Постанова № 32756718, 30.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.07.2013 р. справа №8пд/5014/1920/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л.суддівГези Т.Д., Кододової О.В. При секретарі судового засідання: Козюта Д.О. За участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача: Філіпський С.І. - представник за дов. від третьої особи: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від20 червня 2013р. у справі№ 8пд/5014/1920/2012 (суддя Лісовицький Є.А.)за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" м. Луганськдо відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" м.Дніпропетровськпровизнання недійсним іпотечного договору та відновлення правового стану майна

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі № 8пд/5014/1920/2012 (суддя Лісовицький Є.А.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи" м.Дніпропетровськ про визнання недійсним іпотечного договору та відновлення правового стану майна.

Судове рішення мотивоване тим, що іпотечний договір відповідає загальним умовам дійсності правочину, які встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" м. Луганськ, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Скаржник зазначає, що на момент укладання договору іпотеки він, як тимчасовий користувач земельної ділянки, не мав законних підстав на передачу в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що господарський суд приймаючи рішення не звернув уваги на той факт, що спірний іпотечний договір не містить в собі істотної умови передбаченої ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а саме належного опису предмета іпотеки.

Крім того, апелянт вказує, що господарський суд помилково послався на кредитний договір № Н080904/К-13/13, оскільки в позовній заяві посилань на нього не містилось.

Відповідач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чижи" м.Дніпропетровськ, відзиву не надала, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловила.

У судове засідання апеляційної інстанції представники позивача та третьої особи не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що позивач та тертя особа не використала наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для прийняття рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника банку, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер", м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Луганськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи", м. Дніпропетровськ про:

1) визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 19.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі -ПАТ "Сведбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер"" (ДАЛІ -ТОВ "НВЦ "Файвер"), посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром № 850;

2) відновлення правового стану майна, що передане в іпотеку, який існував до підписання іпотечного договору від 19.06.2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "НВЦ "Файвер"", посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром № 850, контрольна сума 7Б2Б6Б124В;

- виключення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису №7893892, внесеного 11.09.2008 року приватним нотаріусом Мартиненко В.О. відповідно до іпотечного договору № 850 від 19.06.2008 року, за реєстром №850, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О.;

- зняття заборони відчуження будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення №1 і недобудоване нежитлове приміщення №2) номер за РПВН 7455514, Луганська область, місто Луганськ, квартал Шевченко Т.Г., будинок 116, накладеної приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. 19.06.2008 року, за реєстром № 851.

- виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису №7421183, внесеного 19.06.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., контрольна сума 09Е2Б5Г22В.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що укладений договір не відповідає приписам чинного законодавства України, у т.ч. статтям 16 та 18 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.09.2012р. вказаний позов задоволено частково. Виключено з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис №7893892, внесений 11.09.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. відповідно до іпотечного договору від 19.06.2008 року, за реєстровим №850, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер". Знято заборону відчуження будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення №1 і недобудоване нежитлове приміщення №2), номер за РПВН 7455514, Луганська область, місто Луганськ, квартал Шевченка Т.Г., будинок №116 (сто шістнадцять), - накладену 19.06.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. за реєстровим №851. Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №7421183, внесений 19.06.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко О.В., контрольна сума 09Е2Б5Г22В.

Припинено провадження по справі в частині визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер", посвідченого 19.06.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. за реєстровим №850.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. зазначене вище рішення господарського суду скасовано. Відмовлено в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Вищий господарський суд України постановою від 13.03.2013р. скасував вищевказані судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанції Вищий господарський суд зазначив, що На підставі викладеного, судами не було дослідження питання, щодо наявності у відповідача і у позичальника, на момент укладення Кредитного договору та Іпотечного договору індивідуальної ліцензії, виданої Національним банком України на використання іноземної валюті при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи господарським судом було встановлено, що 18.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (правонаступником якого є відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чижи" (позичальник) був укладений кредитний договір

№ Н080904/К-13/13.

Сторонами укладено ряд додаткових угод до вказаного договору. Відповідно до п. 1.1 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди від 15.04.2009 № 3 банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Розмір кредитної лінії передбачений в 620 000 доларів США (п. 1.2 кредитного договору).

Згідно із п. 1.3 кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 17.07.2009р. № 7, строк користування кредитною лінією з 18.06.2008р. по 20.08.2009р.

Пунктом 5.1.1 кредитного договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору забезпечується іпотекою будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2) загальною площею 1964,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Луганськ, квартал Шевченко Т.Г., буд. 116, ринковою вартістю 7 213 475 грн. 81 коп., яка належить на праві приватної власності ТОВ "Науково-валеологічний центр "Файвер".

На виконання вказаного пункту кредитного договору 19.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" укладений іпотечний договір, зареєстрований за № 850.

Пунктом 1 вказаного іпотечного договору встановлено, що згідно з кредитним договором іпотекодержатель (відповідач у справі) надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у сумі 620 000 доларів США. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язаний:

- в строк до 17.06.2009 або в інших випадках (в тому числі при зміні строків виконання зобов'язань), встановлених кредитним договором, повністю погасити позичкову заборгованість перед іпотекодержателем;

- сплачувати проценти за користування кредитом у терміни і на умовах, визначених кредитним договором;

- сплачувати пеню і штраф у випадках, передбачених кредитним договором.

Згаданий кредитний договір, а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між позичальником та іпотекодержателем, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, їх суми та інших умов в подальшому, надалі іменуються "основне зобов'язання.

Сторони цього договору домовились, що іпотека, передбачена умовами договору, розповсюджується на будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, та не потребується державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за цим договором, іпотекою.

Пунктом 2 іпотечного договору передбачено, що на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: будівлю медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2), що знаходиться: м. Луганськ, квартал Шевченко Т.Г., буд. 116, загальною площею 1964,7 кв.м. та складається з: будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2) з підвалом, вхідними ґанками, тамбурами -ІІ/1-2, пд, пд', а, а2, а4, а7, а8, а9, а5, а10, будівлі прохідної з підвалом -ІІ/21-1, замощення -І, огорожі - № 3,4.

Відповідно до п. 11 іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений Основним зобов'язанням, Позичальник не повертає Іпотекодержателю кредит та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить неустойку та/або іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з Основним зобов'язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (основного боргу та процентів за ним).

Згідно із п. 17 договору, Договір діє до виконання Позичальником або Іпотекодавцем Основного зобов'язання чи настання одного з випадків, передбачених ст.17 Закону України "Про іпотеку".

Іпотечний договір, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Витяг №19240557 від 19.06.2008) та у Державному реєстрі іпотек (Витяг №2072861 7 від 11.09.2008) (а.с.29-35).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" м. Луганськ, був заявлений позов про визнання недійсним іпотечного договору та відновлення правового стану майна. В задоволені вказаного позову судом відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першої ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 Господарського кодексу України.

Частина 1 ст.215 ЦК України встановлює, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ст.203 вказаного кодексу:

1) Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину є вичерпним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Заявляючи позов про визнання недійсним іпотечного договору, позивач має довести наявність тих обставин з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків. На позивача покладається, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Підставою недійсності іпотечного договору позивач вважає на той факт, що опис предмету іпотеки не може вважатись достатнім для його ідентифікації, оскільки в іпотеку передавалось недобудоване житлове приміщення, а жодної згадки про передачу в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, іпотечний договір не містить.

Проте, зазначені посилання не можуть бути підставою для визнання договору недійсним з огляду на наступне.

За своєю правовою природою договір №850 від 19.06.2008р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про іпотеку ".

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку " та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 вказаного Закону, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно вимог статті 18 цього Закону, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та повинен містити істотні умови.

Згідно частини 1 статті 5 Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно ч. 2, 3 ст. 16 Закону (в редакції, що діяла на момент укладання договору), передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст.18 Закону, до істотних умов договору іпотеки відноситься, зокрема, зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер (у разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення). У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Дослідивши умови іпотечного договору щодо предмета іпотеки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що опис предмета іпотеки, визначений сторонами у п. 2 іпотечного договору від 19.06.2008р., є достатній для його ідентифікації, також у іпотечному договорі зазначені документи, які підтверджують право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, та реєстраційні дані згідно витягу з реєстру прав власності.

До того ж, слід зазначити, що у п.2.1 договору зазначений розмір земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки, та вказується документ, на підставі якого іпотекодавець набув права постійного користування землею.

Судова колегія при розгляді спору враховує і той факт, що рішенням господарського суду Луганської області від 22.09.2011р. у справі № 4/140пд/2011 (т.1 а.с.35-42), залишеним без змін Донецьким апеляційним господарським судом (т.1 а.с. 43-51), за позовом ТОВ «НВЦ «Файвер» до ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсним іпотечного договору № 859 з інших підстав, було встановлено, що відповідач мав банківську ліцензію № 38, видану Національним банком України 31.10.1991р. на право здійснення операцій, визначених пп.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону «Про банки і банківську діяльність». Отже відповідач на підставі банківської ліцензії та дозволу мав право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, залучати і розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України, тощо. Згідно із законодавством, яке застосовувалось до спірних правовідносин, надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту здійснювалось на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, та не потребувало отримання Банком чи Позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або застави.

Згідно приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст.ст.33,43,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі №8пд/5014/1920/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі №8пд/5014/1920/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Т.Д.Геза

О.В.Кододова

надр. 8 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу

2 прим. - відповідачу

1 прим. - третій особі

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСЛО;