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Запорізькій області на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких, зокрема, просять апеляційну скаргу задовольнити повністю, рішення по справі скасувати, у задоволені позову - відмовити, справу розглянути за відсутністю їх представника.

В судовому засіданні (31.07.2013р.) прокурор підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, своїми правами передбаченими ст.22 ГПК України не скористалися.

Про час та місце проведення судового засідання сторін було повідомлено належним чином відповідно до приписів ст. 98 ГПК України.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. та від 17.07.2013р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 101 ГПК України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу та вислухав позицію представників сторін судова колегія зазначає наступне.

На підставі рішення №56/18 Запорізької міської ради народних депутатів Запорізької області від 24.02.1994р. Закритому акціонерному товариству "Запорізький оліяжиркомбінат" (згідно Витягу з протоколу №1/2011 загальних зборів акціонерів товариства змінено назву на ПАТ "Запорізький оліяжиркомбінат") надано у постійне користування 19,7 гектарів землі у межах згідно з планом землекористування (вул.Модельна, вул. Харчова, вул. Магістральна) та видано Державний акт на право постійного користування землею. Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №604 від 19.04.1994 року.

Вказана земельна ділянка передана позивачу у постійне користування для його функціонування.

09.09.2011р. Управлінням Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області позивачу видана довідка №02-02/3020 про правовий статус земельної ділянки згідно якої земельній ділянці присвоєно кадастровий номер за даним чергового кадастрового плану м.Запоріжжя 2310100000:07:036:0003.

Як вбачається з позовної заяви, у 2011р. ПАТ "Запорізький оліяжиркомбінат" на земельній ділянці за адресою м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3 здійснило будівництво об'єктів нерухомості, у тому числі будівлю вагової тропічної сировини, інвентарний номер об'єкту нерухомості 56502, балансовою вартістю 1008762,53 грн.

Зазначена обставина підтверджується технічною документацією, складеною ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації".

Спірна будівля побудована для здійснення виробничих потреб позивача та знаходиться на обліку основних засобів.

17.10.2012р. ПАТ "Запорізький оліяжиркомбінат" на адресу відповідача направив клопотання №5813/4, в якому просив останнього призначити комісію для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту нерухомості - будівлю вагової тропічної сировини інв. №56502 та надати свідоцтво про право власності.

Вказане клопотання відповідачем залишено без відповіді, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано за позивачем право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю вагової тропічної сировини, літера Б?, інвентарний номер 56502, балансовою вартістю 10008762,53 грн., розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Харчова, будинок №3.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Проте, судова колегія не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ст.376 ЦК України).

Позивач стверджує, що він власними силами та за свої кошти здійснив будівництво будівлі вагової тропічної сировини, інвентарний номер об'єкту нерухомості 56502, балансовою вартістю 1008762,53 грн., що підтверджується технічною документацією, складеною ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації; характеристикою будівель та споруд від 03.09.2012 р.; експлікацією приміщень до плану поверхів будівлі літ.Б? інв. №56502; планом поверхів будівлі Б? інв. №56502.

Вказана будівля побудована на земельній ділянці, яка у встановленому порядку надана позивачу у постійне користування для здійснення виробничих потреб та експлуатується останнім за призначенням на підставі Акту приймання - передачі основних засобів від 20.07.2011р.

Як зазначалося вище, позивач відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"№3039 від 17.02.2011р. звернувся до відповідача з клопотанням №5813/4 від 17.10.2012р. про призначення комісії для прийняття закінченого будівництвом об'єкту нерухомості - будівлю вагової тропічної сировини, інв. 56502 в експлуатацію та просив видати свідоцтво про право на вказаний об'єкт, яке залишилось без відповіді.

Проте, доказів оскарження бездіяльності відповідача у встановленому законом порядку до матеріалі справи не додано.

Згідно до приписів ст. 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ненадання відповідачем відповіді на звернення позивача, ще не є безспірним доказом, що відповідач не визнає або оспорює право власності позивача на спірну будівлю.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.24 Закону України «Про основи містобудування» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 Положення про Державну архітектурно будівельну інспекцію, затв. Указом Президента України від 08.04.2011р. № 439/2011, передбачає, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про основи містобудування», ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будівництво об'єкта нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва, виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та реєстрацію на них права власності.

Зі змісту статтей 27-36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що забудовник, залежно від об'єкта будівництва, до початку будівельних робіт зобов'язаний отримати будівельний паспорт або зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація об'єктів, неприйнятих в експлуатацію, забороняється.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011р. № 461 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю сертифікату або декларації у залежності від категорії об'єкта.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач у встановленому законом порядку звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області для отримання відповідного сертифікату з метою введення об'єкту в експлуатацію.

Натомість позивач звернувся до органу місцевого самоврядування - Запорізької міської ради, яка чинним законодавством взагалі не наділена повноваженнями приймати закінчені будівництвом об'єкти в експлуатацію.

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В даному випадку, місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та прийшов до передчасного висновку щодо наявності спору між позивачем та відповідачем та існування підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволені позовних вимог.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012р. (повний текст якого складено та підписано 06.12.2012р.) по справі №5009/4283/12 - задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2012р. (повний текст якого складено та підписано 06.12.2012р.) по справі № 5009/4283/12 - скасувати.

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат», м. Запоріжжя до Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю вагової тропічної сировини, літера Б?, інвентарний номер 56502, балансовою вартістю 10008762,53 грн., розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Харчова, будинок №3. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.І.Склярук

Судді: Н.М.Дучал

Л.В.Ушенко

Надруковано 8 прим.:

2прим.-прокурору;

1 прим.-позивачу;

1прим.-відповдіачу;

1 прим.-третій особі;

1 прим-до справи;

1прим.-ГСЗО;

1прим ДАГС.